ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
6 results
Search Results
Item УГОРСЬКИЙ БОТАНІК ДАНІЕЛ ПІФКО (1976–2023): МИ ПАМ’ЯТАЄМО(2023) Шевера, М. В.; Протопопова, В. В.; Оптасюк, О. М.; Любінська, Л. Г.; Чорней, І. І.; Мельник, Р. П.; Андрик, Є. Й.; Кіш, Р. Я.; Когут, Е. І.; Shevera, M. V.; Protopopova, V. V.; Optasyuk, O. M.; Lyubinska, L. G.; Chorney, I. I.; Melnyk, R. P.; Andrik, E. J.; Kish, R. Ya.; Kohut, E. I.Стаття присвячена пам’яті угорського ботаніка Даніеля Піфко (4 грудня 1976, м. Естергом, Угорщина – 25 жовтня 2023, хребет Чемерно, Сербія). Описано та проаналізовано його життєвий і творчий шлях. Ботанік за освітою, навчався в Університеті імені Етвеша Лорана в Будапешті. Працював у Гербарії Угорського природознавчого музею, в останні роки – в Угорській педагогічній бібліотеці та музеї. Його наукові інтереси охоплювали систематику, флористику та історію ботаніки. Найбільш відомий як моно-граф роду Chamaecytisus Link. Його науковий доробок у вивченні систематики цього складного роду вагомий: це і опрацьовані історичні колекції, і виявлені типові зразки, і нові флористичні знахідки, опи-сані нові для науки види (Ch. pseudojankae Pifkó et Barina та Ch. korabensis Pifkó et Barina), а також так-сономічні ревізії та огляди критичних таксонів. Іншим об’єктом його досліджень були флора Угорщини та Албанії. Він є автором і співавтором оригінальних систематичних, флористичних публікацій, зокрема «Новий угорський визначник: судинні рослини Угорщини», «Червоний список судинної флори Угорщи-ни», «Список флори Албанії» та «Атлас поширення судинних рослин Албанії» тощо. The article is dedicated to the memory of the Hungarian botanist Dániel Pifkó (1976, december 4, Esztergom, Hungary – 2023, oktober 25, Čemerno Mountain, Serbia), his life and scientific path is described and analized. He studied at the Eötvös Loránd University in Budapest. Dániel Pifkó worked in the Hungarian Natural History Museum Herbarium, in recent years – in the National Educational Library and Museum. His research interests included taxonomy, floristics, and the history of botany. He is best known as a monographer of the genus Chamaecytisus Link. His scientific contribution to the study of the taxonomy of this complex genus is significant: it includes both the study of historical collections, designation the type specimens, new floristic finds, as well as the description of new species (Ch. pseudojankae Pifkó et Barina and Ch. korabensis Pifkó et Barina), and taxonomic revisions and reviews of critical taxa. Another object of his research was the flora of Hungary and Albania. He is the author and co-author of original systematic and floristic papers, such as New Hungarian Herbal: The Vascu-lar Plants of Hungary, Red List of the Vascular flora of Hungary, Checklist of Albanian Flora and Distribution Atlas of Vascular Plants in Albania, etc.Item СТАН ПОПУЛЯЦІЙ ДЕЯКИХ РІДКІСНИХ ЕФЕМЕРОЇДІВ НА ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ТИЛІГУЛЬСЬКИЙ» (МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)(2023) Мельник, Р. П.; Мельничук, С. С.; Грубий, М. В.; Дьяченко, О. В.; Melnyk, R. P.; Melnychuk, S. S.; Hrubyi, M. H.; Diachenko, O. V.Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» (Миколаївська область) охоплює площу 8195,4 га cхідного узбережжя Тилігульського лиману і його акваторії. Під час весняних експедицій 2023 року було досліджено популяції чотирьох видів рідкісних ефемероїдів, які охороняються на державному та міжнародному рівнях: Crocus reticulatus, Galanthus elwesii, Gymnospermium odessanum, Adonis vernalis. Досліджені види в основному зростають по схилах балок та їх улоговин. На 1 м2 у місцях найбільшої щільності особин C. reticulatus нами виявлено: 5 ювенільних, 6 імматурних, 4 віргінільних та 10 генера-тивних особин. C. reticulatus росте у добре збережених степових ценозах між куртинами Stipa capillata, Festuca valesiaca, Agropyron cristatum. Galanthus elwesii було знайдено