ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
6 results
Search Results
Item ЕТНОСПЕЦИФІКА АНГЛОМОВНОЇ КАНАДСЬКОЇ КАЗКИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДІАЛОГУ КУЛЬТУР(2021) Лисенко, Є. А.; Lysenko, Ye. A.Стаття присвячена розкриттю особливостей утілення інтертекстуальних зв’язків англомовних канад- ських казок через аналіз прецедентних текстів фольклор- них творів англійської та французької етнокультур. Мате- ріалом дослідження послугували канадські (“The Boy who overcame the Giants”, “Jack and his wonderful hen”, “How Rabbit lost his tail”, “Scurvyhead”, “The Fountain of Youth”, “How Rabbit deceived Fox”), англійські та французь- кі фольклорні казки. Аналітичний аналіз теоретичного доробку, присвяченого казці як жанру, та наратологічний аналіз фактичного матеріалу уможливили дійти низки висновків. Було виявлено, що канадські фольклорні каз- ки є результатом довготривалого розвитку країни та її культури. Канадську фольклорну творчість розглядаємо як результат переплетіння культур народів, які іммігрува- ли до Канади, з культурою аборигенів у єдиний «витвір». З огляду на зазначену особливість казкових творів, яка пояснює поєднання в текстових фрагментах елементів культурних традицій різних народів, нами були розглянуті наукові підходи до вивчення цього питання. Спираючись на праці науковців, які досліджували інтертекстуальність та проблему множинних зв’язків тексту з іншими текста- ми, ми обґрунтували категорію інтертекстуальності з пози- цій її висвітлення у класичній наратології та когнітивній лінгвістиці. Процес «діалогу» одного тексту з іншими, їхнього змішування й утворення нового продукту творчос- ті з оригінальними значеннями чи не найкраще простежу- ється на матеріалі творів казкового жанру. У текстах казко- вих творів Канади ми знаходимо інтертекстуальні зв’язки з фольклорними творами європейських народів іммігран- тів, зокрема англійців і французів. Упродовж дослідження у виділених казкових творах ми розглядали засоби втілен- ня інтертекстуальних зв’язків через аналіз зв’язків казки і прецедентного тексту в заголовку; алюзіях, які реалізо- вані через посилання на імена відомих персонажів, їхні характерні риси, казкові реалії, відомі казкові мотиви, а також посилання на відомі сюжети казок.Item МАРИНІСТИЧНИЙ ВИМІР ЗБІРКИ СТАНСІВ «ОСІННЯ ГРАНЬ» ДМИТРА ШУПТИ(2021) Немченко, І. В.; Nemchenko, I. V.Мета. Морська тематика є однією з найулюбленіших у доробку багатьох митців різних часів і країн – шанувальників і пропагандистів літературної мариністики. У статті розглядаються морські мотиви та образи в творчості українського поета Дмитра Шупти початку ХХІ століття. Метою нашої статті є висвітлення особливостей художнього осмислення мариністичного простору письменником у його збірці стансів «Осіння грань». Методи. У статті використано елементи таких методів: естетичного (забезпечує розгляд творів митця як літературно-мистецького феномену), герменевтичного (пропонується вільна інтерпретація текстів із можливістю подальших витлумачень), біографічного (простежуються риси автобіографізму в поезіях співця), інтермедіального (здійснюється систематизація різноманітних мариністичних, музичних, живописних елементів, наявних у текстах поета), компаративного (висвітлюються взаємозалежності та взаємовпливи між поетичними, музичними, живописними мікрообразами), інтертекстуального (звертається увага на зв’язки між віршами митця та українським фольклором і літературною традицією), текстуального аналізу (застосовується для окреслення провідних мотивів cтансової збірки). Дослідження засноване на загальнонауковій методиці аналізу, синтезу, спостереження, добору та систематизації матеріалу. Результати. Для ліричної збірки Дмитра Шупти «Осіння грань» характерним є ефект органічного вживання героя в зображуване автором середовище й це насамперед мариністичний світ. Цей нерозривний зв'язок український письменник, який тонко розуміє музику і живопис, уміє передавати через переплетіння елементів різних мистецьких стихій. Він майстерно використовує слухові, зорові враження. Морські мотиви та образи виконують важливу функцію у творенні автором художньої картини світу. Мариністичний простір у поета символізує й природну стихію, й амплітуду людських почуттів, і складний вир життя, і творче начало, і руйнівну сутність. У мариністичних замальовках збірки Д. Шупти поєднуються реальний і феєричний плани, дійсність переплітається з легендою, казкою, містичними уявленнями. У статті простежено зв’язки між віршами письменника-мариніста та українським фольклором і літературною традицією. Висновки. Збірка стансів Дмитра Шупти «Осіння грань» є самобутнім мистецьким витвором, що заснований на перехресті літературної, музичної та живописної образності. Варіюючи різні стансові