ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
10 results
Search Results
Item ФІЛОСОФІЯ ДЛЯ НЕ ФІЛОСОФІВ (ДО ПИТАННЯ ФІЛОСОФСЬКО- МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ, МАГІСТРІВ ТА ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ (PHD) В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ)(2018) Поліщук, І. Є.; Галіченко, М. В.; Polischuk, I. Ye.; Halichenko, M. V.У статті порушено проблему якості філософсько-методологічної підготовки бакалаврів, магістрів та докторів філософії (PhD). Зроблено критичний аналіз рівня цієї підготовки. Відзначено недоліки вузькоспеціалізованих напрямів освіти, які ускладнюють процес пристосування молодих науковців до різних наукових традицій, міждисциплінарних досліджень, новітніх методологій, що прийняті в постнекласичній науці. В статье рассмотрена проблема качества философско-методологической подготовки бакалавров, магистров и докторов философии. Сделан критический анализ уровня этой подготовки. Отмечены недостатки узкоспециализированных направлений образования, которые усложняют процесс приспособления молодых ученых к разным научным традициям, междисциплинарным исследованиям, новейшим методологиям, принятым в постнекласической науке. The article addresses the quality issue of philosophical and methodological preparation of bachelors, masters and doctors of philosophy (PhD). We make a critical analysis of the level of training. The article highlights the disadvantages of highly specialized fields of education which complicate the process of adaptation of young scientists to different scientific traditions, interdisciplinary studies and to the latest methodologies of post classical science. The article considers the current state of philosophical and methodological preparation of bachelors and masters majoring in non-philosophical science in Kherson State University.The article discusses the insufficiently thought-out steps of the ministerial departments regarding the philosophical education for non-philosophers. It should be noted that the simplified understanding of philosophy, diminishing of its social and cognitive status by our scientists, especially those who major in engineering science, lead to a significant gap between the methodology programs, research methods and science innovations in the developed countries. Some critical remarks are made about the shortage of modern educational material in the textbooks of philosophy and other basic sciences. It is proposed to include Modern Logic and Methodology of Science to the list of optional subjects. Among the competencies required for general training and professional preparation of masters and doctors of philosophy the authors point out: understanding of philosophy and methodology of science; ability to critically evaluate and use methodology programs, modern scientific research methods; proficiency with philosophical and scientific argumentation; ability to study independently using innovative research methodology; ability to communicate effectively in the scientific community using the information technologies. The authors believe that the expected result of the research is the development of universality of a researcher who can work in new interdisciplinary areas.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «ОБРАЗ» У ГУМАНІТАРНІЙ ПАРАДИГМІ(2016) Приходько, І. В.У статті розглянуто зміст поняття «образ» у рамках гуманітарних наук та проаналізовано різні підходи до визначення даного терміна у діахронічному аспекті. This article discusses the notion of image from the point of view of the Humanities. Different approaches to this term’s definition are analysed. В статье рассматривается содержание понятия «образ» в рамках гуманитарных наук и анализируются различные подходы к определению данного термина в диахроническом аспекте.Item ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ ВІЛЬГЕЛЬМА ФОН ГУМБОЛЬДТА У СИСТЕМІ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ(2013) Рускуліс, Л. В.У статті розглядають лінгвіфілософські погляди видатного німецького мислителя і мовознавця кінця ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Вільгельма фон Гумбольдта та їх роль у системі теоретико-методичної підготовки майбутнього вчителя української мови. В статье рассматривают лингвофилософские взгляды выдающегося немецкого мыслителя и языковеда конца XVIII - нач. XIX в. Вильгельма фон Гумбольдта и их роль в системе теоретико-методической подготовки будущего учителя украинского языка. The article is reveals problem of linguistic and philosophical ideas the famous German philosopher and linguist late ХVІІІ - early ХІХ century Wilhelm von Humboldt and their role in the theoretical and methodological training of future teachers of Ukrainian language.Item «ЯЗЫКЪ ЕСТЬ ВМѢСТѢ ПУТЬ СОЗНАНІЯ ЭСТЕТИЧЕСКИХЪ И НРАВСТВЕННЫХЪ ИДЕАЛОВЪ» (ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА О. ПОТЕБНІ)(2017) Mironenko, O. V.; Мироненко, О. В.У статті розглянуто філософське розуміння О.