на схилах балки Атаманки та її відрогах в тих місцях, де схили поросли чагарниками (Prunus spinosa, Crataegus monogyna, Rosa canina та R. corymbifera). Найчисельніші локуси популяції знаходяться в улоговинах відрогів балки і підніма-ються більше на південну експозицію схилу. В місцях найбільшої щільності на 1 м2 відзначається зрос-тання 121 особин: 35 ювенільних, 10 імматурних, 14 віргінільних та 62 генеративних. Gymnospermium odessanum росте вище по цих чагарникових схилах (балка Атаманка), на схилі північної експозиції в сухому тогорічному листі чагарників. Щільність особин дуже низька: на 1 м2 нами нараховано 10 осо-бин в різних станах онтогенезу: 2 ювенільних, 2 віргінільних та 6 генеративних. По степових схилах досліджених балок зростає Adonis vernalis. Щільність особин не велика. На 1 м2 в середньому по одній-дві куртини виду в генеративному стані. Зростає разом з C. reticulatus між тогорічними стеблами Stipa capillata. Встановлено, що основу рослинного покриву місцезростань рідкісних ефемероїдів формують степи класу Festuco-Brometea (Festucion valesiacae, Stipo lessingianae-Salvion nutantis). Улоговини цих балок заростають чагарниковими угрупованнями класу Rhamno-Prunetea. The Tyligulsky Regional Landscape Park (Mykolayiv region) is located on the eastern coast of the Tyligulsky estuary and its waters. It occu-pies the area of 8195,4 hectares. During the spring expeditions in 2023, we studied the populations of four species of rare ephemerals protected at the state and international levels: Crocus reticulatus, Galanthus elwesii, Gymnospermium odessanum, Adonis vernalis. The species studied occur mainly on the slopes of the gulleys and in their hollows. In the places with the highest density of C. reticulatus individuals, were found 5 juvenile, 6 immature, 4 virgin and 10 reproductive individuals per 1 m2. Crocus reticulatus occurs in well-preserved steppe communities between tussocks of Stipa capillata, Festuca valesiaca and Agropyron cristatum. Galanthus elwesii was found on the slopes of the Atamanka gully and its branches, in places where the slopes were overgrown with shrubs (Prunus spinosa, Crataegus monogyna, Rosa canina and R. corymbifera). The most numerous population loci are located in the hollows of the gulley spurs and increase towards the southern exposure of the slope. In the areas with the highest density, 121 individuals were recorded per 1 m2: 35 juveniles, 10 immature, 14 virginal and 62 generative. Another ephemeroid, Gymnospermium odessanum, grows higher along these shrubby slopes (Atamanka gully). The density of individuals is very low, growing mostly on the north-faced slope in the dry leaves of the shrubs. We counted up to 10 individuals per 1 m2 in different ontogenetic states: 2 juvenile, 2 virgin and 6 generative. Adonis vernalis grows on the steppe slopes of the studied gulleys. The density of individuals is not high. On average, there are one or two individuals in the generative stage per 1 m2. It grows together with C. reticulatus between last year's stems of Stipa capillata. Conclusions: The state of the populations of four rare ephemeroids in the area of the Tyligulsky Regional Landscape Park was studied. It was revealed that the basis of the vegetation cover of the habitats of rare ephemeroids, forming steppes of Festuco-Brometea class (alliances Festucion valesiacae, Stipo lessingianae-Salvion nutantis). The hollows of these gulleys are covered with class Rhamno-Prunetea.Item АНОТОВАНИЙ СПИСОК ВИДІВ ФЛОРИ ЕКОПОСЕЛЕННЯ «РАДУГА» (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)(2022) Мойсієнко, І. І.; Мельник, Р. П.; Захарова, М. Я.; Moysiyenko, І. І.; Melnyk, R. P.; Zakharova, M. YA.