ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
22 results
Search Results
Item IMPACT OF PSYCHOGENIC FACTORS ON MOTIVATIONAL ORIENTATION OF JUNIOR ATHLETES(2023) Popovych, I. S.; Koval, I.; Zavatska, N.; Hoi, N.; Shchyruk, I.; Domina, H.; Zinchenko, S.; Попович, І. С.The purpose of the empirical research is to find out the impact of psychogenic factors on motivational orientation of junior athletes. The study identified differences in the psychological content parameters reflecting psychogenic factors of junior athletes by high and low levels. The research involved juniors (n=75) (Мe=17; М=17.23; SD=±1.67) representing the following football clubs (n=43): FC “Krystal” (Kherson, Ukraine), FC “Riatuvalnyk” (Mykolaiv, Ukraine), FC “Enerhiia” (Lviv, Ukraine) and juniors (n=32) of handball clubs “Dniprianka” (Kherson, Ukraine) and “Real” (Mykolaiv, Ukraine). Methods: the selected methods, which are reliable and sensitive to the research subject, allowed measuring the research parameters relevantly, ensured external and internal validity. In addition, purposeful observation with entering data in standard reports was used. Statistically significant differences were found by means of standard coefficients. Results. It was empirically established and substantiated that there are dominant negative statistically significant correlations (р<.050; р<.010) of depressiveness (D), neuro-psychic tension (NPT), situational reactive anxiety (SRA) and personal anxiety (PA), spontaneous (Scale II) and reactive aggressiveness (Scale VII) with all the parameters of motivational orientation of junior athletes: subject-directed (Sb); result-directed (R), socially directed (Sc) and personally directed motivational orientation (P). A positive correlation of neuro-psychic tension (NPT) and spontaneous aggressiveness (Scale II) is accounted for by an impact on socially directed motivational orientation. It was proved that there are statistically significant differences between the respondents with a high level of the parameters reflecting psychogenic factors and the subgroup of respondents with a low level. Thirteen statistically significant differences were registered (p≤.050; p≤.010). The study highlights that subject-directed motivational orientation (Sb) is the most dependent on the level of development of the parameters reflecting psychogenic factors. Discussion and conclusions. It was substantiated that the suggested summative research strategy with elements of comparison of the examined variables confirmed its efficiency. The applied methods, which are sensitive to the research subject, allowed establishing and substantiating statistically significant differences. The obtained results should be taken into consideration by coaches in physical and tactical-technical training for the representatives of team sportsItem DISPOSITIONAL MENTAL STATES OF INTERNALLY DISPLACED UNIVERSITY TEACHERS UNDER MARTIAL LAW: GENDER DIFFERENCES(2023) Popovych, I. S.; Hudimova, A.; Bokhonkova, Yu.; Savchuk, O.; Hoian, I.; Shevchenko, N. F.; Попович, І. С.Aim. The empirical study of gender differences in the dispositional mental states of university teachers who were internally displaced during martial law. Methods. A combined research strategy was used, integrating the methods for comparing samples of female and male participants. The different types of dispositional mental states of the respondents were identified by the author’s methodology for the study of dominant mental states. Results. It was discovered that the respondents’ psychological content parameters showed statistically significant gender-based differences. Group 1 prevailed in terms of anxiety (U = 855.0; p = .000). Group 2 prevailed in terms of self-control (U = 975.0; p = .001); awareness of events (U = 707.5; p = .000); expected attitude (U = 1074.0; p = .006); expected result (U = 1067.0; p = .006) and psychological wellbeing (U = 1113.5; p = .014). The dispositional mental states of a female sample of internally displaced university teachers were represented by five components with a total variation of Σd = 74.527%. The male sample had four factors with a total variation Σd = 94.442%. It was stated that there were significant differences between the dispositional mental states of female and male teachers in terms of formal characteristics and content loading of components. Conclusions. The scientific value of empirical facts about the dispositional mental states of university teachers who were internally displaced as a result of wartime action is justified. The importance of incorporating the discovered results into scientific and educational processes is emphasised.Item PSYCHOMOTOR TRAINING OF THE MILITARY SAPPERS AS A MEANS OF REDUCING PERSONAL FEARS AND ANXIETY(2022) Khmiliar, O.; Khmiliar, R.; Koval, I.; Savchuk, O.; Dushka, A.; Bolotova, O.; Popovych, I. S.; Попович, І. С.The purpose of this study is to reveal the features of psychomotor training of a sapper, the development of the necessary sensory-intuitive skills to regulate their actions and deeds while performing tasks in the minefield. Material and methods. Three series of psychological experiments were conducted. The importance of psychomotor training in the context of reducing the level of anxiety and personal fears of sappers was revealed. The