ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
3 results
Search Results
Item ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК УМОВА УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОСТІ(2019) Бутенко, Н. І.; Спринь, О. Б.; Butenko, N. І.; Spryn, A. B.У статті розглядається актуальна проблема професійного удосконалення педагогів. Якісна підготовка педагогічних кадрів у сучасних умовах визначається рівнем її відповідності соціальному замовленню – формуванню творчої особистості, яка володіє глибокими науково-професійними знаннями, вміннями та навичками, високою культурою особистості, яка прагне до неперервного удосконалення своєї діяльності. Однією із необхідних умов підвищення професійності визначається педагогічна культура, яка передбачає інтегративну характеристику педагога, яка визначає основні риси його соціально-педагогічної діяльності. Ми виходимо із того, що педагогічна культура – важлива складова загальної культури в умовах педагогічного процесу. Її фундаментом, внутрішнім стержнем є світогляд – єдність знань, переконань і практичних дій педагога. Педагогічна культура вимагає наявності певної теоретичної чітко розробленої загальної моделі її структурних компонентів. До основних компонентів педагогічної культури відносяться: культура мислення, почуттів, дій, спілкування, мови. Всі вони взаємопов’язані, взаємообумовлені, взаємодіють. Кожний із перерахованих компонентів має безпосереднє відношення до структури педагогічних здібностей і визначається базовими властивостями і професійними уміннями. Розвиток педагогічної культури у процесі професійної підготовки майбутнього учителя має бути націленим на зростання демократичності, гуманності, поваги та уваги до особистості, ввічливості, розвитку моральних якостей та загальнолюдських цінностей в педагогічній діяльності. Для прояву професіоналізму педагогічного працівника необхідна наявність таких видів культури, як: професійна, педагогічна, управлінська . З’ясовано, що професійну культуру складають педагогічна та управлінська. Педагогічна культура виявляється у системі професійних знань і вмінь, особистісних якостей, мотивів і цінностей, які реалізуються у різноманітних видах професійної діяльності та спілкування педагога. At stats rozdlyazhatsya actual problem of professional udoskonalenny teachers. Yakisna training of teachers at our current minds is to see the highest level of social diversity -the form of creative specialties, the highest level of knowledge and knowledge of the world, professional history and professional knowledge.One of the most necessary minds is the education of teachers, the culture, the transfer of the integral characterization of the teacher, and the basic education of the social and pedagogical activity. Apparently because of the fact that pedagogical culture is important, the warehouse of foreign culture is important in the minds of the pedagogical process. Фундаї foundation, inner core є svіtoglyad - єdnіst knowledge, reconfiguration and practical teacher. The pedagogical culture of vimagas is obvious in terms of singing theoretically clearly fragmented foreign models of structural components. The main components of pedagogical culture are introduced: culturemiscellaneous, pochuttiv, diy, spilkuvannya, movi. All stink vzakomopov’yazanі, vzaimoumoblenovlenі, vzakomodіyut. The leather component is reinserted in components without any interruption to the structure of pedagogical needs and is designated as the basic authority and professional intelligence.The development of pedagogical culture in the process of professional training of a maybut teacher as a teacher focuses on the development of democracy, humanity, respect and respect for special values, moral values and education of moral values.For manifesting the professionalism of the pedagogical practitioner, the manifestation of such types of culture is necessary, such as: professional, pedagogical, managerial. It’s explained that the professional culture is stored by the teacher and the manager. The pedagogical culture manifests itself in the system of professional knowledge and knowledge, special brutes, motives and values, as well as realizable in the different types of professional teacher training.Item ДІАГНОСТИКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ АСЕРТИВНОСТІ ЗА РЕЗУЛЬТАТИМИ КОНСТАТУВАЛЬНОГО ЕТАПУ ДОСЛІДЖЕННЯ(2019) Мойсеєнко, В. В.; Moyseyenko, V. V.Стаття присвячена дослідженню розвитку асертивності у студентської молоді та виявленню чинників, які впливають на розвиток асертивної поведінки. Підкреслюється актуальність формування та розвитку асертивності у студентської молоді. У статті розкриваються сучасні підходи в дослідженні питання структури асертивної поведінки. У досліджені взяли участь 179 студентів І-ІІІ курсів з різним професійним спрямуванням. Представлений діагностичний інструментарій емпіричного дослідження, до якого увійшли: методика діагностики рівня рефлексивності (А. Карпов), методика діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В. Бойко), тест впевненості в собі В. Ромека, методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокича), тест на визначення рівня самоактуалізації особистості. Продемонстровано результати розвитку показників асертивності у студентів, здійснена інтерпретація отриманих даних. Теоретичний огляд проблеми та емпіричне дослідження дозволили уточнити чинники які опосередковують формування асертивної поведінки. Теоретичний аналіз літературних джерел дозволив нам виділити особистісні риси, які характеризують асертивність і є компонентами асертивності. За допомогою емпіричного дослідження, узагальнено показники розвитку складових асертивної поведінки, та визначено рівні прояву асертивності у студентської молоді. Аналіз результатів свідчить про те, що в досліджуванійвибірці переважає середній рівень розвитку емоційно-регулятивного і конативного компонентів і низький рівень розвитку когнітивного компонента прояву асертивної поведінки у респондентів. The article presents the diagnostic tools of empirical research, which included: the method of diagnosis of the level of reflexivity (A. Karpov), the method of diagnosis of "interference" in the establishment of emotional contacts (V. Boyko), the test of self-confidence. Romeka, method "Value orientations" (G. Rokich), test to determine the level of self-actualization of the individual. Results of development of indicators of assertiveness at students are shown, interpretation of the received data is carried out. Theoretical review of the problem and empirical research allowed to clarify the factors mediating the formation of assertive behavior. Theoretical analysis of literary sources allowed us to identify personality traits that characterize assertiveness and are components of assertiveness. By means of empirical research, indicators of development of components of assertive behavior are generalized, and levels of manifestation of assertiveness at student youth are defined. The analysis of the results shows that in the studied sample the average level of development of emotional-regulatory and conative components prevails and the low level of development of the cognitive component of the manifestation of assertive behavior in respondents.Item АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «АСЕРТИВНОСТІ»(2017) Мойсеєнко, В. В.; Moyseenko, V. V.У статті подано аналіз теоретичних підходів до визначення поняття асертивності в різних наукових контекстах. Розглянуто асертивну поведінку та структурні компоненти асертивності. В статье представлен анализ теоретических подходов к определению понятия ассертивности в различных научных контекстах. Рассмотрено ассертивное поведение и структурные компоненты ассертивности.