ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
6 results
Search Results
Item РОЗВИТОК АВАНГАРДНИХ ТРАДИЦІЙ У ЖИВОПИСІ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У 1910-1920 РОКАХ. ФЕНОМЕН «ОДЕСЬКИХ ПАРИЖАН»(2015) Гуляєва, О. В.; Гуляева, О. В.; Gulyaevа, О. V.Стаття присвячена дослідженню творчої діяльності одеських художників-авангардистів початку ХХ століття, роботи яких донедавна вважалися втраченими. Лише коли у 2010 році на торгах Sotheby's в Нью-Йорку була продана унікальна колекція з 86 картин художників початку XX століття – М.Гершенфельда, А.Нюренберга, І.Маліка, Т.Фраєрмана та інших, про них заговорили. Автор аналізує роль та місце «одеських парижан» у розвитку авангардних традицій на Півдні України у 1910-1920 роках. У статті розглядається один з варіантів походження терміну «одеські парижани» та виокремлюються характерні особливості живописних творів одеських новаторів. Також, на прикладі творчого шляху Ісаака Маліка, автор показує еволюцію «одеських парижан» – «від імпресіоністів до П.Пікассо», що була основою концепції європейського авангарду, та наголошує на приналежності одеських художників-новаторів до представників класичного українського авангарду. Статья посвящена исследованию творческой деятельности одесских художников-авангардистов начала ХХ века, работы которых до недавнего времени считались утраченными. Только когда в 2010 году на торгах Sotheby's в Нью-Йорке была продана уникальная коллекция из 86 картин художников начала XX века - М.Гершенфельда, А.Нюренберга, И.Малика, Т.Фраермана и других, о них заговорили. Автор анализирует роль и место «одесских парижан» в развитии авангардных традиций на Юге Украины в 1910-1920 годах. В статье рассматривается один из вариантов происхождения термина «одесские парижане» и определяются характерные особенности живописных произведений одесских новаторов. Также, на примере творческого пути Исаака Малика, автор показывает эволюцию «одесских парижан» - «от импрессионистов до П.Пикассо», которая была основой концепции европейского авангарда, и отмечает, что одесские художники-новаторы пренадлежат к представителям классического украинского авангарда. The article investigates the creative activity of Odessa avant-garde artists of the early twentieth century whose works until recently have been considered lost. Only when a unique collection of 86 paintings of artists of early XX century - M. Hershenfeld, A. Niurenberg, I. Malik, T. Frayerman and others was sold at Sotheby’s auction in New York in 2010, these works were talked about. The author analyzes the role and place of «Odessa parisians» in the avant-garde traditions of the South of Ukraine in 1910-1920 years. The article tells about the origin of the term «Odessa parisians» and distinguishes the characteristics of paintings of Odessa innovators. Also on the example of the creative work of Isaac Malik, the author shows the evolution of the «Odessa parisians» – «from the impressionists to P. Pikasso» which has become the base of the concept of European avant-garde. The author considers Odessa innovators artists the representatives of Ukrainian classical avant-garde.Item СУГОЛОСНІСТЬ ЛІРИКИ М. ЧЕРНЯВСЬКОГО З ФІЛОСОФІЄЮ А. ШОПЕНГАУЕРА, Ф. НІЦШЕ(2017) Корівчак, Л. Д.; Korivchak, L. D.Здійснюється компаративний аналіз світоглядних позицій М.Чернявського-лірика й А.Шопенгауера і Ф.Ніцше. У статті підкреслюється модерний характер віршів українського поета кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ століття, спорідненість його образів, мотивів з творами німецьких філософів ХІХ століття. The text deals with comparative analysis of world view positions of M.Chernyavskogo-lirika and A.Shopengauera and F.Nicshe. In the article modern character of poems of the Ukrainian poet of the late ХІХ – the first decades of the ХХ century, relationship of his images, motivs from the works of the German philosophers of the ХІХ century.Item ИРОНИЯ В ПОЭМЕ АЛЕКСАНДРА БЛОКА «ДВЕНАДЦАТЬ»(2015) Ильинская, Н. И.; Ільїнська, Н. І.Ціль статті – проаналізувати художню специфіку, типи й функції іронії в поемі Блока «Дванадцять». Виявлено, що в поемі переважає сократовская іронія, підтримана іронією трагічної. Такий тип іронії, характерний для перехідних моментів історії, визначає авторську позицію в поемі «Дванадцять». Її характерною ознакою є подвійний зміст, який реалізується на всіх рівнях структури тексту. Доведене, що в основі композиції поеми Блока «Дванадцять» – структурний паліндром, що яскраво демонструє амбівалентну позицію автора. Виявлено, що в поетиці іронії особливу роль відіграє карнавальний сміх. У поемі оригінально втілені й такі риси карнавальності, як профанація, карнавальні блюзнірства, словесні лайки, увінчання-розвінчання, карнавальні мезальянсы. Іронія, як і карнавальний сміх, реалізується в пародії й травестії. The purpose of the article is to analyze the artistic