ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
37 results
Search Results
Item RECENT MORPHODYNAMICS AND CLOSURE IMPLICATIONS OF A NON-TIDAL INLET: LAZURNENSKA PRORVA, BLACK SEA COAST, UKRAINE(2023) Davydov, O. V.; Buynevich, I. V.; Давидов, О. В.; Буйневич, І. В.Ephemeral inlets are important and specific components of the coastal barriers of the World Ocean. Within tidal coasts, the corresponding channels are called tidal inlets, and within non-tidal coasts – breaches (prorvas, promoiny, prorany). Ephemeral inlets are important for the development of coastal barrier systems. First of all, they perform the function of hydrological control, determining the features and scale of water exchange between the water bodies adjacent to the barrier. The function of ephemeral inlets aimed at determining the volume and direction of coastal and marine sediment movement is called geological control. The peculiarities of the movement of different species of plants and animals through ephemeral inlets are called ecological control. In this context, the parameters of the studied inlets, the duration of their functioning, and the frequency of closure and opening determine the specific conditions of the adjacent water bodies. Within the coastal barriers of the non-tidal seas, ephemeral inlets most often occur and function for a long period of time within the accumulative forms of the Tendra-Dzharylgach system. The corresponding barrier is characterized by a certain variety of prorvas associated with the hydrodynamic conditions of the adjacent water bodies. Among all the prorvas of the above coastal system, the Lazurnenska prorva is the most famous. It should be noted that this name should be understood as all ephemeral inlets that periodically appeared and functioned in the root part of the Dzharylgach Spit. Interest in the Lazurnenska prorva increased after news of its artificial closure spread through a significant number of Ukrainian information resources. Information about the peculiarities of the emergence and functioning of the Lazurnenska prorva is based on certain field materials from almost sixty years ago (Pravotorov I., Shuisky Y., Kotovsky I., Vykhovanetz G., and Davydov O.). The available historical and cartographic material, which covers approximately two hundred and thirty years, allows us to determine the frequency and duration of the functioning of the breaches. The available satellite images make it possible to determine the patterns of evolution of the studied breach over a forty-year period. The Lazurnenska prorva has certain dynamic trends throughout the year. In the cold season, when waves and wind currents from the east and northeast dominate, the breach widens and deepens. In the warm season, when waves and wind currents from the west and southwest become more active, the breach channel narrows. In June 2022, it was determined that the studied prorvas was closed (based on satellite images analysis). The analysis indicates that there is a natural tendency for the prorvas closure, but we do not have reliable information on the main reason for the closure. At the beginning of June 2023, the breach has been closed for a year. Under the conditions of long-term closure or artificial maintenance of this condition, very unfavorable consequences will occur within Dzharylgach Bay. Важливими та специфічними складовими берегових бар’єрів Світового океану є ефемерні протоки. В межах припливних берегів відповідні протоки називаються tidal inlets, а в межах неприпливних – прорви (промоїни, прорани). Ефемерні протоки мають важливе значення для розвитку берегових бар’єрних систем. Насамперед, вони виконують функцію гідрологічного контролю, зумовлюючи особливості та масштаби водообміну між прилеглими до бар’єру водоймами. Функція ефемерних проток спрямована на визначення об’ємів та напрямків руху прибережно-морських наносів має назву геологічний контроль. Особливості руху через ефемерні протоки різних видів рослин та тварин виділяються під назвою «екологічний контроль». В цьому контексті параметри досліджуваних проток, тривалість їх функціонування, періодичність закриття та відкриття визначають специфічні умови прилеглих водойм. В межах берегових бар’єрів неприпливних морів ефемерні протоки найбільш