ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
23 results
Search Results
Item ДОШКІЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВІТА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ, ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ(2025) Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Anisimova, О. E.; Horlova, A. V.У статті розглянуто актуальні виклики, трансформаційні процеси та перспективи розвитку системи дошкільної та початкової освіти в Україні в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації. Виокремлено ключові проблеми, що істотно впливають на функціонування дошкільної та початкової освіти в Україні, серед яких: реальна загроза життю та здоров’ю учасників освітнього процесу, фізичні руйнування освітньої інфраструктури, масове внутрішнє та зовнішнє переміщення учасників освітнього процесу, ускладнення доступу до якісної освіти та порушення її безперервності, втрата ефективного освітнього управління на тимчасово окупованих територіях, зменшення фінансових ресурсів, необхідність перегляду ролі приватної освіти. Особливу увагу приділено змінам, що відбулися у функціонуванні освітніх закладів, формуванню нових підходів до організації освітнього процесу, адаптації дітей і педагогічних працівників до умов воєнного стану. Здійснено аналіз впливу військових дій на доступність освітніх послуг, матеріально-технічну базу закладів освіти, кадрове забезпечення та психологічний стан учасників освітнього процесу. Окреслено особливості роботи дошкільних установ і початкових шкіл у регіонах, які зазнали руйнувань або значних переміщень населення. Зосереджено увагу на ролі дистанційного та змішаного навчання як інструментів збереження безперервності освіти. У контексті розвитку цифрової компетентності педагогів та інтеграції інноваційних технологій розкрито можливості та обмеження цифрових рішень в умовах кризи. У статті представлено нормативно-правову базу, що регламентує діяльність закладів освіти під час війни, а також проаналізовано окремі освітні ініціативи, спрямовані на підтримку дітей, учителів та батьків. Виокремлено потенціал партнерства між державою, громадянським суспільством та міжнародними організаціями у відновленні та модернізації освітньої системи. Запропоновано напрями подальшого розвитку дошкільної та початкової освіти в Україні в післявоєнний період із урахуванням принципів стійкості, інклюзивності та педагогічної гнучкості. The article examines current challenges, transformational processes and prospects for the development of the preschool and primary education system in Ukraine in the conditions of full-scale armed aggression of the Russian Federation. The key problems that significantly affect the functioning of preschool and primary education in Ukraine are highlighted, including: a real threat to the life and health of participants in the educational process, physical destruction of the educational infrastructure, mass internal and external movement of participants in the educational process, complication of access to quality education and disruption of its continuity, loss of effective educational management in the temporarily occupied territories, reduction of financial resources, the need to review the role of private education. Special attention is paid to the changes that have taken place in the functioning of educational institutions, the formation of new approaches to the organization of the educational process, the adaptation of children and teaching staff to the conditions of martial law. An analysis of the impact of military operations on the availability of educational services, the material and technical base of educational institutions, personnel support and the psychological state of the participants in the educational process was carried out. The peculiarities of the work of preschool institutions and primary schools in regions that have suffered destruction or significant population movements, as well as in relatively safe areas, are outlined. Attention is focused on the role of distance and blended learning as tools for maintaining educational continuity. In the context of the development of digital competence of teachers and the integration of innovative technologies, the possibilities and limitations of digital solutions in crisis conditions are revealed. The article presents the legal framework regulating the activities of educational institutions during the war, as well as analyzes individual educational initiatives aimed at supporting children, teachers and parents. The potential of partnership between the state, civil society and international organizations in the restoration and modernization of the educational system is highlighted. Directions for the further development of preschool and primary education in Ukraine in the postwar period are proposed, taking into account the principles of sustainability, inclusiveness and pedagogical flexibilityItem ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ВЕБМУЛЬТИМЕДІА: ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ.(2025) Петухова, Л.; Анісімова, А.; Бальоха, А.Метою статті є комплексний аналіз можливостей інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті (на прикладі вебмультимедій) та їх оптимізації в умовах сучасних суспільних викликів. Методи. Дослідження поєднує теоретичний огляд наукових публікацій та досвіду щодо використання інформа- ційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти з емпіричним вивченням даного питання за допомогою тестування, анкетування та спостереження. Результати. Узагальнення наукових досліджень засвідчили, що в умовах вимушеного переходу освітнього процесу на дистан- ційну форму, інформаційно-комунікаційні технології набули нового значення в організації та наданні освітніх послуг, а структура та контент електронних курсів має враховувати потреби учасників та циф- рові трансформації. Результати опитування здобувачів вищої освіти щодо рівня задоволеності організа- цією освітнього процесу у дистанційному форматі виявили наступний розподіл: більшість респонден- тів (53%) продемонструвала високий рівень задоволеності, оцінивши організацію на 10 балів з 10-ти; 22% респондентів – оцінили на 9 балів, що також свідчить про позитивне сприйняття; 17% опитаних оцінила організацію освітнього процесу на 8 балів; менша кількість респондентів висловила помірне задоволення, оцінивши на 7 (6%) та 6 (2%) балів відповідно. Отримані дані засвідчили достатньо пози- тивну оцінку здобувачами вищої освіти вебмультимедій, які забезпечують освітній процес на педаго- гічному факультеті. Разом з тим, створили передумови для підвищення їх ефективності в умовах циф- рової еволюції. Висновки. У статті доведено педагогічну доцільність застосування електронних курсів на педагогічному факультеті Херсонського державного університету, з урахуванням потреб та інтересів здобувачів для ефективної реалізації їх професійної траєкторії. The purpose of the article aims to conduct a comprehensive analysis of the potential of information and communication technologies in higher education, with a focus on web multimedia, and to explore their optimization in the context of contemporary societal challenges. Methods. The study combines a theoretical review of scholarly publications and practical experiences related to the use of information and communication technologies in the educational process of higher education institutions with empirical research through testing, surveys, and observations. Results. A synthesis of scientific studies has demonstrated that during the forced transition to distance learning, information and communication technologies have gained new importance in the organization and delivery of educational services. The structure and content of online courses must consider participants’ needs and digital transformations. The survey results on the satisfaction level of higher education students with the organization of the educational process in a distance format revealed the following distribution: the majority of respondents (53%) showed a high level of satisfaction, rating the organization 10 out of 10; 22% rated it 9, indicating a positive perception; 17% gave a score of 8; fewer respondents expressed moderate satisfaction, rating it 7 (6%) and 6 (2%), respectively. The obtained data confirm a generally positive evaluation by students of web multimedia that facilitate the educational process at the Faculty of Pedagogy. At the same time, they provide a foundation for improving their effectiveness in the era of digital evolution. Conclusions. The article proves the pedagogical feasibility of using electronic courses at the Pedagogical Faculty of Kherson State University, taking into account the needs and interests of applicants for the effective implementation of their professional trajectory.Item RESEARCH ON THE TYPES OF FUTURE TEACHERS’ SELF-REALIZATION UNDER CONDITIONS OF A DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT(2024) Popovych, I. S.; Yaremchuk, N.; Yakovleva, S.; Kariyev, A.; Sadykova, A.; Kulbida, S.; Попович, І. С.Aim. Empirical research and theoretical suEstantiation of the types of self realisation of future teachers who did an educational-professional training course under conditions of a digital educational environment. Investigating the types of self-realisation and estaElishing statistically signi¿cant correlations with the research parameters of edu- cational-professional training for future teachers will allow ¿nding important scienti¿c facts that will possess novelty and Ee of scienti¿c interest for organisers of educational and scienti¿c activities in a digital educational environment. Methods. 