ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ МІСТА СТУДЕНТАМИ СІЛЬСЬКОГО ТА МІСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ(2022) Блинова, О. Є.; Урсуленко, О. Б.; Blynova, O. Y.; Ursulenko, O. B.Метою дослідження є визначення специфіки образу міста у студентів міського та сільського походження. Методи. Архітектурний семантичний диференціал «Місто» (О.С. Шемеліна, О.Є. Ваніна) для виявлення основних характеристик сприйняття міського простору, відмінності та схожості сприйняття міського середовища різними людьми та групами. Семантичний диференціал містить 28 пар полярних визначень, які потрібно оцінити за шкалою від 1 до 5. Також респондентам запропоновано анкетні питання стосовно готовності виїхати із міста чи залишитися. Дослідницьку вибірку склали студенти міського походження та ті, батьки яких проживають у селі, а студенти – у гуртожитку університету. Результати. Визначено, що у сільських жителів при змінюванні місця проживання виникає проблема адаптування, тобто трансформації ціннісно-смислової системи та ідентичності. Ця трансфор- мація може мати такі наслідки: позитивні (особистісне зростання, відкриття творчих аспектів свого «Я», самореалізація), нейтральні (адаптація, відновлення попереднього рівня функціонування, збереження стійких зв’язків з уявленнями про себе), негативні (травматичні, деструктивні тенденції, реакції дезорганізації, почуття самотності, роздратування). Висновки. Встановлено відмінності в уявленні про образ міста студентів-«містян» та студентів-«селян». Констатовано, що студенти, які приїхали до міста Херсон навчатися із сільської місцевості, вважають місто більш галасливим, енергійним, динамічним, швидким порівняно із студентами-херсонцями. Проте студенти-«містяни» відмічають, що місто є красивим, затишним, теплим. Визначено, що бажання виїхати із цього міста та змінити місто проживання пов’язано із певним образом міста, а саме, чим більше негативних характеристик міститься в образі, тим вище ймовірність міграційної готовності студентів та бажання знайти для свого проживання інше місто. The aim of the study is to determine the specifics of the city image among students of urban and rural origin. The methods. The architectural semantic differential “The city” (A.S. Shemelina, O.E. Vanina) to identify the main characteristics of the urban space perception, the differences and similarities of the urban environment rated on the scale from 1 to 5. The respondents were also offered the questionnaire’s questions regarding their willingness to leave the city or stay. The research sample consisted of students of urban origin and those whose parents live in the village, and the students live in a university dormitory. The results. It has been revealed that the rural residents, when changing their place of living, have the adaptation problem, that is, the transformation of the value-meaning system and identity. This transformation can have the following consequences: positive (personal growth, discovery of creative aspects of one’s self, self-realization), neutral (adaptation, restoration of the previous functional level, preservation of stable connections with the self-image), negative (traumatic, destructive tendencies, disorganization reactions, the feeling of loneliness, irritation). The conclusions. The differences in the ideas of the city image by the students-“citizens” and students- “villagers” have been established. It has been stated that the students who came to the city of Kherson to study from rural areas consider the city to be more noisy, energetic, dynamic, fast in comparison with students- Kherson’s residents. Yet, the students-“citizens” believe that the city is beautiful, cozy, and warm. It has been determined that the desire to leave this city and change the city of residence is associated with a certain image of the city, that is, the more negative characteristics the image has, the higher the probability of the students’ migration willingness, and the desire to find another city to live in.Item THE FEATURES OF THE INFLUENCE OF URBAN IDENTITY ON THE SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL ADAPTATION OF STUDENTS(2020) Blynova, O. Ye.; Ursulenko, O. B.; Блинова, О. Є.; Урсуленко, О. Б.The purpose is to clarify the influence of the level of maturity of the urban identity on the social and psychological adaptation of students and satis- faction with life. Methods. The following methods were used in the empirical research: Urban Identity Questionnaire (S. O. Litvinova, O. I. Muravyova); Questionnaire of Social and Psychological Adaptation (C. Rogers & R. Diamond, adapted by O. K. Osnytsky); The Satisfaction with Life Scale of E. Diener adapted by D. O. Leontiev, Ye. M. Osin). Results. The article includes different theoretical viewpoints and scientific approaches to the substantiation of the concept “urban identity”. The structure of urban identity consists of cognitive, emotional and behavioral-regulatory components. The research shows the influence of mature identity on the social adaptation under urban conditions. The authors make the social and psychological analysis of differences between the urban and countryside lifestyles; they find out that urban lifestyle is based on a high spatial, professional and social mobility of urbanites. It is emphasized that urban identity has an axiological and logical nature as it sets norms and rules, which regulate human behavior while actualizing in different situations of social interaction. The empirical research clarified the features of the manifestation of students’ urban identity, its influence on the social and psychological adaptation of students, carries out a comparative analysis between a group of students who are original residents of the city and a group of students who moved into the city from the countryside to study at the university. Conclusions. The findings of the empirical research confirm the differences in terms of the social and psychological adaptation between the group of “urbanites”, i.e. students who were born and live in the city and the group of “country people” who moved into the city to study at the university. By using the correlation analysis, the authors prove the interdependence between the level of maturity of urban identity of students (cognitive, emotional and behavioral-regulatory components) and progress of social and psychological adaptation in the city. The research prospects are the development of means of psychological aid for the adaptation of students who come to the city to study at the higher education institutions. Мета: з’ясувати вплив рівня сформованості міської ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді та задоволеність життям. Методи. В емпіричному дослідженні застосовано методики: Опитувальник ідентичності з містом (С. О. Літвінова, О. І. Муравьова); Опитувальник соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Даймонд в адаптації О. К. Осницького); Шкала задоволеності життям E. Дінера в адаптації Д. О. Леонтьєва, Є. М. Осіна. Результати. В статті наведено різні теоретичні погляди та наукові підходи щодо обґрунтування поняття “міська ідентичність”. У структурі міської ідентичності виокремлено когнітивний, емоційний та поведінково-регулятивний компоненти. Показано значення сформованої міської ідентичності на соціальну адаптацію в умовах міста. Зроблено соціально-психологічне аналізування відмінностей міського та сільського способу життя; з’ясовано, що міський спосіб життя ґрунтується на високій просторовій, професійній та соціальній мобільності містян. Підкреслено, що міська ідентичність має ціннісну та смислову природу, адже, актуалізуючись у різних ситуаціях соціальної взаємодії, вона починає транслювати норми та правила, що регулюють поведінку людини. В емпіричному дослідженні з’ясовано особливості прояву міської ідентичності студентської молоді, її вплив на соціально-психологічну адаптацію студентів, проведено порівняльний аналіз між групами студентів, які є корінними жителями міста та групою студентів, які приїхали до міста із сільської місцевості для навчання в університеті. Висновки. Результати емпіричного дослідження засвідчили наявність відмінностей за показниками соціально-психологічної адаптації між групою «містян», тобто студентів, які народились та проживають у місті, та групою “селян”, які приїхали до міста та навчаються в університеті. За допомогою кореляційного аналізу доведено взаємозалежність між рівнем сформованості міської ідентичності студентської молоді (когнітивного, емоційного, поведінково-регулятивного компонентів) та успішністю соціально-психологічної адаптації у місті. Перспективами дослідження є розробка засобів психологічної допомоги в адаптації студентів, які приїжджають до міста для навчання у закладах вищої освіти.