ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
3 results
Search Results
Item НОВІ ВІДОМОСТІ ЩОДО ПОШИРЕННЯ РІДКІСНОГО МІКСОМІЦЕТА TUBIFERA DUDKAE (RETICULARIACEAE) В КОНТЕКСТІ ВНЕСКУ ГРОМАДСЬКОЇ НАУКИ У МОНІТОРИНГ БІОРІЗНОМАНІТТЯ(2022) Леонтьєв, Д. В.; Leontyev, D. V.Tubifera dudkae − рідкісний вид, описаний у 2011 році. Літературні дані щодо його поширення обмежуються Україною (типовий локалітет), Францією та Росією. Водночас, вид відрізняється впізнаваною морфологією та яскравим забарвленням плодових тіл, зображення яких часто можна зустріти на веб-ресурсах, пов’язаних з громадянською (аматорською) наукою. Завданням цього дослідження було акумулювати наявні дані щодо знахідок T. dudkae, зібраних активістами громадянської науки, та об’єднати їх з інформацією, зібраною професійними мікологами. Матеріалом дослідження слугували зразки, що зберігаються у Науковому гербарії CWP, а також ілюстративні матеріали, що піддаються ідентифікації до рівня виду, поширені у різних мережевих джерелах (GBIF, iNaturalist, UrkBIN) та надіслані автору аматорами. Пошук інформації про знахідки T. dudkae у загальнодоступних джерелах показав присутність посилань на вид, але переважно з невірними ідентифікаціями. Водночас, якісні зображення T. dudkae вдалося виявити на ресурсах MycoWeb, www.dziedava.lv та у групі Slime Mold Identification & Appreciation у мережі Facebook. Загалом виявлено 23 спостереження T. dudkae у 20 локалітетах, 16 з яких є новими. Активісти громадянської науки вперше повідомили про поширення виду у Нідерландах, Латвії та Швеції. З одержаних даних випливає, що T. dudkae поширена Європою і Північно-Західною Азією у достатньо широкому діапазоні природно-кліматичних умов, від Середземномор’я (Крим, Лазурний Берег) до зони змішаних лісів (південна Скандинавія, Підмосков’я). Субстратні уподобання виду також відносно широкі: він трапляється на мертвій деревині дубу, сосни, ялини, оголеній або вкритій мохоподібними і лишайниками, а також на опаді хвої. Таким чином, T. dudkae справляє враження виду з широким діапазоном екологічної толерантності. Проаналізовані дані вказують на те, що T. dudkae має європейсько-сибірський ареал. Tubifera dudkae is a rare species, described in 2011. Literature data on its distribution are limited to Ukraine (typical locality), France and Russia. At the same time, the species has a recognizable morphology and bright color of fruiting bodies, images of which can often be found on web resources related to citizen (amateur) science. The aim of this study was to accumulate all available data on findings of T. dudkae, collected by amateur activists and to combine them with information collected by professional mycologists. The study was based on specimens stored in the CWP Scientific Herbarium, as well as illustrative materials, that can be identified to the level of the species, distributed in various online sources (GBIF, iNaturalist, UrkBIN) or sent to the author by professional amateurs. A search for information about findings of T. dudkae in publicly available sources showed the presence of references to the species, but mostly with incorrect identifications. At the same time, we have found high-quality images of T. dudkae on resources like MycoWeb, www.dziedava.lv and in the Slime Mold Identification & Appreciation group on Facebook. A total of 23 observations from 20 localities of T. dudkae were identified, 16 of which are new. Citizen scientists provided first data about distribution of T. dudkae in Netherlands, Latvia and Sweden. According to the data obtained, T. dudkae is distributed in Europe and North-West Asia in a fairly wide range of climatic conditions, from the Mediterranean (Crimea, Cote