ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Subject: search.filters.subject.psychology

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    INVESTIGACIÓN DE LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS PARTICIPANTES DEL BULLYING EN EL ESPACIO EDUCATIVO
    (2022) Popovych, I.; Zavatska, N.; Bozoyan, M.; Vorobel, M.; Blyskun, O.; Klenina, K.; Попович, І. С.; Завацька, Н. Є.; Бозоян, М. А.; Воробель, М. М.; Блискун, О. О.; Кленіна, К. В.
    El objetivo del presente artículo es argumentar teóricamente e investigar empíricamente las orientaciones valorativas de los participantes del bullying en el espacio educativo. Se argumentaron teóricamente las características psicológicas del fenómeno del bullying tras las orientaciones valorativas de sus participantes. Como método, se describieron las bases metodológicas de la investigación empírica utilizando herramientas válidas de psicodiagnóstico. Se confirmó que todos los participantes del bullying, excepto sus observadores pasivos, tienen una orientación valorativa de “pasar bien el tiempo, descansar”, lo que evidencia la interrelación entre la “situación estresante” del bullying y el “agotamiento físico, moral” (p≤ .05). Para las víctimas y testigos que los ayudaban, la orientación valorativa predominante es la “ayuda y misericordia hacia los demás”, y para el acosador, “alto estatuto social” y “gobernar a la gente” (p≤.05). En conclusión, los resultados empíricos obtenidos y la argumentación teórica contribuyen a la operacionalización de la solución de tareas educativas en la escuela; la implementación de los resultados obtenidos en el trabajo preventivo, correccional de desarrollo reducirá la prevalencia y el nivel de efectos perjudiciales del bullying sobre los sujetos del espacio educativo influyendo en sus orientaciones valorativas. The aim of this paper is to present theoretical substantiation and empirical research on value orientations of bullying participants in educational space. The study theoretically substantiates psychological characteristics of the phenomenon of bullying in the dimension of value orientations of its participants. As methodology, this paper outlines methodological foundations of the empirical research using valid psycho-diagnostic instruments. It was determined that the value orientation “pleasant pastime, rest” prevails in all the bullying participants, except the passive witnesses, that proves the correlation of “stressful situation” of bullying with “physical and moral fatigue” (p ≤ .05). The dominating value orientation of the victims and witnesses who helped them is “help and mercy to other people”, and the orientations “high social status” and “people management” are characteristic of the bullers (p ≤ .05). In conclusion, the study generalizes that the obtained empirical results and theoretical substantiation will contribute to operationalization of solving educational problems at schools; implementation of the obtained results into prophylactic and correction-development work will reduce the spread and the level of a negative effect of bullying on the entities of educational space through the impact on their value orientations. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження ціннісних орієнтацій учасників булінгу в освітньому просторі. Теоретично обґрунтовано психологічні особливості явища булінгу у вимірах ціннісних орієнтацій його учасників. Надано авторське визначення поняття “шкільний простір”. Матеріали і методи: Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження. застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Результати. Встановлено, що у всіх учасників булінгу, крім пасивних спостерігачів, провідною є ціннісна орієнтація “гарне проведення часу, відпочинок”, що є свідченням взаємозв’язку “стресовості ситуації” булінгу з “фізичним і моральним виснаженням” (p≤.05). Для жертв та свідків, які їм допомагали, превалюючою ціннісною орієнтацією є “допомога та милосердя до інших”, для булера – “високий соціальний статус” та “управління людьми” (p≤.05). Висновки. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичне обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань у школі; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальну роботу знижуватиме поширення та рівень згубного впливу булінгу на суб’єкти освітнього простору через спрямованість на їх ціннісні орієнтації.
  • Thumbnail Image
    Item
    ЖАНРОВА ПАРАДИГМА ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ В НАУКОВІЙ РЕЦЕПЦІЇ І. ФРАНКА
    (2016) Горбонос, О. В.; Horbonos, О.
    Дослідження присвячене аналізу поглядів Івана Франка на теоретичний концепт жанрової парадигми літературної казки як геноодиниці вітчизняного літературного процесу, проблеми, яка і в сучасних умовах характеризується дискусійністю вивчення. Спираючись на конкретні літературно- фантастичні твори Осипа Бодянського, науковець, поєднуючи історико-літературний і теоретичний аспекти дослідження та власну методологію їх аналізу, започаткував необхідні для подальших досліджень даного жанру генологічні концепти. У статті підкреслюється, що найважливішими серед них науковець вважав динамізм, рухливість, суб’єктивність даної геноодиниці та звернення у процесі її творення до художньої системи народної казки, розгляд яких - базис і сучасних теоретичних досліджень авторської казки. Твердження І. Франка, висловлені в літературно- критичній праці дослідника, розглядаються у зіставленні з поглядами вчених-казкознавців ХІХ – ХХ століть. The study is devoted to the analysis of Ivan Franko’s thoughts upon the theoretical concept of the genre paradigm of literary tales as a part of problems of domestic literary process, which are under discussion in modern scientific literary studies. Based on the specific literary works of Osip Bodyanskiy, the scientist, combining historical literary and theoretical aspects of research methodology and their own analysis initiated necessity for further studies of this genre according to genealogic concepts. The article emphasizes that the most important among them scientist believed dynamism, mobility and subjectivity of the literary tale that appeals in the process of creating to the literary system of the folk tale, the consideration of which is the basis of modern theoretical researches in the area of the author tales. Franko’s statements expressed in literary and critical work of the researcher considered in comparison with the scientific thoughts in the area of literary tales of scientists of the XIX - XX centuries.