ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
6 results
Search Results
Item AUTHOR’S EXPERIENCE IN TRAINING PUPILS OF SPECIALIZED OUT-OF-SCHOOL EDUCATIONAL INSTITUTIONS TO RESEARCH WORK BY MEANS OF INFORMATIONAL AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES(2016) Voronkin, O.; Воронкін, О. С.In the article the author’s experience in pupils’ training of Junior Academy of Sciences of Ukraine to research work by means of informational and communication technologies is presented. The three-tiered approach (popular science, experimental, fundamental levels) to the organization of personal oriented study in Physics covered such didactic principles as accessibility, visibility, scientific and systematic is considered. At the first level, pupils should be inculcated by interest in physics, its specificity, the terms etc. At the second level the experiment and demonstration of physical phenomena have a paramount importance, which aims to encourage students to make self-facilitated conclusions. At the third level the laboratory works and method of problem learning allow students to develop the ability independently to solve physical tasks. It is concluded that at each of these levels the means of information and communication technologies should be used. As an example, the author reviews the experience of open online course «Introduction to Physics of Sound», designed for pupils of specialized out-of-school educational institutions. We presented the main issues of the online course and examples of cognitive activity of pupils. У статті висвітлюється авторський досвід підготовки учнів Малої академії наук України до науково-дослідної роботи засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто трирівневий підхід (науково-популярний, експериментальний, фундаментальний рівні) до організації особистісно зорієнтованого навчання фізики, що охоплює такі дидактичні принципи, як доступність, наочність, науковість і системність. На першому рівні учням потрібно прищепити інтерес до фізики, показати її специфіку, значення термінів тощо. На другому рівні першорядне значення починає відігравати експеримент і демонстрація фізичних явищ, що має на меті стимулювати учнів робити самостійні висновки. На третьому рівні особливої актуальності набувають лабораторні роботи та метод проблемного навчання, який дозволяє виробити в учнів уміння самостійно розв’язувати фізичні задачі. Робиться висновок, що на кожному з цих рівнів доцільно використовувати ті чи ті засоби інформаційно-комунікаційних технологій. Як приклад розглядається досвід проведення авторського відкритого он-лайн курсу «Вступ до фізики звуку», призначеного для учнів профільних позашкільних навчальних закладів. Викладаються основні питання організації он-лайн курсу й наводяться приклади активізації пізнавальної діяльності учнів.Item ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЬЮТОРА В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ(2016) Воронкін, О. С.; Voronkin, O.У статті представлено результати аналізу складових діяльності мережного тьютора. Розгляд типів взаємодії суб’єктів навчального процесу (взаємодія зі змістом та міжособистісна взаємодія) у дистанційному курсі показав, що всі вони мають враховуватися при проектуванні курсу і модеруватись тьютором у ході навчання. Встановлено, що ефективне навчання відбувається тоді, коли кожен студент має можливість використати у курсі свій стиль навчання, для чого має передбачатися повний цикл навчання, що об’єднує різні навчальні стилі. Виходячи з аналізу моделей діяльності мережного тьютора, виокремлено наступні структурні компоненти його професійної компетентності: інформатична, організаційна, психолого-педагогічна, технічна, фахова, особистісна, компетенція ведення онлайн комунікації. Таким чином, тьютор має знати не тільки предметний зміст, а й інформативні, методологічні, організаційні, психолого- педагогічні, технічні засади організації навчального процесу. Особливого значення набуває вміння планувати (проектувати) кінцевий результат своєї діяльності та готовність опановувати нові технології. Окрема увага приділена критеріям та методам оцінювання ефективності діяльності тьютора. Показано, що оцінка ефективності має спиратися на цілі і зміст роботи тьютора і може відбуватися за допомогою кількісного та якісного методів. Кількісний метод дозволяє зібрати дані, які можуть бути статистично оброблені. Якісний метод більш суб’єктивний, у той же час він є гнучким і динамічним. Актуалізується питання щодо необхідності розробки програм підготовки мережних тьюторів на державному рівні. The article demonstrates the results of the online tutor’s activity components. The review of the interaction between the learners (content interaction and interpersonal interaction) in the distance course has shown that all of these elements should be taken into account in the course designing and should be later moderated by the tutor in the process of learning. It has been determined that effective learning occurs only in case of the possibility to sattisfy each student’s learning style. The complete learning circle should include different learning styles to follow the abovementioned requirements. According to the analysis of the online tutoring models the following structural components of tutor’s professional competence were defined: informative, organizational, psychological and pedagogical, technical, professional, personal, competence of online communication. Thus, in addition to the subject matter the tutor has to know psychological and pedagogical, organizational, methodological and technical bases of learning organization. The ability to plan (project) the expected final result of tutor’s activity and the readiness to learn new technologies appear particularly important. Different criteria and methods of evaluation of the effectiveness of tutor’s activity have been studied. It is shown that the estimation of the activity effectiveness should be based on the goals and the content of tutor’s activity, and it can be performed by quantitative and qualitative methods. Quantitative method permits collecting the data which can be analyzed statistically. The qualitative method is more subjective, flexible and dynamic. The paper states the currency of the requirement of online tutors training programs on the state level.Item ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ УКРАЇНИ(2015) Воронкін, О. С.; Voronkin, O.