В статті наведено видовий склад флори екологічного поселення «Радуга». З ініціативи засновника екологічного поселення «Радуга» Олексія Урсуленка, нами було проведено ретельні дослідження флори території в 2020–2021 роках. Екопоселення «Радуга» в адміністративному відношенні знаходиться в межах Олешківської об’єднаної територіальної громади Херсонського району Херсонської області, в західній околиці села Саги. Екопоселення розташоване на Олешківській піщаній арені і займає площу 10 га. Територія екопоселення представляє собою ділянку хвилястих пісків з незначним природним перепадом висот. Висота дюн та глибина котловин видування не перевищую 1 м. Домінуючим типом природної рослинності в межах екопоселення є псамофітні степи, луки і лісові гайки в зниженнях. Основний напрямок поселення – поширення філософії повноцінного харчування та здорового життя, а також проведення навчальних фестивалів та оздоровчих практик. Територія майже не зазнає антропогенного впливу, тому характеризується досить високим рівнем збереження природних комплексів. Досліджена флора екологічного поселення «Радуга» нараховує 259 видів судинних рослин з 170 родів, 52 родин, 3 класів, 2 відділів. Більшість видів трав’янисті рослини, дерев’янистих рослин – 20 видів. Більшість дерев’янистих рослин – це культурні інтродуковані види, які зазвичай легко дичавіють на Півдні України, зокрема: Armeniaca vulgaris, різні сорти Malus domestica, Prunus cerasifera, P. domestica та ін. Серед них ліани представлені одним видом, чагарники – п’ятьма видами. На території екопоселення «Радуга» зростає 46 видів медоносів та 63 види лікарських рослин. На території відмічені представники флори України, що занесені до природоохоронних документів: Червоної книги України – Alyssum savranicum, Anacamptis palustris, Betula borysthenica, Centaurea breviceps, Stipa borysthenica, конвенції CITES –з нову Anacamptis palustris, та одночасно до Європейського Червоного списку і Червоного Списку МСОП – Agropyron dasyanthum. Охороні підлягають 2 раритетні угруповання Зеленої книги України, що належать до формацій ковили дніпровської та берези дніпровської. Також тут представлений біотоп понтичних псамофітних степів, що включений до Резолюції № 4 Бернської конвенції (E1.12) та Червоного списку біотопів Європи (біотоп E1.1a). The list of vascular plant species of the ecological settlement «Raduha» is given in the article. In 2020–2021, we conducted a comprehensive study of the flora of the settlement, supported by its founder Oleksii Ursulenko. The ecological settlement is administratively located within the Oleshky Territorial Community of the Kherson district of the Kherson region, in the western outskirts of the village of Sahy. The eco-settlement has an area of 30 hectares on the Oleshky sand arena. Wavy sands cover the territory with a slight natural elevation difference. The height of the dunes and the depth of the blowing pits do not exceed 1 m. The dominant types of natural vegetation within the area are psammophyte steppes, meadows and forest groves in the depressions. The main focus of the settlement is to spread the philosophy of good nutrition and healthy living, as well as to conduct educational seminars and health practices. The territory is slightly influenced by anthropogenic impact and differs by the high level of preservation of natural ecosystems. The studied flora of the ecological settlement "Raduga" includes 259 species of vascular plants from 170 genera, 52 families, three classes, and two divisions. Most species are herbaceous plants, while 20 species represent woody plants. Most woody plants are cultivated introduced species, which easily spread spontaneously in the region, in particular: ‘Armeniaca vulgaris, different varieties of Malus domestica, Prunus cerasifera, P. domestica, etc. Among them, there are one liana species and five species of shrubs. On the territory of the eco-settlement "Raduha", 46 species are melliferous plants, and 63 species are medicinal plants. In the list, there are also protected species: five species listed in the Red Data Book of Ukraine – Alyssum savranicum, Anacamptis palustris, Betula borysthenica, Centaurea breviceps, Stipa borysthenica, one endangered