ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
10 results
Search Results
Now showing 1 - 10 of 10
Item КОГНІТИВНІ АСПЕКТИ ПОРОДЖЕННЯ ІМПЛІЦИТНИХ СМИСЛІВ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ(2020) Гриняк, О. О.; Grinyak, O. A.Спрямованість когнітивної поетики не лише на розкриття креативних механізмів художньої творчості, а й встановлення взаємодії раціонального й емоціонального аспектів породження смислів, ролі художньої уяви і наукової рефлексії та виявлення й пояснення свідомих і несвідомих когнітивних операцій осмислення тексту в процесі його прочитання та занурення у різні контексти зумовлює великий інтерес до виявлення прихованих компонентів смислу – імплікатів, які формують імплікативний простір як окремий поетичний текст, так і американську поезію ХХ століття загалом. На основі теоретичних положень когнітивної поетики, психологічного, соціологічного, культурологічного підходів розроблено методику інференційного аналізу імплікатів, яка включає комплекс послідовних лінгвокогнітивних операцій із опрацювання інформації, що міститься на різних текстових рівнях. Парадоксальна невідповідність між основною функцією мови виражати думки та маскувати їх не є випадковою. Однозначна відповідність між висловленням, його змістом і смислом призвела б до різкого збільшення одиниць мовного коду і ускладнила б використання і вивчення мови. Більшість слів у процесі функціонування в художньому тексті можуть мати прихований смисл. У сучасній лінгвістиці дослідження імпліцитності здійснюється з позицій різних підходів. При вивченні міждисциплінарної природи імпліцитності (філософської, психологічної, соціологічної та лінгвістичної) основна увага фокусується на механізмах породження і розкриття прихованого смислу поетичних текстів. Встановлено, що носіями прихованого смислу у поетичному тексті є індикатори імплікатів (архетипні, алегоричні образи, слова-символи, параболічні образи, заголовки, стилістично марковані одиниці та специфічні синтаксичні конструкції). Побудовано інтегративну когнітивну модель імплікативного простору шляхом розкриття механізмів формування його складників на різних рівнях поетичного тексту. Окреслено конфігурацію й наповнення імплікативного простору віршованих текстів американської поезії модерну і постмодерну. This article presents a cognitive study that aims to reveal linguistic and cognitive properties of the formation of the implicative space of American poetic texts of the XX century. On the bases of the fact that implicity is an interdisciplinary phenomenon. The cognitive linguistic focuses on researches of the category of implicity from the point of the specific of human mind such as gnostic function to explicate the hidden, inner, clandestine, latent information. The development of cognitive studies based on the integration of philosophic, psychological, sociological, culturological and linguistic approaches has gained recently the special actuality. The semantic and cognitive multistructure of the theoretic explanation of the imlicity is in question for scientists. Each new paradigm gives more to throw light on its new sides and perspectives of its investigation. The diversity of theoretical interpretations of the nature of implicitness caused by the multiplicity of its semantic-cognitive creation is due to the constant attention of scientists to the problem, the study of which in each new scientific paradigm highlights new facets and prospects of study. To explicate hidden senses the first task is to define the concepts: implicitly, implicative space, implicate, implicate indicator; the second step is to detect symbol words that influence the realization of implicates in poetic texts, the third is by means of the inferential method of analysis to explicate the underlying information. The role and place of the components of implicit senses are defined according to the quality and quantity of their indicators. Archetypal symbols, allegorical images, symbols, parables, titles, stylistically marked or salient units of the text, its specific syntactic constructions are considered as indicators of implicates. The integrative model of the implicative space grounds on the mechanisms employed in the formation of its components on different levels of a poetic text. This model helps to define linguistic and cognitive aspects of construing the reality in the American texts of the XX century.Item LINGUOSTYLISTIC MEANS OF THE CATEGORY OF COHERENCE IMPLEMENTATION IN STEPHEN KING’S STORY “YOU KNOW THEY GOT A HELL OF A BAND”(2020) Borysova, T. S.; Борисова, Т. С.This article continues a series of publications of the author dedicated to the analysis of the cohesion implementation in Stephen King’s fiction, which resulted in the definition of a number of features specific to the author’s writing techniques. The following article is devoted to the issue of the coherence as a text forming category in modern linguistics and linguostylistic means of its realization on the material of the short story “You Know They Got a Hell of a Band”. The article presents a brief overview of the basic studies and different theoretical views in this sphere in modern domestic and foreign linguistics. Cohesion is defined as the