ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
14 results
Search Results
Item ЗАЛЕЖНІСТЬ ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ ВІД ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ(2025) Дворська, А. О.; Кучай, Т. П.; Чичук, А. П.; Осередчук, О. А.; Горлова, А. В.; Dvorska, A. O.; Kuchai, T. P.; Chychuk, A. P.; Oseredchuk, O. A.; Horlova, A. V.У статті з’ясовано залежність іміджу сучасного фахівця соціономічних професій від педагогічної майстерності. Смислова інтерпретація педагогічної майстерності передбачає три значення: особистісне утворення; якісна характеристика педагогічної діяльності; соціально-педагогічне явище. Аналіз наукових джерел дозволив визначити педагогічну майстерність як інтегративну характеристику високої професійно-педагогічної підготовленості фахівця соціономічних професій, внутрішньо зумовлену високорозвиненими особистісними якостями. Розкрито шляхи удосконалення педагогічної майстерності педагога. Найвищим рівнем педагогічної діяльності є саме педагогічна майстерність, адже у ній виявляється творча активність учителя. Складовими педагогічної майстерності названо знання в галузі культури та її високий рівень, практичні уміння і навички, педагогічні здібності (за І. Зязюном). Головними критеріями педагогічної майстерності визначено діалоговий характер взаємин з учнями, продуктивність результатів спільної діяльності, оптимальність щодо вибору засобів навчання, творчий зміст діяльності, визначеність її спрямованості. Серед якісних показників педагогічної майстерності виділено глибоке знання предмета, високу культуру, досконале володіння методикою навчання, знання педагогіки, психології, технологій організації освітнього процесу. Важливими складовими елементами професійно-педагогічної майстерності є: педагогічна техніка, глибокі професійні знання, гуманістична спрямованість професійної діяльності, розвинені педагогічні здібності. Виділено основні провідні здібності, якими повинна володіти особистість для здійснення педагогічної діяльності: комунікативність; перцептивність; особистісний динамізм; організаторські здібності; емоційна лабільність; оптимістичне прогнозування; психологічна стійкість; креативність. Визначено сутність педагогічної майстерності, наведено фактори удосконалення даної інтегративної якості особистості. Подальшого дослідження потребує з’ясування умов професійного зростання, підвищення рівня педагогічної майстерності педагогів. The dependence of the image of a modern specialist of socionomic professions on pedagogical skill is clarified. The semantic interpretation of pedagogical skill implies three meanings: personal formation; qualitative characteristic of pedagogical activity; sociopedagogical phenomenon. Analysis of scientific sources allowed us to define pedagogical skill as an integrative characteristic of high professional and pedagogical preparedness of a specialist of socionomic professions, internally determined by highly developed personal qualities. Ways of improving the pedagogical skill of a teacher are revealed. The highest level of pedagogical activity is precisely pedagogical skill, because it manifests the creative activity of the teacher. The components of pedagogical skill are named knowledge in the field of culture and its high level, practical skills and abilities, pedagogical abilities (according to I. Zyazyun). The main criteria of pedagogical skill are defined as the dialogical nature of relationships with students, the productivity of joint activity results, optimality in the choice of teaching aids, creative content of activity, and the certainty of its direction. Among the qualitative indicators of pedagogical skill, deep knowledge of the subject, high culture, perfect mastery of teaching methods, knowledge of pedagogy, psychology, and technologies for organizing the educational process are highlighted. Important components of professional and pedagogical skill are: pedagogical technique, deep professional knowledge, humanistic orientation of professional activity, and developed pedagogical abilities. The main leading abilities that a person must possess to carry out pedagogical activity are highlighted: communicativeness; perceptiveness; personal dynamism; organizational abilities; emotional lability; optimistic forecasting; psychological stability; creativity. The essence of pedagogical skill is defined, and factors for improving this integrative quality of personality are given. Further research is needed to clarify the conditions for professional growth, increasing the level of pedagogical skills of teachers.Item ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ ПЕДАГОГА(2013) Раєвська, І. М.; Раевская, И. Н.; Raevskaya, I. M.