species of the CITES – again Anacamptis palustris, and one endangered species on both of the European Red List and IUCN Red List – Agropyron dasyanthum. The plant communities with a dominance of Stipa borysthenica and Betula borysthenica are protected by the Green Book of Ukraine. Pontic sandy steppes are listed in Resolution 4 of the Bern Convention (as habitat E1.12) and in the European Red List of Habitats (habitat E1.1a).Item НОВІ ЗНАХІДКИ ЧУЖОРІДНИХ ВИДІВ З РОДУ EUPHORBIA L. НА ПІВДНІ УКРАЇНИ(2020) Мойсієнко, І. І.; Скобель, Н. О.; Мельник, Р. П.Euphorbia davidii Subils (=Euphorbia dentata Michx) та Euphorbia maculata L. – адвентивні види рослин північноамериканського походження, що вперше було виявлені в Україні на при кінці ХХ століття і відомі з небагатьох місцезнаходжень. В останні роки нами було знайдено декілька нових місцезнаходжень цих рослин на Півдні України. Euphorbia davidii виявлено в 2 локалітетах: м. Олешки Херсонської області та в околицях с. Прогресівка Березанського району Миколаївської області. Для Миколаївської області E. davidii наводиться нами вперше. Усі раніше відомі в Україні локалітети E. davidii приурочені до залізниць та портів, тобто вирогідних первинних осередків інвазії. Знайдено нами нові локалітети є досить віддаленими від первинних осередків інвазії, що свідчить про поширення E. davidii територією України в межах вторинного ареалу. Виявлені в останні роки нові місцезнаходження E. davidii – на залізниці в різних частинах України, та поява виду за межами первинних осередків інвазії вказує на тенденцію до натуралізації його в Україні. Euphorbia maculata знайдено в 7 локалітетах в Херсонській (м. Херсон та околиці, м. Скадовськ, околиці м. Олешки) та Дніпропетровській (м. Кривий Ріг) областях. Для Херсонської області E. maculata наводиться нами вперше. Значна кількість нових місцезнаходжень, в тому числі за межами первинних осередків розселення, висока чисельність особин в більшості з них, свідчить про успішну натуралізацію рослини. Принаймні в Херсонській області E. maculatа можна вважати епекофітом. Крім того у 2019 році E. maculata було знайдено нами в Азербайджані (м. Баку), де він є дуже рідкісним. З високою ймовірністю можна прогнозувати подальше поширення E. davidii та E. maculata в Україні. Euphorbia davidii Subils (=Euphorbia dentata Michx) and Euphorbia maculata L. are alien species of North American origin that were first discovered in Ukraine in the late twentieth century and are known from a few locations. In recent years, we have identified several new locations of these plants in southern Ukraine. Euphorbia davidii was found in 2 locations: city of Oleshky, Kherson Region (scrap metal base) and the outskirts of the village Prohresivka of Berezanka district of Mykolaiv Region (sunflower field). For the Mykolaiv Region E. davidii is resulted by us for the first time. All previously known localities of E. davidii in Ukraine are confined to railways and ports, probably, the primary centers of plant invasion. The localities identified by us are quite distant from the primary foci of invasion, which indicates the spread of E. davidii beyond their borders on the territory of Ukraine within the secondary range. A number of new E. davidii sites discovered in recent years on railways in different parts of Ukraine and the appearance of the species outside the primary foci of invasion indicate a tendency to naturalize the plant in Ukraine. Euphorbia maculata was found in 7 localities in Kherson (Kherson and environs, Skadovsk, Oleshky) and Dnipropetrovsk (Kryvyi Rig) Regions. For the Kherson Region E. maculata is given by us for the first time. A significant number of new locations, including outside the primary foci of invasion, the high number of individuals in them, indicates a high successful naturalization. At least in the Kherson Region E. maculata is an epecophyte. In addition, in 2019, E. maculata was found by us in Azerbaijan (Baku), where