ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
20 results
Search Results
Item ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ ЯК ЧИННИК САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ(2025) Ільницька, І. А.В статті представлені результати емпіричного дослідження, мета якого виявити зв’язки між особливостями самоактуалізації та сформованістю почуття соціально-психологічної безпечності у студентів університетів. Теоретично обґрунтовується роль безпеки як персональної характеристики (моделі сприйняття світу, когнітивного переконання, провідної потреби, емоційного стану, особистісної властивості) в забезпеченні функціонування системи «Я та світ». Наводяться результати опитування, спрямованого на оцінку прагнення до самоактуалізації та параметрів соціально-психологічної безпеки у вибірці 302 студентів херсонських університетів віком 16-27 років. Для збору даних використано методику «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості» І.І. Приходько, опитувальник САМОАЛ (Н.Ф. Каліна, О.В. Лазукін). Самоактуалізація розуміється як багатовимірний конструкт, що є критерієм особистісної зрілості та психологічного здоров‘я людини. За даними дослідження 44 % вибірки продемонстрували виражену тенденцію до максимально повної реалізації своїх можливостей і потенцій. Проаналізовано розвиненість окремих компонентів самоактуалізації в юнацькому віці. Провідними сферами життєвого самоздійснення виявились: орієнтація у часі, контактність та гнучкість у спілкуванні, прихильність до цінностей самоактуалізованої особистості. Недостатньо розвинені (тобто потребують корекційно-розвивальних заходів) такі складові як автономність, креативність, спонтанність, позитивний погляд на природу людини. Між параметрами безпеки та самореалізації особистості виявлена велика кількість прямих та міцних кореляцій. Отримані результати підтверджують існуючі наукові уявлення про психологічну безпеку як базову потребу, що визначає як розвиток особистості в цілому, так і його найвищий прояв – прагнення до самоактуалізації. The article presents the results of an empirical study, the purpose of which is to identify the connections between the features of self-actualization and the formation of a sense of social and psychological safety in universities students.The role of safety as a personal characteristic (model of perception of the world, cognitive persuasion, leading need, emotional state, personal property) in ensuring the functioning of the "I and the World" system is theoretically substantiated. The results of a survey aimed at assessing the desire for self-actualization and parameters of socio-psychological safety in a sample of 302 students of Kherson universities aged 16-27 are presented. To collect data, the method "Express diagnostics of psychological safety of the individual" was used by I.I. Prykhodko, the SAMOAL questionnaire (N.F. Kalina, O.V. Lazukin). Self-actualization is understood as a multidimensional construct, which is a criterion of personal maturity and psychological health of a person. According to the study, 44% of the sample showed a pronounced tendency to maximize the full realization of their capabilities and potentials. The development of individual components of self- actualization in adolescence has been analyzed. The leading areas of life fulfillment were: time orientation, contact and flexibility in communication, and commitment to the values of a self-actualized personality. Such components as autonomy, creativity, spontaneity, and a positive view of human nature are underdeveloped (require corrective and developmental measures). A large number of direct and strong correlations have been found between the parameters of safety and self-realization. The results confirm the existing scientific concepts of psychological safety as a basic need that determines both the development of the individual as a whole and its highest manifestation - the desire for self- actualization.Item ДИСТРЕС ВІЙНИ, ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ СТУДЕНТІВ: ДИНАМІКА ЗМІН В 2019-2021 та 2025 РОКАХ(2025) Ільницька, І. А.; Ilnitska, I. A.У статті розглядається питання соціально-психологічної безпеки студентської молоді в умовах тривалого військового конфлікту в Україні. Автори підкреслюють вразливість студентів до хронічного стресу, спричиненого війною та посиленого попередніми кризовими переживаннями. Дослідження базується на аналізі динаміки змін у рівні дистресу та почуття соціально-психологічної безпечності студентів протягом 2019-2025 років. Аналіз наукових досліджень свідчить про необхідність перегляду традиційних підходів до визначення психологічної безпеки, особливо в екстремальних умовах. Українські та зарубіжні дослідники констатують значне підвищення рівнів депресії, тривожності та ПТСР серед студентів, спричинене соціальною ізоляцією, руйнуванням мереж підтримки та загальною невизначеністю майбутнього. У дослідженні взяли участь