У статті проаналізовано різні підходи до визначення понять «уміння», «дослідницькі уміння» та запропоновано авторське тлумачення поняття «дослідницькі вміння вчителів». В статье проанализированы различные подходы к определению понятий «умения», «исследовательские умения» и предложено авторское толкование понятия «исследовательские умения учителей». The paper explores different approaches to the concepts of "skill", "research skills" and proposed copyright interpretation of "research skills of teachers."Item ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ПЕДАГОГІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ(2020) Зубко, А. М.; Жорова, І. Я.; Кузьменко, В. В.; Слюсаренко, Н. В.; Кохановська, О. В.; Зубко, А. Н.; Жорова, И. Я.; Кохановская, Е. В.; Zubko, A.; Zhorova, I. Ya; Kuzmenko, V. V.; Slyusarenko, N. V.; Kokhanovska, О. V.У статті висвітлено актуальну проблему використання сучасних інформаційнокомунікаційних технологій з метою розвитку професіоналізму педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти. Наголошено, що сьогодні в умовах швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх проникнення в усі сфери життєдіяльності людини особливо актуальним питанням стає їх використання в системі післядипломної освіти. Схарактеризовано найбільш сучасні та актуальні види інформаційно-комунікаційних технологій, які в комплексі створюють сприятливе ефективне середовище розвитку професіоналізму працівників освітньої галузі. Серед них: мобільні, хмарні, дистанційні технології, засоби візуалізації змісту, якісні цифрові ресурси та ін. Описано досвід організації освітнього середовища із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних інструментів на базі Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. Актуальність теми підтверджено наведеними даними опитування вчителів, які проходили підвищення кваліфікації на базі вищезазначеного закладу. Описано конкретні приклади ресурсів, які використовуються в освітньому процесі з метою формування професіоналізму вчителів. Шляхом експериментальної діяльності було виокремлено організаційнопедагогічні умови розвитку професіоналізму вчителів Нової української школи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, серед яких створення інформаційно-освітнього середовища професійного розвитку педагогів в умовах закладу післядипломної освіти; організація взаємодії між учасниками педагогічного процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій; реалізація онлайн підтримки вчителів та їх фахове консультування в міжатестаційний період. Достовірність отриманих результатів підтверджено результатами педагогічного експерименту, проведеного в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», результати якого частково відображено в тексті статті. В статье освещена актуальная проблема использования современных информационно-коммуникационных технологий в целях развития профессионализма педагогов в системе последипломного педагогического образования. Отмечено, что сегодня в условиях быстрого развития информационно-коммуникационных технологий и их проникновения во все сферы жизнедеятельности человека особенно актуальным вопросом становится их использования в системе образования. Описан опыт организации образовательной среды с применением современных информационно-коммуникационных инструментов на базе коммунального высшего учебного заведения «Херсонская академия непрерывного образования» Херсонского областного совета. Актуальность темы подтверждается приведенными данными опроса учителей, проходивших повышение квалификации на базе вышеупомянутого заведения. Описаны конкретные примеры ресурсов, которые используются в образовательном процессе с целью формирования профессионализма учителей. Путем экспериментальной деятельности были определены организационно-педагогические условия развития профессионализма учителей Новой украинской школы с применением информационнокоммуникационных технологий, среди которых создание информационно-образовательной среды профессионального развития педагогов в условиях учреждения последипломного образования; организация взаимодействия между участниками педагогического процесса средствами информационно-коммуникационных технологий; реализация техподдержки учителей и их профессиональное консультирование в межаттестационный период. Достоверность полученных результатов подтверждается путем проведения педагогического эксперимента, проведенного на базе КВУЗ «Херсонская академия непрерывного образования», результаты которого частично отражены в тексте статьи. The article highlights the current issue on using modern information and communication technologies in order to develop teachers’ professionalism in the system of postgraduate education. It is stressed that today, in the conditions of rapid development of information and communication technologies and their penetration into all spheres of human life, the most urgent issues are the ones on their usage in the education system. The most up-to-date types of information and communication