7he representative sample involved students of the ¿nal years of peda- gogical educational programmes of Bachelor’s and Master’s studies. Methodological foundations of the research are the main statements of the concepts of self-realisation, self-actualisation and self-regulation in educational activity. Results. Spearman (rs correlation coef¿cient allowed us to ¿nd that ³value orienta- tions´, ³time competence´, ³cognitive needs´ and ³creativity of activity´ are the most important and dependent parameters. k-means clustering allowed identifying four types of self-realisation ³9alue-oriented self-realisation´ ³7emporal self-realisation´ ³Passive self-realisation´ and ³Pragmatic self-realisation´. It e[plained that high e[- ternal negative motivation in the type of passive self-realisation is not directly related to the process and results of educational-professional activity, Eut only reÀects future teachers’ attitude towards it. It was highlighted that future teachers with a value-ori- ented type of self-realisation are ready to devote themselves to pedagogical activity and consider it to Ee the meaning of their life. Conclusion. It was recommended that the estaElished empirical facts possessing cognitive value, scienti¿c and theoretical novelty should Ee implemented in creation and improvement of a digital educational environment.Item СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ ОСНОВИ ХІМІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ(2024) Пилипчук, Л.; Волкова, С.; Попович, Т.; Решнова, С.У статті розглядаються шляхи використання інформаційних технологій при вивченні Основ хімічної технології. The article deals with the different ways of using new information technologies in the study of Basics of chemical technology.Item ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В КРИЗОВИХ УМОВАХ(2024) Петухова, Л. Є.; Воропай, Н. А.; Бальоха, А. С.; Petukhova, L. Y.; Voropai, N. A.; Balokha, A. S.Побудова освітнього процесу з використанням інформаційно- комунікаційного педагогічного середовища є однією із провідних ідей сучасної дидактики, що виникла у результаті повномасштабного вторгнення рф на територію України, та переходу більшості закладів освіти у дистанційний формат. Однак досвід, окреслений в статті, доводить, що така модель має більш ніж десятирічний досвід, не є новою, і зберігає актуальність як предмет сучасних пошуків та досліджень. Еволюція інформаційно- комунікаційного педагогічного середовища в ЗВО сприяє розвитку зв’язків навчання з життям, особливо в умовах формування ринкових відносин, коли потрібно застосовувати великий комплекс інформації й знань – важливого показника майбутнього фахівця. Сучасні зміни в освіті на законодавчій базі та потреба її безпекового забезпечення, потребують від учасників освітнього процесу ЗВО свідомого «прийняття», переосмислення та готовності повністю трансформуватись у цифровому середовищі, сприяти реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти у будь-яких умовах. Таке завдання вже має вирішення на педагогічному факультеті Херсонського державного університету, досвід яких вивчається і відображено у функціонуванні системи освітніх ресурсів вебмультимедіа з різних освітніх компонент. А сьогодні ця система повною мірою забезпечує освітній процес на факультеті, задоволь- няючи потреби здобувачів вищої освіти та закладу в цілому. Визначено, що не менш важливим фактором побудови освітнього процесу на базі інформаційно- комунікаційних технологій є можливість доступу здобувачів до постійно обновлюваної навчальної інформації в зручний час, наявність дружелюбного інтерфейсу, гнучкого та зручного сервісу, а також «неемоційність» навчаль- ного середовища, що дозволяє працювати з одним і тим самим матеріалом необмежену кількість раз і необхідний час. Building an educational process using an information and communication pedagogical environment is one of the leading ideas of modern didactics, which appeared because of the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine, and the transition of most educational institutions to a distance format. However, the experience outlined in the article proves that this model has more than ten years of experience, is not new, and remains relevant as a subject of modern research and research. The evolution of the information and communication pedagogical environment in higher education institutions contributes to the development of connections between learning and life, especially in the conditions of the formation of market relations, when it is necessary to apply a large complex of information and knowledge - an important indicator of the future specialist. Modern changes in education