часто виникають та тривалий період часу функціонують в межах акумулятивних форм системи Тендра – Джарилгач. Для відповідного бар’єру характерне певне різноманіття прорв, пов’язане із гідродинамічними умовами прилеглих водойм. Серед всіх прорв наведеної берегової системи найбільш відома Лазурненська. Необхідно зазначити, що під відповідною назвою слід розуміти всі ефемерні протоки, які періодично з’являлися та функціонували у прикореневій частині Джарилгацької коси. Інтерес до Лазурненської прорви збільшилась після того, як значну кількість українських інформаційних ресурсів облетіла вістка про її штучне закриття. Інформація про особливості виникнення та функціонування Лазурненської прорви базується на певних польових матеріалах майже шістдесятирічного періоду (Правоторов І., Шуйський Ю., Котовський І., Вихованець Г. та Давидов О.). Наявний історико-картографічний матеріал, який охоплює приблизно двісті тридцять років, дозволяє визначити періодичність та тривалість функціонування прорв. Наявні супутникові знімки дозволяють визначити закономірності еволюції досліджуваної прорви за сорокарічний період. Лазурненська прорва має певні динамічні тенденції протягом року. В холодний період року під час домінування хвиль та вітрових течій східного та північно-східного напрямку русло прорви розширюється та поглиблюється. В теплий період року, коли активізуються хвилі та течії західного та південно-західного напрямків, русло прорви навпаки звужується. В червні 2022 року, за даними аналізу супутникових знімків, було визначено, що досліджувана прорва є закритою. Проведений аналіз вказує на наявність природньої тенденції до закриття прорви, але ми не маємо достовірної інформації щодо основної причини закриття. На початок червня 2023 року прорва знаходиться у зачиненому стані вже рік, за умов тривалого закриття або штучного підтримання цього стану, в межах Джарилгацької затоки будуть проявлятися дуже несприятливі наслідки.Item ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ УМОВ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ УТЛЮЦЬКОГО ЛИМАНУ В МЕЖАХ МІСТА ГЕНІЧЕСЬКА(2022) Давидов, О. В.; Роскос, О. М.; Гуляєв, А. Ю.; Davydov, O. V.; Roskos, O. M.; Huliaiev, A. Yu.Генічеськ є приморським містом-курортом, яке розташоване на березі південно-західної частини Утлюцького лиману в районі протоки Тонка (Генічеська). В межах міста розташована велика кількість приватних готелів та апартаментів, побудована відповідна розважальна інфраструктура, але з кожним роком кількість рекреантів невпинно зменшується. На думку громади, ця тенденція зумовлена відсутністю в межах міста набережної, а «Міський пляж» та берег взагалі мають дуже низький естетичний вигляд та не відповідають вимогам техніки безпеки відпочиваючих. На початку ХХІ століття на фоні глобальних кліматичних змін у межах Утлюцького лиману в холодний період не формується стійкий льодовий покрив та збільшується кількість штормових нагонів. Штормові нагони є найбільш важливим фактором рельєфоутворення в береговій зоні лиману, саме вони спричиняють посилення абразії берегу та підводного схилу, а також призводять до затоплення та руйнування поверхні «Міського пляжу» та прилеглих ділянок берегозахисного комплексу. За таких умов для подальшого розвитку міста та збереження його статусу курорту необхідно провести реконструкцію берегозахисного комплексу та штучної тераси, а також здійснити будівництво сучасної набережної. Але відповідні заходи потрібно проводити лише після детальних наукових досліджень стану берегової зони, спрямованих на вивчення геологічних, геоморфологічних та гідродинамічних умов. Саме тому у вересні та жовтні 2021 року нами будо здійснено комплексне дослідження сучасного стану берегової зони Утлюцького лиману в межах міста Генічеська. Дослідження проводились під час науково-дослідних експедицій з використанням сучасних засобів дослідження, які включали GPS-фіксацію, геодезичне профілювання та фотозйомку з повітря. За результатами проведених досліджень нами було зроблено детальний опис морфологічних умов підводної та надводної частин берегової зони лиману. Так, була визначена функціональність наявних берегозахисних споруд та оцінена перспектива запровадження природного берегозахисту в Утлюцькому лимані. Henichesk is a seaside resort town located