форми, видозмінюючи найрізноманітніші мариністичні мотиви, образи, атрибутику, автор зумів передати своє власне бачення моря у всій його cилі та красі. Збірка потверджує належність митця до найяскравіших представників вітчизняної і світової літературної мариністики. Purpose. Many writers from various epochs and countries have been admirers and propagandists of marine literature. The article examines the marine motifs and images of the Ukrainian poet Dmуtro Shupta’s lyrics in the early 21st century. The purpose of the work is to analyze the marine space in his stanzas collection «Autumn facet». Methods. The elements of the following methods are used in the research: aesthetic (allows analyzing each text as a phenomenon of literature and art), hermeneutic (ensures free and open interpretation of texts with the possibility for new explanations), biographic (helps to describe autobiographic features in the writer’s literary works), intermedial (systematization of various elements of marine, musical and artistic presence in the lyrics of the poet), comparative (provides wide possibilities for the coverage of interdependence between poetry, music and painting micro-images), intertextual (links between writer’s poems and folklore songs and literary tradition), textual analysis (for coverage of the main motifs of stanzas collection). The research is based on the general method of analysis, synthesis, observation, selection and systematization of the material. Results. The effect of a hero’s co-living with the environment depicted by the author, with the marine environment in particular, is characteristic of D. Shupta's stanzas collection «Autumn facet». The article finds out that the Ukrainian writer has delicate understanding of music and painting, and can embody it in his own marine texts, combining different artistic elements. He uses auditory, visual and tactile impressions. Marine motifs and images of the literary works of D. Shupta play an important role in the creation of the artistic image of the world by verbal means. Marine space in his interpretation is a symbol of the nature and the world of human passions and life difficulties, their creative sources and ruinous essence. Shupta’s marine works combine real and fairy plans, have characteristics of legends, tales and mysteries. Close relations between the writer's marine poetry and Ukrainian folklore songs and literary traditions are traced in the article. Conclusions. D. Shupta’s stanzas collection «Autumn facet» is an original artistic work on the crossing of literary, musical and descriptive imagery. The author presents different variants of stanzas, proposes many marine motifs, images, attributes, his own vision of the sea in its power and beauty. The collection confirms that the poet appertains to the best representatives of the national and the world marine literature.Item ВТІЛЕННЯ БІБЛІЙНИХ МОТИВІВ У КАНАДСЬКИХ ФОЛЬКЛОРНИХ КАЗКАХ(2019) Лисенко, Є. А.; Lysenko, Y. A.Мета. Стаття присвячена аналізові лінгвокогнітивних механізмів втілення біблійних мотивів у текстах канадських фольклорних творів. Методи. Для досягнення поставленої мети у дослідженні було використано методологічний інструментарій наратологічних досліджень для виявлення вербальних наративних прийомів творення образів у художньому тексті. Матеріалом дослідження послугували канадські фольклорні казки “The Duck With Red Feet”, “Star-Boy And The Sun Dance”, “The Fountain of Youth”, “Glooskap’s country”. Результати. Аналітичний аналіз теоретичного доробку та наратологічний аналіз фактичного матеріалу, а саме казкових фольклорних творів автентичного населення Канади, уможливили дійти таких висновків. Висновки. Було виявлено, що канадські фольклорні казки є результатом довготривалого розвитку цієї країни та її культури. Канадську фольклорну творчість розглядаємо як відображення національного досвіду. У текстах аборигенних творів ми відстежуємо, що, ввібравши в себе елементи іммігрантських культур, ця літературна традиція зберегла власну індивідуальність. Враховуючи зазначену особливість казкових творів, яка пояснює поєднання елементів культурних традицій різних народів у текстових фрагментах, були розглянуті певні наукові підходи до вивчення цього питання. У фольклорних творах автохтонного населення ми заходимо поєднання власне індіанських елементів культурної традиції з біблійними образами. Таке нарощення християнського розуміння навколишньої дійсності на індіанську систему уявлень про світобудову знаходить своє відображення в аборигенних канадських казках завдяки шляхам реалізації наративного мапування. Відтак упродовж дослідження у виділених казкових творах ми розглядали втілення біблійних історій через мотиви як елементи сюжету або власне сюжети, дії