technologies, which create a favorable and effective environment for the development of professionalism in the educational industry, are described. They include mobile, murky, distance technologies, means of content visualization, high-quality digital resources, etc. The authors describe the experience related to the organization of educational environment by means of modern information and communication tools application on the basis of communal higher educational establishment «Kherson Academy of Continuous Education» of Kherson Regional Council. The topicality of the issue is confirmed by the results of the survey conducted among the teachers who have undergone advanced training on the basis of the abovementioned establishment. The paper outlines specific examples of resources used in the educational process for teachers’ professional development. Based on the conducted experiment, the authors specify organizational and educational conditions for the New Ukrainian School teachers’ professional development which require information and communication technologies application, namely the creation of information-educational environment for teachers’ professional development at postgraduate educational establishment; organization of interaction between participants in the educational process by means of information and communication technologies; the implementation of online support for teachers and their professional consulting in the inter-certification period. The validity of the received results is confirmed by a pedagogical experiment conducted at Kherson Academy of Continuous Education, the results of which are partially reflected in the article.Item EXPERIMENTAL RESEARCH OF THE SOCIAL EXPECTATIONS OF HOLDERS OF MASTER’S DEGREE IN PEDAGOGY(2020) Popovych, I. S.; Machynska, N. I.; Lozynska, S. V.; Nos, L. S.; Derkach, Yu. Ya.; Prots, M. О.; Kovalchuk, Z. Ya.; Los, O. M.; Попович, І. С.; Мачинська, Н. І.; Лозинська, С. В.; Нос, Л. С.; Деркач, Ю. Я.; Проц, М. О.; Ковальчук, З. Я.; Лось, О. М.The purpose of the article is to reveal the results of experimental study of the social expectations of holders of Master’s Degree in Pedagogy (Master of education / M.Ed.) (n=102). The psychological and pedagogical experiment was used in the study. The results are: significant positive changes in awareness indicator about the expected course of events (.004**; p≤.01); expected attitudes towards participants in interpersonal interaction (.008**; p≤.01); expected performance (.018**; p≤.01). The efficiency of the developed program was experimentally confirmed. Соціальні очікування магістрів педагогіки – майбутніх вчителів початкових класів є важливими регуляторами їхньої готовності до професійної діяльності. Метою статті є висвітлення результатів експериментального дослідження соціальних очікувань магістрів педагогіки (n=102). У дослідженні застосовано психолого-педагогічний експеримент. Результати: значущі позитивні зміни показника обізнаності про передбачуваний перебіг подій (.004**; p≤ .01); очікуваного ставлення до учасників міжособистісної взаємодії (.008**; p≤ .01); очікуваних результатів діяльності (.018**; p≤ .01). Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми, запропоновано шляхи вдосконалення і перспективи розвитку.Item УМОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ОЛІМПІЙСЬКОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМУ ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАХОДІВ(2015) Кольцова, О. С.Одним із ефективних підходів до виховання молодого покоління є впровадження олімпійської ідеології в навчально-виховний процес через інтеграцію олімпійської освіти. Статтю присвячено науковому розв’язанню актуальної проблеми інтеграції олімпійської освіти в систему позашкільних заходів, що спрямоване на формування всебічно розвиненої особистості. Визначено основні завдання педагогічної діяльності в рамках олімпійської освіти. На основі визначення поняття та завдань олімпійської освіти обґрунтовано критеріальну основу виявлення її ефективності: інтелектуальний, поведінковий, емоційно-вольовий та практичний. В статті здійснено аналіз стану розробленості проблеми інтеграції олімпійської освіти у науковій літературі. Розкрито сутність, зміст та особливості інтеграції олімпійської освіти. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови інтеграції олімпійської освіти в систему позашкільних заходів: підготовка педагога до інтеграції олімпійської освіти; розвиток первинного колективу; створення виховного простору в умовах позашкільних заходів. Одним из эффективных подходов к воспитанию молодого поколения является внедрение олимпийской идеологии в учебновоспитательный процесс через интеграцию олимпийского образования. Статья посвящена научному решению актуальной проблемы интеграции олимпийского образования в систему внешкольных мероприятий, направленных на формирование всесторонне развитой личности. Определены основные задачи педагогической деятельности в рамках олимпийского образования. На основе определения понятия и задач олимпийского образования обоснованно критериальную основу выявления ее эффективности: интеллектуальный, поведенческий, эмоционально-волевой и практический. В статье осуществлен анализ разработанности проблемы интеграции олимпийского образования в научной литературе. Раскрыта сущность, содержание и особенности интеграции олимпийского образования. Теоретически обоснованы педагогические условия интеграции олимпийского образования в систему внешкольных мероприятий: подготовка педагога к интеграции олимпийского образования; развитие первичного коллектива; создание воспитательного пространства в условиях внешкольных мероприятий. One of the approaches to education of the younger generation is the introduction of the Olympic ideology in the educational process through the integration of Olympic education. The article is devoted to the most pressing scientific problems of integration of Olympic education in extracurricular activities aimed at forming a fully developed personality. The main task of educational activities within the Olympic education. Based on the definition of objectives and criteria for Olympic education proved its effectiveness by identifying: intellectual, behavioral, emotional and volitional and practical. education, educational process, extracurricular activities, children, youth, teacher, conditions, criteria. The level of the development of the problem of integration of Olympic education in the scientific literature has been analyzed. The essence, the content, and the peculiarities of integration of Olympic education have been revealed. The pedagogic conditions of Integration of Olympic education in extracurricular activities have been theoretically substantiated, particularly, the preparation of the teacher for integration of Olympic education; the development of the initial collective; and the creating educational space in terms of extracurricular activities.Item ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА ЗАНЯТЬ СПОРТОМ ЗАСОБАМИ ОЛІМПІЙСЬКОЇ ОСВІТИ(2015) Кольцова, О. С.; Koltsova, О. S.Статтю присвячено науковому розв’язанню актуальної проблеми інтеграції олімпійської освіти в систему розважальних заходів, що спрямоване на формування всебічно розвиненої особистості. Визначено основні завдання педагогічної діяльності в рамках олімпійської освіти. У статті здійснено аналіз стану розробленості проблеми інтеграції олімпійської освіти у науковій літературі. Розкрито сутність, зміст та особливості інтеграції олімпійської освіти. Для аналізу обізнаності громадськості у питаннях олімпійської освіти та проблем сучасного спорту в ході дослідження нами було проведене анкетне опитування. Результати опитування свідчать, що використання складових олімпійської освіти в системі міських розважальних заходів підніме на новий рівень відношення суспільства до занять спортом та здорового способу життя. Одним из эффективных подходов к воспитанию молодого поколения является внедрение олимпийской идеологии в учебно-воспитательный процесс через интеграцию олимпийского образования. Статья посвящена научному решению актуальной проблемы интеграции олимпийского образования в систему развлекательных мероприятий, направленной на формирование всесторонне развитой личности. Определены основные задачи педагогической деятельности в рамках олимпийского образования. На основе определения понятия и задач олимпийского образования обоснована критериальная основа выявления ее эффективности: интеллектуальный, поведенческий, эмоционально-волевой и практический критерии. В статье проведен анализ состояния разработанности проблемы интеграции олимпийского образования в научной литературе. Раскрыта сущность, содержание и особенности интеграции олимпийского образования. Теоретически обоснованы педагогические условия интеграции олимпийского образования в систему развлекательных мероприятий: подготовка педагога к интеграции олимпийского образования; развитие первичного коллектива; создание воспитательного пространства в условиях развлекательных мероприятий. Установлено, что городские развлекательные мероприятия имеют большой воспитательный потенциал, который способствует формированию ценностного отношения к обществу, физической культуры и спорта, природы, искусства; обеспечивает накопление социально-общественного опыта и организации содержательного досуга в соответствии с развитием, предпочтениями и состоянием здоровья; удовлетворяет потребность в творческой самореализации личности. Интеграция составляющих олимпийского образования в планы развлекательных мероприятий происходит в виде мастер-классов, конкурсов рисунков на олимпийскую тематику, раздачи агитационной продукции, показательных выступлений спортсменов, работы