ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Item
    Comparative analysis of the mental state of athletes for risk-taking in team sports
    (2022) Popovych, I.; Borysiuk, A.; Semenov, O.; Semenova, N.; Serbin, I.; Reznikova, O.; Резнікова, О. А.; Попович, І. С.; Борисюк, А. С.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Сербін, Ю. В.
    The purpose of the research is to create a factor structure of risk readiness in team sports athletes, as well as a comparison of key parameters across the three samples: football, handball, and volleyball. Subjects’ mental states of preparation for risk-sports relationships are studied and generalized using semantic parameters. Research methods: retrospective analysis, generalization, and substantiation of the state of the researched problem; purposeful research with the use of observation protocol forms; valid and reliable questionnaires with standard forms for respondents; ANOVA factor analysis to reduce the proportionality of factors; reliability coefficients: α-Cronbach homogeneity index, Spearman correlation coefficient (rs) and Student’s t-test. Results. The differences between football (GF), handball (GG), and volleyball (GV) samples were determined by a comparative analysis. On the scales “EC” (t = 2.034; р < .05) and “BC” (t = 2.934; р <. 05), the differences between the GG and GV samples were significant. According to research, athletes’ qualifications and emotional intelligence were important factors in their readiness to take risks. The structure of risk readiness of athletes in team sports was created by factor analysis of ANOVA, which resulted in the creation of a correlation matrix of connections. Athletes in team sports had a risk-taking structure that combines four key components (72.58 %). It was found that the key was F2 “Conative readiness to take risks” (10.54 %), which is positively correlated with F1 “Emotional readiness to take risks” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Resulting readiness to take risks” (rs = .204; p ≤ .01), and F4 “Cognitive readiness to take risks” (rs = .141; p ≤ .01). Conclusions. It is generalized that the learned knowledge has scientific value and that it is practical to apply it in tactical training of athletes in team sports who can significantly impact the outcome of a match. Метою експериментального дослідження є побудова факторної структури готовності до ризику спортсменів командних видів спорту та порівняльне аналізування ключових параметрів між вибірками: футбольною, гандбольною і волейбольною. Проаналізовано і узагальнено змістові параметри психічного стану готовності суб’єктів до ризиково-спортивних відносин. Методи дослідження: ретроспективне аналізування, узагальнення і обґрунтування стану досліджуваної проблеми; цілеспрямоване дослідження з застосуванням бланків протоколів спостереження; валідні і надійні опитувальники зі стандартними бланками для респонденів; факторний аналіз ANOVA для зменшення співрозмірності чинників; коефіцієнти достовірності: показник гомогенності α-Cronbach, коефіцієнта кореляції Спірмена (rs) і t-критерій Стьюдента. Результати. Проведено порівняльне аналізування і встановлено відмінності футбольної (GF), гандбольної (GG) і волейбольної (GV) вибірок. Зафіксовано, що між вибірками GG & GV за шкалами “ЕКР” (t=2.034; р<.05) and “ПКР” (t=2.934; р<.05) відмінності є значущими. Зазначено, що кваліфікація спортсменів та емоційний інтелект є визначальними у готовності ризикувати. Факторним аналізом ANOVA встановлено структуру готовності до ризику спортсменів командних видів спорту, побудовано кореляційну матрицю взаємозв’язків. Факторна структура готовності до ризику спортсменів командних видів спорту об’єднала чотири основних фактори (72.58%). З’ясовано, що ключовим є F2 “Конативна готовність ризикувати” (10.54%), який позитивно взаємопов’язаний з F1 “Емоційна готовність ризикувати” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Результуюча готовність ризикувати” (rs = .204; p ≤ .01) і F4 “Когнітивна готовність ризикувати” (rs = .141; p ≤ .01). Висновки. Узагальнено, що здобуті знання мають наукову цінність і їх доцільно операціоналізувати у тактичну підготовку спортсменів командних видів спорту, що може мати вирішальний вплив на перебіг спортивного поєдинку
  • Item
    МЕНТАЛЬНЕ ТРЕНУВАННЯ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТРІЛЬЦІВ
    (2020) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е. А.; Гузар, В. Н.; Shalar, O.; Strykalenko, Y.; Huzar, V.
    Мета полягала у вивченні психоемоційної сфери та обґрунтуванні методики ментального тренування стрільців. Матеріал і методи: у дослідженні прийняли участь 12 стрільців з гвинтівки та пістолету Херсонського вищого училища фізичної культури. Серед них спортсмени з кваліфікацією другого, першого розрядів, кандидати у майстри спорту та майстри спорту України. Дослідження тривало протягом 2018-2019 років. В ході дослідження впроваджувалася методика ментального тренування стрільців Результати: доведено, що засоби ментального тренування позитивно вплинули на стан нервової системи стрільців. Сенсомоторні реакції виявилися більш кращими у менш досвідчених спортсменів. Так, у стрільців рівня КМС і нижче, результати краще ніж у майстрів спорту: 1) за тепінг-тестом на 0,75 мс, 2) за реакцією на світловий подразник на 12,5 мс, в) за реакцією на звуковий подразник на 55,5 мс. Високою виявилася ступінь впрацьовування за показниками таблиці Шульте у всіх стрільців, але дещо вищою у майстрів спорту (на 0,05). Висновки: ментальне тренування позитивно вплинуло на рівень психічних процесів та емоційної сфери стрільців. На основі отриманих даних щодо психічної сфери стрільців встановлено, що ці показники знаходилися на високих та достатніх рівнях. Цель заключалась в изучении психоэмоциональной сферы и обосновании методики ментальной тренировки стрелков. Материал и методы: в исследовании приняли участие 12 стрелков из винтовки и пистолета Херсонского высшего училища физической культуры. Среди них спортсмены с квалификацией второго, первого разрядов, кандидаты в мастера спорта и мастера спорта Украины. Исследование продолжалось в течение 2018-2019 годов. В ходе исследования внедрялась методика ментальной тренировки стрелков Результаты доказано, что средства ментальной тренировки положительно повлияли на состояние нервной системы стрелков. Сенсомоторные реакции оказались лучшими у менее опытных спортсменов. Так, у стрелков уровня КМС и ниже, результаты лучше, чем у мастеров спорта: 1) по теппинг-тестом на 0,75 мс, 2) по реакции на световой раздражитель на 12,5 мс, в)по реакции на звуковой раздражитель на 55 5 мс. Высокой оказалась степень врабатывания по показателям таблицы Шульте у всех стрелков, но несколько выше у мастеров спорта (на 0,05). Выводы: ментальная тренировка положительно повлияла на уровень психических процессов и эмоциональной сферы стрелков. На основе полученных данных по психической сфере стрелков установлено, что эти показатели находились на высоких и достаточных уровнях. The goal was to study the psycho-emotional sphere and substantiate the methodology of mental training for shooters. Material and methods: the study involved 12 rifle and pistol shooters of the Kherson Higher School of Physical Education. Among them are athletes with qualifications of the second, first categories, candidates for Master of Sports and Master of Sports of Ukraine. The study continued during 2018-2019. In the course of the research, the method of mental training of shooters was introduced. The results proved that the means of mental training had a positive effect on the state of the nervous system of shooters. Sensory motor responses were superior in less experienced athletes. So, for shooters of the CCM level and below, the results are better than those of the masters of sports: 1) according to the tapping test for 0.75 ms, 2) according to the reaction to a light stimulus for 12.5 ms, c) according to the reaction to a sound stimulus to 55 5 ms. The degree of training according to the Schulte table was high among all shooters, but slightly higher among the masters of sports (by 0.05). A rather high indicator of emotional excitability was found in shooters of masters of sports. Among the representatives of this group were persons with different types of temperament. Basically, the sanguine type prevailed, based on a strong, balanced, mobile type of the nervous system. For the representatives of the second group, which included candidates for masters of sports and first-class athletes, this indicator was at an average level. In our opinion, this is due to the fact that the representatives of this group had persons with a predominantly phlegmatic type of temperament. Conclusions: mental training had a positive effect on the level of mental processes and emotional sphere of shooters. On the basis of the data obtained on the mental sphere of shooters, it was established that these indicators were at high and sufficient levels.
  • Thumbnail Image
    Item
    ЕМОТИВНІСТЬ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ПРОБЛЕМА ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАДІ
    (2011) Шапошник, О. М.
    У статті розглядається проблема емотивності як текстова категорія із розмежуванням понять «емотивність» та «емоційність» з погляду сучасної лінгвістики тексту та перекладознавства. Досліджуються шляхи реалізації емотивності у дитячій літературі та особливості її відтворення у перекладі. The article deals with the problem of emotivity as a textual category. It highlights differentiation of such notions as “emotionality” and “emotivity” in terms of text’s linguistics and translation studies. The author investigates the ways emotivity could be realized in children’s literature as long as the peculiarities of its rendering in translation.
  • Thumbnail Image
    Item
    ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ СУДДІВ З ГАНДБОЛУ
    (2018) Шалар, О. Г.; Куруч, А. О.; Череповська, Г. О.; Куруч, А. О.; Череповська, А. А.; Shalar, O. G.; Kuruch, A. O.; Cherepovscaya, H. O.
    У статті представлено результати дослідження темпераменту та емоційності суддів з гандболу. Був виявлений зв’язок із суддівською практикою, досвідом та їх емоційним станом гандбольних суддів. Судді європейської категорії є більш сконцентровані, рішучі та емоційно стійкі, арбітри ж початкових категорій мають менш стійкі показники активності та емоційності. В статье представлены результаты исследования темперамент и эмоциональность судей по гандболу. Была выявлена связь с судейской практикой, опытом и их эмоциональным состоянием гандбольных судей. Судьи европейской категории более сконцентрированы, решительные и эмоционально устойчивы, арбитры же начальных категорий имеют менее устойчивые показатели активности и эмоциональности. The article presents the results of the study of the temperament and emotionality of handball judges. There was a relationship with judge practice, experience and their emotional state of handball judges. Judges of the European category are more focused, determined and emotionally stable. The judges of the initial categories have less stable activity and emotionality
  • Thumbnail Image
    Item
    ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЮНИХ ГІМНАСТОК 10–12 РОКІВ
    (2017) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Новокшанова, А. О.; Стрикаленко, Е. А.; Новокшанова, А. А.; Shalar, O.; Strikalenko, E.; Novokshanova, A.
    В роботі досліджено властивості особистості та психічні стани юних гімнасток. Виявлено, що серед юних гімнасток 10–12 років, переважають особи екстраверти з середніми рівнями особистісної та ситуативної тривожності, середніми показниками емоційності, та низьким показником негативного впливу емоцій на ефективність діяльності. Слід зазначити, що саме такі результати очевидні для кола дітей, які давно займаються у звичному місці, з давно знайомими дітьми (як у нашому ви- падку – більше 3-ти років), разом приймають участь у змаганнях та відпочивають. Такі результа- ти свідчать про те, що діти вільно та упевнено по- чувають себе як колективі так і у спортивно- артистичній діяльності. В работе исследованы свойства личности и психические состояния юных гимнасток. Выяв- лено, что среди юных гимнасток 10–12 лет, преобладают экстраверты со средними уровнями личностной и ситуативной тревожности, средними показателями эмоциональности и низким показателем негативно- го влияния эмоций на эффективность деятельности. Следует отметить, что именно такие результаты очевидны для широкого круга детей, которые давно занимаются в обычном месте, с давно знакомыми детьми (как в нашем случае - более 3-лет), вместе принимают участие в соревнованиях и отдыхают. Такие результаты свидетельствуют о том, что дети свободно и уверенно чувствуют себя как коллективе, так и в спортивно-артистической деятельности. The purpose of the study is to define the specifics of young gymnasts’ psychological conditions. The features of temperament, situational and personal anxiety, as well as emotional state of athletes have been studied. Materials and methods. Young gymnasts of 10-12 years of the Kherson city circus studio took part in the study. Results: 60% of extraverted girls, 30% of moderate introverts and 10% of significant introverts were identified. Also 80% of young gymnasts had an emotional stamina. It is established that 90% of girls have an average level of personal anxiety and only 20% have a high level of situational anxiety. Indicators of emotionality in young gymnasts, namely: excitability, intensity and duration – in 60% of cases were at the average level. Negative influence of emotions on the activity effectiveness and communication in 60% of girls was revealed at a low level. Conclusions. The results of the study indicated that among the young gymnasts (10-12 years old), extroverts with average levels of personal and situational anxiety prevail, with average indices of emotionality and a low indicator of the negative influence of emotions on the effectiveness of activity. It should be noted that such results are evident for a wide range of children who have been engaged in a common place, with long-known children (as in our case – more than 3 years), took part in competitions and had a rest together. Such results show that children feel absolutely free and confident as a team, as well as in sports and artistic activities.