ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
6 results
Search Results
Item A HISTORICAL ANALYSIS OF THE ORIGIN OF LIABILITY FOR THE KILLING OF A NEWBORN CHILD.(2025) Stratonov, V.; Slinko, S.; Slinko, D.The article reveals a complex of theoretical and practical problems inherent in infanticide—one of the unique forms of criminal behaviour. The range of problems affects the methodological, historical, criminological, cultural, and psychological aspects. The object of the research was a complex of system-forming elements of the phenomenon of infanticide as a unique form of criminal tort. In the study, the following general scientific methods were used: analysis, synthesis, system-structural. In the study, the following specific scientific methods were used: comparative-historical, comparative-legal, expert assessment. The aim of the article includes the disclosure of basic theoretical and practical aspects of infanticide and the determination of the society’s legal attitude to the per son who has committed the crime. The novelty of the study consists in revealing the historical aspects of the criminal unlawful act against children that has taken place over the centuries. Based on the historical background, the criminal legal and procedural mecha nism for the disclosure and investigation of this crime is considered. As a result of the study, the following conclusions were ob tained. The criminal legal composition of the crime of infanticide has always been alarming not only in the state, but also in society. Public conviction in the case of a mother killing her newborn child was more severe than criminal punishment. A woman unable to raise a child, wanting to escape from shame, commits his/her murder. There are cases when a woman in labour, being in a somatic post-partum state, does not give account for her actions, does not take measures to save the baby, which results in the death of the newborn. In both cases, the newborn loses the most precious thing—life. The genesis of the development of the criminal law doctrine of the state clearly shows the legislative consolidation of illegal actions. Criminal liability, in each case, proceeds from the circum stances of the commission of the crime. The analysis of the criminal law on prosecuting mothers for killing their children indicates that, during its historical development, the state established criminal liability in relation to women in labour and to third parties. The sanctions for the murder of a newborn child were different, based on historical periods, religious principles, and geographical loca tion. The state and society condemned women for extramarital affairs and prosecuted them for committing infanticide. An important qualifying feature of this crime is the abandonment of a child after childbirth. The historical approach indicates that this social insti tution was initially practically undeveloped. With the development of the legislation, this provision was enshrined in the disposition of legal norms. In this case, this indicates the attitude of the state and society to the life of the child.Item ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В КРИЗОВИХ УМОВАХ(2024) Петухова, Л. Є.; Воропай, Н. А.; Бальоха, А. С.; Petukhova, L. Y.; Voropai, N. A.; Balokha, A. S.Побудова освітнього процесу з використанням інформаційно- комунікаційного педагогічного середовища є однією із провідних ідей сучасної дидактики, що виникла у результаті повномасштабного вторгнення рф на територію України, та переходу більшості закладів освіти у дистанційний формат. Однак досвід, окреслений в статті, доводить, що така модель має більш ніж десятирічний досвід, не є новою, і зберігає актуальність як предмет сучасних пошуків та досліджень. Еволюція інформаційно- комунікаційного педагогічного середовища в ЗВО сприяє розвитку зв’язків навчання з життям, особливо в умовах формування ринкових відносин, коли потрібно застосовувати великий комплекс інформації й знань – важливого показника майбутнього фахівця. Сучасні зміни в освіті на законодавчій базі та потреба її безпекового забезпечення, потребують від учасників освітнього процесу ЗВО свідомого «прийняття», переосмислення та готовності повністю трансформуватись у цифровому середовищі, сприяти реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти у будь-яких умовах. Таке завдання вже має вирішення на педагогічному факультеті Херсонського державного університету, досвід яких вивчається і відображено у функціонуванні системи освітніх ресурсів вебмультимедіа з різних освітніх компонент. А сьогодні ця система повною мірою забезпечує освітній процес на факультеті, задоволь- няючи потреби здобувачів вищої освіти та закладу в цілому. Визначено, що не менш важливим фактором побудови освітнього процесу на базі інформаційно- комунікаційних технологій є можливість доступу здобувачів до постійно