ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
9 results
Search Results
Item ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ(2017) Романова, Н. В.У статті проаналізовано частотність уживання емотивної лексики в сучасному німецькому поетичному мовленні, розглянуто графемні засоби її реалізації, з’ясовано структурні й семантиці особливості досліджуваних одиниць. Окрему увагу приділено фоностилістиці й тематичним полям, на яких вибудовуються душевні переживання ліричного героя, його емоційне ставлення до навколишнього світу. The article analyses the usage frequency of emotive vocabulary in modern German poetic speech, its graphic means are examined, structural and semantic special features of the investigated units are defined. Particular attention is paid to phonostylistics and thematic fields within which the emotional feelings of a lyric character and his emotional attitude to the surrounding word are formed. The complex classification of emotive vocabulary is offered; direct correlation between the polysemy of an emotive unit and its function in poetic speech, spread frequency’s dependence of a lexical item on the author’s language picture are proved. Запропоновано комплексну класифікацію емотивної лексики, виявлено прямокореляційний зв’язок між полісемією емотива і його функціонуванням у поетичному мовленні та залежність частоти поширеності певної лексеми від мовної картини світу автора. В статье проанализирована частотность употребления эмотивной лексики в современной немецкой поэтической речи, рассмотрены графические средства её реализации, определены структурные и семантические особенности исследуемых единиц. Отдельное внимание уделено фоностилистике и тематическим полям, на которых выстраиваются душевные переживания лирического героя, его эмоциональное отношение к окружающему миру. Предложено комплексную классификацию эмотивной лексики, выявлено прямокорреляционную связь между полисемией эмотива и его функционированием в поэтической речи и зависимость частоты распространения определённой лексемы от языковой картины мира автора.Item PSYCHOLOGICAL READINESS OF HANDBALL PLAYERS FOR THE COMPETITION(2019) Shalar, O.; Strykalenko, Y.; Huza, V.; Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.The athletes’ readiness for competitions is characterized by a certain set of features (functional, mental, physical, technical and tactical, etc.) that manifest in their unity. Aim: determine the readiness of handball players for competing with rivals of a different class. Materials and methods: the research was conducted on the basis of the Kherson High School of Physical Culture. A female handball team of the Super League “Dnipryanka” was involved in the research and included 15 handball players aged 19 to 32. Sports Masters of Ukraine were a contingent of the team. The research lasted for 3 years (2015-2017), took place in three stages, and was conducted in the form of observation, psychological testing and questionnaires. Results: the research on the handball team “Dnipryanka’s” psychological readiness for competitions was conducted during games with the Super League teams of Ukraine, different in terms of athletic skill and experience. Consequently, 35.7% of handball players had an average level of mental readiness, 50% were above the average, and 14.3% had a high level in the game of HC “Dnipryanka” against HC “Econom-University” (the team below the class). In the game against HC “Real” (the team is equal in class), 20% of the players had an average level of psychological readiness for the competition and 80% were above the average. In the game against HC “Galichanka” (team above the class), 61.5% of handball players with an average level of mental readiness for the competition and 38.5% with above the average were found. Conclusions: the achieved level of mental readiness can be considered sustainable and stable. This gives grounds for asserting that Kherson handball players are confident in their pre-start period, and during the competition they are persistently and fully capable of fighting to achieve the goal.Item ХАРАКТЕРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУДДІВ З ГАНДБОЛУ(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Куруч, А. О.; Стрикаленко, Е. А.; Гузарь, В.; Shalar, O. G.; Strykalenko, E. A.; Huzar, V. M.; Kuruch, A.Мета: полягає у визначені характерологічний особливостей особистості суддів з гандболу. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування та тестування психологічної структури темпераменту (Б. Смирнов), емоційності (Є. Ільїн), агресивної поведінки (Є. Ільїн, П. Ковальов), мотивації (А. Реан), характерологічних акцентуацій особистості (К. Леонгард), суб’єктивного контролю (Дж. Роттер), самоконтролю в спілкуванні (М. Снайдер); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 суддів Європейської категорії, 3 суддів другої категорії та по одному судді Національної і першої категорії. Результати: В процесі дослідження було виявлено, що гандбольний арбітр у якого переважає екстраверсія є впевненим та рішучим, у більшості випадках, та навпаки інтроверти є більш «закриті» та менш рішучі. Негативний вплив емоцій на ефективність діяльності спостерігався у суддів початкової категорії. В той же час судді Європейської категорії є незалежними від емоційної збудливості, інтенсивності та тривалості емоцій. Такі показники були отримані завдяки більш тривалій праці над своїми помилками та досвіду. У суддів Європейської категорії (Руслан В. та Вікторія Ж.) був виявлений завищений рівень прямої вербальної та фізичної активності, що говорить про стрімку емоційну збудливість. Але, в той же час, їм притаманна міцна стриманість у складних ситуаціях змагальної діяльності. Суб’єктивним контролем володіють у повній мірі арбітри: Руслан Л. (суддя Європейської категорії), Павло Г. та Валерія В. (судді національної категорії). Їм притаманна відповідальність та вміння на об’єктивний самоаналіз своїх рішень під час матчу. Висновки: результати психологічного дослідження доводять, що гандбольні судді здатні чітко, кваліфіковано і об’єктивно оцінювати вчинки та ігрові дії спортсменів. Але тільки ґрунтовне знання теоретичних аспектів в поєднанні з постійною практичною роботою, є запорукою в проведенні суддями змагань на високому рівні, тобто без серйозних помилок. Цель: заключается в определенные характерологических особенностей личности судей по гандболу. Материал и методы: использовались следующие методы исследования: психолого-педагогическое анкетирование и тестирование психологической структуры темперамента (Б. Смирнов), эмоциональности (Е. Ильин), агрессивного поведения (Е. Ильин, П. Ковалев), мотивации (А. Реан), характерологических акцентуаций личности (К. Леонгард), субъективного контроля (Дж. Роттер), самоконтроля в общении (М. Снайдер); методы математической обработки полученных результатов. В исследовании приняли участие 4 судьи Европейского категории, 3 судьи второй категории и по одному судье Национальной и первой категории. Результаты: В процессе исследования было выявлено, что гандбольный арбитр у которого преобладает экстраверсия, является уверенным и решительным, и на оборот, интроверты более «закрытые» и менее решительны. Негативное влияние эмоций на эффективность деятельности наблюдался у судей начальной категории. В то же время судьи Европейского категории независимы от эмоциональной возбудимости, интенсивности и продолжительности эмоций. Такие показатели были получены благодаря более основательной работы над своими ошибками и опыта. У судей Европейского категории (Руслан В. и Виктория Ж.) был обнаружен повышенный уровень прямой вербальной и физической агресии, что говорит о стремительной эмоциональной возбудимости. Но, в то же время, им присуща крепкая сдержанность в сложных ситуациях соревновательной деятельности. Субъективным контролем обладают в полной мере арбитры Руслан Л. (судья Европейского категории), Павел Г. и Валерия В. (судьи национальной категории). Им присуща ответственность и объективный самоанализ своих решений во время матча. Выводы: результаты психологического исследования доказывают, что гандбольные судьи способны четко, квалифицированно и объективно оценивать поступки и игровые действия спортсменов. Но только глубокое знание теоретических аспектов в сочетании с постоянной практической работой, является залогом в проведении судьями соревнований на высоком уровне, то есть без серьезных ошибок. Purpose: it consists in certain characteristic characteristics of the personality of handball referees. Material and methods: the following methods of the research were used: psychopedagogical questionnaire and testing of psychological structure of temperament (B. Smirnov), emotionality (E. Ilyin), aggressive behavior (E. Ilyin, P. Kovaliov), motivation (A. Rean), characteristic accentuations of personality (K. Leongard), subjective control (J. Rotter), selfcontrol in communication (M. Snyder); methods of mathematical processing of the obtained results. 