ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
14 results
Search Results
Item ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ МИНУЛОГО ТА СЬОГОДЕННЯ(2022) Галіченко, М. В.; Поліщук, І. Є.У статті містяться практичні рекомендації щодо покращення стану викладання філософії для студентів нефілософських напрямів освіти в університетах України. Автори переконані, що для студентів, які не навчаються на філософських факультетах, має бути запроваджений курс практичної філософії. Цей курс не повинен бути зведений лише до етики. Він має навчити студентів досить впевнено почуватися в поліваріантному просторі сучасної постнекласичної науки, де гіпотези мають явну перевагу над виваженими теоріями, де критерій істини має й конвенційне тлумачення. Курс філософії має бути суттєво переорієнтований на мисленнєву складову, на певне вільнодумство, яке неодмінно буде ставати передумовою свободи особистості як підґрунтя всіх дій, вчинків, комунікацій. Автономія університетів означає надання більших можливостей для особистісного бачення викладачем філософії мети навчання та засобів її досягнення. Автори переконані, що навчальний процес має відбуватися в діалогічній формі, без однозначної акцентуації «правильних» висновків з кожної теми. Підручник/посібник з філософії обов’язково має поєднувати виклад навчального матеріалу з більш розгорнутими темами практичного спрямування, з фрагментами першоджерел та проблемними питаннями до них. Дуже важливо, щоб здобувачі вищої освіти зрозуміли, що філософія має допомогти їм у власному професійному становленні та навіть стати особистим правилом життя. Студент має обирати та наближати до свого світорозуміння не всі наявні концепції та ідеї, з якими він ознайомлюється в процесі філософського навчання, а саме ті, які відповідають його професійним амбіціям, ті, що здатні спонукати його до самовдосконалення – чуттєвого, мисленнєвого та його практичних реалізацій. Варто спонукати студентів до знайомства з філософськими творами, які видані мовою оригіналу. У статті наголошується, що філософія дозволяє людині впевнено почувати себе у вельми складних життєвих умовах та загрозливих викликах планетарного масштабу. Філософія не вмирає, і наша задача – впевнити в цьому і своїх студентів, і своїх колег – нефілософів. The article contains practical recommendations for improving the teaching of philosophy to students of nonphilosophical fields of study at Ukrainian universities. The authors are convinced that a course in practical philosophy should be introduced for students who do not study at philosophy faculties. This course should not be reduced to ethics alone. It should teach students to feel confident enough in the multivariate space of modern post-nonclassical science, where hypotheses have a clear advantage over balanced theories, where the criterion of truth also has a conventional interpretation. The philosophy course should be significantly reoriented to the thinking component, to a certain freedom of thought, which will certainly become a prerequisite for individual freedom as the basis for all actions, deeds, and communications. The autonomy of universities means providing more opportunities for a philosophy teacher to have a personal vision of the goal of education and the means of achieving it. The authors are convinced that the educational process should take place in a dialogic form without unambiguously emphasizing the "correct" conclusions on each topic. A philosophy textbook must combine the presentation of educational material with more detailed topics of practical orientation, with fragments of primary sources and problematic questions related to them. It is very important for degree-seeking students to understand that philosophy will help them in their professional development and even become a personal rule of life. Students should not bring all the existing concepts and ideas that they learn in the process of philosophical study closer to their worldview, but only those that correspond to their professional ambitions, those that can encourage them to self-improvement–sensual and mental, as well as its practical realization. Students should be encouraged to familiarize themselves with philosophical works published in the original language. The article emphasizes that philosophy allows a person to feel confident in very difficult living conditions and threatening challenges of a global scale. Philosophy is not dying, and our task is to convince our students and nonphilosopher colleagues of this.Item ОСНОВИ БІОФІЛОСОФІЇ : підручник для здобувачів усіх рівнів вищої освіти закладів вищої освіти(2022) Костючков, С. К.; Kostiuchkov, S. К.