ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
8 results
Search Results
Item OPERATIONALIZATION OF FOOTBALLERS’ EMOTIONAL INTELLIGENCE IN THE DIMENSIONS OF MOTIVATIONAL ORIENTATION: ANALYSIS BASED ON THE BASIC POSITIONS(2023) Popovych, I. S.; Plokhikh, V. V.; Hrys, A.; Pavliuk, M.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Попович, І. С.The purpose is to conduct empirical research on the correlation of emotional intelligence with footballers’ motivational orientation by functional realization (the basic position). The study identifies differences in the parameters of footballers’ emotional intelligence by the basic position. The research involved 74 footballers representing such football clubs: FC “Krystal” (Kherson, Ukraine), FC “Chliba Khersonshchyny” (Kherson, Ukraine), FC “Enerhiia” (Nova Kakhovka, Ukraine), FC “Mykolaiv” (Mykolaiv, Ukraine). Research methods: valid and reliable psycho-diagnostic instruments – the method “EQ questionnaire” (Hall, 2000) and questionnaire “Athlete’s Motivational Orientation” (“AMO”) (Smoldovskaya, 2022); purposeful non-participant observation with standard protocols; statistical methods for identifying significant differences. Results. The study established empirically and substantiated that functional realization (the basic position) in footballers’ competition activities correlates with motivational orientation and sufficiently developed emotional intelligence. The integral index of emotional intelligence (IIEQ) of strikers (Me=38.0) and midfielders (Me=38.0) is characterized by a high level and obvious motivational orientation towards a high result. The study shows that a high level of development of footballers’ ability to manage their emotions and self-motivation corresponds to a high level of involvement in the activity performed and aspiration for team cohesion, for a synergetic contact with spectators. Four strongest (р<.010) significant correlations of self-motivation with subject-directed (rs=.289), result-directed (rs=.344) and personally-directed motivational orientation (rs=.244) and empathy with socially-directed motivational orientation (rs=.267) were established. Conclusions. The study substantiates that focusing on the development of footballers’ emotional intelligence, in particular, of such parameters as selfmotivation and empathy can give an essential advantage over competitors. It shows that the obtained scientific facts constitute a number of operational elements which should be taken into consideration by coaches in team sports.Item EMOTIONAL QUOTIENT IN THE STRUCTURE OF MENTAL BURNOUT OF ATHLETES(2022) Popovych, I. S.; Halian, I.; Pavliuk, M.; Kononenko, A.; Hrys, A.; Tkachuk, T.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Павлюк, М. М.; Кононенко, А. О.; Грись, А. М.; Ткачук, Т. Л.The study presents a correlation analysis of factors and theoretical arguments of the established empirical facts that make up the content of emotional (intelligence) quotient of athletes (n = 125). The purpose is an empirical study of emotional quotient in the structure of mental burnout of athletes at the stage of preparation and participation in competitions; establishing the interconnection of psychological content parameters of emotional quotient with personal qualities and levels of emotional burnout. Research methods: correlation analysis, valid and reliable test methods with standardized questionnaires. Results. An empirical study of the role of emotional quotient in the emergence and reduction of mental burnout of athletes has shown a number of features. It is noted that the psychological semantic parameters of emotional quotient combined the emotional, cognitive and motivational components of the individual. Athletes with higher emotional quotient have been found to have realistic self-esteem, optimal levels of personal anxiety, an internal locus of control, and constructive motivation. It is demonstrated that the less athletes understand their own feelings, the worse they perceive other people’s emotions, and the more often they are exposed to mental burnout. A negative correlation was found between emotional exhaustion and the level of empathy (r = -.210; p <.05) and emotional awareness (r = -.187; p <.05). It is proved that the better developed empathy and awareness of emotions (own and others), the lower the level of mental burnout. Significant differences were established between male and female athletes in terms of “Empathy” (p ≤ .01), “Managing one’s own emotions” (p ≤ .01) and “Recognizing other people's emotions” (p ≤ .01). It was found that a high level of self-esteem and the level of pretension, the absence of contradictions between them contributes to the development of athletes’ self-confidence. Conclusions. It is grounded that men are better at controlling their own emotions, and women have a higher level of empathy. Understanding the essence of emotional quotient and mental burnout determines the solution of problems of athletes’ professional training. Дослідження представляє кореляційне аналізування факторів та теоретичне обґрунтування встановлених емпіричних фактів, що складають зміст емоційного інтелекту спортсменів (n = 125). Метою є емпіричне дослідження емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів на етапі підготовки та участі у змаганнях; встановлення взаємозв’язків психологічних змістових параметрів емоційного інтелекту з особистісними якостями та рівнями емоційного вигорання. Методи дослідження: кореляційний аналіз, валідні і надійні тестові методики зі стандартизованими анкетами. Результати. Емпіричне дослідження ролі емоційного інтелекту в появі та знижені психічного вигорання у спортсменів засвідчило низку особливостей. Зазначено, що психологічні змістові параметри емоційного інтелекту поєднали емоційні, когнітивні і мотиваційні складові індивіда. Встановлено, що спортсмени з більш високим емоційним інтелектом володіють реалістичною самооцінкою, оптимальним рівнем особистісної тривожності, внутрішнім локусом контролю та конструктивною мотивацією. Показано, чим менше спортсмени розуміють власні почуття, тим гірше вони сприймають емоції інших людей, і тим частіше піддаються психічному вигорянню. З’ясовано від’ємний кореляційний зв’язок між емоційним виснаженням і рівнем емпатії (r = -.210; р < .05) та емоційною обізнаністю (r = -.187; р < .05). Доведено, що чим краще розвинена емпатія і усвідомлення емоцій (своїх і чужих), тим нижчий рівень психічного вигорання. Констатовано достовірні відмінності між спортсменами-чоловіками і спортсменами-жінками за показниками “Емпатія” (p ≤ .01), “Управління власними емоціями” (p ≤ .01) і “Розпізнавання емоцій інших людей” (p ≤ .01). З’ясовано, що високий рівень самооцінки і рівень домагань, відсутність суперечностей між ними сприяє розвитку в спортсменів впевненості у власних силах. Висновки. Обґрунтовано, що чоловіки краще керують власними емоціями, а жінки – володіють вищим рівнем емпатії. Розуміння суті емоційного інтелекту та психічного вигорання операціоналізує вирішення завдань професійної підготовки спортсменів.Item ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ЗДАТНОСТІ ДО ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ(2019) Анісімова, О. Е.; Anisimova, O. E.Розкрито значення формування здатності до партнерської взаємодії в процесі фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Окреслено суперечності, що актуалізують вищезазначену проблему. Розроблено критеріальний апарат, в якому враховано інтегровану природу феномену готовності майбутнього вихователя ЗДО до партнерської взаємодії у професійній діяльності: когнітивний критерій, мотиваційно-ціннісний,особистіснокомунікативний, діяльнісний та рефлексивний. Детальніше розглянули показники особистісно-комунікативного та діяльнісного критеріїв. З метою з’ясування стану проблеми було проведено дослідження, що охоплювало вибірку студентів спеціальності «Дошкільна освіта» педагогічного факультету Херсонського державного університету на різних етапах навчання. Нами було використано методики для діагностування рівня сформованості емпатійності, асертивності, інтернальності, комунікативних та організаційних здібностей. Дослідження дає підстави зробити висновок про зниження рівня емпатійності від 1 до 3 курсу. На 4 курсі цей показник дещо підвищується, але не досягає рівня 1-2 курсу. Рівень сформованості інтернальності на 1-2 курсах у здобувачів освіти свідчить, що вони усвідомлюють власну відповідальність за прийняття рішень, готові до сміливих дій. Проте, на 3 курсі ці показники різко знижуються. Здобувачі освіти продемонстрували переважно середні та низькі показники асертивності протягом усіх 4 років навчання. Отже, дана якість не є розвиненою, її рівень не збільшується залежно від курсу навчання. Це дає підстави вважати, що позитивна динаміка щодо рівня сформованості асертивності відсутня. У здобувачів освіти усіх курсів переважають середній та низький показники організаторських та комунікативних здібностей, майже відсутні позитивні зміни щодо сформованості цих професійно значущих якостей. Отже, виникає потреба у розробці системи роботи з формування у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності. The article describes the importance of forming the capacity for partnership in the process of professional training of future preschool educators. The contradictions that actualize the above problem are outlined. A criterion apparatus has been developed, which takes into account the integrated nature of the phenomenon of the future caregiver of readiness of the preschool education for partnership in professional activity: cognitive criterion, motivational-value, personality-communicative, activity and reflexive. Indicators of personal-communicative and activity criteria were considered in more detail. In order to find out the state of the problem, a study was conducted covering a sample of students of the specialty "Preschool Education" of the Pedagogical Faculty of Kherson State University at different stages of study. We have used techniques to diagnose the level of empathy, assertiveness, internality, communication and organizational skills. The study gives grounds to conclude that the level of empathy is reduced from 1 to 3 courses. In the 4th year this indicator increases slightly, but does not reach the level 1-2 of the course. The level of internship at 1-2 courses in education recipients indicates that they are aware of their responsibility for making decisions that are ready for courageous action. However, in the 3rd year these figures sharply decrease. Educators showed mostly medium and low assertiveness rates throughout their 4 years of study. Therefore, this quality is not developed, its level does not increase depending on the course of study. This suggests that there is no positive dynamics regarding the level of assertiveness. Educators of all courses are dominated by medium and low levels of organizational and communication skills, and there are almost no positive changes in the formation of these professionally significant qualities. Therefore, there is a need to develop a system of work for the formation in the future educators of preschool education of the qualities necessary for effective professional activity.Item ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ТРЕНЕРА З ЙОГИ(2017) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Левченко, Г. В.; Стрикаленко, Е. А.; Левченко, А. В.; Shalar, O. G.; Strikalenko, E.; Levchenko, A.В дослідженні розглянуто значимі властивості особистості тренера з йоги. Установлено, що 45% опитуваних мають високий рівень екстраверсії. Така ж сама кількість тренерів мали високий рівень інтроверсії. І лише 10% (одна особа) виявився ам- бівертом, відмінною рисою якого, є толерантність до невизначеності. Доведено, що більшість трене- рів мають схожі риси характеру, майже всі вони мотивовані на успіх, мають середній та занижений рівень емпатії. Але при цьому вони щирі, активні, мають стійку нервову систему. В исследовании рассмотрены важные характеристики личности тренера по йоге. Установ- лено, что 45% опрошенных имеют высокий уровень экстраверсии. Такое же количество тренеров имели высокий уровень интроверсии. И только 10% (один человек) оказался амбивертом, отличительной чер- той которого, является толерантность к неопределенности. Доказано, что большинство тренеров имеют схожие черты характера, почти все они мотивированы на успех, имеют средний и заниженный уровень эмпатии. Но при этом они искренние, активные, имеют устойчивую нервную систему. The purpose of the study is to identify the leading personality features of a yoga coach. The article is also aimed at examining the features of temperament, levels of empathy and motivation abilities of trainers. Materials and methods. The study involved 9 yoga instructors aged 27-50 years (5 women and 4 men). Results. By conducting current research it was found out that 45% of respondents with a high level of extraversion and the same number of trainers with a high level of introversion were identified. In addition, ambivert was revealed (10%), which determines a person with tolerance for uncertainty. Conditionally, three equal groups of trainers are established (33.3% each) with the presence of rigidity and plasticity. The first group of coaches was with a high level of rigidity, which indicates the difficulty of restructuring in certain circumstances. The second was characterized by a high level of plasticity. And the third group with an average level of plasticity and rigidity, which indicates the ease of adapting to changeable circumstances, depending on the situation. The absence of coaches with a high level of empathy was proved. Among yoga coaches 22.2% with an average level of empathy were identified; 66.7% with a low level of empathy and 11.1% with a very low level. It is revealed that almost all coaches had motivation for success. Only one yoga instructor did not show the motivational indicators. Conclusions. From the prospects of further research conducting, the attention of the scientists should be draw to the study of the factors that determine the effective communication of yoga trainers with modern athletes.Item ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ РИТОРИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТУ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАНЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ(2014) Нищета, В. А.У статті порушується проблема визначення та обґрунтування комплексу психолого-педагогічних умов формування риторичної компетентності учнів основної школи в процесі навчання української мови. Реалізація окреслених психолого-педагогічних умов передбачається через конкретний зміст: засвоєння риторичної складової програми з української мови, запровадження риторичного підходу до навчання української мови, запровадження риторизації шкільної мовної освіти (процесу навчання, шкільного курсу української мови, процесу розвитку мовлення учнів, уроку) за допомогою риторизованих технологій, усвідомлення й організація освітньої діяльності як риторичної. В статье поднимается проблема определения и обоснования комплекса психолого-педагогических условий формирования риторической компетентности учащихся основной школы в процессе обучения украинскому языку. Реализация определенных психолого-педагогических условий предусматривается через конкретное содержание: усвоение риторической составляющей программы по украинскому языку, внедрение риторического подхода к обучению украинскому языку, внедрение риторизации школьного языкового образования (процесса обучения, школьного курса украинского языка, процесса развития речи учащихся, урока) с помощью риторизированных технологий, осознание и организация образовательной деятельности как риторической. The problem of defining and grounding the complex of psychological and pedagogical conditions of forming of rhetorical competence of pupils of general school in the process of Ukrainian language teaching is considered in the article. The realization of definite psychological and pedagogical conditions is provided through the concrete content: mastering the rhetorical component of the program in Ukrainian language, using the rhetorical approach to Ukrainian language teaching, using the rhetorization in school language education (process of teaching of school course of Ukrainian language, process of the development of pupils’ speech, lesson) with the help of rhetorized technologies, organization of rhetorical activity as rhetorical.Item ПОТЕНЦІАЛ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ШКІЛЬНОЇ РИТОРИКИ(2014) Нищета, В. А.У статті порушено проблему дослідження потенціалу емоційно- вольової сфери особистості в колі проблематики шкільної риторики та формування риторичної компетентності учнів основної школи. Розглядаються питання розвитку емоційно-вольової сфери школярів з метою формування стійкості емоційних станів, вищих почуттів, вольових якостей (емпатії, моральних почуттів, самостійності, відповідальності). В статье поднимается проблема исследования потенциала эмоционально-волевой сферы личности в кругу проблематики школьной риторики и формирования риторической компетентности учащихся основной школы. Рассматриваются вопросы развития эмоционально- волевой сферы школьников с целью формирования устойчивости эмоциональных состояний, высших чувств, волевых качеств (эмпатии, нравственных чувств, самостоятельности, ответственности). In the article the problem of researching the potential of emotional-will sphere of personality in the circle of the problem of school rhetoric and forming of rhetorical competence of general school pupils is considered in the article. The questions of the development of emotional-will sphere of pupils with the aim of forming of stability of emotional conditions, highest feelings, will qualities (empathy, moral feelings, independence and responsibility) are considered.Item ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ(2016) Сугейко, Л. Г.; Sugeiko, L. H.У статті розкрито значимість виховання толерантності у майбутніх учителів початкової школи як важливого засобу професійної підготовки; здійснено огляд основних складових толерантності як компоненту полікультурної компетенції; розглянуто деякі засоби української мови, за допомогою яких можна виховувати толерантність в учнів початкових класів, як важливу складову навчання. Особливу увагу приділено комунікативній толерантності як фактору виховання людини, яка здатна створити психологічно комфортні умови співпраці, досягнення взаєморозуміння, що є важливим для педагогічної діяльності. Саме дисципліни гуманітарного циклу формують знання про культуру свого народу і культурні досягнення інших народів, що дає можливість виховувати в учнів почуття патріотизму і ставлення до своєї культури, і своєї мови як до національно-культурних цінностей. Адже саме в навчально-виховному процесі можна сформувати ментальні риси школяра, сформувати менталітет толерантності. .Item ПСИХОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА(2013) Казаннікова, О. В.У статті проаналізовано зміст психологічної компетенції в професійній діяльності педагога. Визначені та охарактеризовані компоненти та критерії психологічної компетентності педагога. Показана роль особистісних якостей педагога як критерія ефективності його професійної діяльності. The paper explores the meaning of psychological competence in the profession of the teacher. Identified and described components and criteria for psychological competence of the teacher. The role of the personal qualities of the teacher as a criterion for the effectiveness of its professional activities.