ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
9 results
Search Results
Item Категорія хронотопу в австралійських художніх текстах для дітей: лінгвокультурний аспект (на матеріалі казки Мей Ґіббс Snugglepot and Cuddlepie)(2019) Ставенко, О. В.; Stavenko, O. V.Статтю присвячено висвітленню лінгвокультурних особливостей реалізації категорії хронотопу в австралійських художніх текстах для дітей. На матеріалі казки Snugglepot and Cuddlepie Мей Ґіббс з’ясовано, що виражально-зображальні засоби актуалізації категорії хронотопу реалізують етнокультурні смисли, характерні для австралійської лінгвокультури. У статті охарактеризовано особливості вербалізації хроноса та топоса в казці Мей Ґіббс та виявлено способи вираження їх етнокультурної специфіки. The research deals with revealing linguistic and slylistic means of realisation cultural specificity of the category of chronotope in Australian literary texts for children. It has been proved that the means expressing the category of chronotope in these texts realise ethnical specificity of Australian culture. In the article it has been revealed the ways of verbal expressing ethnic and cultural specificity of chronos and topos in the fairy tale Snugglepot and Cuddlepie written by May Gibbs.Item ГАРМОНІЯ ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВА В АНГЛОМОВНОМУ КРЕАТИВНОМУ ДИСКУРСІ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД(2017) Короткова, Л. В.У статті робиться спроба доведення гіпотези про поєднання, злагодженість, взаємну відповідність в креативному дискурсі традиції і новаторства. Досліджуються важливі поняття «традиція», «новаторство», «гармонія», що є необхідні для глибокого розуміння креативного дискурсу, англомовного зокрема. Дослідження виконано на матеріалі творів для дітей та дорослих британського письменника Роальда Дала. В статье делается попытка доказательства гипотезы о сочетании, слаженности, взаимного соответствия в креативном дискурсе традиции и новаторства. Исследуются важные понятия «традиция», «новаторство», «гармония», необходимые для глубокого понимания креативного дискурса, англоязычного в частности. Исследование выполнено на материале произведений для детей и взрослых британского писателя Роальда Дала. Tradition (from Lat. traditio – transfer) – continuity in the history of the creative process, presence of the past in the present. Tradition is inextricably linked with innovation. Innovation is a change which leads the art to progress. The problem of tradition and innovation is a perpetual process inherent in art of all nations. Tradition and innovation is a transfer of an artistic experience from one generation of artists to another. In literature these concepts play an important role in the deeper understanding of an artistic creation. Innovation is one of the brightest displays of the writer’s talent, his relations with the social life and deep penetration in its laws. Tradition and innovation in literature continually alternate. The article attempts to prove the hypothesis of combination, harmony, mutual correspondence of tradition and innovation in Creative Discourse. The important concepts "tradition", "innovation", "harmony", essential for a deep understanding of Creative Discourse, English in particular, are investigated. The research was conducted on the works for children and adults of the British writer Roald Dahl.Item МІФОПОЕТИКА АВСТРАЛІЙСЬКИХ ІНІЦІАЦІЙНИХ КАЗОК (НА МАТЕРІАЛІ КАЗКИ АТА ВЕСТБУРІ “TIM”)(2019) Ставенко, О. В.; Stavenko, O. V.Статтю присвячено виявленню вербальної реалізації архетипних мотивів й образів у австралійській ініціаційній казці Ата Вестбурі “Tim”. З’ясовано, що казка є одним зі словесних способів прояву архетипів позасвідомого, закріплених у колективній свідомості людства через міфологічні й фольклорні сюжети, мотиви, образи та символи різних мовних спільнот. Для жанру ініціаційних казок характерним є сюжет, що містить в собі пошук героєм цінних і бажаних якостей або властивостей та їх здобуття. А прототипом цього сюжету слугує ритуал ініціації. Доведено, що цей обряд має ключове значення для збереження релігійних і культурних звичаїв та традицій автохтонного населення Австралії. Із огляду на це у статті проаналізовано втілення в австралійській літературній казці етноархетипу Ініціації. З енциклопедичних і словникових джерел вилучено структурні компоненти етноархетипу Ініціації – концептуальні імплікації знання, випробування, перетворення, смерті, відродження і винагороди. У статті охарактеризовано зафіксовані в міфології корінних австралійців архетипні мотиви трансформації, смерті й переміщення та образи ініційованого і старійшини, що розкривають глибинний зміст етноархетипу Ініціації. Доведено, що зазначені архетипні мотиви й образи, словесно втілені у художньому тексті казки Ата Вестбурі, є образно переосмисленими. Зокрема, мотив трансформації розгортається в сюжет твору про перетворення безхатнього хлопчика в дорослого чоловіка, господаря