обновлюваної навчальної інформації в зручний час, наявність дружелюбного інтерфейсу, гнучкого та зручного сервісу, а також «неемоційність» навчаль- ного середовища, що дозволяє працювати з одним і тим самим матеріалом необмежену кількість раз і необхідний час. Building an educational process using an information and communication pedagogical environment is one of the leading ideas of modern didactics, which appeared because of the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine, and the transition of most educational institutions to a distance format. However, the experience outlined in the article proves that this model has more than ten years of experience, is not new, and remains relevant as a subject of modern research and research. The evolution of the information and communication pedagogical environment in higher education institutions contributes to the development of connections between learning and life, especially in the conditions of the formation of market relations, when it is necessary to apply a large complex of information and knowledge - an important indicator of the future specialist. Modern changes in education on a legislative basis and the need for its security require participants in the educational process of higher education institutions to consciously "accept", rethink and be ready to completely transform in the digital environment, to contribute to the realization of the individual educational trajectory of the student of higher education in any conditions. Such a task has already been solved at the Pedagogical Faculty of Kherson State University, whose experience is studied and reflected in the functioning of the system of web multimedia educational resources from various educational components. And today this system fully ensures the educational process at the faculty, meeting the needs of students and the institution. It was determined that an equally important factor in the construction of an educational process based on information and communication technologies is the ability of applicants to access constantly updated educational information at a convenient time, the availability of a friendly interface, flexible and convenient service, as well as the "non-emotional" educational environment that allows working with the same material an unlimited number of times and the required time.Item PHILOSOPHICAL AND PSYCHOLOGICAL DIMENSIONS OF SOCIAL EXPECTATIONS OF PERSONALITY(2019) Khmil, V. V.; Popovych, I. S.; Хміль, В. В.; Попович, І. С.; Хмиль, В. В.; Попович, И. С.To analyse the philosophical and psychological contexts of social expectations of personality, to form general scientific provisions, to reveal the properties, patterns of formation, development and functioning of social expectations as a process, result of reflection and construction of social reality. Theoretical basis of the study is based on the phenomenology of E. Husserl, the social constructivism philosophy of L. S. Vygotskii, P. Berger, T. Luckmann, K. J. Gergen, ideas of constructive alternativeism of J. Kelly, psychology of social expectations of a personality as the unity of the mental process, mental state and properties of expectations. Originality. Social expectations of personality are considered as philosophical and psychological dimensions of the study, presented by analysing expectations in social constructivism, externalizing, building a model of the expected future. The authors clarified some theoretical and methodological aspects of the study of patterns of social expectations in the reflection and construction of social reality. The role of social institutions in the formation of expectations is outlined. The poly-aspect of the investigated problems is shown. It is substantiated that formation, realization of social expectations in organization of interaction of personality and social environment is possible in the presence of subject, object and content of activity. Conclusions. Social expectations influence social behaviour and determine the behaviour of an individual, small contact group, community, or large mass of people. Social expectations are able to set specific requirements, norms, sanctions, ideals that participants of the process must follow or must not violate. The philosophical dimension of the study integrates the ontological, epistemological, axiological preconditions for the formation and realization of the social ideal, represented by the study of the expected future in the forms of utopia, eschatology and thanatology. Psychological dimension of the study has a sufficiently developed content orientation from the psychological content parameters of social expectations to the role of expectations in social institutions and various spheres of human life. Systematic, actionable, self-regulatory, and subjective approaches have constituted a verified system of interpreting the social expectations of personality as a process, a result of the reflection and construction of social reality. The topic of social expectations of personality is far from being completed, in our opinion it is promising to create a deeper philosophical concept of social expectations of the personality. The specific topics are of particular relevance in the context of socio-political uncertainty, domination of the mass consciousness, loss of national and cultural identity. Проаналізувати філософський та психологічний контексти соціальних очікувань особистості, сформувати загальні наукові положення, розкрити властивості, закономірності становлення, розвитку та функціонування соціальних очікувань як процесу, результату відображення й конструювання соціальної дійсності. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на феноменології Е. Гуссерля, філософії соціального конструктивізму Л. С. Виготського, П. Бергера, Т. Лукмана, К. Дж. Джерджена, ідеях конструктивного альтернативізму Дж. Келлі, психології соціальних очікувань особистості як єдності психічного процесу, психічного стану і властивостей очікувань. Наукова новизна. Соціальні очікування особистості розглянуто як філософський вимір дослідження, що представлений аналізуванням очікувань в соціальному конструктивізмі, екстерналізацією себе, побудовою моделі очікуваного майбутнього. З’ясовано деякі теоретико-методологічні аспекти дослідження закономірностей соціальних очікувань у відображенні й конструюванні соціальної дійсності. Окреслено роль соціальних інститутів у становленні і формуванні системи очікувань. Показано поліаспектність досліджуваної проблематики. Обґрунтовано, що формування, реалізація соціальних очікувань в організації взаємодії особистості та соціального оточення можлива за наявності об’єкта, предмета й змісту діяльності. Висновки. Соціальні очікування впливають на соціальну поведінку і визначають поведінку окремої особистості, малої контактної групи, спільноти чи великої маси людей. Соціальні очікування здатні встановлювати своєрідні вимоги, норми, санкції, ідеали, які учасникам процесу необхідно виконувати чи не порушувати. Філософський вимір дослідження інтегрує онтологічні, гносеологічні, аксіологічні передумови формування та реалізації соціального ідеалу, представлений дослідженням очікуваного майбутнього у формах утопії, есхатології і танатології. Психологічний вимір дослідження має достатньо розроблену змістову спрямованість від психологічних змістових параметрів соціальних очікувань до ролі очікувань у соціальних інститутах та різних сферах буття людини. Системний, діяльнісний, саморегуляційний, суб’єктний підходи склали верифіковану систему тлумачення соціальних очікувань особистості як процесу, результату відображення й конструювання соціальної дійсності. Тематика соціальних очікувань особистості ще далека від свого завершення, перспективним на наш погляд є створення більш глибокої філософської концепції соціальних очікувань особистості. Окреслена тематика набуває особливої актуальності у контексті соціально-політичної невизначеності, домінування масової свідомості, втрати національної та культурної ідентичності. Проанализировать философский и психологический контексты социальных ожиданий личности, сформировать общие научные положения, раскрыть свойства, закономерности становления, развития и функционирования социальных ожиданий как процесса, результата отображения и конструирования социальной реальности. Теоретический базис исследования основывается на феноменологии Э. Гуссерля, философии социального конструкционизма Л. С. Выготского, П. Бергера, Т. Лукмана, К. Дж. Джерджена, идеях конструктивного альтернативизма Дж. Келли, психологии социальных ожиданий личности как единства психического процесса, психического состояния и свойств ожиданий. Научная новизна. Социальные ожидания личности рассмотрены как философское и психологическое измерения исследования, что представлено анализом ожиданий в социальном конструкционизме, экстернализацией себя, построением модели ожидаемого будущего. Установлены некоторые теоретикометодологические аспекты исследования закономерностей социальных ожиданий в отображении и конструировании социальной реальности. Обозначена роль социальных институтов в становлении и формировании системы ожиданий, представлена полиаспектность исследуемой проблематики. Обосновано, что формирование, реализация социальных ожиданий в организации взаимодействия личности и социального окружения возможны при наличии объекта, предмета и содержания деятельности. Выводы. Социальные ожидания влияют на социальное поведение и определяют поведение отдельной личности, малой контактной группы, сообщества или большой массы людей. Социальные ожидания способны устанавливать своеобразные требования, нормы, санкции, идеалы, которые участникам процесса необходимо выполнять или не нарушать. Философское измерение исследования интегрирует онтологические, гносеологические и аксиологические предпосылки формирования и реализации социального идеала, представлено исследованием ожидаемого будущего в формах утопии, эсхатологии и танатологии. Психологическое измерение исследования имеет достаточно разработанную содержательную направленность от психологических содержательных параметров социальных ожиданий к роли ожиданий в социальных институтах и различных сферах бытия человека. Системный, деятельностный, саморегуляционный и субъектный подходы составили верифицируемую систему толкования социальных ожиданий личности как процесса, результата отображения и конструирования социальной реальности. Тематика социальных ожиданий личности еще далека от своего завершения, перспективным на наш взгляд является создание более глубокой философской концепции социальных ожиданий личности. Обозначенная тема приобретает особую актуальность в контексте социально-политической неопределенности, доминирования массового сознания, потери национальной и культурной идентичности.Item СУБ’ЄКТ-СУБ’ЄКТНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ(2015) Кульбацька (Сотер), М. В.; Кульбацкая, М. В.; Kulbatska, M.; Слюсаренко, Н. В.У статті розглянуто значення та переваги суб’єкт-суб’єктного підходу до організації педагогічного процесу. Розкрито сутність понять «об’єкт», «суб’єкт», «суб’єкт-об’єктний підхід», «суб’єкт-суб’єктний підхід». Виділено особливості суб’єкт-суб’єктної взаємодії та механізм її реалізації. Звернуто особливу увагу на те, що суб’єкт-суб’єктний підхід є однією з ключових складових ефективної взаємодії учасників педагогічного процесу, оскільки передбачає взаємний та плідний розвиток якостей особистостей як учня, так і вчителя у процесі їхнього спілкування та спільної діяльності. В статье рассмотрены значение и преимущества субъект-субъектного подхода к организации педагогического процесса. Раскрыта сущность понятий «объект», «субъект», «субъект-объектный подход», «субъект-субъектный подход». Выделено особенности субъект-субъектного подхода взаимодействия и механизм его реализации. Обращено особое внимание на то, что субъект-субъектный подход является одной из ключевых составляющих эффективного взаимодействия участников педагогического процесса, ведь предусматривает взаимное и плодотворное развитие качеств личностей как ученика, так и учителя в процессе их общения и совместной деятельности. The article deals with the sense and advantages of the subject-subject approach to the organization of the teaching process. The nature of the concepts «object», «subject», «subject-object approach», «subject-subject approach» has been revealed. The peculiarities of the subject-subject interaction and its implantation mechanism are singled out. A lot of attention is attracted to the fact that the subject-subject approach is considered to be the one of the key elements of the effective interaction among partners of communication, as it provides mutual and fruitful development of pupil’s and teacher’s qualities in the process of their communication and joint activities.Item МІЖ’ЯРУСНА КОРЕЛЯЦІЯ В СТРУКТУРІ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ ІЗ ПРЕДИКАТАМИ РУХУ(2011) Митрофанова, О. Г.У статті розглянуто механізм трансформації речень, породжених предикатами руху, переміщення в односкладні з формально-граматичного погляду конструкції з частково нейтралізованим суб’єктом. В статье проанализирован механизм трансформации предложений, образованных предикатами движения, перемещения в односложные с формально-грамматической позиции конструкции с частично нейтрализованным субъектом. The mechanism of sentences transformation, formed by predicates of motion, transference into one-member sentences from formal and grammar position of construction with partly neutralized subject has been analyzed in the article.Item ІДЕЙНО-ТЕМАТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ НАРОДНИЦТВА У ПОВІСТІ «БЛИСКАВИЦІ» - МИКОЛИ ЧЕРНЯВСЬКОГО(2013) Загороднюк, В. С.; Загороднюк, Василий; Zagorodniuk, BasilУ статті з’ясовано проблеми народницького руху в Україні на початку ХХ ст.., його прояви та особливості художнього відображення у повісті «Блискавці» М.Чернявського. Аналізується її ідейно-тематична концепція, яка реалізується у вчинках і діях персонажів.В статье установлено проблемы народнического движения в Украине в начале ХХ в., его проявления и особенности художественного отражения в повести «Молнии» Н. Чернявского. Анализируется ее идейно- тематическая концепция, которая реализуется в поступках и действиях персонажей.The problems of «narodnitsky movement» in Ukraine at the beginning of 20 centuary. Its rights and peculiarities of depicling in the novel «Blyskovitsy» by M.Chernyavsky are discussed. The idea and thematic concept realized in the main heroes actions are analyzed.