У статті представлено результати експертного опитування, що проводилося з метою визначення перспектив розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів вишів України. Розглядається 68 параметрів, об’єднаних у чотири узагальнених складові: організаційна, психолого-педагогічна, програмно-апаратна і методологічна. Представлена своєрідна програма перспектив – рейтинг пріоритетності параметрів, що характеризують розвиток інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Визначено, що найбільші перспективи матимуть: змішане навчання; системне використання пошукових методів навчання (дослідницький і евристичний); особистісно орієнтований підхід; збільшення ролі неформального навчання у вищій освіті; формування в учнів умінь самостійно здобувати знання; короткострокові програми дистанційного навчання; мобільні засоби зв’язку і портативні обчислювальні засоби; нові людино-машинні інтерфейси; вільне та відкрите програмне забезпечення; хмарні технології; застосунки, основанні на технологіях штучного інтелекту (пошукові системи з елементами семантики, лінгвістичні системи, системи прийняття рішень та управління); комплексна, багатопрофільна та міждисциплінарна підготовки викладачів. Актуалізується питання щодо необхідності розвитку системи стандартів у ІКТ-середовищі. The article presents the results of the expert survey conducted to determine the perspective of development of information and communication technology of education of students in higher educational institutions of Ukraine. The lines of ICT development are forming four generalized sections (organizational, psychological and pedagogical, hardware and software, methodological sections). On the basis of an expert assessment are identified perspectives of 68 lines. The ranking of priority's lines of development of ICT are presented. It was determined that the greatest prospects will be: blended learning; research teaching method and heuristic teaching method; student-centered approach; increasing the role of informal education; the formation of students' abilities to independently acquire knowledge; short-term distance learning programs; portable computing devices; the new human machine interfaces; free and open-source software; cloud computing; artificial intelligence technology (search computing with elements of semantics, linguistic systems, decision support system); integrated, multidisciplinary and interdisciplinary training of teachers. Actualized question concerning the need to develop a system of standards in ICT environment.Item ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИЩІЙ ОСВІТІ ЯК ОБ’ЄКТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (ДРУГА ПОЛОВИНА XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТТЯ) (2015) Воронкін, О. С.; Воронкин, А. С.; Voronkin, O.У статті здійснено історико-педагогічний аналіз психолого-педагогічних досліджень інформаційно-комунікаційних технологій з 1950-х років до сьогодення. Описано персональний внесок вітчизняних науковців у справі дослідження ІКТ. Проаналізовано матеріали періодичних видань і дисертацій. Виокремлено наступні напрямки дисертаційних досліджень: а) психолого-педагогічні основи застосування програмованого навчання, екранно-звукових засобів, технічних засобів навчання та засобів автоматизації навчального процесу; б) використання автоматизованих (інформаційних) навчальних систем і класів, побудова діалогових навчальних систем, дидактичні можливості комп’ютера; в) проблеми інформаційної підготовки, інформаційної культури (компетентності) студентів (викладачів); г) психологічні, дидактичні, філософські, методичні аспекти організації навчання з використанням ІКТ; д) розвиток інформаційно-освітнього середовища та інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Крім педагогічних, психологічних та інших аспектів використання ІКТ, робиться наголос на важливій ролі технологічних засобів підтримки неперервності освітнього процесу. Розглянуто можливі варіанти щодо реалізації форм навчальної діяльності в насиченому ІКТ-середовищі – лекційні, семінарські, консультаційні, лабораторні заняття, вебінари. Можна зробити висновок, що найефективніший вид навчальної діяльності передбачає такий ступінь засвоєння матеріалу, при якому студент може навчати іншого. В статье осуществлен историко-педагогический анализ психолого-педагогических исследований информационно-коммуникационных технологий с 1950 по настоящее время. Описан персональный вклад отечественных ученых в исследовании ИКТ. Проанализированы материалы периодических изданий и диссертаций. Выделены следующие направления диссертационных исследований: а) психолого-педагогические основы применения программированного обучения, экранно-звуковых средств, технических средств обучения и средств автоматизации учебного процесса; б) использование автоматизированных (информационных) обучающих систем и классов, построение диалоговых обучающих систем, дидактические возможности компьютера; в) проблемы информационной подготовки, информационной культуры (компетентности) студентов (преподавателей); г) психологические, дидактические, философские, методические аспекты организации обучения с использованием ИКТ; д) развитие информационно-образовательной среды и информационно-коммуникационных технологий обучения. Кроме педагогических, психологических и других аспектов использования ИКТ, делается упор на важную роль технологических средств поддержки непрерывности образовательного процесса. Рассмотрены возможные варианты по реализации форм учебной деятельности в насыщенной ИКТ-среде – лекционные, семинарские, консультационные, лабораторные занятия, вебинары. Делается вывод, что самый эффективный вид учебной деятельности предполагает такую степень