it is very rare. The further spread of E. davidii and E. maculata in Ukraine can be predicted with a high probability. Euphorbia davidii Subils (=Euphorbia dentata Michx) и Euphorbia maculata L. –адвентивные виды растений северноамериканского происхождения, которые впервые были обнаружены в Украине в конце ХХ века и известны из немногих местонахождений. В последние годы нами обнаружено несколько новых локалитетов этих растений на Юге Украины. Euphorbia davidii обнаружен в 2 местонахождениях: г. Алешки Херсонской области (база металлолома) и в окрестностях с. Прогрессовка Березанского района Николаевской области (поле подсолнечника). Для Николаевской области E. davidii приводится нами впервые. Все ранее известные в Украине локалитеты E. davidii приурочены к железным дорогам и портам, то есть, к первичным центрам инвазии растений. Обнаруженные нами локалитеты достаточно удаленные от первичных центров инвазии, что свидетельствует о распространении E. davidii за их пределы по территории Украины в границах вторичного ареала. Ряд обнаруженных в последние годы новых местонахождений E. davidii совершенных на железной дороге в различных частях Украины и появление вида за пределами первичных центров инвазии указывает на тенденцию к натурализации растения в Украине. Euphorbia maculata обнаружен в 7 локалитетах в Херсонской (г. Херсон и окрестности., г. Скадовск, окрестности г. Олешки) и Днепропетровской (г. Кривой Рог) областях. Для Херсонской области E. maculata приводится нами впервые. Значительное количество новых местонахождений, в том числе за пределами первичных центров расселения, высокая численность особей в большинстве из них, свидетельствует о успешной натурализации растения. По крайней мере в Херсонской области E. maculatа является эпекофитом. Кроме того, в 2019 году E. maculata был обнаружен нами в Азербайджане (г. Баку), где он является очень редким растением. С высокой долей вероятности можно прогнозировать дальнейшее распространение E. davidii и E. maculata в Украине.Item ЗАСМІЧЕННЯ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ ВИДАМИ АДВЕНТИВНИХ РОСЛИН(2020) Мельник, Р. П.; Бойко, Т. О.; Карташова, І. І.; Захарова, М. Я.; Melnyk, R.; Boiko, T.; Kartashova, I. I.; Zakharova, M.В статті наводяться результати досліджень щодо забур’яненості посівів адвентивними видами агрофітоценозів фермерських господарств в Доманівському районі Миколаївської області та Скадовському районі Херсонської області (Україна) на різних типах ґрунтів. Доманівський район знаходиться в північно-західній частині Миколаївської області (Україна). Більша частина району (південь і захід) лежить у межах Причорноморської низовини. Північна та східна частина району, де розміщенні дослідні поля – відроги Подільської височини. Скадовський район розташований на півдні Херсонської області. Входить до степової зони півдня України і є рівниною. Здійснено маршрутне обстеження 8 полів загальною площею 260 га. Складений флористичний список. Він представлений 30 видами, які відносяться до 28 родів, 10 родин, 7 порядків. Перше місце в родинному спектрі досліджених агрофітоценозів займає родина Asteraceae (10 видів, або 33,3 %), що є характерним для більшості флор помірної частини всієї Голарктики. Родина Brassicaceae з 8 видами (26,6 %) займає 2 місце. Родина Poaceae налічує всього 4 види (13,3 %) і займає третє місце в дослідженій флорі, що відповідає особливостям зональних родинних спектрів. Проведений міграційний аналіз показав перевагу давньосередземноморських видів за первинним типом ареалу і археофітів за часом заносу. За фітоценотичною приуроченістю досліджені види адвентивних рослин агрофітоценозів мають належати до класу Stellarietea mediae R.Tx., Lohmeyer & Preising in R.Tx. ex von Rochow 1951. Найбільш поширеними і злісними бур'янами просапних культур (соняшник) на досліджених агрофітоценозах є 5 видів (Ambrosia arthemisifolia, Amaranthus retroflexus, Echinochloa crusgalli, Iva xanthiifolia, Xanthium albinum) 