ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
15 results
Search Results
Item ПОНЯТТЄВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА СИСТЕМА ГЕОХОРИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛАНДШАФТНОЇ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ(2023) Кисельов, Ю. О.; Браславська, О. В.; Кисельова, О. О.; Сопов, Д. С.; Kyselov, Yu. O.; Braslavska, O. V.; Kyseliova, O. O.; Sopov, D. S.Метою дослідження є обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату схеми горизонтальної диференціації земного простору в межах тривимірної ландшафтної оболонки. Висвітлено сутність і еволюцію проблеми районування в географії. Здійснено огляд питання загальногеографічного та компонентного районування. Наголошено на наявному досвіді геохоричної структуризації ландшафтної оболонки. Відзначено властиву рису існуючих схем районування – зменшення вертикальної потужності таксономічних структур у міру зниження їхнього рангу. Наголошено на можливості й доцільності проведення диференціації не лише земної поверхні, а й земного простору з урахуванням вертикального його виміру. Таку диференціацію, потрактовану як розвиток ідеї геохор, запропоновано називати геохоричним районуванням. Удосконалено номенклатуру таксономічних структур і складено схеми геохоричної диференціації земного простору як на внутрішньоландшафтному, так і на надландшафтному рівні. Наведено ряд аналогій між таксономічними структурами традиційного фізико-географічного та геохоричного районування. Базові поняття запропонованого районування виражені термінами «геохора» (на рівні субландшафтному) та «геохоріон» (рівень суперландшафтний). Відзначено, що у тривимірно-просторовому аспекті повністю збігається лише зміст понять «ландшафтна оболонка Землі» та «Пангеохоріон». Зауважено, що геохоричні відповідники мають не лише основні зональні та азональні фізико-географічні реґіони, а й перехідні смуги – екотони різного таксономічного рангу. У геохоричному аспекті ці смуги названо сфрагідами аналогічно до смугоподібних територіальних структур в античній географії. Сфрагіди виділено лише на надландшафтному рівні організації земного простору. Акцентовано, що геохоричну диференціацію мають не лише фізико-географічні реґіони в цілому, а й окремі природні компоненти в їхніх межах. Підкреслено, що геохоричні структури мають геоторіальний характер, оскільки включають у себе фрагменти компонентів природи, що перебувають у трьох агрегатних станах. Наголошено, що ідея геохоричного районування та пропонована його схема не замінюють звичайне фізико-географічне районування, а в певний спосіб інтерпретують його. The goal of research is grounding a notional and terminological apparatus of the scheme of differentiation of the Earth space in the boundaries of the three-measured landscape cover. The proposed report studies essence and evolution of the issue of geographical zoning. The review of existing experience in the field of general geographical and component zoning is made. Particularly, a gift made into this issue by B. P. Alisov, V. V. Dokuchayev, E. D. Herbertson is highlighted. It is stressed on an existing experience of the geochorical structuration of the landscape cover. A specific characteristic of existing schemes, which are declining of vertical profundity of taxonomical structures with minimization of their range is highlighted in the study. It is stressed on possibility and rationality of realizing differentiation of not only Earth surface but Earth space taking into account its vertical measure. It is proposed to nominate such differentiation as geochorical zoning. A nomenclature of taxonomical structures is worked out, schemes of geochorical differentiation of the Earth are constructed on sublandscape, as well as on superlandscape levels. A line of analogies between taxonomical structures of traditional physical and geographical zoning and geochorical zoning is brought. Basic notions of a proposed zoning are expressed by such terms as “geochora” (on a sublandscape level) and “geochorion” (on a superlandscape level). Especially, landscape in a geochorical context is named as “pangeochora”, countryside is named as “macrogeochora”, composed tract – as “mesogeochora”, simple tract – as “microgeochora”, and faсies – as “nanogeochora”. As taxonomical structures of the geochorical zoning zonal gigageochorions are related to physical and geographical belts, azonal gigageochorions – to continents, zonal megageochorions – to physical and geographical zones, azonal megageochorions – to subcontinents, zonal macrogeochorions – to physical and geographical subzones, azonal macrogeochorions – to physical and geographical countries, mesogeochorions – to physical and geographical lands, microgeochorions – to physical and geographical regions. It is marked that only the contents of such notions as “landscape cover of the Earth” and “Pangeochorion” is fully coincided in a three-measured aspect. It is accented that not only main zonal and azonal physical and geographical regions but also transferee strips named ecotons of different taxonomical range have their geochorical identities. In the geochorical aspect these strips are named sphragides analogically to strip-like territorial structures in the Antic geography. The sphragides are separated only on a superlandscape level of organization of the Earth space. It is accented that not only physical and geographical regions in whole but also natural components in their boundaries have geochorical differentiation. It is lined that geochorical structures have a geotorial character, because they include in itself fragments of natural components that are situated in three aggregate states. It is stressed that the idea of geochorical zoning and its proposed scheme don’t change a typical physical and geographical zoning, but rather interprets it.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВАЗІЙНОЇ ФЛОРИ ЯК НАУКОВИЙ НАПРЯМОК НА БІОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНОМУ ПОГРАНИЧЧІ(2022) Кисельов, Ю. О.; Поліщук, В. В.; Kyselyov, Yu. O.; Polishchuk, V. V.Розглянуто основні наукові засади досліджень адвентивної, зокрема інвазійної, флори в контексті їх положення на пограниччі природничих наук, особливо біології та географії. Вивчення зазначеної проблеми є також дотичним до екології, лісового та садово-паркового господарства, географії транспорту та деяких інших фундаментальних і прикладних наукових дисциплін. Наголошено, що методологічну основу таких досліджень становлять, передовсім, наукові положення екології рослин і антропогенного ландшафтознавства, які з різних позицій вивчають взаємини людини та довкілля. Також важливою складовою методологічної основи досліджень інвазійної флори є концепція сталого розвитку, яка знаходить застосування при вивченні питання забезпеченості біоресурсами наступних поколінь у зв’язку з пригніченістю аборигенної флори чужорідними видами. Істотну роль у формуванні методологічної бази досліджень інвазійної флори відіграє також учення про взаємини суспільства та природи. Зауважено, що фітоінвазії є одним із виразних проявів антропогенного перетворення ландшафтів на сучасному етапі взаємодії природи та людства. У свою чергу, інвазійні рослини є елементами антропогенного ландшафту. Зазначено, що при дослідженнях інвазійної флори застосовується широкий комплекс методів, зокрема філософські та загальнонаукові (в тому числі діалектика, системний підхід, логічні методи – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо, а також спостереження, моделювання), міждисциплінарні (еколого-морфолого-географічний, історико-географічний та ін.) та спеціальні (вибіркових проб флори, картографічний, районування). Отже, при вивченні інвазійної флори, поряд із філософськими та загальнонауковими, використовуються як біологічні, так і географічні конкретнонаукові методи. На міждисциплінарний характер досліджень у зазначеній галузі вказує і їх понятійно-термінологічний апарат, що охоплює поняття й терміни як біологічного (вид, флора), так і географічного (ландшафт, антропогенний ландшафт, біогенний компонент ландшафту, природний комплекс) та екологічного (адвентивна флора, адвентизація, інвазійна флора, інвазійний вид, біотоп, біоценоз, біогеоценоз, фітоценоз, фітоінвазії, місцезростання, екологічна ніша тощо) змісту. Main scientific principles of research of adventive, in particular invasive, flora in the context of its state at the line between natural sciences, especially biology and geography, are considered. Studying of the mentioned issue is also related to ecology, forestry and landscape gardening, geography of transport and some other fundamental and applied scientific disciplines. It is emphasized that, first of all, the scientific provisions of plant ecology and anthropogenic landscape science, which study relations between man and environment from different positions, form the methodological basis of such research. The concept of sustainable development which is applied in the study of the issue of provision with biological resources for further generations in connection with suppression of the indigenous flora by alien species is also an important component of the methodological basis of invasive flora research. The doctrine of the relations between society and nature also plays an important role in formation of the methodological base of invasive flora