ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
Search Results
Item НАРАТИВ «ДОГОРИ ДРИГОМ» У КАЗЦІ КЕТРІН ХЕЛЛЕР «БІЛОСНІЖКА : НЕВІДОМА ІСТОРІЯ»(2018) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.Статтю присвячено виявленню особливостей наративу «догори дригом» у авторській інтерпретації Кетрін Хеллер казки «Білосніжка: невідома історія». Фольклорні казки адаптуються і перетворюються з усного тексту у наративний, зафіксований письмово, відтворений крізь призму світогляду автора. Адаптація казок через копіювання забезпечує збереження їх оригінальної форми, гіпотексту. У креативному переказуванні наявні зміни у сюжеті, композиції, персонажах казки. У такий спосіб казки віддзеркалюють культурні цінності нової епохи їх створення. Такою тенденцією відзначаються казки XX століття, що набули літературної реінтерпретації, анімаційної адаптації, дігітального форматування. Прикладами слугують казки «догори дригом», у яких відомі сюжети подано із незвичайного ракурсу. На початку XX століття у Німеччині з’являється термін анти-казка, засновники якого заперечують казковість текстів із сумним фіналом. Іноді чарівні добрі казки також мають окремі елементи анти-казок, оскільки у них зустрічаються анти-герої. Деякі казки «догори дригом» проявляють антиказковість саме через сюжет, як, наприклад, казка про Білосніжку, що розповідається від імені антигероїні – жорстокої мачухи (“Snow White: the untold story”). Наративний текст тлумачиться як певна структура, що характеризується смисловою, комунікативною та семантичною завершеністю, її елементами постають наратор, наратарор, подія, або історія, що є основою сюжету та модель нарації. У наративі «догори дригом» наратором стає антагоніст класичної казки, яку слідом за Монікою Флудернік розуміємо як «базовий» наратив. Знання, що має читач про класичний сюжет казки про Білосніжку є необхідними для розуміння наративу «догори дригом», що є свого роду альтернативною історією подій у баченні негативного персонажа «базового» наративу. Антагоніст «базового» наративу є наратором нової казки, наративу «догори дригом» і створює повістування крізь призму свого власного сприйняття. Наратив «догори дригом» накладається на «базовий» наратив і створює у свідомості читача два модуси. Кожна ключова подія історії має дві інтерпретації. The term “anti-fairy tale” appeared in Germany at the beginning of the 20th century. It designated fairy tales which had a tragic rather than happy end. Some elements of “anti-fairy tales” can be observed in modern reinterpretations of well-known folk fairy tales. Negative characters which become main characters, twisted plot and composition structure can signal about the status of a fairy tale as an “upside down” fairy tale. Modern paradigm of narrative theory is the paradigm of cognitive narrative, which focuses on mental processes of creation literary texts, creative activity of the author and cognitive competence of the reader to comprehend the text. To understand an “upside down” narrative text a reader must know the plot of the classical fairy tale. We consider classical fairy tale with a well-known plot to be a “natural” narrative (in terms of Monika Fludernik) which enables to impose “upside down” narrative on the “basic” narrative. Such cognitive operation enables a reader to comprehend a new narrative, compare a well-known story with its new interpretation. The main criteria of “upside down” fairy tale is a special narrator, as a rule an anti-hero of a classical fairy tale, who appears to be the main character and a narrator in an “upside down” narrative text. The narrator of the untold story of Snow White is her stepmother. Her story-telling is emotional, subjective and it gives an access to the consciousness of the main character (Alan Palmer) (who is a narrator). Such fictional mind tells the story from his point of view acquits himself and suggests a reader to believe in a different story and her innocence.Item МІФОПОЕТИКА АВСТРАЛІЙСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК КРІЗЬ ПРИЗМУ ЇХ НАРАТИВНОЇ СТРУКТУРИ : ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ(2018) Цапів, А. О.; Цапив, А. А.; Tsapiv, A. O.Статтю присвячено дослідженню міфопоетики австралійських літературних казок шляхом виявлення лінгвокультурологічних особливостей, опредметнених у їх наративній структурі. Матеріалом дослідження слугували казки австралійської письменниці Мей Гіббс «The complete adventures of Snugglepot and Cuddlepie». Статья посвящена исследованию мифопоэтики австралийских литературных сказок посредством выявления лингвокультурологических особенностей, актуализированных в их нарративной структуре. Материалом исследования послужили сказки австралийский писательницы Мэй Гиббс «The complete adventures of Snugglepot and Cuddlepie». the article is focused on the research of the mythopoetics of the Australian literary fairy tales via revealing their linguistic and cultural specifics embodied in