specificity, types and functions of irony in the poem “Dvenadtsat” (The Twelve) by A. Blok. Some aspects of the contemporary approaches to irony studying are considered in the paper. It is declared that the questions of the definition of irony have not been solved yet and there are not any monographs devoted to systematic study of historical and cultural types of irony. Most of the researches are aimed to reveal the functions of irony of 20th-century literature in the works by some author or literary trend. It is noted that there are some approaches to understanding irony: irony as a category of the Comic; irony as a world view; irony as a stylistic device. It is stated in the article that Socratic irony (negation as an only truth) supported by tragic irony dominates in A. Blok’s world view. This type of irony is characteristic for transitional periods of history and it precisely describes the author’s position in “Dvenadtsat”. Its distinctive feature is a double meaning that is realized at any level of the text structure. The composition of the poem “Dvenadtsat” is proved to be based on a structural palindrome that demonstrates the ambivalent position of the author. It is displayed that the “reduced carnival laughter” that is expressed in Socratic irony (according to M. Bakhtin) plays the special role in the poetics of irony. The duality of the author’s position determined by the ambivalent nature of carnival laughter is the most visible as regards the twelve. Such categories as profanation, carnival sacrilege, verbal squabbles, carnival performance of crowning and dethroning, carnival “liberties” and carnival mésalliances get their original embodiment in the poem. Irony and carnival laughter as well are realized in parody and travesty. So, irony in the poem “Dvenadtsat” (The Twelve) by A. Blok is represented in different ways: it is a world view, a consciousness type, and a state of spirit in ontological aspect; it performs the structure-forming function and is used as a stylistic device.Item ВІЗАНТІЙСЬКА СИМВОЛІКА У СВІТОВІЙ ПОЕЗІЇ ЕПОХИ МОДЕРНІЗМУ (зіставний аналіз словесних образів американської, канадської, російської та української поезії)(2015) Бєлєхова, Л. І.; Белехова, Л. И.; Bieliekhova, L. I.У статті запропоновано лінгвостилістичний аналіз поетичних текстів епохи модернізму, пояснено особливості архетипних символів Візантії, розкрито мовні механізми формування словесних образів-символів та виявлено лінгвостилістичні засоби втілення архетипної символіки в поетичних текстах різних лінгвокультур епохи модернізму.Item «СТЕПОВИЙ МЕНТАЛІТЕТ» У ЛІРИЦІ МИКОЛИ ЧЕРНЯВСЬКОГО(2013) Чухонцева, Н. Д.У статті досліджується специфіка вираження «степового менталітету» в ліриці Миколи Чернявського і доводиться, що психокомплекс «поета степу» відіграє важливу роль у творенні дисонансів ліричної свідомості, надає внутрішнього драматизму образові автогероя. Суб’єктивні конотації концепту «степ» інтерпретуються як прояви модернізму. В статье исследуется специфика выражения «степного менталитета» в лирике Миколы Чернявского и доказывается, что психокопплекс «поэта степи» играет важную роль в создании диссонансов лирического сознания, привносит внутренний драматизм в образ автогероя. Субъективные коннотации концепта «степь» интерпретируются как проявления модернизма. The article covers the specific exsression of the “steppe mentality” in the lyrics by Mykola Chernyavsky and proves the considerable role of psycho-complex of “poet of steppe” as a dissonances creator in the lyric cosciousness and inward dramaticism in autohero’s image. The subjective connotations of the concept of “steppe”are interpreted as manifestations modernism.Item МІФОЛОГЕМИ «ПЕРШОСТИХІЙ» У ЛІРИЦІ ДНІПРОВОЇ ЧАЙКИ(2013) Чухонцева, Н. Д.; Chukhontseva, N.У статті досліджується специфіка художнього втілення міфологем води, вогню, землі, повітря у ліриці Дніпрової Чайки і доводиться, що вони відіграють важливу роль у творенні дисонансів ліричної свідомості, надають внутрішнього драматизму образові ліричної героїні. Суб’єктивні конотації відповідних концептів інтерпретуються як прояви модернізму.В статье исследуется специфика художественного воплощения мифологем воды, огня, земли, воздуха в лирике Днепровой Чайки; доказывается, что эти мифологемы играют важную роль в создании диссонансов лирического сознания, привносит внутренний драматизм в образ лирической героини. Субъективные коннотации соответствующих концептов интерпретируются как проявления модернизма. The article deals with the specificity of artistic embodiment of mythologemes of water, fire, earth, air in the lyrics by Dniprova Chayka and proves the considerable role of this mythologemes in the creation of dissonances of lyric consciousness and produced inward grammaticism in lyric hero’s image. The subjective connotations of accordant concepts are interpreted as manifestations of modernism.