ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
15 results
Search Results
Item МІФОПОЕТИЧНИЙ КОД КАЗКИ-ПРИТЧІ “ГОВОРЮЩА РИБА” ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ(2019) Демченко, А. В.; Demčenko, A. V.У статті досліджується художня інтерпретація міфологем води, риби, дому, звернено увагу на специфіці притчевості казки “Говорюща риба” Емми Андієвської. Вказується на важливій ролі алюзії на реальний історичний простір, пов`язаний із долею української діаспори, що виводить казку за межі суто повчального твору. Розкривається мотив духовної самотності творчої особистості, яка опинилася в чужому культурному середовищі. The study examines the literary interpretation of the mythologems of water, fish and home. It pays attention to the specifics of parable characteristics of “The Speaking Fish” by Emma Andiievska. The paper stresses the importance of the allusion to the actual historic space, related to the fate of the Ukrainian diaspora, placing the fairy-tale beyond the limits of a merely didactic literary work. It reveals the motif of spiritual loneliness of a person appearing in an alien cultural environment.Item МІФОПОЕТИКА ЛУНАРНОГО ОБРАЗУ В ПОЕЗІЇ ВАСИЛЯ ГЕРАСИМ’ЮКА(2018) Цепкало, Т. О.Художній твір як суб’єктивне відображення світобудови втілює в собі авторську концепцію світу, що в реінтерпретаціях підводить читача до розуміння індивідуальності письменника. Віддзеркалення автором власного світосприйняття та загальнокультурних мотивів відбувається опосередковано через використання образних конструкцій, що постають засобом утілення міфу у художній літературі та мають важливе значення для творчого акту літератора. Усі ці конструкції є стрижневими для поетики художнього твору та складають основу міфотворчості, котра сприймається нами у вигляді логічних, завуальованих, а іноді й зумисно прихованих елементів та структур, значення яких підсилюється їх символічною природою. Символи – це теж частина позамовного вираження міфу у художньому тексті, тому вони складають своєрідну систему міфосвітогляду. The article deals with the implementation of the lunar image in the poetry by the famous Ukrainian writer Vasyl Herasymiuk from the standpoint of myth poetics. The connection between the author's interpretation of the mythologeme of the moon with ancient Slavic beliefs and traditions, rituals and ceremonies is established. Attention is drawn to the Christian and pagan symbols of the analyzed image. The mythologeme of the moon is analyzed in connection with the images of mountains, water, pine-trees and other related to the Hutsul land. The myth poetic type of thinking of Vasyl Herasymiuk, which is characterized by aesthetic orientation for the reproduction of a peculiar ethnic world, is determined. An attempt to reveal the myth poetic picture of the artist's world is being made.Item МІФОЛОГЕМА САДУ В ЛІРИЦІ АРСЕНІЯ ТАРКОВСЬКОГО ТА ВАСИЛЯ СТУСА(2017) Коротєєва, В. В.; Koroteeva, V. V.;У статті в компаративному аспекті досліджуються особливості художньої передачі міфологеми саду у ліриці Арсенія Тарковського та Василя Стуса, специфіка її потрактування. Висвітлюється значення та роль міфологеми саду в створеній А. Тарковським та В. Стусом міфопоетичній картині світу, розглядається інтерпретація цього образу у художніх текстах російського та українського поетів ІІ половини ХХ століття. The article deals with the study of the mythologeme of garden artistic rendering and its features in the comparative aspect in lyrics of A.Tarkovskiy and V.Stus, specificity of its interpretation. The importance and role of the mythologeme of garden in the mythopoetic world view of A.Tarkovskiy and V.Stus are found out.Item ОБРАЗНІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МІФОЛОГЕМИ ЗЕМЛІ У ЛІРИЦІ АРСЕНІЯ ТАРКОВСЬКОГО ТА ВАСИЛЯ СТУСА(2017) Коротєєва, В. В.У статті в компаративному аспекті досліджуються особливості художньої передачі міфологеми землі у ліриці Арсенія Тарковського та Василя Стуса, яка втілюється в образах саду і дому, специфіка її потрактування. Висвітлюється значення та роль цих образів у створеній А. Тарковським та В. Стусом міфопоетичній картині світу, розглядається інтерпретація образів саду і дому в художніх текстах російського та українського поетів ІІ половини ХХ століття. The article deals with the study of the mythologeme of earth artistic rendering and its features in the comparative aspect in lyrics of A.Tarkovskiy and V.Stus, which is embodied in the images of garden and house, specificity of its interpretation. The basis of the artistic world view of Arseniy Tarkovskiy and Vasyl Stus, like many other poets