4 referees of the European category, 3 referees of the second category and referees of the National and First categories participated in the research. Results: The research revealed that the handball arbitrator, whose extroversion prevails, is confident and determined, and on turnover, introverts are more "closed" and less determined. The negative impact of emotions on efficiency of activity was observed in referees of the initial category. At the same time, referees of the European category are independent of emotional excitability, intensity and duration of emotions. Such indicators were derived from more extensive work on their mistakes and experience. European category referees (Ruslan V. and Victoriya Zh.) were found to have elevated levels of direct verbal and physical aggression, suggesting rapid emotional excitability. But, at the same time, they have strong restraint in difficult situations of competitive activity. Subjective control is fully exercised by arbitrators Ruslan L. (referee of the European category), Pavel G. and Valeria V. (referees of the national category). They have responsibility and objective self-analysis of their decisions during the match. Conclusions: The results of psychological research prove that handball referees are able to clearly, qualitatively and objectively assess actions and game actions of sportsmen. But only deep knowledge of theoretical aspects combined with constant practical work, is a guarantee in carrying out competitions by referees at a high level that is without serious mistakes.Item ЭМОТИВЫ В НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОЙ ДРАМЕ ХVIII ВЕКА: СЕМАНТИКО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ(2016) Романова, Н. В.В статье рассматриваются семантика и функции эмотивной лексики немецкого языка ХVIII в. Установлены маркеры эмотивности диалогической речи, выделены основные и дифференциальные значения эмотивов, разграничены виды улыбок и смеха, определены негативный, позитивный и амбивалентный статусы смеха. У статті розглядаються семантика і функції емотивної лексики німецької мови ХVIII ст. Встановлено маркери емотивності діалогічного мовлення, виділено основні й диференціальні значення емотивів, розмежовано різновиди посмішок і сміху, визначено негативний, позитивний та амбівалентний статуси сміху. The article addresses the semantics and functions emotive vocabulary in German of the XVIII century. The markers of emotionality dialogue have been established; singled out the basic and distinctive meaning of emotive vocabulary; differentiated variety of smiles and laughter and revealed negative, positive and ambivalent status of laughter. The basis for negative laughter is mental action and reaction of leader on the limited knowledge of the young woman’s, positive laughter is characterized by scope of psychological energy, and ambivalent laughter combines emotion of joy and emotion of fear. It was been proved that emotive vocabulary are formed in the process of empirical capturing of the word by a cognitive system, the universal nature of which is determined by the biological, social and creative nature of a man. This paper reflects the importance of a language writer’s and his characters discursive competence while choosing a verbal or non-verbal design of an emotional reaction according to a communicative intention within a certain communicative situation.Item ПОТЕНЦІАЛ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ШКІЛЬНОЇ РИТОРИКИ(2014) Нищета, В. А.У статті порушено проблему дослідження потенціалу емоційно- вольової сфери особистості в колі проблематики шкільної риторики та формування риторичної компетентності учнів основної школи. Розглядаються питання розвитку емоційно-вольової сфери школярів з метою формування стійкості емоційних станів, вищих почуттів, вольових якостей (емпатії, моральних почуттів, самостійності, відповідальності). В статье поднимается проблема исследования потенциала эмоционально-волевой сферы личности в кругу проблематики школьной риторики и формирования риторической компетентности учащихся основной школы. Рассматриваются вопросы развития эмоционально- волевой сферы школьников с целью формирования устойчивости эмоциональных состояний, высших чувств, волевых качеств (эмпатии, нравственных чувств, самостоятельности, ответственности). In the article the problem of researching the potential of emotional-will sphere of personality in the circle of the problem of school rhetoric and forming of rhetorical competence of general school pupils is considered in the article. The questions of the development of emotional-will sphere of pupils with the aim of forming of stability of emotional conditions, highest feelings, will qualities (empathy, moral feelings, independence and responsibility) are considered.Item НАИМЕНОВАНИЯ МИМИКИ ЛИЦА КАК ИНФОРМАНТА ЭМОЦИЙ (НА ПРИМЕРЕ РОМАНА Э. М. РЕМАРКА “DREI KAMERADEN”)(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.