on a legislative basis and the need for its security require participants in the educational process of higher education institutions to consciously "accept", rethink and be ready to completely transform in the digital environment, to contribute to the realization of the individual educational trajectory of the student of higher education in any conditions. Such a task has already been solved at the Pedagogical Faculty of Kherson State University, whose experience is studied and reflected in the functioning of the system of web multimedia educational resources from various educational components. And today this system fully ensures the educational process at the faculty, meeting the needs of students and the institution. It was determined that an equally important factor in the construction of an educational process based on information and communication technologies is the ability of applicants to access constantly updated educational information at a convenient time, the availability of a friendly interface, flexible and convenient service, as well as the "non-emotional" educational environment that allows working with the same material an unlimited number of times and the required time.Item ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗВО В УМОВАХ ВІЙНИ(2022) Дюжикова, Т. М.; Бальоха, А. С.; Чепелюк, А. В.; Diuzhykova, Т. М.; Balokha, A. S; Chepelyuk, A. V.У статті розкриті особливості організації освітнього процесу у ЗВО за сучасних умов, спричинених війною. Визначено, що організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Організація освітнього процесу під час воєнного стану у ЗВО переважно передбачає дистанційне навчання. Виявлено, що організація дистанційного навчання залежить від багатьох факторів, таких як наявність матеріально-технічної бази, ергономічні можливості, соціально-психологічні аспекти, безпека для викладачів та студентів та деталі діяльності кожного ЗВО в умовах воєнного стану. Визначено, що керівник ЗВО повинен довести до відома, що створення безпечного середовища для здобувачів вищої освіти та всього персоналу ЗВО є його персональною відповідальністю. Основою організації освітнього процесу у ЗВО, зокрема і у ЗВО хімічного спрямування, у період воєнного стану в Україні є стратегія використання електронних дистанційних форм взаємодії студентів і викладачів. З’ясовано, що основними завданнями для адміністрації ЗВО є забезпечення безпеки та захисту здобувачів вищої освіти, викладачів і персоналу в надзвичайних ситуаціях і військових діях, а також створення ефективних курсів безперервної освіти. В умовах воєнного стану важливо структурувати освітній процес, щоб вирішувати ключові проблеми війни, такі як мобільність студентів, ненадійна мережа Інтернет, проблеми з використанням обладнання та технологій. Сьогодні у більшості ЗВО, зокрема і ЗВО хімічного спрямування, для організації освітнього процесу в умовах війни використовується дистанційна платформа Moodle. Поряд із цією платформою активно застосовується також система відеоконференцій Zoom. Особливістю платформи Moodle є те, що вона для всіх студентів і викладачів передбачає створення особистих кабінетів. Також активно використовується платформа Сlassroom. Обмін інформацію між викладачами та студантам активно проходить за допомогою електронних пошт, платформи Viber тощо. Встановлено, що сьогодні організація освітнього процесу у ЗВО зазвичай відбувається у дистанційному режимі, то важливим є залучення здобувачів вищої освіти до використання засобів рухової активності в період війни. The article reveals the peculiarities of the organization of the educational process in higher education institutions under modern conditions caused by the war. It was determined that the organization of the educational process depends on the security situation in each settlement. The organization of the educational process during martial law in higher education institutions mainly involves distance learning. It was found that the organization of distance learning depends on many factors, such as the availability of material and technical base, ergonomic capabilities, social and psychological aspects, safety for teachers and students, and details of the activities of each higher education institution under martial law. It was determined that the head of the higher education institution should make it known that the creation of a safe environment for students of higher education and the entire staff of the higher education institution is his personal responsibility. The basis of the organization of the educational process in higher education institutions, in particular in chemical higher education institutions, during the period of martial law in Ukraine is the strategy of using electronic remote forms of interaction between