on the shores of the southwestern part of the Utlyutsky liman, near the Tonka (Henichesk) Strait. Within the city there are a large number of private hotels and apartments, the appropriate entertainment infrastructure is built, but every year the number of vacationers is steadily declining. According to the community, this trend is caused by the lack of embankment within the city, and the “City Beach” and the coast in general have a very low aesthetic appearance and do not meet the safety requirements of vacationers. At the beginning of the XXI century, on the background of global climate changes, a stable ice cover is not formed and the number of storm surges increases within the Utlyutsky liman in the cold period. Storm surges are the most important factor in the relief formation within the liman coastal zone, therefore they cause increased abrasion of the shore and underwater slope, as well as flooding and destruction of the surface of the “City Beach” and adjacent areas of the coastal protection complex. Under such conditions, in order to further city development and preservation its status as a resort, it is necessary to reconstruct the coastal protection complex and artificial terrace, as well as to build a modern embankment. However, appropriate measures should be taken only after detailed scientific studies of the coastal zone state, aimed at studying geological, geomorphological and hydrodynamic conditions. That is why, in September and October 2021, we have conducted a comprehensive study of the current state of the Utlyutsky liman coastal zone within the city of Henichesk. The research was conducted during research expeditions, using modern research tools, which included GPS-capture, geodetic profiling and aerial photography. We have made a detailed description of the morphological conditions of the underwater and surface parts of the liman coastal zone based on the results of our research. Thus, the functionality of the existing shore protection structures was determined and the prospect of introducing natural shore protection in the Utlyutsky liman was assessed.Item СТРАТЕГІЯ ПО ВІДНОВЛЕННЮ БЕРЕГОВИХ ФОРМ РЕЛЬЄФУ ВЗДОВЖ ФРОНТУ КІНБУРНСЬКОГО ПІВОСТРОВА(2022) Давидов, О. В.; Чаус, В. Б.; Холодняк, П. А.; Іваскевич, І. В.Item ДВІ НОВІ АСОЦІАЦІЇ ДЛЯ ГАЛОФІТНОЇ РОСЛИННОСТІ УКРАЇНИ(2020) Давидов, О. В.; Давидова, А. О.; DAVYDOV, D. A.; DAVYDOVA, A. O.; ДАВЫДОВ, Д. А.; ДАВЫДОВА, А. А.У статті узагальнено дані щодо синтаксономії угруповань зі значною участю двох малопоширених на території України видів-галофітів – Frankenia pulverulenta L. i Camphorosma annua Pall. Угруповання з переважанням Frankenia pulverulenta описані авторами у Північному Причорномор’ї (Скадовський район Херсонської області) і Керченському Приазов’ї (Ленінський район АР Крим). На основі кластерного аналізу у програмі Juice за допомогою алгоритму TWINSPAN модифікований вони визначені як нова для науки асоціація Puccinellio fominii-Frankenietum pulverulentae Davydova & Davydov ass. nova, яка належить до союзу Frankenion pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976, порядку Frankenietalia pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976 і класу Saginetea maritimae Westhoff & al. 1962. Усі ці синтаксони вищого рангу раніше для України не наводилися. До цього часу вважалося, що угруповання класу Saginetea maritimae репрезентують ефемерну гало-субнітрофільну рослинність тільки Атлантичного узбережжя і Західного Середземномор’я, а Frankenia pulverulenta на території України є лише супутнім видом у складі фітоценозів різних асоціацій, що належать до інших класів галофітної рослинності – Therosalicornietea Tüxen in Tüxen & Oberdorfer 1958, Kalidetea foliati Mirkin & al. ex Rukhlenko 2012 і Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973. Також у статті наведено результати порівняльного аналізу угруповань зі значною участю Camphorosma annua. У складі цих угруповань виділено два синтаксони, що відрізняються за видовим складом та екологією. Перший з них відомий у вітчизняних джерелах під назвою Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis Shelyag-Sosonko & Solomakha 1987, однак за флористичним складом і структурою його ценози цілком відповідають тим, що відомі з Центральної Європи під назвою