студенти закладів вищої освіти Києва, Херсона і Тернополя (302 особи у першій хвилі та 142 особи у другій хвилі). Було використано опитувальник «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості» І. Приходько, Тесту життєстійкості Мадді (коротка версія, розроблена В. Олефіром, М. Кузнєцовим, А. Павловою) Шкалу Психологічного дистресу війни І. Галецької та М. Кліманської. Статистична обробка даних включала розрахунок описових характеристик, частотний аналіз та порівняльний аналіз за допомогою t-критерію Стьюдента. Результати дослідження демонструють порушення життєстійкості, накопичення психологічної втоми та значуще зниження рівня психологічної безпеки студентів у 2025 році порівняно з періодом пандемії. Найбільш вразливими виявилися мотиваційно-вольовий та соціальний компоненти безпеки, що свідчить про потребу у цільових програмах підтримки. Отримані дані мають важливе значення для розробки ефективних стратегій психологічної допомоги студентській молоді в умовах війни. This article explores the issue of socio-psychological security among university students amid the prolonged military conflict in Ukraine. The authors emphasize students' vulnerability to chronic stress caused by the war, further exacerbated by prior crises. The study is based on an analysis of changes in distress levels and perceptions of socio-psychological security among students from 2019 to 2025. A review of scientific literature highlights the need to reconsider traditional approaches to defining psychological security, particularly under extreme conditions. Both Ukrainian and international researchers report a significant increase in depression, anxiety, and PTSD among students, driven by social isolation, the breakdown of support networks, and overall uncertainty about the future. The study involved university students from Kyiv, Kherson, and Ternopil (302 participants in the first wave and 142 in the second wave). The following measures were used: the "Express Diagnostics of Personal Psychological Security" questionnaire by I. Prykhodko, the Hardiness Test (short version developed by V. Olefir, M. Kuznetsov, and A. Pavlova), and the War Psychological Distress Scale by I. Haletska and M. Klimanska. Statistical data processing included descriptive analysis, frequency analysis, and comparative analysis using Student's t-test. The findings reveal a decline in psychological resilience, an accumulation of psychological fatigue, and a significant reduction in students' psychological security in 2025 compared to the pandemic period. The most affected components were motivational-volitional and social security, underscoring the need for targeted support programs. These findings are crucial for developing effective psychological assistance strategies for students in wartime conditions.Item ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ(2024) Горошко, В. І.; Хоменко, Є. Г.; Сєдих, К. В.; Данильченко, С. І.; Horoshko, V. I.; Khomenko, E. H.; Sedykh, K. V.; Danylchenko, S. I.Аналіз проблем психічного здоров’я студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з врахуванням міжнародного досвіду впровадження програм психосоціальної діагностики, на основі якого було сформульовано рекомендації щодо реалізації ефективних програм, спрямованих на покращення психічного здоров’я української студентської спільноти. Матеріали і методи дослідження. В дослідженні прийняли участь 812 студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», які навчаються за різними спеціальностями, віковий діапазон досліджуваних – від 18 до 22 років, 47% досліджуваних (382 осіб) – складають особи чоловічої статі, 53 % респондентів (430 осіб) – жіночої статі, що забезпечує гендерну рівність розподілу вибірки респондентів і дає змогу вважати вибірку репрезентативною. Опитування проводилося анонімно, через Google-форму, що забезпечило принцип конфіденційності психологічного дослідження. Результати. В результаті проведеного анкетування встановлений зв’язок між воєнними діями та збільшенням відсотку тривожних розладів серед цивільних осіб та біженців саме в українському контексті. Однак аспекти психічного стану молоді повністю не зрозумілі. В умовах сьогодення ряд досліджень свідчать про погіршення психоемоційного стану україн- ських студентів. Так більшість респондентів відчували депресію та нервозність, а також повідомили про посилення почуття самотності та гніву. Серед них почастішали випадки зловживання алкоголем, тютюном, заспокійливими засобами. Дослідження психічного здоров’я жінок, які працюють в освітніх закладах, включаючи студенток і викладачок, показало, що у респонденток підви- щений рівень страху та знижена стійкість до стресових ситуацій. Такий методичний підхід дав змогу систематизувати інформацію, об’єктивно усвідомити проблему та надати конкретні рекомендації щодо подальших дій, а саме необхідність реалізації програм, спрямованих на покращення ментального та фізичного здоров’я. Програми, які