ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
4 results
Search Results
Item ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «КРАЇНОЗНАВСТВО»(2024) Співаковська, Є. О.; Бибик, Т. Г.; Spivakovska, E. O.; Bibyk, T. H.Розвиток вищої освіти в умовах сьогодення тісно пов’язаний зі штучним інтелектом. Його вплив сьогодні настільки глобальний, що не залишається сумніву в раціональності й необхідності запровадження на всіх рівнях освіти. Мета статті полягає у визначенні ролі та значення використання штучного інтелекту, зокрема чату GPT, у процесі опанування англійської мови у закладах вищої освіти з дисципліни «Країнознавство». Для досягнення мети було використано такі методи дослідження, як порівняльний та системний аналіз наукових джерел із даної проблематики, синтез та узагальнення, аналіз наявних підходів до використання штучного інтелекту на заняттях з англійської мови, а також опис попередніх етапів експерименту. Результати. У статті порушено питання результативності вико- ристання штучного інтелекту в освітню практику здобувачів вищої освіти. Наведено різні підходи до визначення поняття «штучний інтелект». Зокрема, організовано і проведено констатувальний етап екс- перименту та узагальнено його результати. Дані проведеного експерименту свідчать про те, що засто- сування чату GPT сприяє глибшому та ефективнішому закріпленню іншомовного матеріалу та активізує саморозвиток учасників освітнього процесу. Окрім того, даний підхід до навчання дає змогу більш ефективно вирішувати цілу низку дидактичних завдань, зокрема: формувати і вдосконалювати навички формулювання запитань; збільшувати словниковий запас, як активний так і пасивний, лексикою сучас- ної англійської мови; формувати стійку мотивацію студентів до іншомовної діяльності. За результатами дослідження зроблено висновки: сьогодні ми спостерігаємо важливий фокус розвитку штучного інтелекту та застосування у сфері освіти, це є результатом стрімкого розвитку технологій штучного інте- лекту, які відкривають велике коло різноманітних можливостей особистості в різних видах діяльності. Зокрема, застосування чату GPT у процесі опанування змісту дисципліни «Країнознавство» показало значну результативність у вивченні англійської мови. The development of higher education in today’s conditions is closely related to artificial intelligence. Today, its influence is so global that there is no doubt about the rationality and necessity of its implementation at all levels of education. The purpose of the article is to determine the role and significance of using artificial intelligence, in particular the GPT chat, in the process of learning English in institutions of higher education in the discipline of «Local Studies». To achieve the goal, such research methods were used as comparative and systematic analysis of scientific sources on this issue, synthesis and generalization, analysis of existing approaches to the use of artificial intelligence in English classes, as well as a description of the previous stages of the experiment. Results. The article raises the question of the effectiveness of the use of artificial intelligence in the educational practice of students of higher education. Various approaches to defining the concept of artificial intelligence are presented. In particular, the ascertainment phase of the experiment was organized and conducted and its results were summarized. The data of the conducted experiment indicate that the use of GPT chat contributes to a deeper and more effective consolidation of foreign language material and activates the self-development of participants in the educational process. In addition, this approach to learning allows you to more effectively solve a number of didactic tasks, in particular, to form and improve the skills of formulating questions; to increase the vocabulary, both active and passive, with the vocabulary of modern English; to form a stable motivation of students for foreign language activity. The results of the study concluded: today we are observing an important focus of artificial intelligence development and application in the field of education. This is the result of the rapid development of artificial intelligence technologies, which open up a wide range of diverse opportunities for individuals in various types of activities. In particular, the use of GPT chat in the process of mastering the content of the discipline «Local Studies» has shown significant effectiveness in learning English.Item RATING SYSTEMS FOR SCIENTOMETRIC INDICES OF UNIVERSITIES: KEY ASPECTS, DEVELOPMENT, IMPLEMENTATION(2018) Spivakovsky, O.; Vinnyk, M.; Poltoratskiy, M.; Тarasich, Y.; Bystriantseva, A.; Panova, K.; Spivakovska, Y.; Співаковський, О. В.; Вінник, М. О.; Полторацький, М. Ю.; Тарасіч, Ю. Г.; Бистрянцева, А. М.; Панова, К. О.; Співаковська, Є. О.; Мельниченко, А. С.Our time is characterized by the phenomenal acceleration of knowledge accumulation and the complication of its structure. Today information technologies are one of main ways to arrange and create effective tools for organizing the interaction and processing large amount of information. Nowadays academic institutions need to rely on special research, analysis of accumulated achievements and, on this basis, to develop forecasts, identify trends and prospects for the development of a scientific or other industry, and evaluate its potential. Today many information systems attempt to create methods and technologies of processing and saving information on the activities of scientists. The article provides a brief overview of rating systems for scientometric indices of universities. In our opinion, information of university’s scientific activity should be presented in the rating form, which gives an opportunity to analyze development in different directions and changes. The key idea of the article is presenting of our experience in developing system of automatic construction of ratings of scientific organizations based on their scientometric indicators in Scopus, Google Scholar and Web of Science. The main task of the system is automatic construction of consolidated rating of scientists, research groups, and organizations according to indicators of processed scientometric systems (Scopus, Google Scholar and Web of Science). These indicators are h-index, citations (numbers of total citations of documents that are indexed by the system), total number of scientist’s publications. The philosophy of the system is providing open data of different scientometric systems, and possibility to deploy our system in other organizations and customize it for individual goals and tasks. Сьогодні інформаційні технології є одним з основних способів формування і створення ефективних інструментів для організування