Підручник містить систематизований виклад засад біофілософського знання, його історичні витоки, розвиток і проблемне поле. Розглянуто феномен людини в образах сучасної філософії, представлено біофілософське розуміння світогляду особистості. Автором проаналізовано ключові закони біології в контексті біофілософського знання. Застосовано системний підхід до проблем штучного життя та штучного інтелекту, біотехнології та генної інженерії, розглянуто окремі аспекти гібридизації та химеризаціі в просторі сучасної біофілософії. Проаналізовано концепції біополітики в панорамі сучасних біофілософських і соціально-політичних ідей. Особливістю даного видання є розгляд у біофілософському вимірі пандемії коронавірусної хвороби COVID – 19; обгрунтовано біофілософські імперативи в системі освіти, в сфері екологічної безпеки тощо. Висвітлено феномен життя в майбутньому як прояв взаємоперетину біофілософії та футурології. Підручник рекомендовано здобувачам вищої освіти філософських, природничих, медичних, педагогічних, психологічних, сільськогосподарських факультетів, а також усім, хто цікавиться проблемами біофілософії, еволюції форм життя на Землі, місця та ролі людини в планетарному бутті, штучного життя та штучного інтелекту, біополітики, а також розвитку життя в майбутньому. The textbook contains a systematic presentation of the principles of biophilosophical knowledge, its historical origins, development and problem area. The phenomenon of man in the images of modern philosophy is considered, the biophilosophical understanding of the worldview of the individual is presented. The author analyzes the key laws of biology in the context of biophilosophical knowledge. A systematic approach to the problems of artificial life and artificial intelligence, biotechnology and genetic engineering is applied, some aspects of hybridization and chimerization in the space of modern biophilosophy are considered. The concepts of biopolitics in the panorama of modern biophilosophical and socio-political ideas are analyzed. The peculiarity of this publication is the consideration in the biophilosophical dimension of the pandemic of coronavirus disease COVID - 19; biophilosophical imperatives in the education system, in the field of ecological safety, etc. are substantiated. The phenomenon of life in the future as a manifestation of the intersection of biophilosophy and futurology is highlighted. The textbook is recommended for students of philosophical, natural, medical, pedagogical, psychological, agricultural faculties, as well as anyone interested in biophilosophy, the evolution of life on Earth, the place and role of man in planetary life, artificial life and artificial intelligence, biopolitics, and also the development of life in the future.Item ФІЛОСОФІЯ ДЛЯ НЕ ФІЛОСОФІВ (ДО ПИТАННЯ ФІЛОСОФСЬКО- МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ, МАГІСТРІВ ТА ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ (PHD) В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ)(2018) Поліщук, І. Є.; Галіченко, М. В.; Polischuk, I. Ye.; Halichenko, M. V.У статті порушено проблему якості філософсько-методологічної підготовки бакалаврів, магістрів та докторів філософії (PhD). Зроблено критичний аналіз рівня цієї підготовки. Відзначено недоліки вузькоспеціалізованих напрямів освіти, які ускладнюють процес пристосування молодих науковців до різних наукових традицій, міждисциплінарних досліджень, новітніх методологій, що прийняті в постнекласичній науці. В статье рассмотрена проблема качества философско-методологической подготовки бакалавров, магистров и докторов философии. Сделан критический анализ уровня этой подготовки. Отмечены недостатки узкоспециализированных направлений образования, которые усложняют процесс приспособления молодых ученых к разным научным традициям, междисциплинарным исследованиям, новейшим методологиям, принятым в постнекласической науке. The article addresses the quality issue of philosophical and methodological preparation of bachelors, masters and doctors of philosophy (PhD). We make a critical analysis of the level of training. The article highlights the disadvantages of highly specialized fields of education which complicate the process of adaptation of young scientists to different scientific traditions, interdisciplinary studies and to the latest methodologies of post classical science. The article considers the current state of philosophical and methodological preparation of bachelors and masters majoring in non-philosophical science in Kherson State University.The article discusses the insufficiently thought-out steps of the ministerial departments regarding the philosophical education for non-philosophers. It should be noted that the simplified understanding of philosophy, diminishing