of the late 20th century, is the mythopoetic paradigm, which is defined by particular worldview. The mythologeme of earth as one of the primary elements of entity characterized by semantics versatility is important constant of the mythopoetic world view of Arseniy Tarkovskiy and Vasyl Stus. In the poetic heritage of poetry artists the earth images are displayed in different guises, the specificity of their implementation is determined by using the traditional folk imagery as well as individual author's interpretation caused by the peculiarities of the author's conception of entity. The mythosemantics of the earth images is a key component for understanding the philosophical outlook of Arseniy Tarkovskiy and Vasyl Stus, since this is one of the primary elements, which creates the mythopoetic paradigm of lyric poetry artists. The mythologeme of earth in the texts under study is implemented in various guises and the most clearly embodied in the images of road, house and garden. The importance and role of the images of home and garden in the mythopoetic world view of A.Tarkovskiy and V.Stus are found out. This problem is a scientific perspective; it requires multidimensional further study that enables researches to describe the artistic worlds of Arseniy Tarkovskiy and Vasyl Stus based on being primary elements and categories of human thought the value to them.Item МІФОЛОГЕМА МІСЯЦЯ В ПОЕЗІЯХ Б. ЛЕПКОГО ТА О. ОЛЕСЯ(2013) Цепкало, Т. О.; Цепкало, Т. А.; Tsepkalo, T. O.У статті досліджується рецепція міфологеми місяця відомими українськими поетами ХХ століття Б.Лепкого та О.Олеся. Лунарний образ у творчості митців аналізується крізь призму прадавнього світобачення та в ракурсі індивідуально-авторського міфотворення. Вперше робиться спроба порівняти художню картину світу Богдана Лепкого та Олександра Олеся. В статье исследуется рецепция мифологемы луны известными украинскими поэтами ХХ века Б.Лепкого и А.Олеся. Лунарный образ в творчестве писателей анализируется сквозь призму древнего мировоззрения, а также в ракурсе индивидуально-авторского мифотворчества. Впервые делается попытка сравнить художественную картину мира Богдана Лепкого и Александра Олеся. This article studies perception of the Moon's mythologem by famous Ukrainian poets of the XX century B. Lepky and O. Oles. The lunar image in the artists' creative works is analyzed through the lens of prehistoric world-view and from the perspective of distinct author's mythogenesis. This is the very first attempt to compare the artists' pictures of the world by Bohdan Lepky and Oleksandr Oles.Item МІФОЛОГЕМА МІСЯЦЯ В ПОЕЗІЯХ ВАЛЕР’ЯНА ПОЛІЩУКА(2013) Цепкало, Т. О.У статті подається інтерпретація образу місяця у поезії В.Поліщука відповідно до народного світобачення та архаїчних уявлень. На основі міфоаналізу досліджується розгортання та трансформація лунарного образу в поетичних творах митця. Окремо розглядається індивідуально-авторське трактування міфологеми місяця як засіб творення авторської картини світу. The article deals with the interpretation of the image of the moon in the poetry of V.Polischuk according to national worldview and archaic notions. Deployment and transformation of lunar image in artist’s poetry are examined on the bases of mythoanalysis. The individual author’s interpretation of mythologem of the moon as a device of creating of author’s world picture is separately observed.Item МІФОЛОГЕМА МІСЯЦЯ В ПОЕЗІЯХ ВАЛЕР’ЯНА ПОЛІЩУКА(2013) Цепкало, Т. О.У статті подається інтерпретація образу місяця у поезії В.Поліщука відповідно до народного світобачення та архаїчних уявлень. На основі міфоаналізу досліджується розгортання та трансформація лунарного образу в поетичних творах митця. Окремо розглядається індивідуально-авторське трактування міфологеми місяця як засіб творення авторської картини світу.Item МИФОЛОГЕМА АГАСФЕРА В РУССКОЙ ПОЭЗИИ ХХ ВЕКА(2011) Ільїнська, Н. І.; Ilyinska, N. І.Предметом исследования является художественное воплощение мифологемы Агасфера как архетипа бессмертия в культурной памяти поэзии ХХ века. В статье представлены трансформации мифологемы в творчестве Н. Минского и Ю.Кузнецова. Исходя из идейно-тематического «ядра» легенды, выявлены типологические схождения, проанализированы отличия, связанные с жанровой природой произведений и авторским мифотворчеством. Предметом дослідження є художнє втілення міфологеми Агасфера як архетипу безсмертя в культурній пам'яті поезії ХХ століття. У статті представлені трансформації міфологеми у творчості Н. Мінського і Ю.