research. It is noted that phytoinvasions are one of the most expressive displays of anthropogenic transformation of landscapes on the present-day stage of interaction between nature and mankind. In turn, invasive plants are elements of the anthropogenic landscape. It is noted that a large complex of methods that includes philosophical and general scientific (including dialectics, system approach, logical methods such as analysis, synthesis, comparing, generalization, etc., as well as observation, modeling), interdisciplinary (ecological and morphological and geographical, historical and geographical, etc.) and special (flora sampling, cartography, zoning) is used in invasive flora research. Therefore, during the invasive flora studies, along with philosophical and general scientific methods, both biological and geographical specifically scientific methods are used. The interdisciplinary nature of research in the specified field is indicated by its conceptual and terminological apparatus which includes concepts and terms of both biological (species, flora), as well as geographical (landscape, anthropogenic landscape, biogenic component of the landscape, natural complex) and ecological (alien flora, adventization, invasive flora, invasive species, biotope, biocenosis, biogeocenosis, phytocenosis, phytoinvasions, habitat, ecological niche, etc.) content.Item СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРИФЕРІЙНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕҐІОНУ УКРАЇНИ(2019) Кисельов, Ю. О.; Сонько, С. П.Item ЧОРНОМОРСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ЯК ОСНОВА РЕАЛІЗАЦІЇ БАЛТІЙСЬКО-СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКОЇ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ ДОКТРИНИ(2018) Кисельов, Ю. О.; Сонько, С. П.; Kyselov, Yu. O.; Sonko, S. P.У контексті сучасних реалій, пов’язаних із російсько-українською війною, порушено проблему геополітичного вибору України. Наголошено, що ні російський, ні західноєвропейський інтегра- ційні вектори не є оптимальними для України. Альтернативним шляхом для української нації та держави є реалізація балтійсько-середземноморської доктрини, першим етапом якої має стати чорноморська інтеграція. В контексте современных реалий, связанных с российско-украинской войной, поднята про- блема геополитического выбора Украины. Обращено внимание, что ни российский, ни западноев- ропейский интеграционные векторы не являются оптимальными для Украины. Альтернативным путем для украинской нации и государства является реализация балтийско-средиземноморской доктрины, первым этапом которой должна стать черноморская интеграция. The issue of the geopolitical choice of Ukraine in the context of modern realities connected with the Russian-Ukrainian war is lined. It is accented that neither Russian nor West-European integrative vectors are not optimal for Ukraine. The realization of the Baltic-Mediterranean doctrine, the first stage of that must become Black Sea integration, is an alternative way for the Ukrainian nation and state.Item ДО ПРОБЛЕМИ ОСНОВНОГО ПОНЯТТЯ ГЕОГРАФІЇ(2017) Кисельов, Ю. О.; Kyselov, Yu. O.Висвітлено питання основного поняття в науці. Наголошено на труднощах, що виникали з визначенням основного поняття в історії географії. Обґрунтовано значення поняття «ландшафт» як основного в географії. Зауважено, що категорія ландшафту є однаково властивою природничій і суспільній географії. Освещён вопрос основного понятия в науке. Обращено внимание на трудности, возникавшие с определением основного понятия в истории географии. Обосновано значение понятия «ландшафт» как основного в географии. Замечено, что категория ландшафта в одинаковой мере свойственна естественной и общественной географии. The issue of the major concept in the science is discovered. It is accented on difficulties that were arising with the definition of the major concept in the history of geography. The significance of the concept “landscape” as the major concept in geography is grounded. It is marked that the category of landscape is immanent to the same degree for natural and social geography.Item ПРО ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВЖИВАННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ(2017) Кисельов, Ю. О.Item ЕКОГЕОСОФІЯ – ГЕОСОФІЯ ОСВОЄНОГО ПРОСТОРУ(2015) Кисельов, Ю. О.Item МІСТО УМАНЬ ЯК ПОТЕНЦІЙНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИ(2013) Кисельов, Ю. О.; Кримовська, С. В.Item ПРО "ЗОВНІШНЮ" ТА "ВНУТРІШНЮ" УКРАЇНСЬКУ ГЕОПОЛІТИКУ(2011) Кисельов, Ю. О.Item ДО ПРОБЛЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ МЕТОДІВ ГЕОСОФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(2009) Кисельов, Ю. О.