Camphorosmetum annuae Soó 1934. Остання назва має пріоритет за роком публікації і має вживатися замість Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis. Другий синтаксон описано як нову для науки асоціацію Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae Davydov ass. nova. Обидві асоціації з переважанням Camphorosma annua віднесено до порядку Puccinellietalia Soó 1947 класу Festuco-Puccinellietea, але до різних союзів: Puccinellion limosae Soó 1934 (Camphorosmetum annuae) і Puccinellion giganteae Golub & Solomakha ex Dubyna & Neuhäuslová 2000 (Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae). Для усіх синтаксонів зазначено номенклатурні цитати, типи та їх діагностичні види. Data about the syntaxonomy of plant communities with significant presence of two locally rare in Ukraine halophilous species Frankenia pulverulenta L. and Camphorosma annua Pall. are presented. Communities with Frankenia pulverulenta in Ukraine were discovered by authors for the first time in Northern Black Sea Region (Skadovsk district of Kherson oblast) and in Kerch Azov Sea Region (Lenine district of the Crimea). Based on the cluster analysis of these communities in Juice software using Modified TWINSPAN algorithm these relevés were identified as new syntaxon Puccinelio fominii-Frankenietum pulverulentae Davydova & Davydov ass. nova. The latter belongs to the new for Ukraine high rank syntaxa – the alliance Frankenion pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976, the order Frankenietalia pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976 and the class Saginetea maritimae Westhoff & al. 1962. All these syntaxa of ephemeric halo-subnitrophilous vegetation on saline badlands were known from Atlantic and Western Meditterranean only. Frankenia pulverulenta was previously treatened in Ukraine as attendant species in communities of other halophilous vegetation classes (Therosalicornietea Tüxen in Tüxen & Oberdorfer 1958, Kalidetea foliati Mirkin & al. ex Rukhlenko 2012 and Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973). Results of the comparative analysis of the vegetation dominated by Camphorosma annua are available too. These communities formed two clusters which are treated as two different syntaxa based on their features of specific composition and environmental peculiarities. The first syntaxon is known in Ukraine as Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis Shelyag-Sosonko & Solomakha 1987 but it is quite similar to Camphorosmetum annuae Soó 1934 distributed in Central Europe. The latter name has priority by the date of publication so it is to be used for Ukrainian communities. The second syntaxon was described as new association Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae Davydov ass. nova. Both associations with Camphorosma annua belongs to the order Puccinellietalia Soó 1947 from the class Festuco-Puccinellietea but two different alliances: Puccinellion limosae Soó 1934 (Camphorosmetum annuae) and Puccinellion giganteae Golub & Solomakha ex Dubyna & Neuhäuslová 2000 (Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae). Nomenclatural citations, types and diagnostic species have been presented for all syntaxa. В статье обобщены данные по синтаксономии сообществ со значительным участием двух редких на территории Украины видов-галофитов – Frankenia pulverulenta L. и Camphorosma annua Pall. Сообщества с преобладанием Frankenia pulverulenta описаны авторами в Северном Причерноморье (Скадовский район Херсонской области) и Керченском Приазовье (Ленинский район АР Крым). На основе кластерного анализа в программе Juice с помощью алгоритма TWINSPAN модифицированный они определены как новая для науки ассоциация Puccinellio fominii-Frankenietum pulverulentae Davydova & Davydov ass. nova, принадлежащая к союзу Frankenion pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976, порядку Frankenietalia pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976 и классу Saginetea maritimae Westhoff & al. 1962. Все эти синтаксоны высших рангов ранее для Украины не приводились. До сих пор считалось, что сообщества класса Saginetea maritimae представляют эфемерную гало-субнитрофильную растительность исключительно Атлантического побережья и Западного Средиземноморья, а