спортивных аниматоров, спортивных соревнований и эстафет, викторин на спортивную тематику и прочее. Для анализа осведомленности общественности в вопросах олимпийского образования и проблем современного спорта в ходе исследования автор провел анкетный опрос. Результаты опроса свидетельствуют, что использование составляющих олимпийского образования в системе городских развлекательных мероприятий поднимет на новый уровень отношения общества к занятиям спортом и здоровому образу жизни. One of the most efficient approaches to the education of younger generation is Olympic ideology implementation in the educational process by means of the Olympic education integration. The article is dedicated to solving an urgent scientific problem of Olympic education integration into the system of entertaining events aimed at forming a manysided personality. The main tasks of educational activities within the Olympic education are determined. Basing on the definition of the essence and tasks of the Olympic education the author proved its effectiveness by identifying the following criteria: intellectual, behavioral, emotional and volitional and practical. The level of the development of the problem of Olympic education integration has been analyzed with the help of scientific literature. The essence, the content, and the peculiarities of the Olympic education integration have been revealed. The pedagogical conditions of Olympic education integration into the system city entertainment events have been theoretically substantiated, particularly, preparing teachers for the Olympic education integration; developing the initial collective; and creating educational environment in terms of city entertainment. The author has carried out a questionnaire survey in order to analyze public awareness on issues of Olympic education and problems of modern sports. This survey was designed to determine the structure of sports motivation; study the respondents who want to obtain information about the Olympic movement, the Olympic Games and the achievements of Ukrainian sportsmen; attitude towards the use of components of Olympic education in the city entertainment events. The survey results show that the use of components of Olympic education in the city entertainment events raise people’s attitude towards sports and healthy lifestyle to a brand-new level.Item НАУКОВА СПАДЩИНА Я. КОМЕНСЬКОГО В ІСТОРИЧНОМУ ВИМІРІ(2017) Федяева, В. Л.; Федяєва, В. Л.; Fedyaeva, V. L.Статтю присвячено обґрунтуванню доцільності звернення до наукової спадщини видатного чеського педагога Я.А.Коменського в контексті багатьох змін у сучасній педагогічній науці з метою об’єктивно розглянути теоретико-методологічні, концептуальні засади педагогіки в часовому вимірі, а також визначити й аргументувати нові засади, нову освітню парадигму з урахуванням історично напрацьованої теорії й практики організації навчально-виховного процесу в освітніх інституціях. У статті показано, що творча спадщина Я. А. Коменського мала великий вплив на розвиток світової педагогіки і шкільної практики, його ідеї не втрачають своєї актуальності. Розглядаючи питання навчання і виховання в нерозривній єдності, педагог закликав до універсальної освіти спочатку рідною мовою, а потім і латинською – мовою науки і культури того часу. Мету виховання педагог убачав не тільки в оволодінні знаннями, але й у розвитку моральних якостей людини, з яких найбільш важливими вважав справедливість і мужність. Статья посвящена обоснованию целесообразности обращения к научному наследию выдающегося чешского педагога Я. А. Коменского в контексте многих изменений в современной педагогической науке с целью объективного рассмотрения теоретико-методологических, концептуальных основ педагогики во временном измерении, а также определить и аргументировать новые принципы, новую образовательную парадигму с учетом исторически наработанной теории и практики организации учебно-воспитательного процесса в образовательных учреждениях. В статье показано, что творческое наследие Я. А. Коменского оказало большое влияние на развитие мировой педагогики и школьной практики, его идеи актуальны и сегодня. Рассматривая вопросы обучения и воспитания в неразрывном единстве, педагог призывал к универсальному образованию сначала на родном языке, а затем и латинском – языке науки и культуры того времени. Цель воспитания педагог усматривал не только в овладении знаниями, но и в развитии моральных качеств человека, из которых наиболее важными считал справедливость и мужество. The article is sanctified to the ground of expediency of address to the scientific inheritance of the prominent Czech teacher Yan Komensky in the context of many changes in modern pedagogical science with the purpose of objective considering of theoretical, methodological, conceptual principles of pedagogics and also to define and argue