Кузнєцова. Виходячи з ідейно-тематичного «ядра» легенди, виявлені типологічні подібності, проаналізовані відмінності, пов'язані з жанровою природою творів і авторською міфотворчістю. The subject of research is artistic incarnation of Ahasver’s mythologem as archetype of immortality in cultural memory of the 20 th century poetry. In the article mythologem transformations in creative work of N. Minskiy and Yu. Kuznetsov are presented. Proceeding from idea-subject “nucleus” of the legend, typological similarities are brought to light and differences related to genre nature and authorial mythicizing are analysed.Item МАСОНСКИЕ МОТИВЫ И ОБРАЗЫ В ПОЭЗИИ М.ВОЛОШИНА И Е. ШВАРЦ: ТИПОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ(2014) Ильинская, Н. И.; Ільїнська, Н. І.У статті досліджено типологічний аспект культурної міфології масонства в модерністській поезії М.Волошина та постмодерністській О.Шварц. Найбільше репрезентативною для вивчення зазначеної проблеми є поезія М.Волошина. У ній масонський код синтезовано з іншими окультними доктринами й практиками, зокрема антропософією, а також із традиційним і неканонічним християнством, що цілком відповідає духу й цілям присвятного Ордена. Доведене, що в поезії Е.Шварц масонський код реалізується за допомогою включення образів-символів, наділених особливим ціннісним статусом у масонстві (сліпота, вогняний стовп, череп з гомілковими костями, образом Святого Грааля), культових для масонства мотивів – танатичного, земної марності, духовного зростання. Основні прийоми – створення ігрової ситуації, метаморфози, язикова гра, гумор, ігровий примітив. Типологічно схожим для поезії модернізму й новітньої залишається інтерес до адогматизму й внеконфессиональної свободи цього культурно- історичного явища, використання в поетиці знакових фігур, масонської ритуалистики й символіки, аллюзивно-реминисцентного репертуару в автентичному або модифікованому значенні. The article focuses on typological aspect of the Masonic cultural mythology in Modernist poetry by M. Voloshin and Postmodernist poetry by O. Shvarts. M. Voloshin’s poetry is the most representative concerning the problem being studied. The Masonic code is combined there with other occult doctrines and practices such as anthroposophy, with traditional and noncanonic Christianity that meet the spirit and objectives of dedicatory Order. The Masonic code is proved to be realized in O. Shvarts’ poetry by including symbolic images that have peculiar axiological status in the Masonic doctrine (blindness, a pillar of fire, a human skull with crossed shinbones, Holly Grail) and cultic Masonic motifs (thanatic, mundane vanity, spiritual growth). Among the main techniques there are creating game situations, metamorphosis, language game, humour, game primitive. The interest in non-dogmatics and nonconfessional freeedom of this cultural and historical phenomenon, using token figures, Masonic ritualistics and symbolism, allusions and reminiscences in authentic and modified meaning in poetic space is typologically similar in Modernist and the newest poetry.Item НАРАТИВНІ ДИСКУРСИ У РОМАНІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «МАГНАТ»(2016) Чухонцева, Н. Д.; Chukhontseva, N.У статті аналізується наративна специфіка роману Галини Пагутяк «Магнат», де виділяються три наративні дискурси: інтертекст, який складають цитати та ремінісценції із творів головного героя – Яна Щасного Гербурта, розповідь його ритуального двійника Северина Никловського, а також подані курсивом у дужках авторські коментарі. Всі ці дискурси експлікують мотив двійництва і формують авторський неоміф у дусі концепції Поля Рікера, викладеної у книзі «Сам як інший». В статье анализируется нарративная специфика романа Галины Пагутяк «Магнат», где выделяются три нарративные дискурсы: интертекст, который составляют цитаты и реминисценции из призведений главного героя – Яна Щасного Гербурта, повествование его ритуального двойника Северина Никловского, а также поданные курсивом в скобках авторские комментарии. Все эти дискурсы развивают экспликацию мотива двойничества и формируют авторський неомиф в духе концепции Поля Рикёра, изложенной в книге «Я сам – как другой». The paper analyzes the narrative specifics of the novel «The Magnate» by Halyna Pahutiak. The novel represents three narrative discourses: the intertext, consisting of the quotations and reminiscences from the main character’s works – Jan Szczesny Herburt, the story of his ritual twin Severyn Nyklovsky, and also the author’s comments given in the brackets. All these discourses explicate the motif of twins and form the author’s neomyth in the spirit of Paul Ricoeur’s concept, represented in his book «Oneself as another».