d'Azur) to the zone of mixed forests (southern Scandinavia, Moscow region). Substrate preferences of the species are also relatively broad: it occurs on dead wood of oak, pine, spruce, bare or covered with mosses and lichens, and even on fallen conifer needles. Thus, T. dudkae gives the impression of a species with a wide range of ecological tolerance. The analyzed data indicate that it is distributed in a Euro-Siberian area.Item ДОПОВНЕННЯ ДО ВИДОВОГО СКЛАДУ МІКСОМІЦЕТІВ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ(2019) Кочергіна, А. В.; Леонтьєв, Д. В.; KOCHERGINA, A. V.; LEONTYEV, D. V.; КОЧЕРГИНА, А. В.; ЛЕОНТЬЕВ, Д. В.Протягом 21–23 серпня 2018 року на території Шацького національного природного парку виявлено 32 види міксоміцетів, що відносяться до 25 родів, 10 родин, 6 порядків та 2 підкласів класу Myxomycetes. Серед видів, виявлених протягом цього дослідження, лише 9 були раніше (у 2004 році) зареєстровані на території парку. У таксономічному спектрі міксоміцетів Шацького національного природного парку, обрахованому з урахуванням знахідок 2004 та 2018 років, підклас Columellomycetidae представлений 36 видами (58,1%), а Lucisporomycetidae – 26-ма (41,9%). Серед порядків за кількістю видів переважають Stemonitidales (17; 27,4%) та Physarales (16; 25,8%), а серед родин – Physaraceae (13 видів; 21%), Amaurochaetaceae (10; 16,1%), Trichiaceae (9; 14,5%), Stemonitidaceae та Cribrariaceae (по 7; 11,3%). Серед родів найбільша кількість видів була відмічена для Cribraria Pers., Stemonitis Roth та Physarum Pers. 17 видів міксоміцетів (50,0%) спостерігалися на мертвій деревині, 15 (44,1%) – на корі живих дерев, значно менше видів знайдено на листовому (7; 20,6%) та гілковому опаді (6; 17,7%). Лише один вид – Symphytocarpus trechispora (Berk. ex Torrend) Nann.-Bremek. – був виявлений на живих трав’янистих покритонасінних та мохоподібних. Серед субстратоутворюючих рослин найсприятливішими для розвитку міксоміцетів в умовах Шацького національного природного парку виявилися Pinus sylvestris L. (25 видів; 73,5%), Alnus glutinosa (L.) Gaertn. (10; 29,4%) і Betula pendula Roth (7; 20,6%); значно менша кількість видів відмічена на субстратах, утворених Populus cf. alba L. (3; 8,8%), P. tremula L. (2; 5,9%), Quercus robur L. (2; 5,9%), Pyrus communis L. (1; 3%) та Betula pubescens Ehrh. (1; 3%). Цікаво, що у східній частині України для Q. robur та P. tremula завжди характерним є масовий розвиток міксоміцетів. Серед виявлених нами видів 23 є новими для парку, а 18 – новими для Західного Полісся. Licea hydrargyra Nann.-Bremek., T.N. Lakh. & R.K. Chopra, L. pumila G.W. Martin & R.M. Allen та Symphytocarpus trechispora наводяться вперше для України, серед них перші два види – нові для Східної Європи. Нові для України види роду Licea було виявлено методом вологої камери, який раніше не використовувався для дослідження міксоміцетів Західного Полісся. В период 21–23 августа 2018 года на территории Шацкого национального природного парка были выявлены 32 вида миксомицетов, относящихся к 25 родам, 10 семействам, 6 порядкам и 2 подклассам класса Myxomycetes. Среди видов, обнаруженных в ходе экспедиции, только 9 были ранее (в 2004 году) зарегистрированы на территории парка. В таксономическом спектре миксомицетов Шацкого национального природного парка, рассчитанном с учетом находок 2004 и 2018 годов, подкласс Columellomycetidae представлен 36 видами (58,1% ), а Lucisporomycetidae – 26-ю (41,9%). Среди порядков по количеству видов преобладают Stemonitidales (17; 27,4%) и Physarales (16; 25,8%), а среди семейств – Physaraceae (13 видов, 21%), Amaurochaetaceae (10; 16,1%), Trichiaceae (9; 14,5%), Stemonitidaceae и Cribrariaceae (по 7; 11,3%). Среди родов наибольшее число видов было отмечено для Cribraria Pers., Stemonitis Roth и Physarum Pers. 17 видов миксомицетов (50,0%) обнаружены на мертвой древесине, 15 (44,1%) – на коре живых деревьев, значительно меньшим было разнообразие миксомицетов на листовом (7; 20,6%) и веточном опаде (6, 17, 7%). Лишь один вид – Symphytocarpus trechispora (Berk. ex Torrend) Nann.