й голову родини. Також текстовим втіленням мотиву є зображення метаморфози другорядного персонажа казки, папуги-феї. Допоміжними у сюжетному розвиткові є архетипний мотив смерті як причина й рушійна сила перевтілення головного героя та мотив переміщення як об’єктивація концептуальної імплікації випробування етноархетипу. Трансформації набуває архетипний образ ініційованого в образі 2 літературного персонажа Тіма, що поєднує в собі характерні для архетипного образу ознаки незрілості, боязкості й розгубленості з ознаками бідності, занедбаності й самотності. Трансформація ж архетипного образу старійшини в казці полягає у втіленні різних його ознак у двох окремих персонажах: ознаки влади й сили представлені в образі фермера Марка Вілсона, а ознака мудрості – в образі папуги-феї. У такий спосіб концептуальні імплікації етноархетипу Ініціації втілюються в австралійській літературній казці через архетипні мотиви й образи, переосмислені автором і трансформовані в сюжет і літературних персонажів. The research focuses on the study of the verbal realization of archetypical motifs and images in the Australian initiation tale “Tim” by Atha Westbury. It has been clarified that fairy tale is one of the verbal means of manifestation of the archetypes, that are fixed in human collective consciousness through mythological and folklore plots, motifs, images and symbols of different language communities. The plot of the initiation tales covers the hero’s search of valuable qualities or properties and their obtaining, so the prototype of this plot is the initiation ceremony. It has been proved that this ritual is of crucial importance for preserving religious and cultural costums and traditions of indigenous Australians. Therefore it has been analyzed in the research the embodiment of the Initiation ethnoarchetype in the Australian initiation tale. The conceptual implications of the Initiation ethnoarchetype, that are its structural components, have been distinguished from encyclopaedic and vocabulary sources. It has been described archetypical motifs of transformation, death and travel and archetypical images of the initiate and the elder, which reveal the deeper meaning of the analyzed ethnoarchetype. It has been proved that archetypical motifs and images, verbally embodied in the literary text of Atha Westbury, acquire figurative reinterpretation. The archetypical motif of transformation unfolds in the 3 fairy tale’s plot about the change of a poor boy from a child into an adult, who has his own house and family. Also a text embodiment of the motive in the fairy tale is the depiction of the secondary character’s metamorphosis. In the plot development of the fairy tale the archetypical motifs of death and of travel are auxiliary ones. The archetypical image of the initiate transforms within the literary character of Tim by connecting of the archetypical features with non-archetypical ones. The transformation of the archetypical image of the elder consists in the embodiment of its various features in two separate characters. Due to the actualized in the literary text archetypical images and motifs, the verbal embodiment of the conceptual implications structuring the Initiation ethnoarchetype occurs.Item СЮЖЕТ ТА КОМПОЗИЦІЯ КАЗКИ У РАКУРСІ ВИВЧЕННЯ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ ЛІНГВІСТИКИ(2018) Ставенко, О. В.; Stavenko, O.У статті пропонується огляд еволюції підходів до вивчення сюжету й композиції казки у річищі різних поетик. З’ясовані ключові підходи до дослідження композиційно-сюжетної організації художнього тексту у руслі історичної, формальної й структурної поетик. Описані лінгвістичні способи реалізації композиційно-сюжетної організації у ракурсі когнітивної поетики. В статье предложен обзор эволюции подходов к изучению сюжета и композиции сказки в области разных поэтик. Представлены ключевые подходы к исследованию композиционно-сюжетной организации художественного текста в ракурсе исторической, формальной и структурной поэтик. Описаны лингвистические способы реализации композиционно-сюжетной организации в русле когнитивной поэтики. An overview of the evolution of different approaches to plot and composition studies is under analysis. The article presents the main approaches to the investigation of the composition and plot organization of a literary text in the perspective of historical, formal and structural poetics. Linguistic ways of realization of the composition and plot organization in the context of cognitive poetics are revealed in the article.Item КАЗКА ЯК ЖАНР ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ: ТЕКСТ-ТИПОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ(2018) Цапів, А. О.