передбачають фізичну активність, правильне харчування та релаксацію, можуть значно знизити рівень стресу та покращити психічне здоров’я студентів. Висновки. Запропоновані рекомендації спрямовані на покращення рівня психічного здоров’я та зменшення впливу психологічних труднощів на навчання, соціальну адаптацію та загальний життєвий успіх. This study aimed to analyze the mental health issues among students at the National University “Yuriy Kondratyuk Poltava Polytechnic”, taking into account the international experiences in implementing psychosocial diagnostic programs. Based on this analysis, recommendations were formulated for the effective implementation of programs aimed at enhancing the mental well-being of the Ukrainian student community. Materials and Methods: A total of 812 students from various specialties at Yuriy Kondratyuk Poltava Polytechnic National University participated in the study. The age range of the participants was between 18 and 22 years old, with 47% (382 individuals) being male and 53% (430 individuals) female, ensuring gender balance in the sample distribution and representing a diverse cross-section of respondents. The survey was conducted anonymously using a Google form, thereby upholding the principle of confidentiality in psychological research. Result and discussion. The survey revealed a correlation between military operations and an escalation in anxiety disorders among civilians and refugees within the Ukrainian context. However, there remains an incomplete understanding of the mental well-being of the youth demographic. Presently, numerous studies indicate a decline in the psycho-emotional state of Ukrainian students. A significant proportion of respondents reported feelings of depression, nervousness, loneliness, and anger, with an uptick in cases involving alcohol, tobacco, and sedative abuse. An investigation into the mental health of women within educational institutions, including female students and teachers, unveiled heightened levels of fear and diminished resilience to stressful situations. This methodological approach facilitated the organization of information, enabling an objective comprehension of the issue and the formulation of specific recommendations for future action. Notably, there is a pressing need to implement programs aimed at enhancing both mental and physical health. Initiatives incorporating physical activity, balanced nutrition, and relaxation techniques have demonstrated potential in reducing stress levels and fostering improved mental well-being among students. Conclusions: The proposed recommendations are geared towards enhancing mental health standards and mitigating the impact of psychological challenges on academic performance, social integration, and overall life satisfaction.Item ФОРМУВАННЯ SOFT SKILLS У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ(2024) Терешенко, Н. В.У статті розглянуто особливості формування в студентів спеціальності «Хореографія» soft skills в умовах ЗВО та їхній вплив на конкурентоспроможність майбутніх випускників. Констатовано факт наявної проблеми співвідношення між отриманими знаннями ma навичками, необхідними для негайного працевлаштування. Наведені програмні результати навчання, визначені Стандартом вищої освіти, які дозволять забезпечити формування в випускників важливих для працевлаштування навичок. Окреслено необхідні для майбутнього хореографа соціальні навички. Запропоновані методи, які сприяють набуттю soft skills.Item STRUCTURAL AND FUNCTIONAL MODEL OF THE SUCCESSFUL PERSON TRAINING IN USA COLLEGES AND UNIVERSITIES(2022) Kozmenko, O.; Popovych, I. S.; Arbeláez-Campillo, D. F.; Rojas-Bahamón, M. J.; Volchenko, L.; Попович, І. С.The purpose of the article is to study the training of a successful person in the colleges and universities of the USA as a holistic process and to create a structural and functional model. The methods of retrospective analysis, systematization and generalization, abstraction and specification, modeling and graphic visualization are applied. A structural and functional model of successful person training in colleges and universities of the USA has been created. The focus groups of this process have been defined, in which the work is aimed at applicants, first-year students, second-fourth years students and a special category - students of the last year and graduates, as a significant part of students do not complete their studies on time. Examples of effective use of models and strategies of student training by American institutions of higher education are given. Five stages of successful person training in American institutions of higher education are proposed. It is summarized that the created structural and functional model is the basis for creating a strategy for the development of an educational institution and will contribute to the high-quality organization of the training of specialists in colleges and universities. Метою статті є дослідження підготовки успішної людини в коледжах і університетах США як цілісного процесу та побудова структурно-функціональної моделі. Застосовано ретроспективне аналізування, систематизацію і узагальнення, абстрагування та конкретизацію, методи моделювання та графічної візуалізації. Побудовано структурно-функціональну модель підготовки успішної людини в коледжах і університетах США. Визначено фокус-групи підготовки, у яких робота спрямована на абітурієнтів, студентів першого року навчання, студентів другого-четвертого років та окрему категорію – студенти останнього року та випускники, позаяк вагома частка студентів не завершують навчання своєчасно. Подано приклади ефективного використання американськими закладами вищої освіти моделей та стратегій підготовки студентів. Запропоновано п’ять етапів роботи американських закладів вищої освіти щодо підготовки успішної людини. Узагальнено, що розроблена структурно-функціональна модель є підґрунтям для створення стратегії розвитку закладу освіти та сприятиме якісній організації підготовки фахівців в коледжах і університетах.Item ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ЧИННИК ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ У СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2020) Блинова, О. Є.; Казібекова, В. Ф.; Blynova, O. Ye.; Kazibekova, V. F.Метою дослідження є з’ясування впливу психологічної безпеки студентів у закладах вищої освіти на їх задоволеність якістю життя. У статті представлено теоретичний аналіз наукових підходів до визначення категорій «психологічна безпека» та «задоволеність якістю життя», їх структури, механізмів функціонування, чинників. На емпіричному етапі застосовано методи: анкету для з’ясування уявлень студентів про свою соціально-психологічну безпеку в університеті; методику «Соціально-психологічна безпека суб’єкта» (СПБС) (Т. В. Ексакусто); опитувальник «Оцінка рівня задоволеності якістю життя» (Н. Є. Водопьянова). Результати. За результатами емпіричного дослідження з’ясовано уявлення студентів про соціально-психологічну безпеку в освітньому середовищі університету; визначено загальний рівень психологічної безпеки студентів за параметрами «задоволеність / незадоволеність», «гармонійність / дисгармонійність», «захищеність / незахищеність». Доведено взаємозв’язок між соціально-психологічною безпекою та задоволеністю якістю життя студентів. Констатовано, що психологічна безпека студентів в освітньому середовищі переважно зумовлюється відчуттям захищеності у сфері міжособистісних відносин, гармонійністю стосунків, психологічною підтримкою, що забезпечує насиченість внутрішніх ресурсів особистості для досягнення її цілей. Висновки. Встановлено, що високий рівень соціально-психологічної безпеки суб’єктів позитивно впливає на рівень задоволеності якістю життя, що виявляється у ефективному виконанні поставлених навчальних завдань, досягненні життєвих цілей та плануванні нових цілей у майбутньому, у гарному або задовільному самопочутті, відчутті підтримки з боку близьких та друзів, відкритості, щирості та доброзичливості у спілкуванні із іншими, відсутності фізичного та психологічного дискомфорту, піднесеному настрої та адекватній оцінці реальності. The aim of the study is to find out the influence of students' psychological safety in higher education institutions on their satisfaction with life quality. The article presents a theoretical analysis of scientific approaches to the definition of the categories "psychological safety" and "satisfaction with life quality", their structures, functioning mechanisms, factors. At the empirical stage, the following methods were applied: the questionnaire to find out students' ideas about their socio-psychological safety at the university; the method "Socio-psychological safety of the subject" (SPSS) (T. V. Eksakusto); the questionnaire "The assessment of the level of satisfaction with life quality" (N. E. Vodopyanova). Results. Based on the results of the empirical study, the students' ideas about socio-psychological safety in the educational environment of the university were revealed; the general level of psychological safety of students has been determined by the parameters "satisfaction/dissatisfaction", "harmony/disharmony", "safety/unsafety". The interconnection between socio-psychological safety and satisfaction with students' life quality has been proved. It has been stated that the psychological safety of students in the educational environment is mainly caused by a sense of protection in the area of interpersonal relations, harmonious relationships, psychological support, that provides the fullness of internal resources of the individual for achieving their purposes. Conclusions. It has been found out that a high level of subjects' socio-psychological safety positively affects the level of satisfaction with life quality, that is manifested in an effective fulfillment of assigned educational tasks, achievement of life purposes and planning new goals for the future, in a good or satisfactory state of health, feeling of support from the side of relatives and friends, open-mindedness, sincerity and benevolence in communication with others, absence of physical and psychological discomfort, cheerful mood and adequate assessment of reality.Item RESEARCH OF THE RELATIONSHIP BETWEEN PERFECTIONISM AND FEELINGS OF LONELINESS OF YOUTHS(2021) Popovych, I.; Blynova, O.; Kostenko, T.; Nesin, Y.; Fedorova, O.; Chaban, O.; Pyslar, A.; Блинова, О. Є.; Костенко, Т. М.; Несін, Ю. М.; Федорова, О. В.; Чабан, О. В.; Пислар, А. Б.; Попович, І. С.