-Bremek. – обнаружен на живых травянистых покрытосеменных и мохообразных. Среди субстратообразующих растений наиболее благоприятными для развития миксомицетов в условиях Шацкого национального природного парка оказались Pinus sylvestris l. (25 видов; 73,5%), Alnus glutinosa (L.) Gaertn. (10; 29,4%) и Betula pendula Roth (7; 20,6%); значительно меньшее число видов отмечено на субстратах, образованных Populus cf. alba L. (3; 8,8%), P. tremula L. (2; 5,9%), Quercus robur L. (2; 5,9%), Pyrus communis L. (1, 3%) и Betula pubescens Ehrh. (1, 3%). Интересно, что в восточной части Украины для Q. robur и P. tremula всегда характерно массовое развитие миксомицетов. Среди обнаруженных нами видов 23 являются новыми для парка, 18 – новыми для Западного Полесья. Licea hydrargyra Nann.-Bremek., T.N. Lakh. & R.K. Chopra, L. pumila G.W. Martin & R.M.Allen и Symphytocarpus trechispora приводятся впервые для Украины, среди них первые два – для Восточной Европы. Новые для Украины виды рода Licea были виявлены методом влажной камеры, который ранее не использовался для исследования миксомицетов Западного Полесья.Item МІКСОМІЦЕТИ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА У КОЛЕКЦІЇ ПРОФЕСОРА І.О. ДУДКИ (1934–2017), ЩО ЗБЕРІГАЄТЬСЯ У ГЕРБАРІЇ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ(2019) Леонтьєв, Д. В.; Кочергіна, А. В.Наведено результати критичної ревізії колекції з 26 зразків міксоміцетів, зібраних проф. І.О. Дудкою 05–06.05.2006, 16.08.2006 та 13–14.09.2006 в Угольсько-Широколужанському, Чорногірському та Мармароському масивах Карпатського біосферного заповідника. Колекція зберігається у мікологічній секції гербарію Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди під номерами CWP (Myc) 3110–3137. Матеріал колекції раніше був використаний при підготовці публікації, присвяченій буковим пралісам Українських Карпат. У колекції виявлено 17 видів міксоміцетів, які за системою Пуляна та ін. відносяться до 11 родів, 7 родин та 4 порядків класу Myxomycetes: Ceratiomyxa fruticulosa (O.F. Müll.) T. Macbr., Diachea lencopodia (Bull.) Rostaf., Didymium clavus (Alb. et Schwein.) Rabenh., Fuligo candida Pers. sensu B. Ing, F. septica (L.) F.H. Wigg. f. flava (Pers.) Y.Yamam., Hemitrichia cf. clavata (Pers.) Rostaf., Licea minima Fr., Lycogala epidendrum (L.) Fr. sensu B. Ing, L. terrestre Fr. sensu B. Ing, Metatrichia floriformis (Schwein.) Nann.-Bremek., M. vesparia (Batsch) Nann.-Bremek. ex G.W. Martin et Alexop., Stemonitopsis typhina (F.H. Wigg.) Nann.-Bremek., Trichia affinis Rostaf., T. crateriformis G.W. Martin, T. varia (Pers. ex J.F. Gmel.) Pers., T. persimilis P. Karst. та Tubifera cf. ferruginosa (Batsch) J.F. Gmel. Ідентифікація двох зразків, наведена у публікації 2011 р., була нами переглянута: «Fuligo intermedia» ідентифіковано як F. candida, а «Physarum robustim» – як Didymium clavus. Таким чином, висловлене раніше твердження про присутність цих видів в Українських Карпатах виявилося передчасним. Навпаки, T. decipiens var. olivacea, що раніше була наведена як новий для Українських Карпат різновид T. decipiens, згідно з сучасними уявленнями є самостійним видом T. crateriformis G.W. Martin, знахідка якого є новою для регіону. The critical revision was done for the collection of the myxomycetes, made by Prof. І.