взаємодії та опрацювання великої кількості інформації. У наш час академічні установи повинні спиратися на спеціальні дослідження, аналіз накопичених досягнень і на цій основі розробляти прогнози, визначати тенденції та перспективи розвитку наукової чи іншої галузі й оцінити її потенціал. Сьогодні багато інформаційних систем намагаються створити методи і технології опрацювання та збереження інформації про діяльність учених. У статті наведено короткий огляд рейтингових систем для обліково-метричних показників закладів вищої освіти. На нашу думку, інформація про наукову діяльність університету повинна бути представлена у формі рейтингу, що дає можливість аналізувати розвиток у різних напрямах та змінах. Ключовою ідеєю статті є представлення нашого досвіду у створенні системи автоматичної побудови рейтингів наукових організацій на основі їх наукометричних показників у Scopus, Google Scholar та Web of Science. Філософія системи полягає у забезпеченні відкритих даних різних науково-вимірювальних систем, можливості розгортати її в інших організаціях та налаштовувати на індивідуальні цілі й завдання. Описано нові сервіси, що використовуються в системі. Розширено частину «Структура системи». У ній подано опис усіх вкладок сайту системи, приклад списку авторських публікацій, представлено використання семантичної мережі для відображення відносин між авторами. Також ми подаємо математичну модель, що використовується в нашій системі для аналітичного аналізу, і спеціальні діаграми, розроблені в системі для відображення особистого внеску вченого в наукову діяльність університету.Item МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ВІРТУАЛЬНОЇ ПОЛІСУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ(2016) Співаковська, Є. О.; Spivakovska, Ye. О.У статті визначено й обґрунтовано сутність методологічних підходів, що лягли в основу розробки педагогічної системи підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності у віртуальному полісуб’єктному навчальному середовищі, зокрема системно-суб’єктного, синергетичного, рефлексійного, компетентнісного, ресурсного, суб’єктно-орієнтованого і діалогічного. Кожен із визначених підходів зумовив окреслення ключових принципів, дотримання яких забезпечує ефективність реалізації запропонованої автором педагогічної системи. Особливе місце у дослідженні відведено специфічним методологічним принципам, які визначають сутність підготовки педагога до віртуальної полісуб’єктної взаємодії у навчальному процесі: принцип сприяння самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення суб’єктів навчальної взаємодії у полісуб’єктному навчальному середовищі, принцип диференційованого та індивідуального підходу, який власне і забезпечує прояв ознак суб’єктності кожним суб’єктом навчальної взаємодії, принцип інтеграції (який передбачає залучення усіх можливих ресурсів (зовнішніх і внутрішніх) для комплексного вирішення навчальних завдань, в тому числі, залучення усіх суб’єктів навчальної взаємодії до вирішення конкретного навчального завдання через діалогову (полісуб’єктну) взаємодію), а також принцип опори на потенційні можливості суб’єкта. Обґрунтовані методологічні основи дослідження дали змогу змоделювати педагогічну систему підготовки майбутнього вчителя-гуманітарія до професійної діяльності в полісуб’єктному навчальному середовищі. The essence of methodological approaches defined as the foundation for the development of pedagogical system aimed at preparation of future teachers for the professional activity in virtual multisubject learning environment has been substantiated in the article. The following are the approaches: system-subjective, synergetic, reflexive, competence-based, resource-based, subject-oriented, and dialogue-based. Each of the mentioned approaches singled out certain methodological principles following which brings about effective realization of the developed pedagogical system. Much attention has been paid to specific methodological principles which determine the core sense of the preparation of future teachers for the virtual multisubject interaction in the educational process: the principle of the subject’s self-realization, self-development and self-improvement encouragement, the principle of differential and individual approach which provides the development of qualities of subjectivity within every subject of educational interaction, the principle of integration (which predetermines the engagement of all possible resources, both internal and external, for the complex solution of educational tasks completed by the subjects participating in the multisubject educational environment in the process of dialogue-based (multisubject) interaction), and the principle of exploitation of potential capabilities of the subject of interaction. The substantiated methodological basis has made it possible to model the system of preparation of a future teacher of Humanities for the professional activity in virtual multisubject learning environment.Item ПСИХОЛОГІЧНА СТРАТЕГІЯ СПІВРОБІТНИЦТВА, РЕФЛЕКСИВНИЙ, МОТИВАЦІЙНИЙ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЙЧНИЙ КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ГУМАНІТАРІЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПОЛІСУБ’ЄКТНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ(2014) Співаковська, Є. О.Переосмислення сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) від засобів навчання до суб’єктів начального процесу, постійне зростання їхньої суб’єктності вимагає від сучасного педагога відповідних знань, умінь, відповідного ставлення до дидактичних можливостей ІКТ, вміння співпраці із ними та побудови навчальної діяльності учнів, спрямованої на формування і розвиток умінь самоорганізації, саморозвитку, зміцнення їхньої суб’єктної позиції у здобутті освіти, що й становитиме готовність сучасного вчителя до організації ефективної професійної діяльності у полісуб’єктному начальному середовищі (ПНС). Нові завдання педагога-гуманітарія, пов’язані із самостійним відбором і конструюванням змісту освіти, а також моделюванням навчального процесу в умовах вибору освітніх альтернатив віртуалізованого ПНС, висувають особливі вимоги до професійно важливих якостей особистості педагога, тобто до його готовності до здійснення ефективної професійної діяльності в таких умовах. У статті обґрунтовано сутність поняття готовності майбутнього вчителя-гуманітарія до професійної діяльності у полісуб’єктному навчальному середовищі. Проаналізовано структуру зазначеної готовності. Обгрунтовано та схарактеризовано психологічну стратегію співробітництва, рефлексивну, мотиваційну та інформаційно-технологійчну складові як компоненти готовності майбутнього вчителя-гуманітарія до професійної діяльності у полісуб’єктному навчальному середовищі.