персонажів, відображення певних людських якостей, власні назви, образи та символи, які присутні у фольклорних текстах, а також виявили окремі механізми мапування, що їм властиві. Лінгвокогнітивний аспект дослідження дав змогу засвідчити, що механізми творення архетипних образів можливі завдяки наративному мапуванню, яке постає через переосмислення біблійних історій і їхнє втілення через прямі номінації у вигляді власних назв, окремих слів, словосполучень, речень (складносурядних і складнопідрядних), кількох речень і текстових фрагментів. Purpose. The article focuses on the analysis of lingual and cognitive procedures of bible motifs embodiment in canadian folk tales. Methods. The method of narratological analysis enabled to reveal verbal means of images creation in literary texts. A case study of the research is canadian folk tales: “The Duck With Red Feet”, “Star-Boy And The Sun Dance”, “The Fountain of Youth”, “Glooskap’s country”. Results. The study of theoretical material and narratological analysis of the text material, namely canadian aboriginal folk tales, enables to arrive at following conclusions. Conclusions. It is emphasized that canadian folk tales have come out from a prolonged development of the country and its culture. Canadian folklore is regarded as a reflection of national experience. Despite the fact that this cultural tradition has assimilated the elements of immigrant cultures, it has preserved its aboriginal individuality. In the connection with this peculiarity some scientific approaches that explain the nature of combining different cultural elements in a literary work, a folk tale in particular, are considered. The investigation reveals the process of merging of a proper canadian aboriginal literary tradition with the elements of the biblical doctrine. Moreover, this process is ensured due to the fusion of motifs and plots of a Christian cultural tradition with an Indian model of consciousness which is realized through a narrative mapping that intertwines all the components into a united whole. Much attention is given to the analysis of motifs as elements of plots, plots as complexes of motifs, images, characters, characters’ acts, symbols which are present in folklore texts. The investigation elicits some typical mechanisms of mapping. Lingual and cognitive aspects of the investigation enable to prove that the process of archetype images creating is realized due to the mechanisms of a narrative mapping which occurs on the basis of bible events rethinking and their embodiment through direct nominations in the form of proper names, separate words, word combinations, sentences (complex and compound), a number of sentences and text fragments.Item ПИТАННЯ МІФОТВОРЧОСТІ В РЕЦЕПЦІЇ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ НАУКИ(2017) Цепкало, Т. О.; Цепкало, Т. А.; Tsepkalo, T. O.У статті розглядаються питання міфотворчості в рецепції літературознавчої науки Узагальнюються, систематизуються та вдосконалюються теоретичні аспекти міфомислення. Вивчаються традиційні наукові погляди на архетипний образ, міфологему, міфему, символ, мотив, аналізується взаємозв’язок між цими компонентами та вдосконалюються наукові підходи до проблем реалізації міфопоетичних категорій у художній творчості. Структурні одиниці міфологічного тексту розглядаються в руслі архетипної критики; з’ясовуються основні їх функції в художній творчості (аксіологічна, світоглядна, культурологічна, інтегративна тощо). Вибудовується загальна схема реалізації інваріантного ядра архетипу в літературних контекстах. Звертається увага на феномен авторського світобачення та його зв’язок із прадавніми міфологічними уявленнями. Розглядаються способи і види функціонування архетипних схем у літературі. В статье рассматриваются вопросы мифотворчества в рецепции литературоведческой науки Обобщаются, систематизируются и совершенствуются теоретические аспекты мифомышления. Изучаются традиционные научные взгляды на архетипный образ, мифологему, мифему, символ, мотив, анализируется взаимосвязь между этими компонентами и совершенствуются научные подходы к проблемам реализации мифопоетических категорий в художественном творчестве. Структурные единицы мифологического текста рассматриваются в русле архетипной критики; выясняются основные их функции в художественном творчестве (аксиологическая, мировоззренческая, культурологическая, интегративная и т.