У статті з’ясовано основні функції дитячої літератури: дидактичну, латентну, розважальну. Вивчено вікові особливості художніх текстів для дітей, зокрема висвітлено питання щодо юридичного та психологічного віку дитини; систематизовано текст-типологічні властивостей казки як жанру, виявлено специфіку класифікації казок, їх сюжетно-композиційну структуру, систему персонажів. В статье раскрыты основные функци литературы для детей: дидактическую, латентную, развлекательную. Изучены возрастные особенности литературы для детей, в частности изучен вопрос юридического и психологического возраста ребенка; систематизированы текст-типологические свойства сказки как жанра, выявлено специфику классификации сказок, их сижетно-композиционной структуры, систему персонажей. The article focuses on main functions of the literature for children: didactic, latent, advertising. It deals with the age specifics of literature for children. It reveals judicial and psychological children’s age; text-typological properties of the genre of the fairy tale. The main classifications of the fairy tales have been demonstrated. The peculiarities of the plot and compositional structure, the system of literary characters have been highlightened.Item FAIRY TALES OF VICTORIAN PERIOD: A NARRATIVE ASPECT (CASE STUDY OF JOHN RUSKIN’S FAIRY TALE «THE KING OF THE GOLDEN RIVER»)(2017) Цапів, А. О.The article deals with the revealing linguistic and stylistic means of creation the narrative method of a didactic mask and its functions in the actualization of narrative strategies suspense/curiosity/surprise in John Ruskin’s fairy tale of Victorian period “The King of the Golden River”. It has been proved that the narrative method of a didactic mask is realized via metamorphosis and metaphor. Статья посвящена исследованию языковых и стилистических средств создания наративного приема дидактической маски и его функций в актуализации нарративных стратегий напряжения/интереса/удивления в сказке Викторианского периода Джона Раскина “Король Золотой Реки”. Выявлено, что на стилистическом уровне нарративный прием дидактической маски реализуется через метаморфозу и метафору. Статтю присвячено з’ясуванню мовностилістичних засобів створення наративного прийому дидактичної маски та його функції в актуалізації наративних стратегій напруги/зацікавленості/здивування у казці Вікторіанського періоду Джона Раскіна “Король Золотої Ріки” . Виявлено, що на стилістичному рівні наративний прийом дидактичної маски реалізується через метаморфозу та метафору.Item COMPOSITIONAL MEANING STRUCTURE VIA METACHORIC SCHEMAS (CASE STUDY OF ENGLISH FAIRY TALES)(2016) Цапів, А. О.У статті запропоновано тлумачення мегаметафори LIFE IS A QUIZ як стрижневого компоненту побудови сюжетно композиційної структури англійської казки. The article deals with the megametaphor LIFE IS A QUIZ as a basic conceptual element in the formation of compositional plot blocks of English fairy tales.Item НАРАТИВНА МОДЕЛЬ «MERRY-GO-ROUND» У КАЗЦІ НОРМАНА ЛІНДСІ «ЧАРІВНИЙ ПУДИНГ»(2017) Цапів, А. О.; Цапив, А. А.; Tsapiv, A. O.У статті реконструйовано та описано наративну модель «Merry-goround » у казці Нормана Ліндсі “Чарівний пудінг”. З’ясовано, що наративна модель формує загальну наративну організацію твору та уможливлює реалізацію інтенції автора. Наративна модель актуалізується на граматичному, семантичному та семіотичному рівнях тексту. В статье реконструирована и описана нарративная модель «Merry-go-round» в сказке Нормана Линдси “Волшебный пуддинг”. Установлено, что нарративная модель формирует общую нарративную организацию произведения и позволяет реализовать интенцию автора. Нарративная модель реализуется на грамматическом, семантическом и семиотическом уровнях текста. The article aims at reconstruction and description of the narrative model “Merry-go-round” in the Norman Lindsay’s fairy tale “The Magic Pudding”. It has been revealed that the narrative model constructs the narrative organization of the whole fairy tale. The narrative model actualizes on the grammatical, semantic and semiotic text levels. The composition of the text is viewed as linguistic and cognitive construal that integrates compositional plot structure, compositional meaning structure, linguistic and stylistic means of their actualization in the text. Different configurations of the narrative models of fairy space are determined by the genre of the literary text and types of fairy images. The narrative structure of fairy tales is viewed as a specific configuration, built on the analogical mapping to children’s games. Thus, the narrative structure of the fairy tale “The Magic pudding” has the configuration “Merry-go-round” . The narrative organization of each fairy tale is built according to the narrative model that corresponds to a children game. The model is a logical construction which recreates characteristics and essence of a real object. Games for children tend to be funny, attract their attention, and enrich their imagination. In a child’s mind the thought about a certain game activates certain scenario, definite associations which make a child be interested and active. The events which are funny and repeat one after another like in a circle, the