students and teachers. It was found that the main tasks for the administration of higher education institutions are to ensure the safety and protection of students of higher education, teachers and staff in emergency situations and military operations, as well as the creation of effective continuing education courses. Under martial law, it is important to structure the educational process to address key issues of war, such as student mobility, unreliable Internet, and equipment and technology issues. Today, most higher education institutions, including chemical higher education institutions, use the Moodle remote platform to organize the educational process in wartime conditions. Along with this platform, the Zoom video conferencing system is also actively used. A feature of the Moodle platform is that it provides for the creation of personal offices for all students and teachers. The Сlassroom platform is also actively used. The exchange of information between teachers and students takes place actively using e-mails, the Viber platform, etc. It has been established that today the organization of the educational process in higher education institutions usually takes place in a remote mode, so it is important to involve students of higher education in the use of means of motor activity during the war.Item СОЦІОЛІНГВІСТИЧНА НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ(2022) Мартос, С. А.; Martos, S. А.Питання вибору сучасних методів і технологій, освітніх інтернет-сервісів, способів зворотного зв’язку зі здобувачами вищої освіти під час практичної підготовки у дистанційному форматі залишається актуальним і недостатньо висвітленим. У статті презентовано досвід упровадження ІКТ у навчальну соціолінгвістичну практику в умовах дистанційного навчання, що може стати у нагоді науково-педагогічним працівникам вищої школи. Доведено доцільність і ефективність використання системи дистанційного навчання «KSU Online», створеної в Херсонському державному університеті на базі інформаційного середовища «Moodle». Використання різноманітних видів діяльності і ресурсів платформи дозволяє розмістити необхідні студентам матеріали для проходження практики та налаштувати інтерактивну взаємодію керівника практики і здобувачів вищої освіти. Спостережено, що платформу Zoom зручно використовувати для проведення настановчої і підсумкової конференцій, групових та індивідуальних консультацій, онлайн-зустрічей. Визначено функційний потенціал месенджера Viber у дистанційному навчанні: налагодження стрімкого і своєчасного обміну інформацією між учасниками освітнього процесу, зокрема оперативне консультування практикантів із нагальних питань. Продемонстровано ефективність використання матеріалів відеохостингу YouTube та залучення студентів до створення власного медіапродукту (груповий відеозвіт здобувачів про проходження навчальної практики на Youtube-каналі кафедри української філології та журналістики «ФілоVLOGія»). Визначено доцільність використання мультимедійних плакатів, створених на платформі Thinglink, як тематичних збірників ресурсів у інтернет-мережі для активізації знань студентів і спрямування їх на проходження навчальної практики. Звернено увагу на те, що для розроблення і проведення опитування існують різноманітні онлайн-сервіси, викладачеві достатньо лише порадити студентам скористатися електронними ресурсами, які містять рекомендації щодо розроблення і використання онлайн-опитування. The question of choosing modern methods and technologies, educational Internet services, ways of getting feedback from applicants for higher education during practical training in distance format remains relevant and insufficiently covered. The article presents the experience of implementing ICT in learning sociolinguistic practices in distance learning, which can be useful for science teachers of high school. The expediency and efficiency of the distance learning system "KSU Online" usage, created at Kherson State University on the basis of the information environment "Moodle", is proved. Various activities and resources of the platform allow students to place the necessary materials for practice and set up interaction between the head of the practice and higher education. It is known that Zoom platform is convenient to use for introductory and final conferences, group and individual consultations, online meetings. There is also identified the functional potential of the Viber messenger in distance learning: establishing a rapid and timely exchange of information between participants in the educational process, in particular, prompt counseling of interns on urgent issues. The effectiveness of using YouTube video hosting materials and involving students in creating their own media products (group video practice report of