О. Dudka during 05–06.05.2006, 16.08.2006 and 13–14.09.2006 in the Ugolksko-Shyrokoluzhansky, Chornohirsky and Marmarosky massifs of the Carpathian biosphere reserve. Collection is kept in the mycological section of the herbarium of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, under numbers CWP (Myc) 3110–3137. The material of the collection was previously used in the preparation of the publication about the virgin beech forests of the Ukrainian Carpathians. Seventeen species of myxomycetes from 11 genera, 7 families and 4 orders of the class Myxomycetes were revealed: Ceratiomyxa fruticulosa (O.F. Müll.) T. Macbr., Diachea lencopodia (Bull.) Rostaf., Didymium clavus (Alb. et Schwein.) Rabenh., Fuligo candida Pers. sensu B. Ing, F. septica (L.) F.H. Wigg. f. flava (Pers.) Y.Yamam., Hemitrichia cf. clavata (Pers.) Rostaf., Licea minima Fr., Lycogala epidendrum (L.) Fr. sensu B. Ing, L. terrestre Fr. sensu B. Ing, Metatrichia floriformis (Schwein.) Nann.-Bremek., M. vesparia (Batsch) Nann.-Bremek. ex G.W. Martin et Alexop., Stemonitopsis typhina (F.H. Wigg.) Nann.-Bremek., Trichia affinis Rostaf., T. crateriformis G.W. Martin, T. varia (Pers. ex J.F. Gmel.) Pers., T. persimilis P. Karst. and Tubifera cf. ferruginosa (Batsch) J.F. Gmel. The identification оf two specimens, provided the publication of the 2011, was revised: “Fuligo intermedia” was re-identified as F. candida, while “Physarum robustim” appeared to be Didymium clavus. Thus, the previously stated assertion about the presence of these two species in the Ukrainian Carpathians was premature. On the contrary, T. decipiens var. olivacea, which was previously described as the variety of T. decipiens, new to the Ukrainian Carpathians, is currently considered as the independent species, T. crateriformis G.W. Martin, which appeared to be new for the region. Приведены результаты критической ревизии коллекции из 26 образцов миксомицетов, собранных проф. И.А. Дудкой 05-06.05.2006, 16.08.2006 и 13-14.09.2006 в Угольско-Широколужанском, Черногорском и Мармарошском массивах Карпатского биосферного заповедника. Коллекция хранится в микологической секции гербария Харьковского национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды под номерами CWP (Myc) 3110-3137. Материал коллекции ранее был использован при подготовке публикации, посвященной буковым пралесам Украинских Карпат. В коллекции выявлены 17 видов миксомицетов, относящиеся, согласно системе Пуляна и др., к 11 родам, 7 семействам и 4 порядкам класса Myxomycetes: Ceratiomyxa fruticulosa (O.F. Müll.) T. Macbr., Diachea lencopodia (Bull.) Rostaf., Didymium clavus (Alb. et Schwein.) Rabenh., Fuligo candida Pers. sensu B. Ing, F. septica (L.) F.H. Wigg. f. flava (Pers.) Y.Yamam., Hemitrichia cf. clavata (Pers.) Rostaf., Licea minima Fr., Lycogala epidendrum (L.) Fr. sensu B. Ing, L. terrestre Fr. sensu B. Ing, Metatrichia floriformis (Schwein.) Nann.-Bremek., M. vesparia (Batsch) Nann.-Bremek. ex G.W. Martin et Alexop., Stemonitopsis typhina (F.H. Wigg.) Nann.-Bremek., Trichia affinis Rostaf., T. crateriformis G.W. Martin, T. varia (Pers. ex J.F. Gmel.) Pers., T. persimilis P. Karst. и Tubifera cf. ferruginosa (Batsch) J.F. Gmel. Идентификация двух образцов, приведенная в публикации 2011 г., была пересмотрена: «Fuligo intermedia» идентифицирован как F. candida, а «Physarum robustim» – как Didymium clavus. Таким образом, ранее высказанное утверждение о присутствии этих видов в Украинских Карпатах оказалось преждевременным. Напротив, T. decipiens var. olivacea, ранее указанная как новая для Украинских Карпат разновидность T. decipiens, согласно современным представлениям является самостоятельным видом T. crateriformis G.W. Martin, находка которого оказалась новой для региона.