plot which conveys such scenes, activates the knowledge of a child about the game Merry-go-round and the child becomes interested in the plot and in the fairy characters.Item MODELS OF NARRATION IN LITERARY TEXSTS FOR CHILDREN (CASE STUDY OF NORMAN LINDSAY’S FAIRY TALE “THE MAGIC PUDDING”)(2018) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.; Цапив, А. А.The research focuses on reconstruction of the model of narration “Merry-go-round” in Norman Lindsay’s fairy tale “The Magic Pudding” and revealing lexical, grammatical, semiotic means of its actualization in the text. It is believed that narration refers to the concrete and directly visible way in which a story is told, comprising word choice, sentence length and narrating agent. The model of narration is realized as a cognitive and linguistic construal which we represent as an abstract schema. The model of narration “Merry-go-round” is inbuilt into the narrative structure of the text. The semantics of the name of the model taken from different thesaurus sources: etymological, synonymous and definitional correlates with the name of the game and enables us to reveal typical features of the word and main characteristics of the game itself: it is something pleasant and funny for children, it moves round, has circular movements. Circular fast movements of merry-go-round correlate to the description of its movements in narrative situations in the fairy tale i.e. the repetition of adventures of main characters. On lexico-grammatical level circular movement is actualized via motion verbs. Text illustrations of the fairy tale serve as semiotic means of realization funny circular movements. It is claimed that such narrative structure of the text subconsciously activates in a child’s mind his/her knowledge, memories, emotions connected with the play Merry-go-round and as a result makes a child get interested in a fairy tale and keeps him/her engaged in the development of the plot. Статтю присвячено реконструюванню моделі нарації «Merry-go-round» («Карусель») у казці Нормана Ліндсі «Чарівний пудинг» та виявленню лексичних, граматичних і семіотичних засобів її реалізації у художньому тексті. У дослідженні нарацію розуміємо як конкретний спосіб повістування історії, який охоплює лексичні, синтаксичні, наративні (наратор та нарататор) особливості художнього тексту. Модель нарації витлумачено як лінгвокогнітивний конструкт, який ми представляємо у вигляді абстрактної схеми. Модель нарації «Merry-go-round» є вписаною у наративну структуру художнього тексту. Семантика імені моделі нарації співвідноситься з іменем гри. Етимологічних розвідки та вивчення семантики у тлумачних та синонімічних словниках уможливлюють виявлення найтиповіших ознак та характеристик імені моделі та самої гри. «Merrygo- round» - це приємна та смішна дитяча гра-розвага, із швидким обертом по кому. Семантика циклічного руху реалізована у наративних ситуаціях – пригоди головних персонажів повторюються по колу. На лексичному та граматичному рівнях семантика рух відбита у дієсловах із значенням руху. На семіотичному рівні семантики руху втілена в ілюстраціях, які візуально нагадують оберт по колу. Така наративна структура художнього тексту підсвідомо активує в уяві дитини її знання, спогади, емоції, пов’язані із грою-розвагою merry-go-round, що збуджує дитячу допитливість і сприяє її зацікавленості у розвитку сюжету казки. Статья посвящена реконструкции и описанию модели наррации «Merry-goround » («Карусель») в сказке Нормана Линдси «Волшебный пудинг» и выявлению лексических, грамматических и семиотических особенностей ее реализации в тексте. В исследовании наррацию понимаем как конкретный способ повествования истории. Наррация предполагает особый выбор лексических, грамматических и семиотических средств, использованных в художественном тексте. Модель наррации понимаем как лингвокогнитивный конструкт, который представляем в виде абстрактной схемы. Модель наррации «Merry-go-round» («Карусель») вписана в нарративную структуру художественного текста. Семантика имени модели наррации соотносится с именем игры. Изучение семантики в этимологических, толковых и синонимических словарях позволяет выяснить типичные признаки и характеристики имени модели, а также самой игры в целом. «Merry-go-round» («Карусель») – это приятное и забавное развлечение- игра с быстрым движением по кругу. Семантика цикличного движения реализована в нарративных ситуациях – приключения главных персонажей повторяются по кругу. На лексическом и грамматическом уровнях семантика движения актуализируется в глаголах движения. На семиотическом уровне семантика движения актуализирована в иллюстрациях, которые визуально напоминают движения по кругу. Такая нарративная структура художественного текста активирует в подсознании ребенка его знания, воспоминания, эмоции, связанные с развлечением-игрой merry-go-round, что стимулирует ребенка проявлять любознательность и заинтересованность в развитии сюжета сказки.