ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
Search Results
Item ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНОЇ ПОЗИЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ У ПРОЦЕСІ ЇХ СОЦІАЛІЗАЦІЇ(2023) Здір, Д. Р.; Zdir, D. R.Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов формування світоглядної позиції дітей старшого дошкільного віку у процесі їх соціалізації. Для досягнення визначеної мети використано такі методи дослідження: вивчення й аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, законодавчих документів, анкетування, опитування, спостереження, педагогічний експеримент, що включав констатувальний, формувальний і контрольний етапи, методи математичної статистики. Результати. Розглянуто особливості формування світоглядної позиції дітей старшого дошкільного віку у процесі їх соціалізації. Визначено критерії та рівні сформо- ваності світоглядної позиції дітей старшого дошкільного віку: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, поведінковий. Підібрано діагностичний інструментарій для встановлення рівнів сформованості світоглядної позиції старших дошкільників. Конкретизовано сутність і зміст поняття «педагогічні умови», обґрунтовано педагогічні умови формування світоглядної позиції дітей старшого дошкільного віку у процесі їх соціалізації: використання засобів народознавства, оскільки елементи національної культури та народних традицій є одними з основних предметів осягнення навколишньої дійсності дітьми старшого дошкільного віку; цілеспрямована та системна робота з дітьми старшого дошкільного віку, що сприяє послідовному формуванню світоглядних позицій у дітей; застосування проблемно-пошукових ситуацій і пізнавальних ігор у роботі з дітьми, які спонукають їх активно мислити та вирішувати завдання. Здійснено експериментальне дослідження ефективності визначених педагогічних умов шляхом і реалізації системи роботи, що передбачала проведення занять, бесід, розгляд проблемно-пошукових ситуацій. Висновки. Результати проведеного експериментального дослідження підтверджують, що реалізація в закладах дошкільної освіти визначених і теоретично обґрунтованих педагогічних умов, зокрема використання засобів народознавства, застосування проблемно-пошукових ситуацій і пізнавальних ігор у роботі з дітьми, цілеспрямована та системна робота з дітьми дошкільного віку, безпосередньо сприяє підвищенню ефективності процесу формування світоглядної позиції дітей старшого дошкільного віку у процесі їх соціалізації.Item ВПЛИВ ІДЕЙ ФРІДРІХА ФРЕБЕЛЯ НА СТАНОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ В УГОРЩИНІ(2023) Рего, Г. І.; Reho, H. I.Вплив праць Фрідріха Фребеля на становлення дошкільної освіти в Угорщині важко переоцінити. Його ідеї, такі як важливість навчання в ігровій формі та використання розвиваючих іграшок, мали тривалий вплив на підхід до дошкільної освіти в регіоні. Напрацювання Фребеля допомогли сформувати навчальні програми та методи навчання, що використовувалися в перших дошкільних закладах, забезпечивши міцний фундамент для освіти та розвитку дітей раннього віку. Метою нашого дослідження було здійснення аналізу впливу діяльності Фрідріха Фребеля на становлення та розвиток дошкільної освіти в Угорщині. У ході дослідження ми використовували методи аналізу, систематизації та узагальнення даних на основі вивчення психолого-педагогічної та наукової літератури. Нами було проаналізовано матеріали таких угорських науковців, як Отто Ваґа, Ендре Зіболена, Іштвана Месароша, Елемера Келемена, Рози Куруц, Марії Горняк, Шандорне Кьовер, Бели Пуканского та інших, які займалися дослідженням становлення та розвитку системи дошкільної освіти в Угорщині. А також публікації Ганни Рего, яка займалася дослідженням становлення та розвитку суспільного дошкільного виховання на Закарпатті, яке в досліджуваний період входило до складу Австро-Угорщини. Кожен з них у своїх наукових розвідках торкнувся аналізу методики Фрідріха Фребеля та її впливу на становлення концепції дошкільного виховання в Угорщині. Як стверджують науковці, акцент на навчанні та дослідженні в ігровій формі дозволив дітям розвинути свої творчі здібності, критичне мислення та навички розв’язання проблем. Крім того, спільна природа навчального середовища сприяла розвитку соціальних навичок і командної роботи. Фребелівський підхід також надавав пріоритет розвитку емоційного інтелекту, який є важливим для формування здорових стосунків і загального благополуччя. Оскільки ми продовжуємо шукати нові способи навчання та виховання дітей дошкільного віку, важливо визнати внесок таких першопрохідців, як Фребель, чиї ідеї мали тривалий вплив на сферу освіти багатьох Європейських країн. Продовжуючи розмірковувати над історією освіти, стає зрозуміло, що внесок Фребеля в цю сферу залишається актуальним і цінним і сьогодні. The influence of Friedrich Froebel’s works on preschool education formation in Hungary is difficult to overestimate. His ideas about learning through play and the use of educational toys impacted the approach to preschool education in the region. Froebel’s work helped shape the curricula and teaching methods in early preschools, providing a solid foundation for early childhood education and development. The purpose of our study was to analyze Friedrich Froebel’s influence on preschool education formation and development in Hungary. In the course of the study, we used the methods of analysis, systematization, and generalization of data based on the study of psychological and pedagogical, and scientific literature. We have analyzed the materials of the following Hungarian scientists: Ottó Vág, Endre Zibolen, István Mészáros, Elemér Kelemen, Rózsa Kurucz, Mária Hornyák, Sándorné Kövér, Béla Pukánszky, and others. And publications of Hanna Reho, who studied public preschool education formation and development in Zakarpattia, which in the studied period was a part of Austria-Hungary. Each of them touched on the analysis of Friedrich Froebel’s methods and their influence on the formation of the concept of preschool education in Hungary. As the researchers claim, the emphasis on learning and exploring through play allowed children to develop their creativity, critical thinking, and problem-solving skills. Moreover, the collaborative nature of the learning environment fostered the development of social skills and teamwork. Froebel’s approach also prioritized the development of emotional intelligence, which is essential for healthy relationships and overall well-being. Froebel’s ideas have had a lasting impact on the education of many European countries and his contribution remains relevant and valuable even today.