research was integrated into the process of training in the discipline “Blasting”. The study did not change the structure of the discipline, as it was only related to the content. The collected and analyzed data were used for the quantitative method. Results. It was determined that the most talented servicemen, with well-developed coordination of movements, mental stability, ability to regulate personal fears, make quick decisions, work alone for a long time, stay calm in tense situations, should be involved in the sappers’ activities. Conclusions. Our psychological training “Minefield” promotes the development of professionally necessary qualities among military sappers, provides the development of psychomotor and sensory-intuitive skills to regulate movements and actions during combat missions. Improves constructive attitudes in the unit of sappers, friendliness, reflexive listening, kindness, leadership and patience.Item RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF ANXIETY OF FOURTH-GRADERS IN SECONDARY SCHOOLS DURING THE PROGRESSION OF THE COVID-19 PANDEMIC(2022) Popovych, I.; Kokorina, Y.; Pyslar, A.; Palchynska, M.; Pavliuk, M.; Raіevska, Y.; Torop, K.; Попович, І. С.; Кокоріна, Ю. Є.; Пислар, А. Б.; Пальчинська, М. В.; Павлюк, М. М.; Раєвська, Я. М.; Тороп, К. С.The aim of the article is to study the mental states factors of primary school pupils’ anxiety during the progression of the COVID-19 pandemic. The psychological factors of school anxiety and fears are theoretically substantiated. The methodological starting points of the empirical study are distinguished. The combination of psychological and physiological semantic parameters of the phenomenon is taken into account. Valid psychodiagnostic methods were used. The structure of mental states of pupils’ anxiety, which consisted of five main factors F1-F5 (ΣD = 76.371; V = 20.005), was studied by factor analysis of ANOVA. It is established that the principal is the mental state F1 “School anxiety” (D = 38.029; V = 9.962), which is interrelated with the mental state F4 “Self-realization anxiety” (D = 9.711; V = 2.544) (rs=-.443; p≤.01) and the mental state F2 “Emotional-expressive anxiety” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). It was established and grounded that the mental state F5 “Isolation-physiological anxiety” (D=4.529; V=1.186) is suicidal. It is generalized that the obtained empirical results and theoretical substantiations will promote: realization of the decision of educational problems in primary school age; implementation of the obtained results in preventive and corrective-developmental work; will reduce anxiety and affect the formation of adequate behavior of fourth-graders of secondary education. Метою статті є дослідження психологічної структуру, змінних і взаємозалежності факторів психічних станів тривожності учнів молодшого шкільного віку під час прогресування пандемії COVID-19. Теоретично обґрунтовано психологічні чинники виникнення шкільної тривожності і страхів. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження, враховано поєднання психологічних та фізіологічних змістових параметрів феномену. Застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Досліджено факторним аналізом ANOVA структуру психічних станів тривожності учнів, яку склали п’ять основних факторів F1-F5 (∑D=76.371; V=20.005). Встановлено, що основним є психічний стан F1 “Шкільна тривожність” (D=38.029; V=9.962), який взаємопов’язаний з психічним станом F4 “Самореалізаційна тривожність” (D=9.711; V=2.544) (rs=-.443; p≤.01) і психічним станом F2 “Емоційно-експресивна тривожність” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). Встановлено і обґрунтовано, що психічний стан F5 “Ізоляційно-фізіологічна тривожність” (D=4.529; V=1.186) є суїцидонебезпечними. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичні обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань в молодшому шкільному віці; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальна роботу, знижуватиме тривожність і впливатиме на формування адекватної поведінку учнів четвертих класів закладів середньої освіти.Item ВПЛИВ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ(2021) Фоміна, І. С.; Лось, О. М.У статті описано вплив сучасної сім’ї як чинник формування психологічного здоров’я дитини молодшого шкільного віку в освіт- ньому просторі. Впливу сімейної системи на формування психологічного здоров’я як базису розвитку особистості дитини, її успішності в освіт- ньому процесі та міжособистісній комунікації в рамках шкільного середовища відведено центральне місце. Це зумовлено тим фак- том, що виховання є однією з основних функ- цій освіти й інституту сім’ї. Представлено вплив стилів сімейного вихо- вання на тривожність школяра як один з аспектів психологічного здоров’я. Наявність тривожності, невпевненості в даних сферах шкільного життя дитини відбивається на її психологічному здоров’ї, яке передусім перед- бачає гармонійний розвиток особистості. Розглянуто основні способи формування психологічного здоров’я в рамках освітнього процесу, а також виявлені й проаналізовані способи взаємодії вчителя та сім’ї з даної проблеми. Для діагностики стилю сімей- ного виховання нами використано опиту- вальник «Аналіз сімейного виховання» (АСВ) Е.Г. Ейдеміллера, В.