applicants on the Youtube channel of the Department of Ukrainian Philology and Journalism "PhiloVLOGiya") was demonstrated. The expediency of using multimedia posters created on the Thinglink platform as thematic collections of resources on the Internet to activate students' knowledge and direct them to study practice has been determined. Attention is drawn to the fact that there are various online services for the development and conduct the survey, the teacher just needs to advise students to use electronic resources that contain recommendations for the development and usage of online surveysItem ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИКЛАДАННІ КУРСУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ(2021) Мартос, С. А.; Martos, S.У статті презентовано власний досвід імплементації інформаційно-комунікаційних технологій у викладан ня курсу сучасної української літературної мови (розділ «Морфологія»). Зазначено, що в умовах дистанційного навчання викладачеві вже недостатньо використовувати готове інформаційно-освітнє середовище, а він сам повинен формувати його, розробляти власні освітні сектори і застосовувати їх в освітньому процесі. Проде монстровано структурування дистанційного курсу на платформі KSU Online, окремі компоненти якого цілісно творять ефективне інформаційно-освітнє середовище, яке не лише містить необхідні навчальні матеріали, а й допомагає налаштувати комунікацію між викладачем і здобувачами вищої освіти. Рекомендовано використання хмари слів як методу графічної систематизації, що допомагає впорядкувати матеріал, розставити акценти на ключових моментах, візуалізувати термінологію з певної теми. Практично підтверджено, що мультиме дійний плакат ThingLink ефективний як засіб унаочнення інформації і спосіб активізації навчальної діяльності студентів під час проведення лекційних і практичних занять, а також виконання самостійної роботи студен тами. Проаналізовано використання сервісу Prezi для створення інтерактивної і мультимедійної наочності, яка сприяє кращому засвоєнню інформації, підвищенню мотивації до навчання, розвитку креативного мислення здобувачів вищої освіти. Проілюстровано фото: 1) курс «Сучасна українська літературна мова» на KSU Online; 2) навчально-методичні матеріали до теми «Дієприкметник» у дистанційному курсі; 3) хмаринка слів до теми «Прикметник» (сервіс Word Cloud); 4) інтерактивний плакат «Сполучник» на сервісі ThingLink; 5) практичне заняття «Прийменник» у форматі Prezi; 6) вправа до теми «Прийменник» у форматі Prezi. Навчання майбутніх філологів, учителів української мови та літератури з використанням новітніх ІКТ є затребуваними і важливими для їхньої майбутньої професійної діяльності. The article presents our own experience of implementation of information and communication technologies in teaching a course of modern Ukrainian literary language (section «Morphology»). It is noted that in the conditions of distance learning it is no longer enough for a teacher to use a ready information and educational environment, and he must form it himself, develop their own educational sectors and apply them in the educational process. In the KSU Online platform the structuring of a distance course is demonstrated, the individual components of which integrally create an effective information and educational environment, which not only contains the necessary learning materials, but also helps to establish communication between teachers and graduates. It is recommended to use the word cloud as a method of graphic systematization, which helps to organize the material, place emphasis on key points, visualize terminology on a particular topic. It is practically confirmed that the ThingLink multimedia poster is effective as a means of visualizing information and a way to intensify students' learning activities during lecture and practical lesson, as well as students' independent work. The use of the Prezi service to create an interactive and multimedia visualization, which promotes better learning, increases motivation to learn, the development of creative thinking of higher education. Photos illustrated: 1) course «Modern Ukrainian literary language» in the KSU Online; 2) educational and methodical materials on the topic «Adjective» in the distance course; 3) a cloud of words on the topic «Adjective» (Word Cloud service); 4) interactive poster «Connector» on the ThingLink service; 5) practical lesson «Preposition» in Prezi format; 6) exercise on the topic «Preposition» in Prezi format. Training future philologists, teachers of Ukrainian language and literature using the latest ICT is in demand and important for their future professional activities.Item КОЛЕКТИВНІ ФОРМИ РОБОТИ В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ (НА ПРИКЛАДІ KSU ONLINE)(2020) Мартос, С. А.; Климович, С. М.; Martos, S. А.; Klymovych, S.