their narrative structure. Case study of the research are the fairy tales of Australian writer May Gibbs “The complete adventure of Snugglepot and Cuddlepie”Item MODELS OF NARRATION IN LITERARY TEXSTS FOR CHILDREN (CASE STUDY OF NORMAN LINDSAY’S FAIRY TALE “THE MAGIC PUDDING”)(2018) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.; Цапив, А. А.The research focuses on reconstruction of the model of narration “Merry-go-round” in Norman Lindsay’s fairy tale “The Magic Pudding” and revealing lexical, grammatical, semiotic means of its actualization in the text. It is believed that narration refers to the concrete and directly visible way in which a story is told, comprising word choice, sentence length and narrating agent. The model of narration is realized as a cognitive and linguistic construal which we represent as an abstract schema. The model of narration “Merry-go-round” is inbuilt into the narrative structure of the text. The semantics of the name of the model taken from different thesaurus sources: etymological, synonymous and definitional correlates with the name of the game and enables us to reveal typical features of the word and main characteristics of the game itself: it is something pleasant and funny for children, it moves round, has circular movements. Circular fast movements of merry-go-round correlate to the description of its movements in narrative situations in the fairy tale i.e. the repetition of adventures of main characters. On lexico-grammatical level circular movement is actualized via motion verbs. Text illustrations of the fairy tale serve as semiotic means of realization funny circular movements. It is claimed that such narrative structure of the text subconsciously activates in a child’s mind his/her knowledge, memories, emotions connected with the play Merry-go-round and as a result makes a child get interested in a fairy tale and keeps him/her engaged in the development of the plot. Статтю присвячено реконструюванню моделі нарації «Merry-go-round» («Карусель») у казці Нормана Ліндсі «Чарівний пудинг» та виявленню лексичних, граматичних і семіотичних засобів її реалізації у художньому тексті. У дослідженні нарацію розуміємо як конкретний спосіб повістування історії, який охоплює лексичні, синтаксичні, наративні (наратор та нарататор) особливості художнього тексту. Модель нарації витлумачено як лінгвокогнітивний конструкт, який ми представляємо у вигляді абстрактної схеми. Модель нарації «Merry-go-round» є вписаною у наративну структуру художнього тексту. Семантика імені моделі нарації співвідноситься з іменем гри. Етимологічних розвідки та вивчення семантики у тлумачних та синонімічних словниках уможливлюють виявлення найтиповіших ознак та характеристик імені моделі та самої гри. «Merrygo- round» - це приємна та смішна дитяча гра-розвага, із швидким обертом по кому. Семантика циклічного руху реалізована у наративних ситуаціях – пригоди головних персонажів повторюються по колу. На лексичному та граматичному рівнях семантика рух відбита у дієсловах із значенням руху. На семіотичному рівні семантики руху втілена в ілюстраціях, які візуально нагадують оберт по колу. Така наративна структура художнього тексту підсвідомо активує в уяві дитини її знання, спогади, емоції, пов’язані із грою-розвагою merry-go-round, що збуджує дитячу допитливість і сприяє її зацікавленості у розвитку сюжету казки. Статья посвящена реконструкции и описанию модели наррации «Merry-goround » («Карусель») в сказке Нормана Линдси «Волшебный пудинг» и выявлению лексических, грамматических и семиотических особенностей ее реализации в тексте. В исследовании наррацию понимаем как конкретный способ повествования истории. Наррация предполагает особый выбор лексических, грамматических и семиотических средств, использованных в художественном тексте. Модель наррации понимаем как лингвокогнитивный конструкт, который представляем в виде абстрактной схемы. Модель наррации «Merry-go-round» («Карусель») вписана в нарративную структуру художественного текста. Семантика имени модели наррации соотносится с именем игры. Изучение семантики в этимологических, толковых и синонимических словарях позволяет выяснить типичные признаки и характеристики имени модели, а также самой игры в целом. «Merry-go-round» («Карусель») – это приятное и забавное развлечение- игра с быстрым движением по кругу. Семантика цикличного движения реализована в нарративных ситуациях – приключения главных персонажей повторяются по кругу. На лексическом и грамматическом уровнях семантика движения актуализируется в глаголах движения. На семиотическом уровне семантика движения актуализирована в иллюстрациях, которые визуально напоминают движения по кругу. Такая нарративная структура художественного текста активирует в подсознании ребенка его знания, воспоминания, эмоции, связанные с развлечением-игрой merry-go-round, что стимулирует ребенка проявлять любознательность и заинтересованность в развитии сюжета сказки.