В. Юстицкиса, який дозво- ляє вивчити провідні стилі виховання, вста- новити причини даного стилю виховання, визначити місце дитини в системі сімейних відносин. Для діагностики рівня шкільної тривожності була використана методика Р. Філіпса, яка призначена для виявлення рівня і характеру шкільної тривожності. Спостереження за роботою педагога з батьками дозволило нам зробити висно- вок, що за період дослідження психолого-пе- дагогічна робота щодо батьків переважно акцентувалася на проведенні батьківських зборів, а також індивідуальних зустрічей із батьками. Оскільки критеріями оцінки психологічного здоров’я дитини у класі є її успішність, мотивація до навчання, часто заняття мають роз’яснювальний характер і зводяться до оцінки успішності, розгляду можливих причин неуспішності. The article describes the influence of the modern family as a factor in shaping the psychological health of a child of primary school age in the educational space. The influence of the family system on the formation of psychological health as a basis for the development of the child’s personality, its success in the educational process and interpersonal communication within the school environment is given a central place. This is due to the fact that education is one of the main functions of education and the institution of the family. The influence of family upbringing styles on schoolchildren’s anxiety as one of the aspects of psychological health is presented. The presence of anxiety, uncertainty in these areas of school life of the child affects his psychological health, which implies, first of all, the harmonious development of personality. The basic ways of formation of psychological health within the limits of educational process are considered, and also ways of interaction of the teacher and a family on the given problem are revealed and analyzed. To diagnose the style of family upbringing, we used the questionnaire “Analysis of family upbringing” (AFU) E.G. Eidemiller, V.V. Justitskis, which allows us to study the leading styles of upbringing, to establish what causes this style of upbringing and determine the place of the child in family relations. To diagnose the level of school anxiety, the method of R. Phillips was used, which is designed to identify the level and nature of school anxiety. Observing the work of the teacher with parents, allowed us to conclude that during the study period, psychological and pedagogical work on parents was mainly focused on holding parent meetings, as well as individual meetings with parents. Since the criteria for assessing the psychological health of the child in the classroom is his success, motivation to learn, often classes are explanatory and are reduced to assessing success, consideration of possible causes of failure.Item PSYCHOLOGICAL READINESS OF HANDBALL PLAYERS FOR THE COMPETITION(2019) Shalar, O.; Strykalenko, Y.; Huza, V.; Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.The athletes’ readiness for competitions is characterized by a certain set of features (functional, mental, physical, technical and tactical, etc.) that manifest in their unity. Aim: determine the readiness of handball players for competing with rivals of a different class. Materials and methods: the research was conducted on the basis of the Kherson High School of Physical Culture. A female handball team of the Super League “Dnipryanka” was involved in the research and included 15 handball players aged 19 to 32. Sports Masters of Ukraine were a contingent of the team. The research lasted for 3 years (2015-2017), took place in three stages, and was conducted in the form of observation, psychological testing and questionnaires. Results: the research on the handball team “Dnipryanka’s” psychological readiness for competitions was conducted during games with the Super League teams of Ukraine, different in terms of athletic skill and experience. Consequently, 35.7% of handball players had an average level of mental readiness, 50% were above the average, and 14.3% had a high level in the game of HC “Dnipryanka” against HC “Econom-University” (the team below the class). In the game against HC “Real” (the team is equal in class), 20% of the players had an average level of psychological readiness for the competition and 80% were above the average. In the game against HC “Galichanka” (team above the class), 61.5% of handball players with an average level of mental readiness for the competition and 38.5% with above the average were found. Conclusions: the achieved level of mental readiness can be considered sustainable and stable. This gives grounds for asserting that Kherson handball players are confident in their pre-start period, and during the competition they are persistently and fully capable of fighting to achieve the goal.Item Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).Item Communicative Competence in Training Future Language and Literature Teachers(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Gusak, L. Ye.; Bokshan, H. I.; Попович, І. С.; Бокшань, Г.; Гусак, Л.; Галян, О.; Галян, І.The purpose of the paper is to present the empirical research on the components of communicative competence of future language and literature teachers during their studies at a higher education institution. The need for communication is considered as a basic one in the development