У статті визначено особливості використання системи дистанційного навчання «KSU Online» для викла дання лінгвістичних дисциплін. Система Moodle дозволяє проєктувати ефективне розвивальне середовище дис танційного навчання, забезпечувати здобувачів вищої освіти необхідним навчальним і навчально-методичним матеріалом, уможливлює використання різноманітних форм контролю і комунікації у форматі «викладач – сту дент» і «студент – студент». У дистанційному навчанні з дисциплін «Сучасна українська літературна мова», «Соціолінгвістика», «Загальне і спеціальне документознавство», «Практикум з української мови» активно вико ристовуються такі інструменти, як «Wiki», «Глосарій», «Семінар», «Форум» та ін. Визначено, що основною перевагою використання Wiki-технологій у дистанційному навчанні є можливість здійснювати групову роботу, створюючи, редагуючи, коментуючи не лише власні матеріали, а й документи інших учасників курсу, що стиму лює пошук креативних і нестандартних рішень учасниками навчального процесу. Ресурс дозволяє створювати віртуальні екскурсії, травелоги, рекомендації, колективні глосарії, покажчики тощо. Проаналізовано можливос ті використання інструменту «Глосарій», який дає змогу не лише створювати власні реєстри ключових тер мінів, але й додавати коментарі до вже поданих визначень, що допомагає здобувачам вищої освіти засвоїти термінологічний апарат навчальної дисципліни. Простежено особливості застосування елемента «Семінар» у системі Moodle, який допускає накопичення, рецензування й оцінювання робіт студентів. Практично підтвер джено зацікавлення студентів у використанні такого способу навчання, адже вони активно долучаються до обговорення робіт своїх колег і переважно об’єктивно оцінюють їхню якість. Використання елемента «Форум» дозволяє організувати колективне обговорення пошукових завдань, уможливлює оцінювання результатів роботи як викладачем, так і здобувачем вищої освіти. Доведено, що навчальне середовище Moodle дає змогу реалізувати перцептивний, комунікативний та інтер активний механізми спілкування. Застосування інформаційних і комунікаційних технологій інтенсифікує навчаль ний процес, активізує спільну діяльність викладача і студента. The research focuses on the peculiarities of using distance education system “KSU Online” for teachers of linguistic disciplines. System Moodle allows to design an efficient and developing environment of distance learning, to provide higher education students with necessary educational and educational-methodical materials, to give the opportunity to use diverse forms of control and communication in “teacher – student” and “student – student” format. Such tools as “Wiki”, “Glossary”, “Seminar”, “Forum” are extensively used in distance learning of the following disciplines: “Modern Ukrainian literary language”, “Sociolinguistics”, “General and Special Documentary Science”, “Practical course in Ukrainian language”. In the article it is clarified that the main advantage of using Wiki-technology in distance education is ability to work in groups, creating, editing, commenting not only own materials, but other participants’ documents of a course. This promotes the search for creative and unusual solutions by educational process participants. The resource allows creating virtual excursions, travelogues, recommendations, global glossaries, indicators etc. The research presents the analysis of the facilities of using “Glossary” tool, which enables not only to create own key term lists, but also to add comments to designed definitions, that helps educational process participants to develop the terminological apparatus of educational disciplines. It is observed the peculiarities of using “Seminar” tool in Moodle system, that allows to store, review and evaluate students’ works. The Students’ interest in using such way of education is practically confirmed. Because they actively join in the discussion of their colleagues’ works and objectively evaluate their quality in most cases. The use of “Forum” tool enables to arrange a global discussion of search tasks, evaluate work by both a teacher and an educational process participant. In this article we prove that Moodle learning environment gives a chance to realize perceptual, communicative and interactive mechanisms of communication. The use of information and communication technologies intensifies an educational process, activates the interaction between a teacher and a studentItem ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ХІМІЇ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТ И: ПЕРЕВАГИ ТА ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ З ІНШИМИ ВИДАМИ НАВЧАННЯ(2020) Вишневська, Л. В.; Кляуз, Л. І.; Vishnevskaya, L.; Klyauz, L.