ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
4 results
Search Results
Item ІНВЕРТОВАНИЙ СВІТ (MUNDUS INVERSUS) В АНГЛОМОВНОМУ КРЕАТИВНОМУ ДИСКУРСІ(2016) Короткова, Л. В.У статті досліджується mundus inversus – світ, що перевернувся з ніг на голову. Матеріалом аналізу є креативний дискурс майстра парадоксу Оскара Уайльда. Парадокс відображає реально існуючі протиріччя та письменник зумисно поєднує суперечливі поняття з метою досягнення певного ефекту. В статье исследуется mundus inversus – мир, который перевернулся с ног на голову. Материалом анализа является креативный дискурс мастера парадокса Оскара Уайльда. Парадокс отражает реально существующие противоречия, и писатель умышленно сочетает противоречивые понятия с целью достижения определенного эффекта. Mundus inversus – the world that has turned upside down is investigated in the article. The analysis is based on creative discourse by Oscar Wilde – master of paradoxes. Paradox reflects actually existing contradictions and the writer deliberately combines the contradictory concepts in order to achieve a certain effect.Item ENGLISH LITERARY PARADOX: A STYLISTIC ANALYSIS(2013) Korotkova, L. V.; Короткова, Л. В.Paradox, as a phenomenon, along with the examples that illustrate it, is the subject of many books and papers in mathematics, logic, and philosophy. In the present article we will concentrate on the application of paradox as a distinguishing feature of a literary language. The paradox is the basic stylistic device, accompanied by other stylistic devices, in the works of the most paradoxical writer of the nineteenth century, as the most critics agree – O. Wild. Paradox in Wilde's masterpieces consists in stating the opposite of a received opinion; in other words, paradox contradicts not itself but common sense.Item МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІРОНІЇ В ОПОВІДАННЯХ В. КАМІНЕРА(2017) Діденко, Н. В.; Диденко, Н. В.; Didenko, N. V.Стаття розглядає важливість і значення присутності елементів комічного у художньому творі з огляду на функції, які вони виконують. Розмежовуються поняття, види та стилістичні засоби зображення комічного, зокрема, іронії. Надаються тлумачення тих стилістичних засобів, до яких найчастіше вдається В. Камінер в своїх коротких оповіданнях для досягнення вищезазначеної мети. На конкретних прикладах продемонстровано засоби та прийоми ситуативної та асоціативної іронії. Статья рассматривает важность и значение наличия элементов комичного в художественном произведении в зависимости от функций, которые они выполняют. Разграничиваются понятия, виды и стилистические средства изображения комичного, а именно иронии. Объясняются те стилистические средства, к которым чаще всего прибегает В. Каминер в своих коротких рассказах для достижения указанной цели. На конкретных примерах продемонстрированы приёмы ситуативной и ассоциативной иронии. The article aims on investigation of the significance and importance of comic elements presence in the literary work, due to the functions they perform. The terms, types and stylistic means of comic implication, in particular irony, are distinguished . The article suggests an interpretation of those stylistic devices that W. Kaminer often uses in his short stories to achieve the above-mentioned goal. Means and devices of situational and associative irony are shown on the definite examples.Item ИРОНИЯ В ПОЭМЕ АЛЕКСАНДРА БЛОКА «ДВЕНАДЦАТЬ»(2015) Ильинская, Н. И.; Ільїнська, Н. І.Ціль статті – проаналізувати художню специфіку, типи й функції іронії в поемі Блока «Дванадцять». Виявлено, що в поемі переважає сократовская іронія, підтримана іронією трагічної. Такий тип іронії, характерний для перехідних моментів історії, визначає авторську позицію в поемі «Дванадцять». Її характерною ознакою є подвійний зміст, який реалізується на всіх рівнях структури тексту. Доведене, що в основі композиції поеми Блока «Дванадцять» – структурний паліндром, що яскраво демонструє амбівалентну позицію автора. Виявлено, що в поетиці іронії особливу роль відіграє карнавальний сміх. У поемі оригінально втілені й такі риси карнавальності, як профанація, карнавальні блюзнірства, словесні лайки, увінчання-розвінчання, карнавальні мезальянсы. Іронія, як і карнавальний сміх, реалізується в пародії й травестії. The purpose of the article is to analyze the artistic specificity, types and functions of irony in the poem “Dvenadtsat” (The Twelve) by A. Blok. Some aspects of the contemporary approaches to irony studying are considered in the paper. It is declared that the questions of the definition of irony have not been solved yet and there are not any monographs devoted to systematic study of historical and cultural types of irony. Most of the researches are aimed to reveal the functions of irony of 20th-century literature in the works by some author or literary trend. It is noted that there are some approaches to understanding irony: irony as a category of the Comic; irony as a world view; irony as a stylistic device. It is stated in the article that Socratic irony (negation as an only truth) supported by tragic irony dominates in A. Blok’s world view. This type of irony is characteristic for transitional periods of history and it precisely describes the author’s position in “Dvenadtsat”. Its distinctive feature is a double meaning that is realized at any level of the text structure. The composition of the poem “Dvenadtsat” is proved to be based on a structural palindrome that demonstrates the ambivalent position of the author. It is displayed that the “reduced carnival laughter” that is expressed in Socratic irony (according to M. Bakhtin) plays the special role in the poetics of irony. The duality of the author’s position determined by the ambivalent nature of carnival laughter is the most visible as regards the twelve. Such categories as profanation, carnival sacrilege, verbal squabbles, carnival performance of crowning and dethroning, carnival “liberties” and carnival mésalliances get their original embodiment in the poem. Irony and carnival laughter as well are realized in parody and travesty. So, irony in the poem “Dvenadtsat” (The Twelve) by A. Blok is represented in different ways: it is a world view, a consciousness type, and a state of spirit in ontological aspect; it performs the structure-forming function and is used as a stylistic device.