Стаття продовжує цикл публікацій авторки з питання вербалізації емоцій людини в німецькомовній культурі. Аналізується лексика, що позначає міміку обличчя у межах мовної картини світу Е. М. Ремарка. Запропоновано семантичну класифікацію міміки в психологічних термінах модальності переживання. Статья продолжает цикл публикаций автора по вопросу вербализации эмоций человека в немецкоязычной культуре. Анализируется лексика, обозначающая мимику лица в рамках языковой картины мира Э. М. Ремарка. Предложено семантическую классификацию мимики в психологических терминах модальности переживания. This article continues the series of publications of the author with questions verbalization of human emotions in German culture. The vocabulary denoting facial expression within the language world E. M. Remarque analyzes. A semantic classification of facial expressions in terms of the modalities of psychological distress.Item ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ СЕМАНТИКИ ЕМОТИВІВ У НІМЕЦЬКОМУ ПРОЗОВОМУ МОВЛЕННІ (на матеріалі роману Рейнгарда Їргля «Die Stille»)(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.У статті розглянуто семантику емотивів у мові сучасної німецької прози, виявлено їхнє смислове наповнення на тлі емоційних і емотивних ситуацій, простежено динаміку семантичного розвитку феномену, запропоновано класифікацію емотивів як механізмів емоційної поведінки.Item ЕМОЦІЇ ТА ЇХ ПОЗНАЧЕННЯ У НОВОНІМЕЦЬКИЙ ПЕРІОД (НА МАТЕРІАЛІ ПАРЕМІСТИКИ)(2016) Романова, Н. В.У статті висвітлено ґенезу терміна «емоція», репрезентовано основні психологічні теорії емоцій, окреслено найменування емоцій у новонімецький період. Позначення емоцій витлумачено через типи пам’яті етносу, яка диференціюється на генетичну, культурну та історичну. Домінують лексичні засоби, пов’язані з генетичною пам’яттю. Виявлені різновиди лексичної семантики емоцій мають переважно формальні показники в межах паремій і можуть бути пояснені обсягом і якістю знань носіїв мови про емоції як психологічне явище, оцінне ставлення до навколишнього світу. Модальність переживання емоцій – позитив, негатив, нейтральне, невизначене – відображається в емотивній лексиці, загальновживаній лексиці, що розширює своє значення до емотивного, синсемантичній лексиці в поєднанні з прикметниками, модальними дієсловами, сталих і вільних словосполученнях із емотивним або соматичним значенням. Аналіз позначень емоцій показує, що на їхню вербалізацію впливають лексичні, семантичні, граматичні та стилістичні чинники.Item СЕМАНТИКА ЭМОЦИОНАЛЬНЫХ МЕЖДОМЕТИЙ В НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ (НА МАТЕРИАЛЕ СКАЗОК БРАТЬЕВ ГРИММ)(2014) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.Статья посвящена исследованию семантики эмоциональных междометий в немецком языке. Проблема изучается методом сопоставления, анализа дефиниций, контекста и классификации. Выявлено, что семантика эмоциональных междометий представлена в языке полисемично и диффузно, в речи – полисемично, аксиологично, прагматично, узуально. Данное явление воссоздаѐтся в сознании человека сквозь призму норм, оценок и опыта. Нормативно-ценностная база и опыт находят своѐ отражение в когнитивных эмоционально-аксиологических стереотипах и закрепляются в языковых структурах в виде слов – эмоциональных междометий. The article highlights the semantics of emotional interjections in German. The problem is studied by comparing, analyzing definitions, context and classification. It is revealed, that the semantics of emotional interjections is presented in language polysemantic and diffusely and in the speech polysemantic, axiological, pragmatic, common usage. This phenomenon is recreated in the human mind through the prism of standards, assessments and experience. Normative value base and experience are reflected in the emotional and cognitive axiological stereotypes and fixed in the language structures in the form of word – emotional interjections.