усвоения материала, при котором студент сможет научить другого. The article presents the historical and pedagogical analysis of psychological and educational research of information and communication technologies from 1950 to the present time. The personal contribution of scientists in the study of ICT is described. Materials of periodicals and PhD theses are analyzed. Identified the following areas of dissertation researchs: a) psychological and pedagogical basis of programmed instruction, study aids and automation of the educational process; b) the use of automated (information) systems and training classes to build interactive learning systems, didactic capabilities of your computer; c) the problem of information culture (competence) of students (teachers); d) psychological, didactic, philosophical, methodological aspects of the organization of learning using ICT; e) the development of information and educational environment and information and communication technology of training.nIn addition to educational, psychological and other aspects of the use of ICT, important role belongs to the technological aids to support lifelong learning. The possible versions for the implementation of the forms of training activities in ICT environment - lectures, seminars, consulting, laboratory classes and webinars are considered. The author concludes that the most effective forms of learning activity involves a level of mastery of the material in which the student will be able to teach others.Item РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ У 90-Х РОКАХ XX СТ. – НА ПОЧАТКУ XXI СТ.(2014) Воронкін, О. С.; Воронкин, А. С.; Voronkin, O.У статті на основі широкого кола джерел і матеріалів здійснено спробу визначити і охарактеризувати основні віхи еволюції інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів вищих навчальних закладів України з 90-х років XX ст. до сьогодення. Історичні етапи досліджуються на основі аналізу матеріалів науково-практичних конференцій, спеціалізованих фахових видань у галузі педагогічних наук та інших навчально-методичних видань, а також юридичної бази, організаційних аспектів, процесів інформатизації та комп'ютеризації навчальних закладів. Розглядається еволюція міжнародних програм і рекомендацій у системі підготовці фахівців інформаційного профілю, а також національна структура ІТ-спеціальностей. Робиться висновок, що у 1990-х роках відбувалася системна підтримка ІКТ на всіх рівнях освіти та зароджувалися перші дистанційні технології навчання, у 2000-х роках розвиваються технології веб-орієнтованого навчання та інші технології навчання. Широке впровадження ІКТ в навчальний процес сприяло появі нових спеціальностей, у тому числі для підготовки науково-педагогічних кадрів, широкої підтримки віртуальних навчальних середовищ, масової реалізації концепцій відкритої та неперервної системи освіти, а також напрацюванні міжнародних та національних стандартів і рекомендацій щодо викладання інформатичних дисциплін в університетах. В статье на основе анализа большого числа публикаций предпринята попытка определить и охарактеризовать основные вехи эволюции информационно- коммуникационных технологий обучения студентов высших учебных заведений Украины с 90-х годов XX в. до сегодняшнего дня. Исторические этапы исследуются на основе анализа материалов научно-практических конференций, специализированных профессиональных изданий в области педагогических наук и других учебно-методических изданий, а также юридической базы, организационных аспектов, процессов информатизации и компьютеризации учебных заведений. Рассматривается эволюция международных программ и рекомендаций в системе подготовке специалистов информационного профиля, а также национальная структура IТ-специальностей. Делается вывод, что в 1990-х годах происходила системная поддержка ИКТ на всех уровнях образования и зарождались первые дистанционные технологии обучения, а в 2000-х годах развиваются технологии веб- ориентированного обучения и другие технологии обучения. Широкое внедрение ИКТ в учебный процесс способствовало появлению новых специальностей, в том числе для подготовки научно-педагогических кадров, широкой поддержки виртуальных учебных сред, массовой реализации концепций открытой и непрерывной системы образования, а также выработке международных и национальных стандартов и рекомендаций по преподаванию IT-дисциплин в университетах. The article presents results of analysis research of the evolution of information and communication technology of education of students in higher educational institutions of Ukraine with 90-s XX century until today. Based on the analysis of materials of scientific conferences, specialized professional publications in the field of pedagogical sciences and other educational publications, as well as the legal framework, organizational aspects, processes of information and computerization of educational institution historical stages are studied. The evolution of international programs and recommendations on the learning, as well as the national framework of IT specialties are considered. The historical stages are identified and named (1990-e - system support of ICT of education at all levels and the emergence of the first distance learning technologies, 2000-s – development web-based learning technology and others learning technologies). Massive introduction of ICT in the learning process contributed to the emergence of new professions, including training of the teaching staff, support of virtual learning environments, mass realization of concepts of open and lifelong learning as well as the development of international and national standards and recommendations for the teaching of IT-disciplines in the universities.Item ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ З ФІЗИКИ – ПОЗАШКІЛЬНА ПІДГОТОВКА ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ ДО ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ(2012) Воронкін, О. С.У статті розглядається досвід проведення педагогічного експерименту – відкритого дистанційного курсу «Вступ до фізики звуку»