Потебнею мови як засобу пізнання естетичних та моральних цінностей. Розкрито найтісніший зв’язок мови і мислення, вказано на те, що через мову можна виявити думку, яка виникає у свідомості особистостей. Мову О. Потебня розглядав у тісному зв’язку з культурою, оскільки пізнання дійсності відбувається шляхом мистецтва та слова. Актуальним є питання білінгвізму у епістолярній спадщині, де основна увага звертається на мисленнєву та пізнавальну діяльність індивідуумів. Саме через мову, на думку О.Потебні, можна побачити особливі варіації елементів мислення. В статье рассматривается философское понимание А.Потебнёй языка как средства познания эстетических и нравственных ценностей. Раскрыто тесную связь языка и мышления, указано на то, что через язык можно выявить мнение, возникающее в сознании личностей. Язык А. Потебня рассматривал в тесной связи с культурой, поскольку познание действительности происходит путем искусства и слова. Актуальным является вопрос билингвизма в эпистолярном наследии, где основное внимание обращается на умственную и познавательную деятельность индивидуумов. Именно через язык, по мнению А. Потебни, можно увидеть особые вариации элементов мышления. The article deals with O.Potebnia’s philosophical understanding of the language as a means of knowledge of aesthetic and moral values. The closest connection between the language and thinking is shown, the article reflects that the thought appearing on the mind of a person can be seen with the help of the language. O. Potebnia analyzed the language in a close contact with the culture, as knowledge of reality through art and words. The issue of bilingualism in epistolary heritage is actual, where the main attention is paid to thinking and cognitive activity of individuals. According to O. Potebnia you can see special variations of elements through the language.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «ОБРАЗ» У ГУМАНІТАРНІЙ ПАРАДИГМІ(2016) Приходько, І.У статті розглянуто зміст поняття «образ» у рамках гуманітарних наук та проаналізовано різні підходи до визначення даного терміна у діахронічному аспекті. В статье рассматривается содержание понятия «образ» в рамках гуманитарных наук и анализируются различные подходы к определению данного термина в диахроническом аспекте. This article discusses the notion of image from the point of view of the Humanities. Different approaches to this term’s definition are analysed.Item СУЧАСНА РИТОРИКА В КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ(2016) Нищета, В. А.; Nyscheta, V. A.У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування дослідження процесу запровадження риторичного компоненту в шкільній мовній освіті шляхом висвітлення концептуальних положень сучасної риторики в загальнофілософському (загальнонауковому) контексті. Розглянуто концептуальні положення сучасної риторики й доксології в контексті діалектики, епістемології, постпозитивізму, онтологічного релятивізму. В статье осуществлено теоретико-методологическое обоснование исследования процесса внедрения риторического компонента в школьном языковом образовании путем освещения концептуальных положений современной риторики в общефилософском (общенаучном) контексте. Рассмотрены концептуальные положения современной риторики и доксологии в контексте диалектики, эпистемологии, постпозитивизма, онтологического релятивизма. In the article there have been done theoretical and methodological grounding of researching the process of introducing of rhetorical component in school language education by means of covering the conceptual positions of modern rhetoric in general philosophical context. The conceptual positions of modern rhetoric and doxology in the context of dialectics, epistemology, post positivism, ontological relativism have been considered.Item БІОФІЛОСОФІЯ ЯК ТЕОРЕТИЧНА І ПРАКТИЧНА ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ(2017) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті окреслено коло проблем, пов’язаних із формуванням нової наукової дисципліни – біофілософії як реакції на необхідність більш глибокої імплікації філософії та біології. Автор визначає біофілософію як поліаспектну, інтегративну, міждисциплінарну галузь наукового знання, що базується на комплексі біологічних наук і має на меті артикуляцію та розв’язання світоглядних, аксіологічних, методологічних, гносеологічних і онтологічних проблем шляхом дослідження наявних у природі форм життєпрояву. Наголошується на тому, що в освіті біофілософський підхід орієнтовано на конструктивну реалізацію освітньо-виховного процесу, на продукування перспективних, науково-обґрунтованих освітніх моделей, втілення яких забезпечить адекватну реакцію освітніх інституцій на вимоги суспільства й держави. Автор висвітлює основні положення розробленої ним філософсько-освітньої концепції, яка базується на біофілософії (зокрема, біополітиці). Зроблено висновок про те, що біофілософія в сучасних умовах слугує не тільки об’єктом наукового дискурсу, але й теоретичним і практичним фундаментом підвищення продуктивності й результативності, зокрема, освітньої системи суспільного життя.Item ФІЛОСОФІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ(2013) Поліщук, І. Є.; Галіченко, М. В.