Frankenia pulverulenta на территории Украины является лишь сопутствующим видом в составе фитоценозов различных ассоциаций, относящихся к другим классам галофитной растительности – Therosalicornietea Tüxen in Tüxen & Oberdorfer 1958, Kalidetea foliati Mirkin & al. ex Rukhlenko 2012 и Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973. Также в статье приведены результаты сравнительного анализа сообществ со значительным участием Camphorosma annua. В составе этих сообществ выделено два синтаксона, отличающихся по видовому составу и экологии. Первый из них известен в отечественных источниках под названием Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis Shelyag-Sosonko & Solomakha 1987, однако по флористическому составу и структуре его ценозы вполне соответствуют тем, что известны из Центральной Европы под названием Camphorosmetum annuae Soó 1934. Последнее название имеет приоритет по году публикации и должно употребляться вместо Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis. Второй синтаксон описан как новая для науки ассоциация Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae Davydov ass. nova. Обе ассоциации с преобладанием Camphorosma annua относятся к порядку Puccinellietalia Soó 1947 класса Festuco-Puccinellietea, но к разным союзам: Puccinellion limosae Soó 1934 (Camphorosmetum annuae) и Puccinellion giganteae Golub & Solomakha ex Dubyna & Neuhäuslová 2000 (Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae). Для всех синтаксонов указаны номенклатурные цитаты, типы и их диагностические виды.Item ЛИШАЙНИКИ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНІ ГРИБИ ОСТРОВА БЕРЕЗАНЬ З НОТАТКАМИ ЩОДО ЙОГО ФЛОРИСТИЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ(2018) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; Мойсієнко, І. І.; Давидов, О. В.; KHODOSOVTSEV, A.YE.; DARMOSTUK, V. V.; MOYSIYENKO, I. I.; DAVYDOV, O. V.На території острова Березань (Миколаївська область, Україна) виявлено 43 види лишайників та 5 видів ліхенофільних грибів. Лишайники Lecania leprosa та Myriolecis bandolensis вперше наводяться для України. L. leprosа вперше знайдений після опублікування його діагнозу. Myriolecis bandolensis, що поширений у супраліторальній зоні Західного Середземномор’я, вперше наведений для узбережжя Чорного моря. На острові виявлені найпівнічніші в Україні біотопи, де зростає Collemopsidium halodytes, що утворює чорну зону в нижній геоліторальній зоні. Місцезнаходження ефемерного лишайника Epiphloea byssina, що формує темну кірочку на кромці кліфу, є другим в степовій зоні України. Новими для Миколаївської області виявились лишайники Athallia skii, Collemopsidium halodytes, Flavoplaca austrocitrina, F. limonia, Lecania inundata, Staurothele frustulenta, Verrucula biatorinaria та ліхенофільний гриб Lichenochora caloplacae. Природними субстратами для зростання лишайників є вапнякові відслонення в геоліторальной зоні, гілочки чагарничків Kochia prostrata та Ephedra distachya, грунт в місцях абразії. На цих субстратах виявлено 50 % лишайників острова. Археологічні кам’янисті артефакти, такі як кладки стін або мурів, що побудовані з вапнякових брил, а також бетоновані споруди є основними субстратами для іншої половини лишайників. Попередній список судинних рослин острова Березань налічує 45 видів, які належать до 40 родів 20 родин 2 відділів. Основу природного рослинного покриву складають степові види рослин, що збереглися лише локально, переважно на прилеглих до кліфу ділянках. Домінуючі на острові дернинні злаки представлені Agropyron pectinatum, рідше Festuca valesiaca, а також Poa bulbosa. З видів ксерофільного степового різнотрав’я відмічені Achillea setacea, Allium guttatum, Eryngium campestre, Salvia nemorosa. Ephedra distachya включений до Червоного списку Миколаївської області. В статті наведені ілюстрації ландшафтів острова, лишайників, судинних рослин та їх місцезростань. Forty three species of the lichens and five species of the lichenicolous fungi were found on the Berezan Island (Mykolaiv region, Ukraine). Lecania leprosa and Myriolecis bandolensis are the first time reported for Ukraine. Firstly, L. leprosa was found after diagnosis publish. M. bandolensis was distributed in Western Mediterranea, but the first time collected on Black Sea