lexical, grammatical and semantic form of communication between separate parts of the text, which determine the transition from one specificс tonality of the text to another. The text itself is considered to be the form of a coherent discourse, which, due to the interaction of speech subjects, is filled with context. Different types of linguistic units that are used to create explicit connectivity in the literary discourse are identified and their uniting functions are analyzed in the course of our work. Specifically, the investigation deals with the functions of such linguostylistic devices as personification, metaphor, epithet, simile and onomastic units that dominate in the text under analysis and take a prominent part in realization of coherency. Particular attention is paid to allusive textual components, which carry factual, conceptual and subtextual information, as well as introduce a significant layer of cultural data into the artistic space. The investigation shows that allusive onyms have wide functional capabilities due to their various modal characteristics, associative links correlated with the implementation of a particular image, with the connotations laid down by the author. The fact that proper names play an important role in the author's modeling of the coherent artistic world in the mind of the reader and the significance of the allusion as a unit with rich linguacultural semantics determine the relevance of this research. Стаття продовжує серію публікацій автора, метою яких є аналіз реалізації категорії зв’язності у художній літературі на матеріалі творів Стівена Кінга. У процесі дослідження було визначено ряд особливостей, характерних для техніки письма автора. Дану розвідку присвячено питанню когерентності як текстоутворювальної категорії в сучасній лінгвістиці та лінгвостилістичним засобам її реалізації на матеріалі тексту оповідання «Рок-н-рол ніколи не помре», також відомого під назвою «Рок-н-рольні небеса» («You Know They Got a Hell of a Band»). У статті представлено короткий огляд основних досліджень та різних теоретичних поглядів у цій сфері в сучасній вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці. Когезія розглядається як лексичний, граматичний та смисловий зв’язок між окремими частинами тексту. Текст вважається формою зв’язного дискурсу, який, завдяки взаємодії мовленнєвих елементів, наповнюється контекстом; таким чином, суть тексту полягає в смисловій фіксації поданої письменником інформації. В нашій роботі виявлено різні типи мовних одиниць, які використовуються для створення експліцитного зв’язку в літературному дискурсі та аналізуються їх когерентний потенціал. Зокрема, у дослідженні аналізуються функції таких лінгвостилістичних засобів, як персоніфікація, метафора, епітет, порівняння та ономастичні одиниці, які домінують у аналізованому тексті та займають чільне місце у реалізації категорії зв’язності. Особливу увагу приділено алюзивним текстовим компонентам, які несуть фактичну, концептуальну та підтекстову інформацію, а також додають у художній простір значний шар культурних даних. Дослідження показує, що алюзійні оніми мають широкі функціональні можливості завдяки їх різноманітним модальним характеристикам, асоціативним зв’язкам, співвіднесеним із реалізацією певного образу, з конотаціями, закладеними письменником. Актуальність дослідження визначається значимістю алюзії як одиниці з багатою лінгвокультурною семантикою та важливою роллю, яку власні імена відіграють у авторському моделюванні цілісного художнього світу у свідомості читача.Item ІМПЛІЦИТНЕ ВИРАЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ІНТЕНЦІЇ(2018) Заболотська, О. О.; Заболотская, О. А.; Zabolotskaya, О. А.У статті розглядаються імпліцитні засоби вираження концепту КОХАННЯ у романі Дж.Гріна «Паперові міста», які представлені лексемами з негативною та позитивною конотацією поняттєвого компоненту емоції: ніжність, бажання, прихільність, пристрасть, розпач, прикрій, омана, злість та розкривають авторські інтенції. Стилістичні засоби, які актуалізують у тексті твору імпліцитні смисли концепту Кохання, виражені метафорою, порівнянням, епітетом. Статья рассматривает имплицитные способы выражения концепта ЛЮБОВЬ в романе Дж.Грина «Бумажные города», которые раскрывают авторские интенции u представлены лексемами с негативной и позитивной коннотацией понятийного компонента эмоции: нежность, желания, приверженность, страсть, отчаяние, обман, злость. Стилистические средства актуализации в тексте романа имплицитного смысла концепта ЛЮБОВЬ, выражены метафорой, сравнением, эпитетом. This article observes implicit means of expression the concept of LOVE in “The Paper’s cities” by Jh. Green, that are represented by lexemes with positive and negative connotation of notion “emotion”: devotion, passion, adoration, fondness, affection, worship infatuation, fancy, enjoyment and reveal author’s intentions. Stylistic means that actualize in the text implicit sense of the concept of love are expressed by metaphor, simile and epithet.Item МАРКЕРИ ІМПЛІЦИТНОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ(2017) Димитренко, Л. В.; Димитренко, Л. В.; Dimitrenko, L. V.У статті розглянуто проблему імпліцитності художнього тексту на матеріалі оповідання Ф.