Курс «Філософія та методологія науки» спрямований на засвоєння студентами, що навчаються за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», основних розділів філософії науки. У процесі вивчення даної дисципліни особлива увага повинна приділятися методологічним питанням, які мають велике значення для різноманітних галузей наукової діяльності. Дисципліна включає розділи, які присвячені науці як соціокультурному утворенню. Етапом розвитку філософії науки, специфіці емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, філософським засадам наукової картини світу, науковій раціональності та методології наукового дослідження. Курс «Філософія та методологія науки» повинен забезпечити глибоке засвоєння специфіки філософського осягнення світу, сприяти формуванню високої світоглядно-методологічної культури магістрантів. Він має і практичне спрямування, передбачає використання сучасних методологічних принципів у наукових дослідженнях (природничих, технічних або соціально-гуманітарних). Вивчення сучасних методологічних програм повинно сприяти розвитку теоретичних настанов щодо інтеграції наукового знання, формуванню універсалізму дослідника, що працює в сучасних міждисциплінарних наукових галузях.Item ФІЛОСОФІЯ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ І САМОКОНТРОЛЮ. Ч. ІІ(2012) Поліщук, І. Є.; Галіченко, М. В.Вивчення дисципліни «Філософія» (філософія, логіка, етика, естетика та релігієзнавство) спрямоване на реалізацію сучасної концепції філософської освіти студентів вищих навчальних закладів України, основою якої є ґрунтовна історико-філософська підготовка у поєднанні з орієнтацією на світоглядно-філософські проблеми сьогодення. У запропонований методичний посібник включені завдання 3 та 4 модулів самостійної роботи, що присвячені питанням основних розділів сучасної філософії, етики, естетики та релігієзнавства, вивчення яких не передбачено планом аудиторної роботи. Виконання завдань самостійної роботи повинно допомогти студентові засвоїти основний зміст запропонованих питань, оволодіти філософським способом мислення, основними філософськими принципами та першоджерелами. Опрацювання матеріалів має сприяти формуванню самостійного критичного мислення та застосуванню набутих знань при аналізі нагальних проблем сьогодення. У посібнику пропонується 3 різновиди завдань: 1) завдання з тем, які потребують теретичного опрацювання відповідних розділів підручників, посібників, філософських словників, матеріалів Internet-ресурсу; 2) робота з фрагментами першоджерел, яка має сприяти розвитку філософського мислення. Відповіді на контрольні питання за першоджерелами можуть бути усними або письмовими (на вибір викладача); 3) опрацювання тестових завдань, які за рівнем складності наближені до екзаменаційних модульних завдань. Для полегшення роботи з першоджерелами та тестами у посібник включений список рекомендованої літератури.Item ФІЛОСОФІЯ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ». Ч. І.(2011) Поліщук, І. Є.; Галіченко, М. В.Вивчення дисципліни «Філософія» (філософія, логіка, етика, естетика та релігієзнавство) спрямоване на реалізацію сучасної концепції філософської освіти студентів вищих навчальних закладаів України, основою якої є ґрунтовна історико-філософська підготовка у поєднанні з орієнтацією на світоглядно-філософські проблеми сьогодення. Виклад історії світової філософської думки орієнтований на розуміння логіки виникнення та сутності найбільш відомих вчень, минулого, особливостей їх функціонування у суспільній свідомості, осмислення характеру та етапів становлення сучасних некласичних філософських систем, їх ґрунтування на досягненнях природничих та гуманітарних наук. У запропонований методичний посібник включені завдання 1 та 2 модулів самостійної роботи, які присвячені питанням історії філософії. Виконання завдань самостійної роботи повинно допомогти студентові засвоїти основний зміст основних розділів програми,сутнісні риси історикофілософської думки, оволодіти філософським способом мислення, основними філософськими принципами та першоджерелами опрацювання матеріалів має сприяти формуванню самостійного критичного мислення та застосуванню набутих знань при аналізі нагальних проблем сьогодення. У посібнику пропонується 3 різновиди завдань: 1) завдання з тем, які потребують теретичного опрацювання відповідних розділів підручників, посібників, філософських словників, матеріалів Internet-ресурсу; 2) робота з фрагментами першоджерел, яка має сприяти розвитку філософського мислення. Відповіді на контрольні питання за першоджерелами можуть бути усними або письмовими (на вибір викладача); 3) опрацювання тестових завдань, які за рівнем складності наближені до екзаменаційних модульних завдань. Для полегшення роботи з першоджерелами та тестами у посібник включені короткий словник ключових термінів та список рекомендованої літератури.