ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
4 results
Search Results
Item КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ ЯК МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В РОДИННОМУ СЕРЕДОВИЩІ(2020) Пентилюк, М. І.; Федяєва, В. Л.; Pentiluk, М. І.; Fedyaeva, V. L.The article presents the results of scientific work on the theoretical basis of education of the linguistic personality in the family in the multicultural environment of Ukraine. Attention is focused on the conceptual principles of education of the child as a linguistic personality in the family environment; it is proved that the family itself lays the main foundations of the formation of the linguistic personality. Historically, the family, family education, the education of the linguistic personality united and unites scholars of various scientific fields: psychology, pedagogy, linguistics, social psychology, psycholinguistics, and others. The essence of the concept of "linguistic personality" is revealed in the context of the theory of speech activity and its constructs: language, native language, communication, types of speech activity. A generalized theoretical analysis of the concepts, works of scientists on this problem made it possible to emphasize the fact that such work in the family, with the family of all educational institutions contributes to the successful physical, mental, moral, spiritual, linguistic, intellectual development of the child and, in general, is the basis of the country's state-building processes, the affirmation of the national idea and identity. The article substantiates the ways of formation of the linguistic personality in the family; content components of speech personality (personal, culturological, value); the role of the native (mother) language in this process; functions of speech (communication, thinking, accumulation and preservation of knowledge, emotional, identification and other functions). The scientific search made it possible to distinguish the leading forms of work of the family, preschool educational institutions and schools in the formation of the linguistic personality: the formation of a child's ability to listen, speak, read, write; combine various activities: cognitive, work, play, educational, artistic, visual, speech-game; to create conditions for productive communicative speech activity of children. This work is pedagogically and scientifically, methodically secured and contributes to the development of intelligence, the culture of speech and the high general culture of the individual, which is an indicator of morality, spirituality and culture in general. У статті представлено результати наукової роботи з теоретичних основ виховання мовної особистості в сім’ї у полікультурному середовищі України. Увага зосереджена на концептуальних засадах виховання дитини як мовної особистості в родинному середовищі, доведено, що саме в сім’ї, закладаються основи формування мовної особистості. Історично сім’я, сімейне виховання, виховання мовної особистості об’єднували і об’єднують вчених-дослідників різних наукових галузей: психології, педагогіки, лінгводидактики, соціальної психології, психолінгвістики та ін. Розкрито сутність поняття «мовна особистість» у контексті теорії мовленнєвої діяльності та її конструкти: мова, рідна мова, спілкування, види мовленнєвої діяльності. Узагальнений теоретичний аналіз понять, праць учених над цією проблемою дав можливість закцентувати увагу на тому, що така робота в сім’ї, з сім’єю всіх виховних інституцій сприяє успішному фізичному, психічному, моральному, духовному, мовному, інтелектуальному розвитку дитини і взагалі є основою державотвірних процесів країни, утвердженням національної ідеї та ідентичності. У статті обґрунтовано шляхи формування мовної особистості в сім’ї; змістові компоненти мовленнєвої особистості (особистісний, 24 культурологічний, ціннісний); роль рідної (материнської) мови у цьому процесі; функції мови (спілкування, мислення, нагромадження й збереження знань; емотивна, ідентифікаційна та інші функції) . Науковий пошук дав можливість виокремити провідні форми роботи сім’ї, дошкільних навчальних закладів і школи у становленні мовної особистості: формування в дитини уміння слухати, говорити, читати, писати; поєднувати різні види діяльності: пізнавальну, трудову, ігрову, навчальну, художню, образотворчу, мовленнєво-ігрову; створювати умови для продуктивної комунікативно мовленнєвої діяльності дітей. Така робота є організаційно-педагогічно, науково-методично забезпеченою і сприяє розвитку інтелекту, культури мовлення і високої загальної культури особистості, що є показником моральності, духовності і культури взагалі. В статье представлены результаты научной работы, которые раскрывают теоретические основы воспитания языковой личности в семье в поликультурной среде Украины. Внимание сосредоточено на концептуальных основах воспитания ребенка как языковой личности в семейной среде, доказано, что именно в семье закладываются основы формирования языковой личности. Исторически семья, семейное воспитание, воспитание языковой личности объединяли и объединяют ученых-исследователей различных научных отраслей: психологии, педагогики, лингводидактики, социальной психологии, психолингвистики и др. Раскрыта сущность понятия «языковая личность» в контексте теории речевой деятельности и ее конструкты: язык, родной язык, общение, виды речевой деятельности. Обобщенный теоретический анализ понятий, трудов ученых по этой проблеме позволил акцентировать внимание на том, что такая работа в семье, с семьей всех воспитательных институтов способствует успешному физическому, психическому, нравственному, духовному, языковому, интеллектуальному развитию ребенка и вообще есть основой государственно-образующих процессов страны, утверждением национальной идеи и идентичности. В статье обоснованы пути формирования языковой личности в семье; содержательные компоненты речевой личности (личностный, культурологический, ценностный); роль родного (материнского) языка в этом процессе; функции языка (общение, мышление, накопление и сохранение знаний; эмотивная, идентификационная и другие функции). Научный поиск дал возможность выделить ведущие формы работы семьи, дошкольных учебных заведений и школы в становлении языковой личности: формирование у ребенка умений слушать, говорить, читать, писать; сочетать различные виды деятельности: познавательную, трудовую, игровую, учебную, художественную, изобразительную, речевую; создавать условия для продуктивной коммуникативной речевой деятельности детей Такая работа является организационно-педагогически и научнометодически обеспеченной и способствует развитию интеллекта, культуры речи и высокой общей культуры личности, которая является показателем нравственности, духовности и культуры вообще.Item СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИХОВАННЯ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА(2019) Гайдаєнко, І. В.; Пентилюк, М. І.; Gaidaienko, I. V.; Pentiluk, M. I.У статті розглядаються проблеми виховання мовної особистості підлітків у руслі педагогічних та соціальних вимог до освітнього процесу в школі. Автори аналізують виховання мовної особистості засобами гуманітарних наук - української мови і літератури з урахуванням соціально- педагогічних чинників і тих підходів, що є визначальними у цьому процесі. Особлива увага звернена на з ’ясування поняттєвого апарату, пов ’язаного з вихованням, значущих якостей мовної особистості, зокрема духовності, національної ідентичності, громадянськості та ін. Акцентується на тому, що процес соціалізації й педагогізації в сучасній школі безперервний, визначаються найсуттєвіші його чинники, розкривається сутність таких понять як «освіта», «культура», «виховання», «навчання» та їх роль у формуванні мовної особистості учня. Широко трактуючи категорію «виховання», автори визначають його сутність. Структуру, виділяють «вихованість» як властивість особистості, наголошуючи на винятковій ролі української мови і літератури у формуванні низки соціально значущих властивостей особистості. Осібно виділяють поняття «національне виховання», а звідси «національномовне виховання». Виділяючи особливу роль української системи виховання, автори принагідно згадують учених, що приділяли увагу цій проблемі (І. Огієнко, В. Сухомлинеький, М. Стельмахович та ін.). У статті особливу увагу приділено духовному розвиткові мовної особистості підлітка та ролі сім’ї, мовного середовища та комунікації в ньому, наголошено на винятковій ролі учителя-словесника у цьому процесі. The problems of upbringing of teenager linguistic personality are discussed in the sphere of pedagogical and social demands to the educational process at school in this article. The authors analyse upbringing of linguistic personality with the means of humanitarian sciences at such disciplines as Ukrainian language and literature taking into account social, pedagogical factors and those approaches which are the main in this process. Special attention is paid to the giving definitions to the main notions connected with upbringing of the main personal qualities such as spirituality, national identity, nationality. It’s underlined that the process of socialization and pedagogicaization is uninterrupted. The sence of such notions as «education», «culture», «upbringing», «teaching» and their role in forming linguistic personality are determined. Taking into account the category of «upbringing», the authors define its essence structure, single out the term «being brought up» as the property of individuality paying attention to the exceptional role of Ukrainian language and literature in the development of personality. Such notions as «national upbringing» and «national linguistic upbringing» are distinguished. Such scientists as I. Ogienko, B. Suhomlinskyi, M. Stelmahovich who paid great attention to the role of Ukrainian upbringing system, are mentioned here. The special attention was paid to spiritual development of teenager’s individuality, the role of the fam ily, linguistic environment and communication in it; exceptional role of language teacher is accentualed in this process.Item Естетична картина світу учнів засобами рідної мови в аспекті праць В. Сухомлинського(2018) Гайдаєнко, І. В.; Gaidaienko, I. V.У статті в руслі праць В. О. Сухомлинського простежено функції засобів рідної мови, що формують естетичну картину світу учнів. Автор аналізує думки, поради видатного педагога щодо естетичного виховання школярів засобами мови, зокрема значущості слова на уроках української мови та її впливу на формування мовно-естетичних компетентностей особистості учня. In the article in the context of the works of V.O. Sukhomlynsky the functions of the means of the native language, which form the aesthetic picture of the world of students, are traced. The author analyzes thoughts, advice of the outstanding teacher on aesthetic education of schoolchildren by means of language, in particular the significance of words in the lessons of the Ukrainian language and its influence on the formation of the language and aesthetic competencies of the student's personality.Item КУЛЬТУРОМОВНИЙ ПІДХІД ДО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ І. ОГІЄНКА(2018) Пентилюк, М. І.; Гайдаєнко, І. В.; Pentilyuk, М. І.; Haіdaіenko, I. V.У пропонованій статті здійснюється аналіз культуро мовного підходу до навчання мови у школі та виші, його складників, що є основою сучасної лінгводидактики. Охарактеризовано поняття мовлення, літературна мова, спілкування, мовленнєвий етикет. Особлива увага акцентується на вихованні мовної особистості учня і студента. Усі ці проблеми розглядаються через призму науково-педагогічних поглядів І.Огієнка на роль рідної мови в освіті й формуванні культуромовної, національно-свідомої особистості. Автори, спираючись на сучасні дослідження, особливу увагу звертають на роль літературної мови у вихованні мовної особистості учня і студента. Акцентують на тих умовах, які забезпечують виховання школярів як мовних особистостей, її професійного удосконалення студентів. Осібно виділено роль учителя і викладача вишу як культуро мовних професіоналів, покликаних активно пропагувати культуру мовлення й домагатися від своїх вихованців – учнів і студентів її засвоєння і продукування у повсякденному спілкуванні. The analysis of cultural linguistic approach to language study is proposed for state and higher schools. Its components are the basis of lingual didactics. Such notions as speech, literary language, communication, linguistic etiquette are charactrised here. Special attention is paid to upbringing of students’ language personality. All these problems were reviewed in the light of I. Ogienko’s views on the role of native language in education and developing cultural linguistic and national deliberate personality. The authors pay great attention to the role of literary language in students’ and pupils’ upbringing. They accent the conditions which provide pupils’ upbringing as language personalities students’ professional developing. The special teacher’s role is singled out as cultural language professionalists who should spread propaganda the language culture and demand learning and using it in every day life.