С. Фіцджеральда “The Curious Case of Benjamin Button” («Загадкова історія Бенджаміна Баттона»). Імпліцитність художнього тексту представлена імплікативним простором, який є системою маркерів імпліцитності, упорядкованих між собою у межах семантики аналізованого тексту. Маркери імпліцитності (фонографічні, морфологічні, синтаксичні, лексичні та стилістичні) є актуалізаторами імплікативного простору художнього тексту. В статье рассматривается проблема имплицитности художественного текста (на материале рассказа Ф.С. Фицджеральда «Загадочная история Бенджамина Баттона»). Имплицитность художественного текста представлена импликативным пространством, которое есть системой маркеров имплицитности, упорядоченных между собой в рамках семантики анализированного текста. Маркеры имплицитности (фонографические, морфологические, синтаксические, лексичесике и стилистические) являются актуализаторами импликативного пространства художественного текста. The article touches upon the problem of implicitness in a literary text (case study “The Curious Case of Benjamin Button” by F.S. Fitsgerald). The implicitness of a literary text is presented by an implicative space which is a system of some markers that are disposed against each other into the integral sense bearing whole within the bounds of text semantics. The indicators of implicates (phonographic, morphologic, syntactic, lexical and stylistic) are triggers of the implicative space in a literary text.Item ІМПЛІЦИТНЕ ВИРАЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ІНТЕНЦІЇ(2016) Заболотська, О. О.; Заболотская, О. О.; Zabolotskaya, О. О.У статті розглядаються імпліцитні засоби вираження концепту КОХАННЯ у романі Дж.Гріна «Паперові міста», які представлені лексемами з негативною та позитивною конотацією поняттєвого компоненту емоції: ніжність, бажання, прихільність, пристрасть, розпач, прикрій, омана, злість та розкривають авторські інтенції. Стилістичні засоби, які актуалізують у тексті твору імпліцитні смисли концепту Кохання, виражені метафорою, порівнянням, епітетом. Статья рассматривает имплицитные способы выражения концепта ЛЮБОВЬ в романе Дж.Грина «Бумажные города», которые раскрывают авторские интенции u представлены лексемами с негативной и позитивной коннотацией понятийного компонента эмоции: нежность, желания, приверженность, страсть, отчаяние, обман, злость. Стилистические средства актуализации в тексте романа имплицитного смысла концепта ЛЮБОВЬ, выражены метафорой, сравнением, эпитетом. This article observes implicit means of expression the concept of LOVE in “The Paper’s cities” by Jh. Green, that are represented by lexemes with positive and negative connotation of notion “emotion”: devotion, passion, adoration, fondness, affection, worship infatuation, fancy, enjoyment and reveal author’s intentions. Stylistic means that actualize in the text implicit sense of the concept of love are expressed by metaphor, simile and epithet.Item ІМПЛІЦИТНІ СМИСЛИ КОНЦЕПТУ ЖИТТЯ В ТВОРІ С.МОЕМА "ПРИКРАШЕНА ВУАЛЬ"(2013) Заболотська, О. О.У статті зроблено спробу дослідити імпліцитні смисли закладені в концепті ЖИТТЯ та засоби, що актуалізують імпліцитність. (на матеріалі оповіді С. Моема «Прикрашена вуаль»). The article attempts to identify implicit meanings of the concept "life" (based on the story by S. Maugham " The Painted Veil "), which are incorporated in lexemes that actualize implicity of the text.Item ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІМПЛІЦИТНОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ(2013) Заболотська, О. О.У статті робиться спроба визначити засоби реалізації імпліцитності в новелі Дж. Голсуорсі «Цвіт яблуні», зокрема ретроспекцію, заголовок, тематичні та ключові слова, стилістичні засоби, символ. The article tries to identify means of the realization of implicitness in John Galsworthy`s novel "The Apple Tree" including retrospectives, title, thematic and keywords, stylistic means, symbol.Item СИСТЕМА ІМПЛІКАТІВ ПОЗАТЕКСТОВОГО РІВНЯ АМЕРИКАНСЬКИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТІВ ХХ СТОЛІТТЯ(2012) Гриняк, О. О.У статті зроблено спробу визначити засоби відображення соціальних, політичних змін ХХ століття в американських поетичних текстах. Виявлено слова-символи, образи-алегорії, образи-параболи, які впливають на реалізацію імплікатів у поетичному тексті. Обґрунтовано значущість залучення фонових знань та інтертексту для декодування імплікатів.Item РОЛЬ ІНТЕРТЕКСТУ У ФОРМУВАННІ ІМПЛІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ(2012) Гриняк, О. О.Стаття присвячена ролі інтертексту в розкритті прихованого смислу поетичного тексту та проблемі формування і функціонування імплікатів як основних складників імплікативного простору.Item ЛІНГВО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВІДОБРАЖЕННЯ ЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ(2009) Гриняк, О. О.У статті виявлено слова-символи, образи-алегорії, образи-параболи, які впливають на експлікацію прихованого у поетичному тексті смислу. Зроблено спробу визначити засоби відображення соціальних, політичних змін ХХ століття в американських поетичних текстах. Обґрунтовано значущість залучення фонових знань та інтертексту для декодування смислу.