of an individual as a social subject of behavior. The study substantiates that interaction with others, emotional and confidential communication is a factor of personality development, the means of improving communicative competence. The research methods: tests with standardized questionnaires and factor analysis. The study examines communicative competence as an element of professional training of future language and literature teachers. Factor analysis was used to determine the structure of communicative competence of future language and literature teachers. The following factor structure was established: (85.54%): F1 “ Communicative intolerance ” (4.069; 23.94%), F2 “ Communicative dominance ” (2.491; 14.65%), F3 “ Communicative anxiety ” (2.219; 13.05%), F4 “ Ethno-social compromise ” (2.119; 12.47%), F5 “ Communicative helplessness ” (1.822; 10.72%), F6 “ Need for communication ” (1.820; 10.71%). The research determines that in the structure of communicative competence of future language and literature teachers communicative tolerance reflects the need and content of communication and the willingness to communicate with others. The paper substantiates that a low level of communicative tolerance is an incentive for selfdevelopment in perceptive and interactive areas. It emphasizes that affiliation motivation is an important component of developing communicative tolerance at the stage of professional training at a higher education institution. The study shows that an individual’s need for affiliation during studies in a higher education institution is blocked by fear of rejection, causing different types of communicative intolerance. Метою статті є емпіричне дослідження компонентів комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів на етапі їхнього навчання в закладі вищої освіти. Потреба у спілкуванні розглянута як базова у розвитку людини як соціального суб’єкта поведінки. Обґрунтовано, що взаємодія з оточенням, емоційно-довірливе спілкування є чинником особистісного зростання, засобом формування комунікативної компетентності. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз. Емпірично досліджено комунікативну компетентність як елемент фахової підготовки майбутніх педагогів-філологів. Факторним аналізом визначено структура комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів. Встановлено таку факторну структуру (85.54%): F1 “Комунікативна інтолерантність” (4.069; 23.94%), F2 “Комунікативна домінантність” (2.491; 14.65%), F3 “Комунікативна тривожність” (2.219; 13.05%), F4 “Етносоціальний компроміс” (2.119; 12.47%), F5 “Комунікативна безпорадність” (1.822; 10.72%), F6 “Потреба у спілкуванні” (1.820; 10.71%). Встановлено, що у структурі комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів комунікативна толерантність відображає потребу і зміст комунікації, бажання комунікувати з оточенням. Обґрунтовано, що низький рівень комунікативної толерантності є поштовхом до саморозвитку в перцептивній та інтерактивній площині. Зазначено, що мотивація афіліації є важливим компонентом розвитку комунікативної толерантності на етапі навчання у закладі вищої освіти. Показано, що внутрішня потреба особистості в афіліації під час навчання у закладі вищої освіти блокується страхом неприйняття, викликаючи різні форми комунікативної інтолерантності.Item ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЮНИХ ГАНДБОЛІСТОК ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Shalar, O.; Strykalenko, Ye.; Huzar, V.Мета роботи – встановити наявність взаємозв’язку між властивостями особистості та змагальною діяльністю юних гандболісток. Методологія. У дослідженні використані: методика оцінки властивості особистості юних гандболісток, методика оцінки психічних станів та мотивації спортсменок, методика оцінки змагальної діяльності юних гандболісток, методи математичної статистики. Наукова новизна результатів роботи полягає у тому, що виділені психічні стани юних гандболісток і їх прояви у змаганнях із різними за класом суперниками; встановлені особистісні якості (самооцінка, настрій, мотиваційна сфера, агресія тощо), які складають підґрунтя саморегуляції і поведінки юних гандболісток; доповнені дані про зміст і спрямованість властивостей особистості юних спортсменок. Висновки. Гандбол відноситься до командних видів спорту, де ігри проводяться із зіткненням з суперником. Команди прагнуть досягти переваги над суперником, маскуючи свої задуми і одночасно намагаючись розкрити плани противника. Процес гри визначається наявністю техніки, тактики і стратегії. Без цих складових, а також без прояву психологічних особливостей гандболісток (інтелекту, мотиваційних та емоційних складових) спортивне єдиноборство команд неможливо. Наше дослідження довело, що юні херсонські гандболістки, маючи завищений рівень передзмагальної тривожності (91,6 %) у змаганні із сильним суперником команди м. Ужгород перемогли за рахунок правильно побудованої роботи тренера команди до початку і під час гри. У змісті психологічної підготовки тренера були конкретні індивідуальні завдання для кожного гравця. У дослідженні виявлені завищені показники вербальної агресії, образи і докору (64,3 %) у юних гандболісток. Але у дівчат відсутня ворожа агресивність до команд-суперників за рахунок відсутності надмірного акценту на досягнення перемоги. Перспективою подальших досліджень