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку. Обґрунтовано новий погляд на сучасну реальність з її постійними змінами та підвищеними вимогами до функціонування особистості в суспільстві. Зауважено, що такий погляд провокує масове формування і поширення перфекціонізму і самотності. Зазначено, що з кожним днем все більше осіб, особливо юнацького віку, страждають від недосконалості цього світу та почуття відірваності від інших. Встановлено, що особи юнацького віку значною мірою схильні до перфекціонізму, орієнтованого на себе (p<.01). Виражений високий рівень почуття самотності зафіксовано у n=18 досліджуваних. Звернуто увагу на те, що сумніви у власних діях та стурбованість помилками неминуче провокують почуття самотності. Зроблено акцент на важливих напрямках актуалізації емпіричних результатів з метою розвитку конструктивного перфекціонізму. Зазначено, що отримані результати доцільно операціоналізувати в навчально-професійну підготовку студентів-психологів. The purpose of the study is a theoretical substantiation and empirical study of the psychological content parameters of the relationship between perfectionism and feelings of loneliness in youth. A new view of modern reality with its constant changes and increased requirements for the functioning of the individual in society has been substantiated. It is noted that such a view provokes the mass formation and spread of perfectionism and loneliness. It is noted that every day more and more people, especially young people, suffer from the imperfections of this world and the feeling of isolation from others. It has been established that socially conditioned perfectionism, concern for mistakes, doubts about one's own actions and self-criticism have a positive significant connection with the feeling of loneliness in youth (p<.01). However, rigid perfectionism and self-centered perfectionism are inversely related to feelings of loneliness. It was found that young men are largely prone to self-centered perfectionism (p<.01). A pronounced high level of loneliness was observed in n=18 subjects. Attention has been drawn to the fact that doubts about one's own actions and concern for mistakes inevitably provoke feelings of loneliness. Emphasis has been placed on important areas of actualization of empirical results in order to develop constructive perfectionism. It has been noted that the results obtained should be operationalized in educational and professional training of students-psychologists.nItem АСЕРТИВНІСТЬ ЯК ЧИННИК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ(2020) Блинова, О. Є.; Мойсеєнко, В. В.; Blynova, O. Ye.; Moyseyenko, V. V.Статтю присвячено проблемі впливу асертивності на комунікативну компетентність у студентської молоді. З’ясовано зміст та структуру комунікативної компетентності особистості. Встановлено взаємозв’язок між асертивністю та параметрами комунікативної компетентності, що свідчить про взаємовплив цих психологічних феноменів у навчальній діяльності та взаємодії студентів. Доведено відмінності у прояві параметрів комунікативної компетентності у студентів з різним рівнем асертивності. The article deals with the problem of the influence of assertiveness on the communicative competence of student youth. It has been determined the content and structure of the communicative competence of the individual. It has been established the interconnection between assertiveness and the parameters of communicative competence, which testifies to the mutual influence of these psychological phenomena in educational activities and student interaction. It has been proved the differences in the manifestation of the parameters of communicative competence among students with different levels of assertiveness.Item СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «МАНДРУЙМО ХЕРСОНЩИНОЮ» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ(2018) Cидорович, Є. С.; Макієнко, О. А.; Яровий, В. Ф.