ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
7 results
Search Results
Item РОЛЬ КЛУБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ФОРМИРОВАНИИ У ПОДРОСТКОВ ТОЛЕРАНТНОСТИ К ДЕТЯМ С ОСОБЫМИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫМИ ПОТРЕБНОСТЯМИ(2020) Оспанова, Я. Н.; Слюсаренко, Н. В.; Оспанова, Я. М.; Ospanova, Ya. N.; Slyusarenko, N. V.В статье показана роль клубной деятельности в формировании у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями. Акцентировано, что клуб как институт социализации воздействует на учащихся разнообразными способами и выполняет целый ряд особых, присущих только ему функций. Обращено внимание на необходимость правильной организации деятельности клуба, в частности на то, что важным условием является добровольное вступление подростков в клуб, без принуждения взрослыми. Подчеркнуто, что для успешного достижения цели и задач программы клубной деятельности необходим правильный подход к управлению клубом со стороны педагогов (главные стратегические цели клуба определяют педагоги, а конкретные мероприятия и тактические планы выносятся на Совет клуба и обсуждаются его членами). Приведены данные об апробации на базе школы-гимназии г. Нур-Султан (Казахстан) программы клубной деятельности по формированию у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями. На первом этапе ее реализации был определен уровень толерантности отношения подростков к детям с особыми образовательными потребностями посредством нескольких методов диагностики. Полученные результаты были не утешительными. Программа клуба включала различные формы и методы работы (беседы, психологопедагогические тренинги, творческую деятельность, воспитательные и досуговые мероприятия и т. п.) и доказала свою эффективность (произошли изменения в сторону повышения по показателям уровней толерантности). К тому же подростки изъявили желание продолжить работу в клубе. Констатировано, что формирование у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями в клубной деятельности является целесообразным и приводит к положительным изменениям когнитивного, мотивационного и поведенческого компонентов при совместном взаимодействии в общении, спорте, учении, досуге, различных воспитательных мероприятиях. The article shows the role of club activities in the tolerance formation in adolescents to children with special educational needs. It has been emphasized that the club as an institution of socialization affects pupils in a variety of ways and performs a number of special functions unique to it. The attention has been focussed on the need for proper organization of the club’s activities, in particular, that the important condition is the voluntary entry of adolescents into the club, without coercion by adults. It has been underlined that in order to successfully achieve the goals and objectives of the club activities program, the correct approach to club management by teachers is necessary (the main strategic goals of the club are determined by teachers, and specific activities and tactical plans are submitted to the Club Council and discussed by its members). The data on testing on the basis of the school-gymnasium of Nur-Sultan (Kazakhstan) of the club activities program to develop tolerance in adolescents to children with special educational needs have been presented. At the first stage of its implementation, the tolerance level of the attitude of adolescents to children with special educational needs has been determined through several diagnostic methods. The results were not encouraging. The club’s program included various forms and methods of work (conversations, psychological and pedagogical training courses, creative activities, educational and leisure activities, etc.) and proved its effectiveness (there were changes to increase the indicators of tolerance levels). In addition, adolescents expressed a desire to continue their activities in the club. It has been stated that the tolerance formation in adolescents to children with special educational needs in club activities is advisable and leads to positive changes in the cognitive, motivational and behavioural components in the joint interaction in communication, sports, learning, leisure, and various educational activities. У статті показана роль клубної діяльності у формуванні у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами. Акцентовано, що клуб як інститут соціалізації впливає на учнів різноманітними способами і виконує цілу низку особливих, притаманних тільки йому функцій. Звернуто увагу на необхідність правильної організації діяльності клубу, зокрема на те, що важливою умовою є добровільний вступ підлітків до клубу, без примусу дорослими. Підкреслено, що для успішного досягнення мети і завдань програми клубної діяльності необхідний правильний підхід до управління клубом з боку педагогів (головні стратегічні цілі клубу визначають педагоги, а конкретні заходи і тактичні плани виносяться на Раду клубу і обговорюються його членами). Наведено дані про апробацію на базі школи-гімназії м Нур-Султан (Казахстан) програми клубної діяльності з формування у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами. На першому етапі її реалізації було визначено рівень толерантності відношення підлітків до дітей з особливими освітніми потребами за допомогою декількох методів діагностики. Отримані результати були не втішними. Програма клубу включала різні форми і методи роботи (бесіди, психолого-педагогічні тренінги, творчу діяльність, виховні та дозвільні заходи і т. ін.) і довела свою ефективність (відбулися зміни в бік підвищення за показниками рівнів толерантності). До того ж підлітки виявили бажання продовжити роботу в клубі. Констатовано, що формування у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами в клубній діяльності є доцільним і призводить до позитивних змін когнітивного, мотиваційного і поведінкового компонентів при спільній взаємодії у спілкуванні, спорті, навчанні, дозвіллі, різних виховних заходах.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОРСЬКОЇ ПРАЦІ НА ТОЛЕРАНТНІСТЬ МОРЯКІВ МІЖНАРОДНИХ ЕКІПАЖІВ(2016) Шерман, М. І.; Шерман, М. И.; Sherman, M. I.На підставі аналізу відомостей фахово-орієнтованих джерел та матеріалів власних досліджень проаналізовано особливості професійної діяльності та життєдіяльності моряків сучасного торгівельного флоту у складі міжнародного екіпажу. З’ясовано, що основними особливостями у контексті дослідження є відносна соціальна ізоляція, інформаційний дефіцит, вимушена обмеженість безпосереднього соціального оточення, відсутність чіткого розділення виробничої та побутової сфер, неможливість організації «приват- ного» простору. Окреслені особливості підсилюють чинники, потенційно здатні спровокувати міжособистісні та міжгрупові конфлікти, а саме етнічні стереотипи, етноцентризм, істотну відмінність національних менталітетів, груповий фаворитизм. Запропонована дефініція толерантності моряка як складного особистісного утворення, невід’ємної складової його професійної культури, що надає можливість особі активно взаємодіяти із зовнішнім світом та професійним оточенням з метою відновлення своєї нервово- психічної рівноваги, успішної адаптації до умов буття та праці, розвитку позитивних взаємин з собою та оточенням у проблемних і стресових ситуаціях на основі взаєморозуміння, взаємоповаги, знанні етнокультурних та релігійних особливостей інших членів екіпажу, виваженості та стриманості, критичного ставлення до культурних стереотипів. На основании анализа сведений профессионально ориентированных источников и материалов соб- ственных исследований проанализированы особенности профессиональной деятельности и жизнедеятельности моряков современного торгового флота в составе международного экипажа. Установлено, что основными особенностями в контексте исследования являются относительная социальная изоляция, информационный дефицит, вынужденная ограниченность непосредственного социального окружения, отсутствие четкого разделения производственной и бытовой сфер, невозможность организации «личного» простанства. Очерченные особенности усиливают факторы, потенциально способные спровоцировать межличностные и межгрупповые конфликты, а именно этнические стереотипы, етноцентризм, существенное отличие национального менталитета, групповой фаворитизм. Предложена дефиниция толерантности моряка как сложного личностного образования, неотъемлемой составляющей его профессиональной культуры, которая предоставляет возможность личности активно взаимодействовать с внешним миром и профессиональным окружением с целью возобновления своего нервно-психического равновесия, успешной адаптации, к условиям бытия и труда, развития позитивных взаимоотношений с собой и окружением в проблемных и стрессовых ситуациях на основе взаимопонимания, взаимоуважения, знании этно-культурных и религиозных особенностей других членов экипажа, взвешенности и сдержанности, критического отношения к культурным стереотипам. Based on the analysis of professionally oriented information sources and materials of own research analyzes the features of professional activity and life of the modern sailor of the merchant Navy as part of an international crew. It is established that the main features in the context of the study are the relative social isolation, information deficit, forced the limitations of the immediate social environment, absence of clear division of industrial and domestic spheres, the inability of the organization «personal» space. Outlined features increase the factors that have the potential to provoke interpersonal and intergroup conflict, namely ethnic stereotypes, ethnocentrism, the significant difference of national mentality, group favoritism. The proposed definition of tolerance of a sailor as a complex personal education, an integral component of his professional culture that allows the individual to interact with the outside world and professional environment with the purpose to restore his mental equilibrium, successful adaptation to the conditions of existence and labour, the development of positive relationships with themselves and the environment in problematic and stressful situations on the basis of mutual understanding, respect, knowledge of ethno-cultural and religious characteristics of other members of the crew, balance and restraint, a critical attitude to cultural stereotypes.Item ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНА ДЕТЕРМІНАНТА РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА(2012) Костючков, С. К.Розглядаються проблеми утвердження толерантності, як базової характеристики індивіда-члена громадянського суспільства. Автор зосереджує увагу на комплексі чинників, які продукують інтолерантность в сучасному українському суспільстві, визначає можливі шляхи їх редукції або усунення.Item Особенности формирования свойств, признаков и качеств человека политического: биополитическая интерпретация(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.В статье рассматриваются вопросы биополитических исследований поведения человека на основе генетической и средовой детерминации его биосоциальных характеристик, исследуется роль наследственности и условий среды с акцентом на то, что поведение человека формируется вследствие их комбинированного воздействия, осложненного взаимодействием и взаимовлиянием генов и среды. Особое внимание уделено процессу политической социализации личности и явлениям толерантности/интолерантности, как продуктам социального взаимодействия. Подчеркивается, что что политическая социализация личности – бивалентный, двунаправленный процесс воздействия государства и общества на индивида с целью интеграции его в существующую систему политических отношений, сознательного восприятия самим индивидом политических норм, ценностей, установок. Указано на важность биополитического аспекта политической социализации, что предполагает достаточно высокую автономию личности в процессе выбора политических позиций, их произвольную замену, а также возможность руководствоваться в этом процессе внутренними, иногда бессознательными, предпочтениями и убеждениями. Сделан вывод о том, что специфика современной биополитики видится в ее сконцентрированном интересе к проблемам общества, связанным как с политическими, социальными и экономическими условиями существования человека, так и с его биологической природой. This article discusses the biopolitical studies of human behavior on the basis of genetic and environmental determination of its biosocial characteristics, examines the role of heredity and environmental conditions, with emphasis on the fact that human behavior is formed as a result of their combined influence, complicated interaction and interference of genes and environment. Particular attention is given to the process of political socialization of the individual and the phenomena of tolerance / intolerance, as a product of social interaction. It is emphasized that the political socialization of the person - a bivalent, bidirectional process of influence of the state and society to the individual in order to integrate it into the existing system of political relations, conscious perception by the individual political norms, values, attitudes. It stressed the importance of biopolitical aspect of political socialization that involves relatively high autonomy of the individual in the selection process of political positions, their random substitution, as well as the ability to be guided in this process internal, sometimes unconscious preferences and beliefs. The conclusion is that the specificity of modern biopolitics is seen in her concentrated interest in the problems of society, related both to the political, social and economic conditions of human existence, and with its biological nature.Item РЕЛІГІЙНІСТЬ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ НА ХЕРСОНЩИНІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 2011 РОКУ)(2011) Галіченко, М. В.; Поліщук, І. Є.; Полищук, И. Е.; Галиченко, М. В.; Polishchuk, I. Е.; Galichenko, M. V.Стаття висвітлює результати соціологічного дослідження, проведеного викладачами кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук Херсонського державного університету, яке було спрямоване на вивчення релігійних орієнтацій студентської молоді Херсонщини. Статья знакомит с результатами социологического исследования, которое было проведено кафедрой философии и социально-гуманитарных наук Херсонского государственного университета, целью которого было изучение религиозных ориентаций студенческой молодежи Херсонщины. In the article exposition results of sociological research of teachers of department of philosophy of the Kherson state university devoted the problems of religious orientations of student young people of Kherson region.Item ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ(2016) Сугейко, Л. Г.; Sugeiko, L. H.У статті розкрито значимість виховання толерантності у майбутніх учителів початкової школи як важливого засобу професійної підготовки; здійснено огляд основних складових толерантності як компоненту полікультурної компетенції; розглянуто деякі засоби української мови, за допомогою яких можна виховувати толерантність в учнів початкових класів, як важливу складову навчання. Особливу увагу приділено комунікативній толерантності як фактору виховання людини, яка здатна створити психологічно комфортні умови співпраці, досягнення взаєморозуміння, що є важливим для педагогічної діяльності. Саме дисципліни гуманітарного циклу формують знання про культуру свого народу і культурні досягнення інших народів, що дає можливість виховувати в учнів почуття патріотизму і ставлення до своєї культури, і своєї мови як до національно-культурних цінностей. Адже саме в навчально-виховному процесі можна сформувати ментальні риси школяра, сформувати менталітет толерантності. .Item ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ(2016) Мельничук, Ю. Ю.; Melnichuk, Y. Y.У статті проаналізовано витоки становлення проблеми мовної толерантності, визначено її місце по відношенню до міжнаціональної толерантності. Здійснено спробу з’ясувати напрямки підвищення рівня толерантності в Херсонській області. Для перевірки стану готовності майбутнього вчителя до виховання мовної толерантності у молодших школярів було проведено діагностичне тестування серед студентів факультету дошкільної та початкової освіти Херсонського державного університету. Виявлено, що майже половина майбутніх учителів початкових класів не готова до формування мовної толерантності в учнів. Автором описано елементи практичної підготовки студентів факультету дошкільної та початкової освіти, які мають на меті зацікавлення студентів цією проблемою, формування в них активної життєвої позиції та моральних цінностей.