ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
13 results
Search Results
Item КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ(2023) Ушкаренко, Ю. В.; Соловйов, А. І.; Ushkarenko, I.; Soloviov, A.The article considers the issues of monitoring the sustainable development of socio-economic systems, by which we mean the process of continuous control of effective functioning and sustainable development of socio-economic systems, including the collection of data tracking the dynamics of changes in the state of the system and identifying trends in its development. Two types of monitoring of sustainable development of socio-economic systems are identified. In the static monitoring model, a comparative analysis of socio-economic systems, positioning of the system under study and determining the degree of its sustainability in comparison with others is carried out. The dynamic monitoring model analyzes the trends in the sustainable development of socio-economic systems based on the information for different periods. The proposed methodology combining elements of correlation analysis and elasticity theory allows advancing in the issue of short- and medium-term forecasting of economic crises. У статті розглядаються питання моніторингу сталого розвитку соціально-економічних систем. Під моніторингом сталого розвитку розумітимемо процес безперервного контролю ефективного функціонування та сталого розвитку соціально-економічних систем, що включає збирання даних, які відстежують динаміку зміни стану системи та виявлення тенденцій її розвитку. Система моніторингу сталого розвитку (СМСР) – це ефективна комплексна система спостережень, контролю та оперативного управління сталим розвитком соціально-економічної системи загалом та її окремих елементів. СМСР повинна акумулювати у собі банки даних, що містять інформацію про економічні, екологічні, соціальні та інноваційні аспекти сталого розвитку соціально-економічних систем. Вона дозволяє оперативно та своєчасно реагувати на поточну ситуацію, отримувати максимальну інформацію про стан об’єкта та прогнозувати можливі загрози, створюючи передумови для ефективного управління сталим розвитком. Виділено два види моніторингу сталого розвитку соціально-економічних систем. У статичній моделі моніторингу проводиться порівняльний аналіз соціально-економічних систем, позиціонування досліджуваної системи та визначення ступеня її стійкості порівняно з іншими. У динам моделі моніторингу проводиться аналіз, що дозволяє визначати тенденції сталого розвитку соціально-економічної системи, базуючись на інформації за різні періоди. Запропоновано методику, що поєднує в собі елементи кореляційного аналізу та теорії еластичності, дозволяє просунутися у питанні короткострокового та середньострокового прогнозування економічних криз. Кореляційний аналіз використовується з метою виявлення основних тенденцій, залежностей та тимчасових лагів. Матриця коефіцієнтів еластичності дозволяє провести ідентифікацію ризиків та здійснити їхню оцінку. У цьому виявляється встановлення як можливих джерел ризику, так й ефекту впливу можливої зміни кожного вхідного параметра на динаміку вихідних параметрів. Ці дані можуть коригуватися в ході низки спостережень та використовуватися для прогнозування глобальних загрозItem АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА(2019) Таточенко, В. І.; Tatochenko, V. I.; Таточенко, В. И.У статті розглянуто питання оновлення та реорганізації системи професійної підготовки майбутнього вчителя математики у педагогічному ЗВО в умовах постіндустріального суспільства. The article deals with the issue of updating and reorganization of the system of professional training of the future mathematics teacher in pedagogical IHE in the conditions of post-industrial society. В статье рассмотрены вопросы обновления и реорганизации системы профессиональной подготовки будущего учителя математики в педагогическом ВУЗе в условиях постиндустриального общества.Item МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ(2008) Кольцова, О. С.; Кoltsova, O. S.В даній статті розглядається актуальність визначеної проблеми та потреба в морально-духовній особистості як основній рушійній силі суспільства на різних історичних етапах. В данной статье рассматривается актуальность избранной проблемы и ее обьективная необходимость в морально-духовной личности, как основной двигательной силы общества на различных исторических этапах. In given article the urgency of the elected problem and its objective necessity for the moral - spiritual person, as basic motive force of a society in teaching different historical periods.Item ВИМОГИ ДО МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ ВЧИТЕЛІВ В ОЦІНЦІ ВІДОМИХ ПЕДАГОГІВ(2008) Кольцова, О. С.; Кoltsova, O. S.У статті висвітлено питання місця та ролі моральних якостей як складової частини професійних якостей вчителів. Требования к моральным качествам учителей в оценке известных педагогов. Статья освещает вопрос места и роли моральных качеств как составной части профессиональных качеств учителей. Requirements for the moral standing of teachers in assessing the well-known educators. Article highlights the question of the place and role of moral qualities as an integral part of professional qualifications of teachers.Item СИСТЕМНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ(2016) Корольова, І. І.; Королёва, И. И.; Koroleva, I. I.У статті обґрунтовується сутність системного підходу професійної підготовки майбутніх менеджерів освітньої галузі, розкриваються основні принципи системного підходу. Визначено низку взаємопов’язаних аспектів системного підходу, а саме, системно-елементного, системно-структурного, системно-функціонального, системно-комунікаційного, системно-інтеграційного, системно-історичного. Встановлено, що особливість професійної підготовки майбутніх менеджерів освітньої галузі визначається інтеграцією організаційного та педагогічного компонентів, що зумовлюється їх взаємодією, відповідністю змісту цього процесу потребам суспільства, активністю суб’єктів на всіх етапах його реалізації. В статье обосновывается сущность системного подхода профессиональной подготовки будущих менеджеров образования, раскрываются основные принципы системного подхода. Определен ряд взаимосвязанных аспектов системного подхода: системно-элементного, системно-структурного, системно-функционального, системно-коммуникационного, системно-интеграционного, системно-исторического. Особенность профессиональной подготовки будущих менеджеров образования определяется интеграцией организационного и педагогического компонентов, поэтому целостность системы обеспечивается их взаимодействием, соответствием содержания этого процесса потребностям общества, активностью субъектов его реализации. The matter of the comprehensive approach of training future managers of the educational sector training is substantiated in the article. It discloses the basic principles of a comprehensive approach that characterized by: priority ultimate goal; consideration of the system as a whole and the totality of elements; study of the parts considering the compatibility of its links with the surroundings; introduction of a hierarchy of elements and their ranking; general review of the structure and function and also the priority of function over the structure; taking into account the variability of the system, its ability to develop, to expand, replacing the accumulation of information; uncertainty and contingencies in the system and so on. According to the analysis, it was found a number of scientific papers related to the aspects, which together constitute the unity and systematic approach, namely, system-element, system-structural, systematic and functional, system and communication, system-integration, system-historical. The peculiarity of training future managers of the educational sector is determined by the integration of organizational and educational components. So the professional integrity of their interaction is provided, matched the contents of this process to the needs of society, activeness in all phases of its implementation. Thus, a comprehensive approach allows to determine the structural elements of the model training, to carry out their analysis, to provide persistent external and internal communications also identify system principles revealing the contents and conditions to justify the process of preparing future managers of the educational sector.Item СЛОВАРНАЯ СЕМАНТИКА НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОГО ZORN: ДИАХРОНИЧЕСКИЙ АСПЕКТ(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.В статье рассматривается динамика семантического развития немецкой лексемы Zorn – «гнев, ярость». Историческими особенностями анализируемой языковой единицы являются изменения её фонетической оболочки, варьирование грамматического рода и усовершенствование смыслового наполнения в рамках формулы «вещь – эмоция». Установлены два семантических процесса: расширение и сужение. У статті розглядається динаміка семантичного розвитку німецької лексеми Zorn – «гнів, лють». Історичною особливістю аналізованої мовної одиниці є зміни її фонетичної оболонки, варіювання граматичного роду та вдосконалення смислового наповнення у межах формули «річ – емоція». Установлено два семантичні процеси: розширення і звуження. The article deals with the dynamics of semantic development of German lexeme Zorn – “anger”, “fury”. Historical features of the analyzed language unit are changes of its phonetic shell, variation of grammatical gender and improvement of meaning in the frame of formula “an object – an emotion”. Two semantic processes – extension and contraction – were specified.Item ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ГАРМОНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ, ВЗАЄМОВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНОСТІ У СИСТЕМІ «ЛЮДИНА – СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА»(2014) Костючков, С. К.; Kostuychkov, S. K.В статті представлено авторська позиція стосовно філософського осмислення процесів гармонізації взаємозв’язку, взаємовпливу та взаємозумовленості у системі «Людина – Суспільство – Природа» в сучасних умовах глобалізованого світу. Автор пропонує розглядати Систему Людина – Суспільство – Природа як цілісну, динамічну, структуровану, хвильову, відкриту, стійко нерівноважну систему, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Наголошується, що у центрі системи ноосферного світогляду, що призваний забезпечувати соціально ефективну експансію природи, знаходиться не просто людина із абстрактною індивідуальною системою цінностей, але людство із конкретною суспільною системою актуальних утилітарно-прагматичних потреб та інтересів, забезпечуючих виживання сучасного та наступних поколінь. Період другої половини ХХ століття став, на думку автора, етапом зростання асимптотичного насичення даного процесу – зростаючі зусилля, зокрема, в перетворенні природи, почали давати мінімальні, нерідко – негативні результати, генеруючи одночасно тенденції стохастичності, практично – непрогнозованості подальшого розвитку суспільства. Зроблено висновок про те, що людина і природа, у філософському розумінні, є нерозривними елементами Космосу, вони співіснують як складові єдиної системи, за межами якої їх існування практично неможливе.Item НАПРЯМИ Й ЗМІСТ ВЗАЄМОПЕРЕТИНУ ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІХ ПАРАДИГМ І СУЧАСНОЇ БІОПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА(2015) Костючков, С. К.У статті визначені сутності інноваційної освітньої парадигми відповідно до умов мінливого світу, потреб й запитів правової держави і громадянського суспільства; з’ясовано сутність різних моделей освітньої парадигми; зосереджено увагу на ряді вимог, урахування яких дозволить ефективно пояснювати й прогнозувати процеси розвитку системи освіти з урахуванням біополітичного контексту та які є принципами побудови самих освітніх парадигм. В статье определена сущность инновационной образовательной парадигмы в соответствии с условиями меняющегося мира, потребностей и запросов правового государства и гражданского общества; выяснена сущность различных моделей образовательной парадигмы; сосредоточено внимание на ряде требований, соблюдения которых позволит эффективно объяснять и прогнозировать процессы развития системы образования с учетом биополитического контекста, которые являются принципами построения самих образовательных парадигм. The article defines the essence of innovative educational paradigm under the terms of a changing world, the needs and requests of rule of law and civil society. It is emphasized that new biological and particularly biopolitical knowledge and associated technologies configure the public consciousness in the production of innovative and upgraded educational and philosophical ideas. Paradigms are considered as the basic principles of cognitive activity and forms of implementation, which serve as a source of norms, standards, methods for solving problems in the field of scientific activity, therefore - setting general methodological knowledge. In the plane synergetic approach educational community characteristics becomes complicated way organized set of educational paradigms that exist therein, thereby concentrating the peculiarities inherent in this educational paradigm. Thus, within the framework of synergetic methodology is possible to build an integrative educational paradigm of the XXI century. Synergetic approach to studying and solving the problems of education and pedagogy and use definitions synergy allows to update new interpretation of the individual, which corresponds to modern philosophical and educational ideology and personality development becomes radically new content. The emergence of the twentieth century biopolitics and other bio-social and biohumanitarnyh disciplines is the result of the historical development of the life sciences; birth of biopolitics as a proper and other interdisciplinary fields of science, it was also the result of a counter human sciences and society. Biopolitics an integrated philosophical ideas and settings related to different paradigms, including a special role in its formation played idea of evolutionism and naturalism, due to historically natural-philosophical concepts of unity and spirituality in the world. It is noted that the practical achievements of modern life sciences are a real reflection of the new terms and concepts of biopolitics, hard competition shapes require optimization, storage and transmission of information, its use in educational processes, taking into account the relevance, scientific and practical importance of specific aspects of biological knowledge and, in general, - new outlook and as a result - update social life. In the development of society and a culture sotsiogeneza factors that influenced the development of the education system as a social phenomenon called diffraction kind of features that led to its entry implicitly inherent qualities of the signs and symptoms. It should be added that modern man, especially individual new domestic generation - not a passive observer, but an active actor of social and political change, a form of expression which is a course to build a progressive institution of social life, which is an association of free and equal individuals rate the development of civil society. The learning process is implemented as optimization of pure reason, the individual accumulation special, different-knowledge, defined, regulated and dosed defined public, mostly public, institutions. In terms of the first quarter of the twenty-first century as the subject of education must take a holistic, multi-dimensional person, given its necessarily complex biosocial nature in every person living person that can and should enrich knowledge and educate. The principle of the unity of man, nature and the cosmos more fully defined principles can be implemented in Humanitarian and environmental educational paradigm, the provisions of which meet the needs of co-evolutionary development of society. In the context of humanitarian and environmental educational paradigm person gets opportunities qualitative transformation of the individual-consumer educational resources to the identity of the creator-oriented constructive congeniality with the outside world society and nature. We apply in this context, the concept of "transformation" as a general vector transition from traditional society, taken in its paradigmatic dimension to society of the future.Item ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК СКЛАДНОСТРУКТУРОВАНА ПЛЮРАЛІСТИЧНА СИСТЕМА: ФІЛОСОФСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті розглядаються проблеми становлення й розвитку громадянського суспільства як складноструктурованої системи взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави. Автор зосереджує увагу на дефініціях громадянського суспільства, відзначаючи при цьому, що у науковому дискурсі немає однозначності в його визначенні. Наголошується, що з філософських позицій дослідження громадянського суспільства доречно починати з поняття відкритого суспільства, яке постає одним із базових понять в соціальній філософії, та по ряду позицій перетинається із поняттям «громадянське суспільство». Зроблено висновок, відповідно до якого громадянське суспільство, як і будь-який соціальний організм, має певний набір системних якостей, але для громадянського суспільства особливого значення набувають їх повнота, стійкість і відтворюваність.Item ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК СУБ’ЄКТІВ ЗДІЙСНЕННЯ МОЛОДІЖНИХ КОМПЛЕКСНИХ ТА АДРЕСНИХ ПРОГРАМ(2013) Гавловська, А. О.Стаття присвячена проблемам визначення правового статусу органів місцевого самоврядування, як суб’єктів здійснення молодіжних комплексних та адресних програм. Автор акцентує увагу, що правове регулювання молодіжних комплексних та адресних програм належить до повноважень сільського, селищного, міського голови. У даній науковій праці на основі аналізу думок вчених та законодавства досліджено також дефініцію правового статусу.