Сучасне суспільство, з його технологіями, пасивними видами праць та появою різних захворювань, потребує активного відпочинку. Тому розвиток фізичної культури стає дієвим інструментом підтримання здоров’я людини. Сьогодні активні види відпочинку серед молоді набувають певної популярності, що підтверджує поява на ринку нових туристичних фірм, які надають послуги оренди байдарок та велосипедів, та організації активних подорожей в Херсонській області. У статті досліджується соціальний проект «Мандруймо Херсонщиною» як спосіб активізації фізичних властивостей молоді. Виділяється такі види подорожей, як пішохідні, водні та велосипедні, та виділяються їх позитивний вплив на здоров’я та самопочуття студентів. У ході реалізації проекту враховується не тільки історико-культурний та природний ресурсний потенціал регіону, але і фізичні можливості студента на байдарках, велосипедах або у пішохідних прогулянка. Современное общество, с его технологиями, пассивными видами труда и появлением различных заболеваний, требует активного отдыха. Поэтому развитие физической культуры становится действенным инструментом поддержания здоровья человека. Сегодня активные виды отдыха среди молодежи приобретают популярность, что подтверждает появление на рынке новых туристических фирм, предоставляющих услуги аренды байдарок и велосипедов, и организации активных путешествий в Херсонской области. В статье исследуется социальный проект «Мандруймо Херсонщиной» как способ активизации физических возможностей молодежи. Выделяются такие виды путешествий, как пешеходные, водные и велосипедные, и анализируются их положительное влияние на здоровье и самочувствие студентов. В ходе реализации проекта учитывается не только ресурсный потенциал региона, но и физические возможности студента на байдарках, велосипедах или в пешеходных прогулках. Modern society, with its technologies, passive types of work and the emergence of various diseases, requires active recreation. Therefore, the development of physical culture becomes an effective tool for maintaining human health. Today, active types of recreation among young people gain some popularity, which confirms the emergence of new tourist firms offering canyon and bicycle rental services and active travel agencies in the Kherson region. The article explores the social project "Traveling Kherson Region" as a way of activating the physical properties of youth. There are such kinds of trips as pedestrians, waterbikes and cyclists, and their positive impact on health and well-being of students is distinguished. In this case, not only the historical, cultural and natural resource potential of the region is taken into account, but also the physical abilities of the student on kayaks, bicycles or walking walks.Item АНІМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ(2015) Кольцова, О. С.; Koltsovа, О.Соціальне виховання має великий вплив на формування у молодого покоління духовних цінностей та ідеалів, поведінкових стереотипів і конкретних вчинків. Метою дослідження було проаналізувати напрями використання анімаційної діяльності у соціальному вихованні студентів факультету фізичного виховання та спорту. Визначено, що педагогічними функціями анімаційної діяльності є орієнтація особистості в соціальних відносинах; створення виховного простору; забезпечення можливості придбання досвіду соціальнокомунікативної взаємодії. Досвід використання анімаційної діяльності свідчить про необхідність забезпечення єдності теоретичних знань і практичної діяльності, що представлена заходами з використанням різних форм організації за наступними напрямками: спорт та профорієнтація, творчість, соціальний та науковий напрямки. Социальное воспитание имеет большое влияние на формирование у молодого поколения духовных ценностей и идеалов, поведенческих стереотипов и конкретных поступков. Целью исследования было проанализировать направления использования анимационной деятельности в социальном воспитании студентов факультета физического воспитания и спорта. Определено, что педагогическими функциями анимационной деятельности является ориентация личности в социальных отношениях; создание воспитательного пространства; обеспечение возможности приобретения опыта социально-коммуникативного взаимодействия. Опыт использования анимационной деятельности свидетельствует о необходимости обеспечения единства теоретических знаний и практической деятельности, которая представлена мероприятиями с использованием различных форм организации по следующим направлениям: спорт и профориентация, творчество, социальное и научное направления. Social education has a great influence on the formation of the younger generation of spiritual values and ideals, behaviors and specific actions. The aim of the study was to analyze the uses of animation in the social education of students of the Faculty of Physical Education and Sports. Determined that pedagogical functions of animation is the orientation of the individual in social relations; creating educational space; to be able to gain experience of social and communicative interaction. Experience in the use of animation demonstrates the need to ensure the unity of theoretical knowledge and practical activities, measures presented using various forms of the following areas: sports and guidance, creativity, social and scientific areas.