new principles, new educational paradigm taking into account the historically turned out theory and practice of organization of educational process in educational institutes. The article shows that the creative heritage of Jan Komensky had a great impact on the world of pedagogy and school practice. His books, research papers, multifaceted educational and social activities prove that Jan Komensky influenced the development of pedagogy and school practice, his ideas, approaches, methodological advice contributed to the development of the modern theory of training and education and does not lose its relevance over time.Item ПАВЛИСЬКА ШКОЛА В. СУХОМЛИНСЬКОГО ЯК ЗРАЗОК РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАННЯ – ВІД ТВОРЧОГО ПЕДАГОГА ДО ТВОРЧОГО УЧНЯ(2013) Федяєва, В. Л.Автор статті висвітлює погляди В.О.Сухомлинського на проблему формування творчої постаті педагога у взаємозв’язку із вихованням творчої особистості учня. У результаті наукового пошуку було представлено ідеї педагога щодо основних форм, методів та засобів організації виховного впливу на розвиток творчих здібностей школярів через реалізацію особливих напрямів роботи педагогічного колективу Павлиської школи, спрямовані на творчу діяльність вчителів. Автор статьи освещает взгляды В.А.Сухомлинского на проблему формирования творческой личности педагога во взаимосвязи с воспитанием творческой личности ученика. В результате научного поиска были представлены идеи ученого относительно основных форм, методов и средств организации воспитательного влияния на развитие творческих способностей школьников через реализацию особенных направлений работы педагогического коллектива Павлышской школы, направленные на творческую деятельность учителей.Item СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ(2014) Гриценко, И. В.; Гриценко, І. В.В реальному педагогічному процесі мета є визначальним фактором, тим стрижнем, навколо якого педагог об'єднує всі педагогічні засоби у систему. Тому педагогічне цілепокладання виступає найважливішим компонентом професійної компетентності вчителя. У статті аналізуються різні підходи до визначення поняття педагогічного цілепокладання та його структури, постановки навчальних цілей, доводиться необхідіність сформованості вміння цілепокладання у вчителів та викладачів вищих навчальних закладів. В реальном педагогическом процессе цель является определяющим фактором, тем стержнем, вокруг которого педагог объединяет все педагогические средства в систему. Поэтому педагогическое целеполагание выступает важнейшим компонентом профессиональной компетентности учителя. В статье анализируются различные подходы к определению понятия педагогического целеполагания и его структуры, постановки учебных целей, обосновывается необходимость формирования умений целеполагания у преподавателей высших учебных заведений и учителей. In the real goal of the educational process is a determining factor in the pivot around which the teacher integrates all educational facilities in the system. Therefore, the pedagogical goal setting serves an essential component of professional competence of teachers. This article analyzes the various approaches to the definition of educational goal-setting and its structure, setting learning objectives, have neobhidinist formation of goal-setting skills of teachers and university professors .Item ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УМІНЬ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(2014) Гриценко, И. В.; Борисенко, Н. М.; Gritsenko, I. V.; Borisenko, N. M.; Гриценко, І. В.Рівень розвитку людини і суспільства, їх конкурентоспроможність залежать від рівня розвитку освіти. Майбутні результати освіти зумовлені цілями, поставленими організаторами освітнього процесу. В даному контексті особливої уваги потребує категорія цілепокладання, що означає процес постановки цілей. У статті розглядаються особливості розвитку умінь цілепокладання у дошкільників як основи конкурентоспроможності особистості. Уровень развития человека и общества, их конкурентноспособность зависят от уровня развития образования. Будущие результаты образования обусловлены целями, поставленнями организаторами образовательного процесса. В данном контексте особого внимания требует категория целеполагания, означающая процесс постановки целей. В статье рассматриваются особенности развития умений целеполагания как основы конкурентоспособности личности. The level of human and social development, their competitiveness depends on the level of education. Future results due to the formation of the objectives set out by the organizers of the educational process. In this context, special attention should be paid category of goal-setting, meaning the process of setting goals. The article discusses the features of the development of skills of goal-setting as a basis for the competitiveness of the individual.