ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Subject: search.filters.subject.relationships

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    SELF-EFFICACY OF FUTURE ATHLETES WITH DIFFERENT LEVELS OF PSYCHOLOGICAL SAFETY
    (2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Halian, I.; Savchuk, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Галян, І. М.; Савчук, О. А.
    The article examines the relationship between self-efficacy and psychological safety in future athletes. The purpose is to determine the characteristics of self-efficacy of future athletes with different levels of psychological safety. An empirical study was conducted in a sample of students of the faculty of physical education and sports. The following psychodiagnostic methods were used: “Psychological safety of the educational environment” (I. A. Baeva, 2011), “World Assumptions Scale” (R. Janoff-Bulman, 1989), “Generalized self-efficacy scale” (R. Schwarzer, M. Jerusalem, 1992; adapted by V. Romeka, 1996). Results.The correlation between the level of general self-efficacy and the parameters of psychological security is established. This is, first, with the parameters of psychological security of the educational environment that affect self-rating, self-esteem (р < .05); second, with satisfaction with the level and quality of interpersonal relationships with mentors and other participants (р < .05). It is proved that the indicators of psychological safety of the individual, specifically, which are related to the awareness of their ability to control the events of the world, i.e. the level of self-control, and are interrelated with the level of general self-efficacy. It is proposed to optimize the parameters of psychological safety, which will increase the level of self-efficacy of athletes in the following aspects: 1) Development of readiness for psychologically safe interaction between the subjects of the educational process (motivational aspect); 2) Modeling of psychologically safe educational environment at the university (organizational aspect); 3) Development of communicative competence as the ability to communicate effectively (communicative aspect); 4) Creating conditions that are aimed at self-realization of personal resources, maintaining a positive image of “Self” (self-rating aspect). The obtained results can be operationalized in the psychological and tactical training of future athletes. Статтю присвячено вивченню взаємозв’язку між самоефективністю та психологічною безпекою у майбутніх спортсменів. Метою є визначення особливостей самоефективності майбутніх спортсменів з різним рівнем психологічної безпеки. Проведено емпіричне дослідження у вибірці студентів факультету фізичного виховання та спорту. Застосовано психодіагностичні методики: “Психологічна безпека освітнього середовища” (I. A. Baeva, 2011), “World Assumptions Scale” (R. Janoff-Bulman, 1989), “Generalized self-efficacy scale” (R. Schwarzer, M. Jerusalem, 1992; adapted by V. Romeka, 1996). Результати. Встановлено взаємозв’язок між рівнем загальної самоефективності та параметрами психологічної безпеки: по-перше, із параметрами психологічної безпеки освітнього середовища, що впливають на самооцінку, самоповагу особистості (р <  .05); по-друге, із задоволеністю рівнем та якістю міжособистісних стосунків з наставниками та іншими учасниками (р < .05). Доведено, що показники психологічної безпеки особистості, а саме, які пов’язані із усвідомленням своєї здатності контролювати події навколишнього світу, тобто з рівнем самоконтролю, а також взаємопов’язані з рівнем загальної самоефективності особистості. Запропоновано оптимізацію параметрів психологічної безпеки, які сприятимуть підвищенню рівня самоефективності спортсменів у таких аспектах: 1) Розвиток готовності до психологічно безпечної взаємодії між суб’єктами освітнього процесу (мотиваційний аспект); 2) Моделювання психологічно безпечного освітнього середовища в університеті (організаційний аспект); 3) Розвиток комунікативної компетентності як здатності до ефективного спілкування (комунікативний аспект); 4) Створення умов, які спрямовані на самореалізацію ресурсів особистості, підтримку позитивного образу “Я” (самооцінний аспект). Отримані результати можуть бути операціоналізовані у психологічній і тактичній підготовках майбутніх спортсменів.
  • Thumbnail Image
    Item
    ВЗАИМООТНОШЕНИЯ КАК АСПЕКТ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО КЛИМАТА ЖЕНСКОЙ ФУТБОЛЬНОЙ КОМАНДЫ
    (2014) Гузарь, В. Н.; Шалар, О. Г.; Норик, А. О.; Гузарь, В. М.; Huzar, V. N.; Shalar, O. G.; Norik, A. O.
    Аннотации: Цель: определить уровень психологи- ческого климата женской футбольной команды. Изучены уровни межлич- ностных отношений в женском фут- больном коллективе. Материал: в ис- следовании, которое длилось 2 года, приняло участие 14 футболисток Хер- сонского женского футбольного клуба «Кристалл». Результаты: Установле- но, что в команде преобладает эмо- циональный (0,6) и когнитивный ком- поненты (0,5). Девушки хорошо знают и понимают друг друга, тренировки проходят на хорошем эмоциональном фоне. По наблюдениям и показателя- ми поведенческого компонента (0,35), установлено, что футболистки часто не уступают своим партнерам по команде в напряженных ситуациях. Иногда это приводит к конфликтным ситуациям. Выводы: рекомендовать показатели взаимоотношений в женской футболь- ной команде тренерам командных видов спорта в построении здоровой психологической атмосферы. Мета: визначити рівень пси- хологічного клімату жіночої футбольної команди. Вивчено рівні міжособистісних відносин у жіночому футбольному колек- тиві. Матеріал: у дослідженні, яке трива- ло 2 роки, прийняло участь 14 футболісток Херсонського жіночого футбольного клубу «Кристал». Результати: Встановлено, що в команді переважає емоційний (0,6) та когнітивний компоненти (0,5). Дівча- та добре знають і розуміють одна одну, тренування проходять на гарному емо- ційному фоні. За спостереженнями та показниками поведінкового компоненту (0,35), з’ясовано, що футболістки часто не поступаються своїм партнерам по коман- ді в напружених ситуаціях, що приводить до конфліктних ситуацій. Висновки: реко- мендувати показники взаємовідношень у жіночій футбольній команді тренерам ко- мандних видів спорту у побудові здорової психологічної атмосфери. Purpose: to determine the level of psychological climate of women’s soccer team. Studied levels of interpersonal relationships in women’s football team. Material: in the study, which lasted 2 years, 14 football players participated Kherson female football club “Crystal”. Results: It was determined that the team is dominated by emotional (0.6) and cognitive components (0.5). Girls come to know and understand each other, training takes place on a good emotional background. Observations and indicators of behavioral component (0.35), found that football players often do not yield to their teammates in stressful situations. Sometimes this leads to conflict situations. Conclusions: recommend indicators of relationships in women’s soccer team coaches of team sports in building healthy psychological atmosphere.