of its social and cognitive status by our scientists, especially those who major in engineering science, lead to a significant gap between the methodology programs, research methods and science innovations in the developed countries. Some critical remarks are made about the shortage of modern educational material in the textbooks of philosophy and other basic sciences. It is proposed to include Modern Logic and Methodology of Science to the list of optional subjects. Among the competencies required for general training and professional preparation of masters and doctors of philosophy the authors point out: understanding of philosophy and methodology of science; ability to critically evaluate and use methodology programs, modern scientific research methods; proficiency with philosophical and scientific argumentation; ability to study independently using innovative research methodology; ability to communicate effectively in the scientific community using the information technologies. The authors believe that the expected result of the research is the development of universality of a researcher who can work in new interdisciplinary areas.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «ОБРАЗ» У ГУМАНІТАРНІЙ ПАРАДИГМІ(2016) Приходько, І. В.У статті розглянуто зміст поняття «образ» у рамках гуманітарних наук та проаналізовано різні підходи до визначення даного терміна у діахронічному аспекті. This article discusses the notion of image from the point of view of the Humanities. Different approaches to this term’s definition are analysed. В статье рассматривается содержание понятия «образ» в рамках гуманитарных наук и анализируются различные подходы к определению данного термина в диахроническом аспекте.Item ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ ВІЛЬГЕЛЬМА ФОН ГУМБОЛЬДТА У СИСТЕМІ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ(2013) Рускуліс, Л. В.У статті розглядають лінгвіфілософські погляди видатного німецького мислителя і мовознавця кінця ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Вільгельма фон Гумбольдта та їх роль у системі теоретико-методичної підготовки майбутнього вчителя української мови. В статье рассматривают лингвофилософские взгляды выдающегося немецкого мыслителя и языковеда конца XVIII - нач. XIX в. Вильгельма фон Гумбольдта и их роль в системе теоретико-методической подготовки будущего учителя украинского языка. The article is reveals problem of linguistic and philosophical ideas the famous German philosopher and linguist late ХVІІІ - early ХІХ century Wilhelm von Humboldt and their role in the theoretical and methodological training of future teachers of Ukrainian language.Item «ЯЗЫКЪ ЕСТЬ ВМѢСТѢ ПУТЬ СОЗНАНІЯ ЭСТЕТИЧЕСКИХЪ И НРАВСТВЕННЫХЪ ИДЕАЛОВЪ» (ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА О. ПОТЕБНІ)(2017) Mironenko, O. V.; Мироненко, О. В.У статті розглянуто філософське розуміння О.Потебнею мови як засобу пізнання естетичних та моральних цінностей. Розкрито найтісніший зв’язок мови і мислення, вказано на те, що через мову можна виявити думку, яка виникає у свідомості особистостей. Мову О. Потебня розглядав у тісному зв’язку з культурою, оскільки пізнання дійсності відбувається шляхом мистецтва та слова. Актуальним є питання білінгвізму у епістолярній спадщині, де основна увага звертається на мисленнєву та пізнавальну діяльність індивідуумів. Саме через мову, на думку О.Потебні, можна побачити особливі варіації елементів мислення. В статье рассматривается философское понимание А.Потебнёй языка как средства познания эстетических и нравственных ценностей. Раскрыто тесную связь языка и мышления, указано на то, что через язык можно выявить мнение, возникающее в сознании личностей. Язык А. Потебня рассматривал в тесной связи с культурой, поскольку познание действительности происходит путем искусства и слова. Актуальным является вопрос билингвизма в эпистолярном наследии, где основное внимание обращается на умственную и познавательную деятельность индивидуумов. Именно через язык, по мнению А. Потебни, можно увидеть особые вариации элементов мышления. The article deals with O.Potebnia’s philosophical understanding of the language as a means of knowledge of aesthetic and moral values. The closest connection between the language and thinking is shown, the article reflects that the thought appearing on the mind of a person can be seen with the help of the language. O. Potebnia analyzed the language in a close contact with the culture, as knowledge of reality through art and words. The issue of bilingualism in epistolary heritage is actual, where the main attention is paid to thinking and cognitive activity of individuals. According to O. Potebnia you can see special variations of elements through the language.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «ОБРАЗ» У ГУМАНІТАРНІЙ ПАРАДИГМІ(2016) Приходько, І.У статті розглянуто зміст поняття «образ» у рамках гуманітарних наук та проаналізовано різні підходи до визначення даного терміна у діахронічному аспекті. В статье рассматривается содержание понятия «образ» в рамках гуманитарных наук и анализируются различные подходы к определению данного термина в диахроническом аспекте. This article discusses the notion of image from the point of view of the Humanities. Different approaches to this term’s definition are analysed.Item СУЧАСНА РИТОРИКА В КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ(2016) Нищета, В. А.; Nyscheta, V. A.У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування дослідження процесу запровадження риторичного компоненту в шкільній мовній освіті шляхом висвітлення концептуальних положень сучасної риторики в загальнофілософському (загальнонауковому) контексті. Розглянуто концептуальні положення сучасної риторики й доксології в контексті діалектики, епістемології, постпозитивізму, онтологічного релятивізму. В статье осуществлено теоретико-методологическое обоснование исследования процесса внедрения риторического компонента в школьном языковом образовании путем освещения концептуальных положений современной риторики в общефилософском (общенаучном) контексте. Рассмотрены концептуальные положения современной риторики и доксологии в контексте диалектики, эпистемологии, постпозитивизма, онтологического релятивизма. In the article there have been done theoretical and methodological grounding of researching the process of introducing of rhetorical component in school language education by means of covering the conceptual positions of modern rhetoric in general philosophical context. The conceptual positions of modern rhetoric and doxology in the context of dialectics, epistemology, post positivism, ontological relativism have been considered.Item Cоціально-культурний аспект людської природи в контексті філософської антропології(2015) Костючков, С. К.У статті розглядаються підходи до соціокультурного розуміння людської природи у контексті філософської антропології; аналізується сутність протиріч людської природи, закладених у контрадикції між біологічною і соціальною складовими; автор акцентує увагу на розгляді поняття «особистість» в контексті філософської антропології та характеристиці статусу людського життя; висувається аргументоване твердження, що світогляд, як рівень філософського осмислення світу, поєднує в собі як біологічні так і соціальні компоненти людської природи. Підкреслюється, що універсальним, трансісторичним принципом суспільного ставлення до людського життя є визнання його безумовної цінності у різних вимірах – релігійному, філософському, науковому. Автор зауважує, що релігійне, зокрема, біблійне вчення наголошує на тому, що цінність людського життя витікає із відчуття власної гідності людини, створеної по Божому образу, розумної істоти, котра приходить на Землю, як, у певному сенсі, представник Бога. У статті наголошується на актуальності нової філософської парадигми, як важливого світоглядного орієнтира, що вимагає сприймати і розуміти біологічну основу людини не як неодмінне, але нейтральне підгрунтя соціального життя, проте як основу, на якій і завдяки якій людина трансформується у культурну й цивілізовану істоту.Item БІОФІЛОСОФІЯ ЯК ТЕОРЕТИЧНА І ПРАКТИЧНА ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ(2017) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті окреслено коло проблем, пов’язаних із формуванням нової наукової дисципліни – біофілософії як реакції на необхідність більш глибокої імплікації філософії та біології. Автор визначає біофілософію як поліаспектну, інтегративну, міждисциплінарну галузь наукового знання, що базується на комплексі біологічних наук і має на меті артикуляцію та розв’язання світоглядних, аксіологічних, методологічних, гносеологічних і онтологічних проблем шляхом дослідження наявних у природі форм життєпрояву. Наголошується на тому, що в освіті біофілософський підхід орієнтовано на конструктивну реалізацію освітньо-виховного процесу, на продукування перспективних, науково-обґрунтованих освітніх моделей, втілення яких забезпечить адекватну реакцію освітніх інституцій на вимоги суспільства й держави. Автор висвітлює основні положення розробленої ним філософсько-освітньої концепції, яка базується на біофілософії (зокрема, біополітиці). Зроблено висновок про те, що біофілософія в сучасних умовах слугує не тільки об’єктом наукового дискурсу, але й теоретичним і практичним фундаментом підвищення продуктивності й результативності, зокрема, освітньої системи суспільного життя.