coast. The location of ephemeral lichen Epiphloea byssina is the second in steppe zone of Ukraine. It forms black crust on the cliff edges. In Ukraine, the island is a northern habitat for Collemopsidium halodytes that forms black zone in lower geolittoral zone. The lichens Athallia skii, Collemopsidium halodytes, Flavoplaca austrocitrina, F. limonia, Lecania inundata, Verrucula biatorinaria, Staurothele frustulenta and lichenicolous fungus Lichenochora caloplacae are new to Mykolaiv region. The limestone outcrops in geolittoral zone, branches of the shrubs (Kochia prostrata, Ephedra distachya) and soil in abrasion places are natural substrates for lichens. There are 50 % of species diversity here. The archeological artefacts (e.g. limestone walls, memorial stones), concrete builds are main substrates for lichens in island. Preliminary list of the vascular plants is 45 species from 40 genera, 20 familia and 2 division. The steppe species on the cliff edges are nature vegetation. Agropyron pectinatum, Festuca valesiaca (rare), Achillea setacea, Allium guttatum, Artemisia austriaca, Eryngium campestre, Salvia nemorosa, Poa bulbosa were dominate grass species on the island. Ephedra distachya is a species from Mykolaiv Red Data List. The illustrations of the island landscapes, lichens and vascular plants are given in the paper. На территории острова Березань выявлено 43 вида лишайников и 5 видов лихенофильных грибов. Лишайники Lecania leprosa и Myriolecis bandolensis впервые приводятся для Украины. Lecania leprosa впервые найден после публикации его протолога. Myriolecis bandolensis, распространённый вдоль берегов Западного Средиземноморья, впервые собран на побережье Чёрного моря. На острове выявлено наиболее северные биотопы для произрастания Collemopsidium halodytes, образующего черную зону в нижней супралиторальной зоне. Местонахождение эфемерного лишайника Epiphloea byssina, образующего чёрную корку на кромке клифа, является вторым для степной зоны Украины. Новыми для Николаевской области оказались лишайники Athallia skii, Collemopsidium halodytes, Flavoplaca austrocitrina, F. limonia, Lecania inundata, Verrucula biatorinaria, Staurothele frustulenta и лихенофильный гриб Lichenochora caloplacae. Естественными субстратами для произрастания лишайников являются известняковые обнажения в геолиторальной зоне, веточки кустарничков Kochia prostrata и Ephedra distachya, почвы в местах абразии. На этих субстратах обнаружено 50 % лишайников острова. Археологические каменистые артефакты, такие как кладки стен из известняковых камней, а также бетонные сооружения, являются основными субстратами для другой половины видового разнообразия лишайников и лихенофильных грибов. Предварительный список сосудистых растений острова насчитывает 45 видов, принадлежащих к 40 родам 20 семействам и 2 отделам. Основу естественного растительного покрова составляют степные виды растений, сохранившиеся локально, главным образом на прилегающих к клифам участкам. Доминируют на острове дерновинные злаки, представленные Agropyron pectinatum, реже Festuca valesiaca, а также Poa bulbosa. Среди видов ксерофитного степного разнотравья отмечны Achillea setacea, Allium guttatum, Artemisia austriaca, Eryngium campestre, Salvia nemorosa. Один вид – Ephedra distachya включен в Красный список Николаевской области. В статье приведены иллюстрации ландшафтов острова, лишайников, сосудистых растений и их местопроизрастаний.Item КАТАСТРОФІЧНІ СИНОПТИЧНІ КОЛИВАННЯ РІВНЯ МОРЯ В МЕЖАХ МІЛКОВОДНИХ ЗАТОК ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ(2019) Давидов, О. В.; Котовський, І. М.; Зінченко, М. О.Item ОСОБЛИВОСТІ ДІЇ ШТОРМОВИХ НАГОНІВ У РАЙОНІ ГЕНІЧЕСЬКОЇ ДЕЛЬТИ(2019) Давидов, О. В.; Роскос, Н. О.; Роскос, О. М.Item ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ КАСКАДУ ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ(2008) Давидов, О. В.; Мокра, П. О.Item ВИЗНАЧЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ МІСТКОСТІ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ ДЖАРИЛГАЦЬКОЇ ЗАТОКИ(2016) Зінченко, М. О.; Давидов, О. В.; Сервуля, Т. Ю.Item МОРФОГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА (НА ПРИКЛАДІ ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКОГО РАЙОНУ)(2016) Давидов, О. В.; Шевченко, О. О.