6 видів зернових культур (ячмінь озимий) (Descurainia Sophia, Centaurea cyanus, Papaver rhoeas, Raphanus raphanistrum. Sonchus arvensis, S. oleraceus) та 4 види бахчієвих культур (кавун) (Conyza canadensis, Cenchrus longispinus, Portulaca oleracea, Tribulus terrestris Setaria viridis). The paper presents the results of studies on the alien species as weeds in the fields of farm agrophytocoenoses on different soils. The studied farms are situated in Domanivskiy district of Mykolaiv region and Skadovsk district of Kherson region (Ukraine). Domanivsky district is located in the northwestern part of Mykolaiv region (Ukraine). Most of the area (south and west) lies within the Black Sea lowlands. The northern and eastern parts of the district where the experimental fields are located are spurs of the Podolian Upland. Skadovsky district is located in the south of Kherson region. It is a plain in the steppe zone of southern Ukraine. There were surveyed 8 fields with a total area of 260 ha. A floristic list, represented by 30 species of 28 genera, 10 families, 7 orders was compiled. The Asteraceae family (10 species, or 33.3%) occupies the first place in the family spectrum of the investigated agrophytocoenoses, which is characteristic for the most floras of the temperate part of the entire Holarctic. The Brassicaceae family with 8 species (26.6%) occupies the 2nd place. The Poaceae family has only 4 species (13.3%) and ranks third in the studied flora, which corresponds to the features of the zonal family spectra. The migration analysis showed the prevalence of ancient Mediterranean species in terms of the primary habitat type and archaeophytes in terms of their migration time. The studied species of alien plants should belong to the class StellarieteamediaeR.Tx., Lohmeyer & PreisinginR.Tx. exvonRochow 1951. The species of Ambrosia arthemisifolia, Amaranthus retroflexus, Echinochloa crusgalli, Iva xanthiifolia, Xanthium albinum (5 species) are most common and malicious weeds for sunflower crops; Descurainia Sophia, Centaureacyanus, Papaver rhoeas, Raphanusraphanistrum. Sonchusarvensis, S. Oleraceus (6 species) are most common and malicious weeds for grains (barley); Conyza canadensis, Cenchrus longispinus, Portulaca oleracea, Tribulus terrestris Setaria viridis are 4 most common and malicious weeds for watermelon plantations.Item Анотований список флори урочища Буркутські плавні (Херсонська область, Україна)(2018) Мойсієнко, І. І.; Захарова, М. Я.; Мельник, Р. П.; Садова, О. Ф.; Мойсиенко, И. И.; Садова, Е. Ф.; Moysiyenko, І. І.; Zakharova, M. Ya.; Melnik, R. P.; Sadova, O. F.В статті наводиться анотований список флори судинних рослин лісистої частини урочища Буркутські плавні, що займає площу 350 га на Чалбаській арені Нижньодніпровських пісків (околиці села Буркути Голопристанського району Херсонської області). Він включає 425 видів з 252 родів, 75 родин, 5 класів та 4 відділів, серед яких 247 видів зазначаються нами вперше для флори урочища. Натомість нам не вдалося виявити лише 21 вид, що наводилися раніше. Для кожного виду вказуються літературні посилання, флорокомплексна приуроченість, частота трапляння, а також созологічний статус. Флора урочища відрізняється надзвичайно високим рівнем видового багатства – 48,1% флори Нижньодніпровських пісків, займаючи при цьому лише 0,22% їх площі. В складі флори урочища налічується 25 созофітів (5,9%). Висока созологічна цінність флори урочища Буркутські плавні зумовлена також значною участю в її складі гляціальних реліктів, північних видів на південній межі ареалу та ендемічних рослин. На сьогодні лише частина урочища входить до складу Національного природного парку «Олешківські піски» (50 га, або 14,3%). В результаті залишаються не охопленими охороною 264 види (62,1%) флори урочища, в тому числі і 7 созофітів (Ceratophyllum tanaiticum, Dactylorhiza incarnata, Dryopteris carthusiana, Polygonatum odoratum, Potamogeton sarmaticus, Salvinia natans, Stachys officinalis). Наведені показники переконливо доводять недостатність охорони флористичного різноманіття урочища на даному етапі. У зв’язку з цим необхідно взяти урочище Буркутські плавні під охорону в повному обсязі, включивши його до складу Національного природного парку «Олешківські піски». В статье приводится аннотированный список флоры сосудистых растений лесистой части урочища Буркутские плавни, которое занимает площадь 350 га на Чалбасской арене Нижнеднепровских песков (возле села Буркуты Голопристанского района Херсонской области). Он включает 425 видов из 252 родов, 75 семейств, 5 классов и 4 отделов, среди которых 247 видов указываются нами впервые для флоры урочища. В то же время нам не удалось выявить 21 вид, который приводился раньше. Для каждого вида указываются литературная ссылка, флорокомплексная приуроченность, частота встречаемости, а также созологический статус. Флора урочища отличается чрезвычайно высоким уровнем видового богатства – 48,1% флоры Нижнеднепровских песков, занимая при этом лишь 0,22% их площади. В составе флоры урочища насчитывается 25 созофитов (5,9%). Высокая созологическая ценность флоры урочища Буркутские плавни обусловлена также значительным участием в ее составе северных растений на южной границе ареала, в том числе и гляциальных реликтов, и эндемических растений. На сегодня только часть урочища входит в состав Национального природного парка «Олешковские пески» (50 га, или 14,3%). В итоге остаются не охваченными охраной 264 видов (62,1%) флоры урочища, в том числе и 7 созофитов (Ceratophyllum tanaiticum, Dactylorhiza incarnata, Dryopteris carthusiana, Polygonatum odoratum, Potamogeton sarmaticus, Salvinia natans, Stachys officinalis). Приведенные показатели убедительно доказывают недостаточность охраны флористического разнообразия урочища на данном этапе. В связи с этим необходимо взять урочище Буркутские плавни под охрану в полном составе, включив его в состав Национального природного парка «Олешковские пески». In the article an annotated list of the flora of vascular plants is presented for the forested part of the Burkuty Plavni natural landmark. The landmark occupies an area of 350 ha in the Chalbasska arena of the Nyzhnodniprovski pisky (Lower Dnipro Sands), near the small village Burkuty (Hola Prystan district, Kherson region). The list includes 425 species belonging to 252 genera, 75 families, 5 classes and 4 divisions. Among them, 247 species have been found for the first time in the landmark. However, we did not find 21 species, identified in the landmark earlier. The favored conditions for growth, frequency of occurrence, sozological status, and relevant, earlier references in the literature have been indicated for each species identified in the present study. The flora of the forested part of the landmark is unique in that it has a high degree of species diversity (48.1% of the flora of the Lower Dnipro sand area), though it only occupies 0.22% of the whole territory. There are 25 sozophytes among the flora (5.9 %). Another reason for the high sozological value of the flora of the Burkuty Plavni natural landmark is the mix of endemic plants and the significant share of boreal plants in their composition, i.e. northern species on the southern boundary of their range. At the present moment only a part of the landmark is included in the Oleshkivski Pisky National Nature Park (50 ha, or 14.3%). As a result, 264 species (62,1%) of the landmark flora, including seven sozophytes (Ceratophyllum tanaiticum, Dactylorhiza incarnata, Dryopteris carthusiana, Polygonatum odoratum, Potamogeton sarmaticus, Salvinia natans, Stachys officinalis) are not currently protected. These results convincingly show the inadequate protection of the floristic biodiversity of the landmark at the present stage. It is thus important to include the entire Burkuty Plavni in the Oleshkivski Pisky National Nature Park thereby protecting its important biodiversity.