має бути взаємозв’язок властивостей особистості юних гандболісток із фізичною та технічною підготовленістю. The purpose of the work is to establish the existence of a relationship between personality traits and the competitive activity of young handball players. Methodology. The study used: a methodology for assessing the personality traits of young handball players, a methodology for assessing the mental states and motivation of athletes, a methodology for assessing the competitive activity of young handball players, methods of mathematical statistics. Scientific novelty of the work lies in the fact that the distinguished mental states of young handball players and their manifestations in competitions with different rivals; established personal qualities (self-esteem, mood, motivational sphere, aggression, etc.), which form the basis of self-regulation and behavior of young handball players; data on the content and orientation of personality characteristics of young athletes are supplemented. Conclusions. Handball refers to team sports where games are played with a collision with an opponent. Teams strive to achieve an advantage over the opponent, masking their plans and at the same time trying to reveal the enemy's plans. The game process is determined by the presence of technology, tactics and strategy. Without these components, as well as without the manifestation of the psychological characteristics of handball players (intelligence, motivational and emotional components), martial arts teams are impossible. Our study showed that young Kherson handball players, having an increased level of pre-competitive anxiety (91.6%) in the competition with a strong rival of the team in Uzhgorod, won due to the well-constructed work of the team coach before and during the game. The content of the psychological training of the coach included specific individual tasks for each player. The study revealed overestimated indicators of verbal aggression, resentment and reproach (64.3%) among young handball players. But the girls lack hostile aggressiveness towards rivals due to the lack of an excessive emphasis on achieving victory. The prospect of further research should be the relationship of personality characteristics of young handball players with physical and technical readiness.Item ВПЛИВ МЕНТАЛЬНОГО ТРЕНУВАННЯ НА ПСИХІЧНУ СФЕРУ СТРІЛЬЦІВ(2018) Шалар, О. Г.; Шорик, Є. А.; Еделєв, О. С.; Shalar, O. G.; Shorik, E. A; Edelev, A. S.Проведено дослідження щодо визначення впливу ментального тренування на психічну сферу стрільців та оцінювання їх психомоторних асиметрій. Дослідження проводилося на базі стрілецького тиру Херсонського вищого училища фізичної культури. В експериментальній частині брали участь стрільці з гвинтівки та пістолету у кількості 12 осіб. Усі учасники дослідження мали достатню спортивну кваліфікацію: II та І розряд, звання кандидата у майстри спорту та майстра спорту. Виявлено, що основним методом впливу на подолання психологічної тривожності було ментальне тренування спортсменів. Це дозволило виявити лише 25 % стрільців з рівнем вище середнього і жодного із високим рівнем тривожності. Отже, застосовані методики ментального тренування дали змогу зменшити загальний рівень тривожності спортсменів та закріпити цей показник на середньому значенні. A study was conducted to determine the effect of mental training on the psychic sphere of archers and evaluate their psychomotor asymmetries. The research was conducted on the basis of the shooting range of the Kherson Higher School of Physical Culture. In the experimental part, shooters from a rifle and a pistol in the number of 12 persons took part. All participants in the study had sufficient sports qualifications: II and I class, candidate for master of sports and master of sports. It was revealed that the main method of influencing the overcoming of psychological anxiety was the mental training of athletes. Shooters' mental training was conducted individually, taking into account the psychological characteristics of the individual athletes. Depending on this, various methods and means were used. In the content of the mental training used: the presentation of a positive reproduction of the skill or skill; presentation of positive speech; representation of sound images; reproduction of kinesthetic sensations. This allowed us to identify only 25% of shooters with a level above the average and not one with a high level of anxiety. A low level of personal anxiety was noted in two young shooters. Having little experience of sports activities, they showed good stable results. More experienced athletes, whose situational anxiety corresponded to a level above the average, differed by high, but unstable results. This can be explained by the peculiarities of their choleric type of temperament. Psychomotor asymmetry was also assessed, that is, the relative dominance of one of the hemispheres in sportsmen-shooters. Relative equality in the study of psychomotor asymmetries in sportsmen-shooters was revealed. This allowed the coach to individually and more effectively build the sports activities of the shooters. So, the used methods of mental training allowed to reduce the overall level of anxiety of athletes and to fix this indicator on the average.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »