ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
2 results
Search Results
Item RUMOURS AS A PROTOTYPE OF FAKE NEWS : LEXICAL LEVEL(2020) Hlavatska, Yu. L.; Главацька, Ю. Л.У статті пропонується опис дискурсивних практик впровадження непідтвердженої інформації у медійному дискурсі. Дискурсивні практики базуються на мовних ресурсах англійської мови (лексичний рівень) та, відповідно, щільно корелюють з жанровими властивостями новинарного тексту фейкових новин. Загалом, дискурс, що використовує дискурсивні практики, в межах яких виявляється задіяною неверифікована інформація, пропонується називати анонімним. Ми намагаємося довести, що чутки лежать у підґрунті створення фейкових новин і постають джерелом подачі анонімної інформації. З огляду на медійні публікації дискурсивна практика постійно підштовхує авторів удосконалювати і знаходити більш ефективні інструменти камуфлювання недостовірних відомостей, щоб не бути викритими і звинуваченими в явній брехні. Одним з найпопулярніших видів неперевіреної інформації постають чутки, які реалізують анонімну інформацію в усемережжі, а фейкові новини є тим вдалим контейнером, який вміщує неправдиву, перекручену інформацію. Чутки – це важливе джерело отримання знань про те, що відбувається у суспільстві загалом, у політиці, зокрема; чутки – це особливе джерело отримання інформації, оскільки саме чуткам люди довіряють; це своєрідне віддзеркалення соціально-психологічної, соціально-політичної, соціально-економічної, соціально-культурної ситуації у суспільстві. Залучення загальнонаукових методів синтезу та аналізу, з одного боку, та методологічного інструментарію лінгвостилістичного аналізу новинарних текстів фейкових новин, з іншого, дозволяє стверджувати, що національно-культурний потенціал вербального оформлення анонімних новин, на які зручно посилатися, використовує ресурси конкретної мови. Це дозволяє знімати відповідальність за істинність такого новинарного контенту. У статті надається визначення «чуток» і тлумачиться семантика цієї лексичної одиниці із залученням методу тезаурусного аналізу. Компонентний аналіз наведених у статті даних свідчить про те, що семантизація лексеми «чутки» здійснюється на основі категоризації за такими критеріями: 1) комунікативний статус, 2) характер комунікації, 3) канал передачі інформації, 4) тип ситуацій спілкування, 5) джерело походження інформації, 6) ступінь достовірності відомостей, 7) ступінь верифікації повідомлення, 8) масштаб розповсюдження інформації. За результати лексико-семантичного аналізу ми виокремлюємо три групи лексем на позначення фальшивого анонімного контенту: оформлення абсолютних чуток в найбільш очевидній їхній формі, оформлення чуток як відносно достовірних і, нарешті, анонімна інформація оформлена як цілком достовірна. The article describes the discursive practices of introducing unconfirmed information into media discourse. Discursive practices are based on English language resources (lexical level) and, accordingly, closely correlate with the genre properties of fake news text. In general, the discourse that uses discursive practices within which unverified information is involved is called anonymous. We try to prove that rumours are the prototype of fake news and serve as an anonymous source of information. In view of media publications discursive practices are constantly pushing authors to refine and find more effective tools for camouflaging untrustworthy information so as not to be exposed and accused of blatant lies. One of the most popular types of unverified information is rumours that realize anonymous information in the media space, and fake news is the good container of false, distorted information. Rumours are an important source of knowledge about what is happening in society in general, in politics in particular; rumours are a special source of information, because it is rumours that people trust; it is a kind of reflection of the socio-psychological, socio-political, socio-economic and socio-cultural situation in society. The article defines "rumours" and explains the semantics of this lexical unit using the method of thesaurus analysis. Component analysis of the data presented in the article shows that semantization of the word "rumours" is carried out on the basis of categorization according to the following criteria: 1) communicative status, 2) nature of communication, 3) channel of information transmission, 4) type of communication situations, 5) source of origin information, 6) the degree of reliability of the information, 7) the degree of verification of the message, 8) the extent of information dissemination. According to the results of the lexico-semantic analysis we distinguish three groups of lexemes for the designation of false anonymous content: absolute, relatively reliable and completely reliable rumours.Item СКЛАДНІ СЛОВА ЯК ВИЯВ ТЕНДЕНЦІЇ ДО МОВНОЇ ЕКОНОМІЇ У МАСМЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ(2019) Попкова, О. А.; Popkova, О. А.Статтю присвячено аналізові словотвірних процесів у мові публіцистичного стилю початку ХХІ сторіччя. З’ясовано, що преса віддзеркалює сучасні загальномовні тенденції. Встановлено, що ЗМІ та преса є головними джерелами оновлення та поповнення української лексики, оскільки масмедійні ресурси також зазнають докорінних модифікацій. Статья посвящена анализу словообразовательных процессов в языке публицистического стиля начала XXI века. Выяснено, что пресса отражает современные общеязыковой тенденции. Установлено, что СМИ и пресса являются главными источниками обновления и пополнения украинской лексики, поскольку массмедийные ресурсы также испытывают существенные модификации. The article is devoted to the analysis of word-formation processes in the language of the journalistic style of the early twenty-first century. It was found out that the press reflects contemporary general trends. It is established that mass media and the press are the main sources of updating and updating of the Ukrainian vocabulary, as mass media also undergoes radical modifications. The purpose of our research is to find out the notion of linguistic economy, the reasons for its occurrence, as well as how today journalists implement the compression process (reduction, reduction) at the lexical level, namely, the law of economy of language resources, which is found in search of more successful (short) linguistic constructions and that corresponds to modern media communication, which means simply and accessible to communicate the opinion to the recipient. The object of the study is complicated words in the mass media of the early twenty-first century. The subject of the study is the derivational and functional-stylistic features of complicated words in the language of the press of the early twenty-first century. For multivariate analysis of complicated words the following methods were used: descriptive, which enabled to reveal the formal signs of complicated words of the modern press, to study the factors of the creation of complicated units; component (for the description of semantics of complicated units) and functional (for distinguishing the functions of complicated words in the language of the press). Consequently, we can argue that complicated words are the result of reflecting the interaction of language, in particular its word-building system, with the peculiarities of development and the needs of Ukrainian society at the present stage of the rapid development of the information society, as well as against the background of economic and political changes in the state. Media and press releases, along with journalism and artistic literature, are the main source of renewal, enrichment and replenishment of the Ukrainian vocabulary with new words. Complicated words as economical in form nominating units are marked by significant semantic content. Thus, they are a frequent phenomenon in language and a wonderful expressive-figurative stylistic means. In the long run, we see the study of the derivational and stylistic features of complicated words that function in the language of the media.