ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
8 results
Search Results
Item NEW UKRAINE VS NOVORUSSIA: MYTHS AND REALITIES OF GEOPOLITICAL CHANGES DURING THE SECOND HALF OF THE XVIIITH – AT THE END OF THE XIXTH CENTURY(2020) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.; Mykhailenko, G. M.; Cheremisin, O. V.The aim of the research is to reconstruct the peculiarities of geopolitical changes, which took place on the territory of southern Ukraine during the second part of the XVIIIth – the end of the XIXth century. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, a human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historicalgenetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the process of incorporation and colonization of the southern Ukrainian region has been specified on the basis of the documents unknown before. It has been emphasized that the southern Ukrainian region had a lot of peculiarities, which differed it from other regions of the Russian Empire. It was characteristic of the spirit of free enterprising; it nearly did not know any serfdom and, besides, through southern ports not only new goods but progressive ideas were spread out from modernized West Europe. The Empire had been striving to implement an artificial project “Novorussia” for a long time, but this policy became a failure. The region was populated by the Ukrainians; it was formed in close economical and socio-cultural relationships with the left and right banks Ukraine and became an integral part of Great Ukraine. In the research the south of Ukraine is characterized as “New Ukraine” to counterbalance Russia’s failed “Novorussia” project. The memoirs by West European and Russian political and public figures as well as ordinary travellers round the region have been studied and the attention is focused on the fact that the southern Ukrainian region had nothing in common with backward Russia. The same time, modernization, colonization, cultural and other factors only proved it. The Conclusions. As a result of the present research, the conclusions have been made saying that the term “New Ukraine” has more rights to exist as a manifestation of the beginning of “a new life” in many aspects (political, economical, socio-cultural, etc.). The new Ukrainian region from the very beginning was given a strong impetus to development in the West-European direction and the residents of the region did not inherit Russia’s values. Мета дослідження – розкрити й проаналізувати особливості геополітич- них змін, які відбулись на території Півдня України в другій половині XVIII – кінці XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, автор- ської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на викори- стання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико- генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі невідомих раніше документів уточнено процес інкорпорації та колоніза- ції південноукраїнського регіону. Наголошується, що Південь України мав багато особливос- тей, що якісно вирізняли його серед інших регіонів Російської імперії. Для нього характерним був дух вільного підприємництва, він майже не знав кріпосного права, а через південні порти поширювалися не тільки товари, а й прогресивні ідеї модернізованої Західної Європи. Довгий час імперія намагалася реалізувати на Півдні України штучний проект “Новоросія”, але ця політика зазнала краху. Регіон заселявся українцями, формувався у тісному економічному та соціокультурному взаємозв’язку із Правобережжям і Лівобережжям, ставши органічною частиною Великої України. У дослідженні Південь України характеризується терміном “Нова Україна” як противага невдалому російському проекту “Новоросія”. У статті розглянуті спо- гади західноєвропейських та російських політичних, громадських діячів і простих відвідувачів регіону, які фокусували увагу на тому, що південноукраїнський регіон не мав нічого спільного із відсталою Росією. Водночас модернізаційні, колонізаційні, культурні та інші фактори це лише підтверджували. Висновки. У результаті проведеного дослідження були зроблені висно- вки про те що термін “Нова Україна” має більше прав на існування як вияв початку “нового життя” в багатьох аспектах (політичному, економічному, соціокультурному та інших). Ново-український регіон із самого початку існування прийняв потужний західноєвропейський напрям розвитку, а мешканці регіону не отримали в спадок російські цінності.Item CORRUPTION AND BRIBERY IN TOWNS OF THE SOUTH OF UKRAINE DURING THE PERIOD OF 1785-1870(2019) Mykhailenko, G. M.; Сheremisin, O. V.; Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.The article focuses on the problem of bribery and corruption in towns in the south of Ukraine between the end of the eighteenth century and the first half of the nineteenth century. The main focus is on the activities of public officials and deputies of municipal self-government. It is noted that the flourishing state of corruption and bribery in the region began to form under the conditions of the new socio-cultural situation that resulted from the fast processes of incorporation, colonization, adaptation, and modernization. The distance from the centre weakened control on the part of the State, and therefore corruption and bribery acquired new forms in the south of Ukraine in comparison with other regions of the Russian Empire. Also regional features of the flourishing state of corruption and bribery have been noted. Conclusions are made that corruption and bribery became usual occurrences of local life against which municipal communities came out, permanently forming an interaction mechanism with civil society. It is also noted that the struggle of local communities with different cases of bribery had practical results: a lot of officials were punished, and eventually sentenced to long terms of imprisonment.Item МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ХЕРСОНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТ.(2018) Черемісін, О. В.; Cheremisin, O. V.У статті досліджуються проблеми участі міського самоврядування Херсона у сфері благоустрою у другій половині XIX – на початку XX ст., що є частиною загальної проблеми з діяльності децентралізованих громад- ських інституцій на Півдні України. Метою статті є висвітлення конкретних результатів органів міського самоврядування Херсона щодо модернізації міського простору. Центральне місце належить аналізу модерніза- ційних тенденцій у розвитку інженерно-технічного господарства міста Херсона. Характеризується практична діяльність міського самоврядування з благоустрою місцевого життя. Досліджуються фінансові можливості херсонського бюджету в прибутково-видатковій частині й розглядаються конкретні витрати на оновлення інженерно-технічної інфраструктури міста досліджуваного періоду. У результаті зроблені висновки про роль міського самоврядування в розвитку благоустрою Херсона. In the present article the problem of participation of Kherson’s local self-government in the sphere of town improvement during the second half of the XIX – the beginning of XX cent. is studied, which constitutes the part of general problem in the activity of decentralized civil institutions in the south of Ukraine. The aim of the present article is to interpret concrete results of the activity of Kherson’s local self-government bodies in regard to modernization of the city’s territory. The analysis of modernization tendencies in development of engineering and technical property of the city of Kherson takes the central place in the study. Legislation acts which regulated the sphere of competence of civil government bodies in regard to development of the city’s infrastructure are closely investigated. Practical activity of Kherson’s municipal self-government in the sphere of local life’s improvement is also studied. Financial resources of Kherson’s budget in the revenue-expense items are studied; specific expenditures on renewal of engineering-technical infrastructure of the city of the studied period are investigated in particular. If we take into consideration new problematical issues in comparison with pre-reform administrative guardianship due to which the municipal self-government did not gain nearly anything without coordination with the governor’s office, we can not help noticing achievements of self-government in regard to taking care of town improvement after the reform in 1870. Peculiarity of the modernization process in Kherson in comparison with other towns was that water supplies, canalization and electrical lightning were conducted not simultaneously in the city, but separately in each part and only after the problem had previously been studied in detail and the calculation done in regard to what extent those innovations would be useful for the city’s budget. Since the deputies of local self-government, in the majority, were house-owners, new engineering and technical measures were conducted in their houses. As a result, some conclusions are made in regard to the role the local self-government played in the sphere of Kherson’s town improvement in the studied period. It is clarified that the modernization in town improvement in the city started after the town reform in 1870, which ensured more independence for the city council, whereas the acme of modernization process fell in 1880–1910. Notwithstanding the activity the local self-government demonstrated in modernizing engineering and technical infrastructure, the results of it were not spread over the whole city’s territory: suburbs were still devoid of civilization innovations, which displeased a plenty of local inhabitants.Item NEW UKRAINE VS NOVORUSSIA: MYTHS AND REALITIES OF GEOPOLITICAL CHANGES DURING THE SECOND HALF OF THE XVIIITH – AT THE END OF THE XIXTH CENTURY(2020) Mykhailenko, G. M.; Сheremisin, A. V.; Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.The aim of the research is to reconstruct the peculiarities of geopolitical changes, which took place on the territory of southern Ukraine during the second part of the XVIIIth – the end of the XIXth century. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, a human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical genetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the process of incorporation and colonization of the southern Ukrainian region has been specified on the basis of the documents unknown before. It has been emphasized that the southern Ukrainian region had a lot of peculiarities, which differed it from other regions of the Russian Empire. It was characteristic of the spirit of free enterprising; it nearly did not know any serfdom and, besides, through southern ports not only new goods but progressive ideas were spread out from modernized West Europe. The Empire had been striving to implement an artificial project “Novorussia” for a long time, but this policy became a failure. The region was populated by the Ukrainians; it was formed in close economical and socio-cultural relationships with the left and right banks Ukraine and became an integral part of Great Ukraine. In the research the south of Ukraine is characterized as “New Ukraine” to counterbalance Russia’s failed “Novorussia” project. The memoirs by West European and Russian political and public figures as well as ordinary travellers round the region have been studied and the attention is focused on the fact that the southern Ukrainian region had nothing in common with backward Russia. The same time, modernization, colonization, cultural and other factors only proved it. The Conclusions. As a result of the present research, the conclusions have been made saying that the term “New Ukraine” has more rights to exist as a manifestation of the beginning of “a new life” in many aspects (political, economical, socio-cultural, etc.). The new Ukrainian region from the very beginning was given a strong impetus to development in the West-European direction and the residents of the region did not inherit Russia’s values. Мета дослідження – розкрити й проаналізувати особливості геополітич них змін, які відбулись на території Півдня України в другій половині XVIII – кінці XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, автор ської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на викори стання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі невідомих раніше документів уточнено процес інкорпорації та колоніза ції південноукраїнського регіону. Наголошується, що Південь України мав багато особливос тей, що якісно вирізняли його серед інших регіонів Російської імперії. Для нього характерним був дух вільного підприємництва, він майже не знав кріпосного права, а через південні порти поширювалися не тільки товари, а й прогресивні ідеї модернізованої Західної Європи. Довгий час імперія намагалася реалізувати на Півдні України штучний проект “Новоросія”, але ця політика зазнала краху. Регіон заселявся українцями, формувався у тісному економічному та соціокультурному взаємозв’язку із Правобережжям і Лівобережжям, ставши органічною частиною Великої України. У дослідженні Південь України характеризується терміном “Нова Україна” як противага невдалому російському проекту “Новоросія”. У статті розглянуті спо гади західноєвропейських та російських політичних, громадських діячів і простих відвідувачів регіону, які фокусували увагу на тому, що південноукраїнський регіон не мав нічого спільного із відсталою Росією. Водночас модернізаційні, колонізаційні, культурні та інші фактори це лише підтверджували. Висновки. У результаті проведеного дослідження були зроблені висно вки про те що термін “Нова Україна” має більше прав на існування як вияв початку “нового життя” в багатьох аспектах (політичному, економічному, соціокультурному та інших). Ново-український регіон із самого початку існування прийняв потужний західноєвропейський напрям розвитку, а мешканці регіону не отримали в спадок російські цінності.Item ОБРАЗ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У ПОДОРОЖНІХ ПУТІВНИКАХ ІНОЗЕМЦІВ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX СТОЛІТЬ(2019) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.Дана стаття присвячена висвітленню образу південноукраїнського регіону у подорожніх путівниках іноземних мандрівників кінця XVIII – XIX ст. Відмічається, що в їх описах аналізуються загальні відомості про міста Півдня України, подаються історичні розповіді про регіон та короткі статистичні дані. Характеризуються також місцеві громади, їх образ та стиль життя, соціальні, національні, релігійні особливості співіснування, надається опис владних структур міст та регіону. Значна увага в описах мандрівників приділена природі та історичному минулому краю. Презентується загальний регіональний соціально-економічний розвиток Півдня України та відомості про головні й неординарні подробиці місцевого життя, які не увійшли до статистичних відомостей, а тому виступають неоціненними джерелами з історії побутового життя і культури. Зроблені висновки, що мандрівники знаходили міста південноукраїнського регіону особливими, новими і оригінальними, в яких ритм життя був специфічним, модерним та відмінним від інших регіонів Росії. Південь України розуміється не як частина Російської імперії, а як частина західноєвропейського соціокультурного простору. The study examines the image of Southern Ukraine region in the foreign travelers’ diaries of the late 18 and early 19 centuries. It highlights that their descriptions analyze general information about the towns in the South of Ukraine and they contain history stories about the region and brief statistical data. They also characterize the local communities, their image and life style, social, national, religious specificity of coexistence and they represent the descriptions of the government bodies of the towns and region. The travelers’ descriptions pay much attention to the region’s nature and historical past. They represent the data about general regional socio-economic development of the South of Ukraine and the information about major and extraneous details of the local life which is not contained in the statistical data therefore they are invaluable sources of the history of everyday life and culture. It can be concluded that the travelers considered the towns of Southern Ukrainian region to be special, new and original, with a specific modern rhythm of life, different from other regions of Russia. The South of Ukraine is thought to be not a part of the Russian Empire, but a part of the Western European socio-cultural space. Данная статья посвящена характеристике образа южноукраинского региона в описании иностранных путишественников конца XVIII – XIX вв. Отмечается, что в их описаниях анализируются общие сведения про города Юга Украины, даются исторические рассказы про регион и короткие статистические данные. Также характеризуются местные общества, их образ и стиль жизни, социальные, национальные, религиозные особенности сожительства, подается описание властных структур городов и региона. Значительное внимание в описаниях иностранцев уделяется природе и ысторическому прошлому края. Презентуется общее региональное социально экономическое развитие Юга Украины та сведения про главные и неординарные подробности местной жизни, которые не вошли в статистические описания, а поэтому выступают неоценимыми источниками по истории бытовой жизни и культуры. Сделаны выводы, что путешественники находили города южноукраинского региона особенными, новыми и оригинальными, в которых ритм жизни был спецефическим, современным та отличным от других регионов России. Юг Украины виделся не как часть Российской империи, а как часть западноевпропейского социокультурного пространства.Item МІСЬКІ КОШТОРИСИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ 1785–1917 рр.(2018) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.; Сheremisin, A. V.; Mykhailenko, G. M.; Черемисин, А.Стаття присвячена висвітленню проблем, пов’язаних із бюджетною сферою міст Півдня України кінця XVIII – початку XXст. Подається загальний огляд міських кошторисів досліджуваного часу та робиться порівняння фінансового стану міст дореформеного та післяреформеного періодів. Підкреслюється, що в міському фінансовому розвитку у дореформений та післяреформений періоди було більше схожого, ніж відмінного. Водночас, опубліковані звіти фінансової діяльності міських дум були лише завершальним елементом довгої та кропіткої роботи, яка починалася з планувальної діяльності міського самоврядування. Тому пропонується ознайомитися з джерелом, що дає уявлення про попередній розгляд річного кошторису у Сімферопольській міській думі 1890 р. У ньому охарактеризовані не тільки загальний фінансовий міський стан, але й пріоритетні напрями фінансової діяльності громадських установ, що може стати у нагоді й сучасним діячам місцевого самоврядування. The article is devoted to the coverage of problems related to the budgets of the cities of southern Ukraine in the late XVIII – early XX centuries. Overview of the city estimates, for this period, is characterized. Comparison of the financial condition of cities before and after reform are presented. It is emphasized that the city's financial development was more similar than the excellent, both in the pre reform and post-reform period. At the same time, published financial activity reports of the city councils were only the final part of a long and hard work that has begun with the planning of municipal government. Therefore, we are publishing a source for a preliminary review of the annual estimates in the Simferopol City Council in 1890. It describes not only the overall financial state of the city, but also the priority areas of financial activity of public institutions, which may well be useful for contemporary local self-government figures. It is concluded that among the priority areas of activity of the city duma in the XIX century were not only the operation of enterprises, tax collection, the construction of railways, water pipes, but also improvement sanitation, education and medicine. Статья посвящена характеристике проблем, связанными с бюджетной сферой городов Юга Украины конца XVIII – начала XX вв. Анализируется общий обзор городских бюджетов исследуемого периода. Происходит сравнение городских финансов между дореформенным и послереформенным периодами. Подчеркивается, что между ними особого различия не было, а существовало больше общего чем разного. Одновременно, опубликованные отчеты финансовой деятельности городских дум были лишь завершающим элементом долгой и трудоемкой работы, которая начиналась из планирования доходов и расходов. Поэтому нами публикуется источник, раскрывающий подготовительный этап работы органов самоуправления в Симферопольской городской думе 1890 г. В нем охарактеризован не только общее финансовое состояние, но и приоритетные направления деятельности гражданский институций, который может пригодиться и современным деятелям городского самоуправления. Сделан вывод о том, что среди приоритетных направлений деятельности городской думы в XIX в. были не только эксплуатация предприятий, сбор налогов, строительство железных дорог, водопроводов, но и благоустройство, санитарно-гигиеническое состояние, образование и медицина.Item CORRUPTION AND BRIBERY IN TOWNS OF THE SOUTH OF UKRAINE DURING THE PERIOD OF 1785-1870(2019) Mykhailenko, G. M.; Сheremisin, A. V.; Михайленко, Г. М.The article focuses on the problem of bribery and corruption in towns in the south of Ukraine between the end of the eighteenth century and the first half of the ninete-enth century. The main focus is on the activities of public officials and deputies of municipal self-government. It is noted that the flourishing state of corruption and bribery in the region began to form under the conditions of the new socio-cultural situation that resulted from the fast processes of incorporation, colonization, adaptation, and modernization. The distance from the centre weakened control on the part of the State, and therefore corruption and bribery acquired new forms in the south of Ukraine in comparison with other regions of the Russian Empire. Also regional features of the flourishing state of corruption and bribery have been noted. Conclusions are made that corruption and bribery became usual occurrences of local life against which municipal communities came out, permanently forming an interaction mechanism with civil society. It is also noted that the struggle of local communities with different cases of bribery had practical results: a lot of officials were punished, and eventually sentenced to long terms of imprisonment.Item ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ(2018) Приймак, В. В.; Pryimak, V. V.У роботі визначено стан екологічної безпеки використання мінеральних добрив за вирощування озимої пшениці без зрошення в умовах Південного Степу України. Сорт озимої пшениці Херсонська безоста показав найкращі врожайні дані протягом проведення наукових досліджень. Проте за використання карбаміду приріст урожайності на 22,06 % був ще вищим. Відповідно до зроблених нами розрахунків, коефіцієнт ефективності використання добрив (Kеф) у полі пшениці озимої Херсонська безоста для гранульованого добрива аміачна селітра складав на 12,78 % менше ніж у варіанті пшениця озима Кірія. Коефіцієнт ефективності використання добрив (Kеф) для мінеральних гранульованих добрив значно перевищує цей же показник для рідких добрив, оскільки за меншої кількості внесеної діючої речовини врожайність зростає. Це свідчить про високу господарську ефективність використання гранульованих видів добрив у агротехнологіях вирощування сільськогосподарських культур. З цією метою найефективніше застосовувати аміачну селітру у посівах пшениці озимої Херсонська безоста та Кірія. Визначення екотоксу дозволило визначити екотоксичність досліджуваних речовин і відповідно оцінити відносну небезпеку забруднення навколишнього природного середовища цими речовинами. Серед застосованих мінеральних добрив, найбільш безпечною є аміачна селітра. В работе определено состояние экологической безопасности использования минеральных удобрений при выращивании озимой пшеницы без орошения в условиях Южной Степи Украины. Сорт озимой пшеницы Херсонская безостая показал лучшие урожайные данные в течение проведения научных исследований. Однако при использовании карбамида, прирост урожайности на 22,06% был еще выше. Согласно сделанным нами расчетов, коэффициент эффективности использования удобрений (Кеф) при выращивании пшеницы озимой Херсонская безостая для гранулированного удобрения аммиачная селитра составлял на 12,78% меньше, чем в варианте пшеница озимая Кирия. Коэффициент эффективности использования удобрений (Кеф) для минеральных гранулированных удобрений значительно превышает этот же показатель для жидких удобре ний, поскольку при меньшем количестве внесенного действующего вещества, урожайность повышается. Это свидетельствует о высокой эффективности использования гранулированных видов удобрений в агротехнологиях выращивания сельскохозяйственных культур. С этой целью эффективно применять аммиачную селитру при посевах озимой пшеницы Херсонская безостая и Кирия. Определение экотокса позволило определить экотоксичность исследуемых веществ и соответственно оценить относительную опасность загрязнения окружающей среды этими веществами. Среди применяемых минеральных удобрений, наиболее безопасной является аммиачная селитра. The article deals with the ecological safety of application of mineral fertilizers in winter wheat cultivation without irrigation in the Southern Ukrainian Steppe. It has been established that in case of nitrogen fertilizer applying it is necessary to take into account: the availability in soils to available nitrogen forms, the plants nitrogen needs for obtaining the corresponding yield, and also the plants response to different forms of nitrogen fertiliz ers. The nitrogen fertilizers are readily soluble and easily washable, they are preferably introduced before sowing and used as a source of plant nutrients. Having examined the agroecological assessment of the main traditional types of fertilizers, it can be argued that when we apply 100 kg of ammonium nitrate, the soil is replenished by 84 mg / hectare of nickel, 20–25 mg / hectare of cadmium, zinc and cuprum. Such amount of impurities is safe for soil ecology (Tc > 100), but when the planned doses of fertilizer (larger than 35 kg / ha) are applied, the concentration of heavy metals will increase, and that is potentially dangerous. Concerning the surface water pollution, the greatest danger is the cadmium impurity (water quality, grade 3). The variety of winter wheat Khersons`ka bezosta showed the best harvest results in scientific research. However, the application of urea increased the yield by 22.06%. Fertilizer Efficiency Coefficient (FEC) for granulated mineral fertilizers significantly exceeds the same index for liquid fertilizers, because the yield increases with the lower amount of this applied active substance. It demonstrates the economic efficiency of granulated fertilizers application in agrotechnologies. To that end, ammonium nitrate application to winter wheat of Khersons`ka bezosta and Kiriia is the most effective. Ecotoxicological risk assessment allowed to define the ecotoxicity of the substances and to evaluate the hazards and risks associated with environmental contamination. Ammonium nitrate is the most dangerous among the applied mineral fertilizers.