У статті розглядаються теоретичні основи використання технологій дистанційного навчання в освітньому процесі профільних шкіл; проаналізовано ефективність та вивчення конкретних практичних моделей його реалізації, в організації порівняльних досліджень з урахуванням наукової методології. Впровадження дистанційного навчання, як технології змін і трансформацій, необхідні додаткові зусилля як вчителів, так і учнів, що дозволяють більш ефективно використовувати переваги електронного на- вчання і нівелювати або взаємно компенсувати недоліки навчального процесу. Зазначено такі переваги: необмежений доступ до навчальної та інших видів інформації; можливість відбору потрібного змісту, спо- собів, методів навчання; прозорість і зрозумілість системи оцінювання; можливість відстежувати процес навчання. Досліджено нові властивості змісту цифрових освітніх ресурсів та наведено приклади нових дидактичних функцій. Виділено основні причини, що стимулюють розвиток і впровадження змішаного навчання: прагнення до створення персоніфікації моделі навчання; підвищення різноманітності індивідуальної мотивації учнів; перехід до державної системи онлайн-тестування; потреба у збільшенні навчального часу та розширення переліку доступних навчальних ресурсів; поліпшення умов педагогічної і навчальної діяльності; здешевлення вартості інформаційно-педагогічних технологій; звикання учнів та їх батьків до використання мобільних освітніх додатків; зацікавленість у подоланні суттєвої прірви між потребами технологій сучасного виробництва та готовністю до таких технологій випускних шкіл з різним стартовим доступом до інформаційних ресурсів та їх ІТ-компетентності. Розглянуто переваги та недоліки очного і дистанційного навчання хімії у порівнянні з іншими видами навчання, зокрема змішаним. Визначено проблеми при розробці моделей дистанційного навчання – недостатня ІТ-грамотність, залежність від техніки, широкосмугового інтернету, стійкості онлайн-режиму, недостатність безлімітних тарифів, жорсткість визначених форм, домінування вузької предметної спеціалізації в розробці навчальних планів. Виокремлено основні компоненти використання технологій дистанційного навчання у підготовці учнів профільних шкіл з хімії та перевірено їх ефективність. The article considers the theoretical foundations of distance learning technologies in the educational process of specialized schools; the article shows the analyze of the efficiency and studding of concrete practical models of its realization, in the organization of comparative researches taking into account a scientific methodology. The introduction of distance learning, as a technology of change and transformation, requires additional efforts of both teachers and pupils, which allow more effective use of the benefits of e-learning and eliminate or mutually compensate for the shortcomings of the educational process. The following advantages are noted: unlimited access to educational and other types of information; the ability to selectьthe desired content, methods, teaching methods; transparency and clarity of the evaluation system; ability to track the learning process. New properties of the content of digital educational resources are investigated and examples of new didactic functions are given. The main reasons that stimulate the development and implementation of blended learning are identified: the desire to create a personification of the learning model; increasing the diversity of individual motivation of students; transition to the state system of online testing; the need to increase study time and expand the list of available learning resources; improving the conditions of pedagogical and educational activities; reducing the cost of information and pedagogical technologies; habituation of students and their parents to the use of mobile educational applications; interest in overcoming the significant gap between the needs of modern production technologies and readiness for such technologies of graduating schools with different starting access to information resources and their IT competence.The advantages and disadvantages of full-time and distance learning of chemistry in comparison with other types of education, in particular blended, are considered. Problems in the development of distance learning models are identified – insufficient IT literacy, dependence on technology, broadband Internet, stability of the online mode, lack of unlimited tariffs, rigidity of certain forms, the dominance of narrow subject specialization in curriculum development. The main components of the use of distance learning technologies in the training of students of specialized schools in chemistry are identified and their effectiveness is tested.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »