ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
Search Results
Item ЕРГОНІМИ БЛАГОДІЙНОЇ СФЕРИ ХЕРСОНЩИНИ(2020) Мартос, С. А.; Martos, S. А.Статтю присвячено новій і перспективній галузі сучасного українського мовознавства – ергононіміці. Остан нім часом з’явилася велика кількість різноманітних благодійних організацій, фондів, товариств, громад, зокрема й у Херсонській області, оскільки сфера благодійності сьогодні є невід’ємним складником суспільного сектору України. Найменування таких ергооб’єктів – предмет дослідження автора статті. Актуальність публікації зумовлена недостатнім дослідженням найменувань ділових об’єднань людей різних ареалів України, адже регіональний підхід до вивчення української ергонімії дозволить створити її цілісну систе му з урахуванням особливостей називання об’єктів. Автор визначає основні функції ергонімів, зокрема номінативну, емоційно-оцінну, естетичну, рекламну й мемо ріальну. Номінативна функція є ідентифікаційно-диференціюючою; емоційно-оцінну функцію ергонімів виконують власне оцінно-характеризувальні слова; естетична функція –ергонім повинен викликати позитивні асоціації; ре кламна функція –привернути, зацікавити, змусити відгукнутися реципієнта. Особлива увага у статті звернена на меморіальну функцію ергонімів (функцію пам’яті), яку найвиразніше демонструють найменування благодійних організацій, названих на честь відомих людей, життя і діяльність котрих пов’язана із Херсонщиною. Серед принципів номінації ергонімів виділено: 1) найменування, які прямо інформують (інформаційний прин цип номінації); 2) найменування, що побічно інформують (умовно-символічний принцип номінації); 3) умовні на йменування (символічний принцип номінації). Зі структурного погляду ергоніми поділено на одночленні та багаточленні. Відповідно до специфіки лексичних основ автор поділяє монолексемні ергоніми-іменники на дві групи: 1) ергоніми, мотиватами яких є пропріальна лексика; 2) ергоніми, мотиватами яких є апелятиви. Серед двокомпонентних найменувань, за спостереженням автора, найбільшу групу становить конструкція «іменник у називному відмінку однини чи множини + іменник (або субстантивований прикметник) у родовому відмінку однини чи множини». Три- і чотирикомпонентні ерго німи є різноманітними складними словосполученнями й еквівалентами простих речень. The article is devoted to a new and promising branch of modern Ukrainian linguistics – ergonomics. Recently, a large number of various charities, foundations, societies, communities, etc. have appeared, including in the Kherson region, as the charity is now an integral part of the Ukrainian public sector. The name of such ergobjects is the subject of research by the author. The relevance of the publication is due to insufficient study of the names of business associations of people in different areas of Ukraine, because the regional approach to the study of Ukrainian ergonomics will allow to create its holistic system, taking into account the peculiarities of naming objects. The author defines the basic functions of ergonomics, including nominative, emotional-evaluative, aesthetic, advertising and memorial. The nominative function is identically differentiating; the emotional-evaluative function of the ergonomics is performed by the actual evaluative-characteristic words; aesthetic function – ergonomics should cause positive associations; advertising function – attract, interest, compel the recipient to respond. The article focuses on the ergonomic (memory) memorial function, which is most clearly demonstrated by the names of charities named after famous people whose lives and activities are related to Kherson region. Among the principles of the nomination of ergonomics are: 1) the names that inform directly (informational principle of nomination); 2) names that indirectly inform (conventionally symbolic principle of nomination); 3) conditional names (symbolic principle of nomination). From a structural point of view, ergonomics are divided into monomials and polynomials. According to the specifics of lexical bases, the author divides monolexual ergonomics-nouns into two groups: 1) ergonomics whose motives are proprietary vocabulary; 2) ergonomics, the motives of which are appeals. Among the two-component names, according to the author’s observation, the largest group is the construction “singular or plural noun in the nominative case + singular or plural noun (or substantive adjective) in the generic case”. Three- and four-component ergonomics are a variety of complex word combinations and equivalents of simple sentences.Item LINGUOSTYLISTIC MEANS OF THE CATEGORY OF COHERENCE IMPLEMENTATION IN STEPHEN KING’S STORY “YOU KNOW THEY GOT A HELL OF A BAND”(2020) Borysova, T. S.; Борисова, Т. С.This article continues a series of publications of the author dedicated to the analysis of the cohesion implementation in Stephen King’s fiction, which resulted in the definition of a number of features specific to the author’s writing techniques. The following article is devoted to the issue of the coherence as a text forming category in modern linguistics and linguostylistic means of its realization on the material of the short story “You Know They Got a Hell of a Band”. The article presents a brief overview of the basic studies and different theoretical views in this sphere in modern domestic and foreign linguistics. Cohesion is defined as the lexical, grammatical and semantic form of communication between separate parts of the text, which determine the transition from one specificс tonality of the text to another. The text itself is considered to be the form of a coherent discourse, which, due to the interaction of speech subjects, is filled with context. Different types of linguistic units that are used to create explicit connectivity in the literary discourse are identified and their uniting functions are analyzed in the course of our work. Specifically, the investigation deals with the functions of such linguostylistic devices as personification, metaphor, epithet, simile and onomastic units that dominate in the text under analysis and take a prominent part in realization of coherency. Particular attention is paid to allusive textual components, which carry factual, conceptual and subtextual information, as well as introduce a significant layer of cultural data into the artistic space. The investigation shows that allusive onyms have wide functional capabilities due to their various modal characteristics, associative links correlated with the implementation of a particular image, with the connotations laid down by the author. The fact that proper names play an important role in the author's modeling of the coherent artistic world in the mind of the reader and the significance of the allusion as a unit with rich linguacultural semantics determine the relevance of this research. Стаття продовжує серію публікацій автора, метою яких є аналіз реалізації категорії зв’язності у художній літературі на матеріалі творів Стівена Кінга. У процесі дослідження було визначено ряд особливостей, характерних для техніки письма автора. Дану розвідку присвячено питанню когерентності як текстоутворювальної категорії в сучасній лінгвістиці та лінгвостилістичним засобам її реалізації на матеріалі тексту оповідання «Рок-н-рол ніколи не помре», також відомого під назвою «Рок-н-рольні небеса» («You Know They Got a Hell of a Band»). У статті представлено короткий огляд основних досліджень та різних теоретичних поглядів у цій сфері в сучасній вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці. Когезія розглядається як лексичний, граматичний та смисловий зв’язок між окремими частинами тексту. Текст вважається формою зв’язного дискурсу, який, завдяки взаємодії мовленнєвих елементів, наповнюється контекстом; таким чином, суть тексту полягає в смисловій фіксації поданої письменником інформації. В нашій роботі виявлено різні типи мовних одиниць, які використовуються для створення експліцитного зв’язку в літературному дискурсі та аналізуються їх когерентний потенціал. Зокрема, у дослідженні аналізуються функції таких лінгвостилістичних засобів, як персоніфікація, метафора, епітет, порівняння та ономастичні одиниці, які домінують у аналізованому тексті та займають чільне місце у реалізації категорії зв’язності. Особливу увагу приділено алюзивним текстовим компонентам, які несуть фактичну, концептуальну та підтекстову інформацію, а також додають у художній простір значний шар культурних даних. Дослідження показує, що алюзійні оніми мають широкі функціональні можливості завдяки їх різноманітним модальним характеристикам, асоціативним зв’язкам, співвіднесеним із реалізацією певного образу, з конотаціями, закладеними письменником. Актуальність дослідження визначається значимістю алюзії як одиниці з багатою лінгвокультурною семантикою та важливою роллю, яку власні імена відіграють у авторському моделюванні цілісного художнього світу у свідомості читача.