д.). Выстраивается общая схема реализации инвариантного ядра архетипа в литературных контекстах. Обращается внимание на феномен авторского мировоззрения и его связь с древними мифологическими представлениями. Рассматриваются способы и виды функционирования архетипических схем в литературе. The article examines the traditional scientific view of the archetypal image, mythologeme, mytheme, symbol, motif, analyses the relationship between these components and improves scientific approaches to the problems of myth poetic categories implementation in artistic creation. The subject of research is the structural unit of myth - archetypal image, mythologeme, mytheme, symbol, motif and so on. The purpose of the article is a compilation, systematization and improvement of the theoretical aspects of myth creation and its components. The methodological base of research is a thorough study of archetypal theory and mythological criticism by N. Frye and K.-H. Jung. The basic studies in the field of myth analysis and theory of myth poetics by modern Ukrainian literary critics I. Zvarych, O. Kolesnyk, V. Kuyevda, R. Markiv, A. Niamtsu, T. Shestopalova and other have been used. Structural units of mythological texts are considered in line with the archetypal criticism; their main functions in the artistic creation (axiological, philosophical, cultural, integrative, etc.) are investigated. The general scheme of invariant core archetype implementation in literary contexts is built. Attention is drawn to the phenomenon of the author's worldview and its relationship with ancient mythological images. The methods and types of functioning of archetypal patterns in literature are considered. The received results can be used while studying theoretical literary disciplines. The research proves that archaic worldview and mythological consciousness are realized through archetypes, which concentrate the collective memory of the people. One archetype may combine several archetypal images, shapes, motifs realized in myth creation. The structural unit of mythological text at sentence level is mytheme in which the semantics of the myth lies, the objectification of the latter depends on the interaction of mytheme and mythologeme. The latter should be understood as a myth image or universal image-concept which based on certain archetype and can express the values of several different archetypes. Mythological content is expressed through a symbol which reproduces an ideological paradigm for both national and human universes.Item ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ПРОСТОРУ У ЛІРИЦІ Ш.БОДЛЕРА(2016) Онопрієнко, А. Д.У статті на матеріалі збірки «Квіти зла» («Les Fleurs du mal») розглянуто особливості функціонування внутрішнього простору ліричного героя Ш. Бодлера. Проаналізовано деякі аспекти рецепції цієї проблеми у науковій літературі. Висвітлено зв’язок внутрішнього та зовнішнього хронотопів у ліриці французького поета. Розглянуто основні мотиви та образи, пов’язані з проявами внутрішнього простору ліричного героя, а також художні прийоми, застосовані автором для його втілення. В статье на материале сборника «Цветы зла» («Les Fleurs du mal») рассмотрены особенности функционирования внутреннего пространства лирического героя Ш. Бодлера. Проанализированы некоторые аспекты рецепции этой проблемы в научной литературе. Освещена связь внутреннего и внешнего хронотопов в лирике французского поэта. Россмотрены основные мотивы и образы, связанные с проявлениями внутреннего пространства лирического героя, а также художественные приемы, использованные автором для его воплощения. This paper is based on the book of poems «The Flowers of Evil» («Les Fleurs du mal») and presents the peculiarities of functioning of internal space of the lyrical character of Ch. Baudelaire. Some aspects of reception of this problem in scientific literature were analysed. The connection of internal and external chronotopes in lyrics of the French poet was illustrated. The main motives and images connected with internal space of the lyrical character and the artistic devices were considered.Item МІФОЛОГЕМА МІСТА У ПОЕТИЧНОМУ ДОРОБКУ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО ТА Б.- І. АНТОНИЧА(2013) Бахтіарова, Т. В.; Бахтиарова, Т. В.; Bakhtiarova, Т.У статті розглянуто інтерпретацію міфологеми міста у поетичній творчості М.Вінграновського та Б.-І.Антонича. У розвідці проаналізовано основні мотиви урбаністичної лірики зазначених авторів, визначено роль урбаністичної складової у формуванні авторського міфосвіту поезії. В статье рассмотрено интерпретацию мифологемы города в поэзии М.Винграновского и Б.-И.Антонича. В исследовании проанализировано основне мотивы урбанистической лірики упомянутых авторов, определено роль урбанистической составляющей в формировании авторського мифомира поэзии. The article deals with the interpretation of mythologem of city in poetic creation of М.Vingranovskyi and B.-I.Аntonych. The main motives of urban poetry of these authors are examined and role of urban component in formation of the author’s mythoworld of the poetry is determined in the survey.