ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
14 results
Search Results
Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСТИ СТУДЕНТІВ У ПРОТИСТОЯННІ СТРЕСОРАМ ВОЄННИХ ДІЙ(2025) Плохіх, В.; Білоус, Р.; Plokhikh, V.; Bilous, R.Визначення зв’язку прийнятної для поточної адаптації реалізації психологічних захистів із рівнем стресогенної нервово-психічної напруги у студентів (цивільних осіб) в умовах впливу стресорів воєнних дій. Методи. Досліджуваними були 109 студентів бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти (вік – від 18 до 55 років). У дослідженні використано: методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х.Р. Конте); Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу психологічного стресу PSM-25; методику визначення рівня стресу В. Щербатих. Результати. У третини загального складу групи досліджуваних (32.11 %) встановлено наявність суттєво виразних тензійних станів тривожності і стресу. У виділених через кластерний аналіз трьох групах досліджуваних є значні розбіжності за наступними показниками: рівень стресу (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); реактивна тривожність (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); особистісна тривожність (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). З підвищенням стресогенної нервово-психічної напруги в групах суттєво на значущому рівні змінюється застосування досліджуваними психологічних захистів про- екції (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), раціоналізації (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), компенсації (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). Виділені завдяки експлораторному факторному аналізу Фактор 1 (поєднує всі параметри, що характеризують наявність стресогенної нервово-психічної напруги, і параметри, які стосуються втрати досліджуваними ресурсів стресостійкості й можливостей адекватного спротиву стре- согенним впливам) та Фактор 2 (поєднує переважну більшість психологічних захистів) пояснюють 41.87 % накопиченої дисперсії. Дискусія і висновки. Психологічні захисти студентів (цивільних осіб) від стресорів воєнних дій концептуально визначають як спосіб адаптивного реагування на актуальні загрози, що характеризується загальним прийняттям дійсності, частковою змістовою неадекватністю відповідей на суттєві впливи загрозливих обставин задля усунення або суттєвого послаблення впливу емоційно важкої, небажаної для сприймання, психотравмуючої інформації. Серед психологічних захистів студентів у протистоянні стресорам воєнних дій найбільш виразними і значущими виявилися проєкція, раціоналізація, компенсація. При надмірній виразності тензійних станів і ускладненні організації розумових дій компенсаторних ресурсів раціоналізації та компенсації, а також інших психологічних захистів, стає недостатньо для необхідного зниження нервово-психічної напруги. При розвитку дистресу також посилюється активація деструктивної проєкції. The study aims to determine the relationship between the implementation of psychological defenses, acceptable for current adaptation, and the level of stressful neuropsychiatric tension among students (civilians) under the influence of stressors of military actions. Methods. 109 students of Bachelor and Master degree levels of higher education (aged 18 to 55) were participants of this research. The following methodologies were used in this research: the methodology “Life style index” (H. Kellerman, R. Plutchik, H.R. Conte); Freiburg Personality Inventory (FPI, form “В”); the methodology of C. Spielberger in order to determine the level of trait and situational anxiety; the scale of psychological stress PSM- 25; the methodology for determining the level of stress by V. Shcherbatuh. Results. One-third of a total group of subjects (32.11 %) have significantly pronounced tension states of anxiety and stress. Among three groups of subjects identified via cluster analyses, there are significant differences in the following indicators: the level of stress (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); situational anxiety (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); trait anxiety (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). Using psychological defenses significantly changes with the increase of stressful neuropsychiatric tension in the groups: projection (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), rationalization (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), and compensation (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). There are two factors identified via exploratory factor analysis that explain 41.87 % of accumulated variance: Factor 1 (combining all parameters characterizing the presence of stressful neuropsychiatric tension and parameters related to the subjects’ loss of stress resistance resources and opportunities for adequate resistance to stressful influences) and Factor 2 (combining the vast majority of psychological defenses). Discussion and Conclusions. Psychological defenses of students (civilians) from the stressors of military actions are conceptually defined as a method of adaptive response to current threats, which is usually characterized by a general acceptance of reality, partial content inadequacy of response to significant impacts of threatening circumstances in order to eliminate or significantly weaken the impact of emotionally difficult, undesirable for perception, psychologically traumatic information. Among the psychological defenses of students in confronting the stressors of military actions, projection, rationalization, and compensation were the most expressive and significant. With excessive expressiveness of tense states and difficulty in organizing mental actions, compensatory resources of rationalization and compensation, as well as other psychological defenses, become insufficient for the necessary reduction of neuropsychiatric tension. As distress develops, the activation of destructive projection also increases.Item РІВЕНЬ СТРЕСУ ТА ДОМІНУЮЧІ ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ УКРАЇНЦІВ(2024) Приходько, О. В.У статті аналізуються основні захисні механізми, що домінують в українців в умовах сучасності, а також висвітлюється проблема зростання рівня стресу. Важлива увага приділена дослідженню тих захисних механізмів, що сприяють подоланню стресу, а не знижують стресостійкість чи підвищують нервову напругу в особи. The article analyzes the main defense mechanisms that dominate in Ukrainians in the modern world and highlights the problem of rising stress levels. Important attention is paid to the study of those defense mechanisms that contribute to overcoming stress, rather than reduce stress resistance or increase nervous tension in a person.Item РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ(2024) Курас, О. С.У статті розглядається феномен резильєнтності особистості в екстремальних умовах війни. Описуються основні психологічні фактори, які впливають на здатність людини зберігати емоційну стабільність, долати травматичний досвід і підтримувати здатність до відновлення після важких переживань. Стаття є важливим внеском у розуміння психологічних процесів, що відбуваються в умовах війни, та може бути корисною для фахівців у галузі психології та соціальної роботи. The article discusses the phenomenon of personality resilience in extreme conditions of war. The main psychological factors that affect a person's ability to maintain emotional stability, overcome traumatic experiences and maintain the ability to recover from difficult experiences are described. The article is an important contribution to the understanding of psychological processes occurring in the conditions of war and can be useful for specialists in the field o fpsychology and social work.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПОРУШЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ У ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ(2024) Красовська, О. Б.У статті досліджуються основні психологічні детермінанти, які впливають на порушення психоемоційної стабільності внутрішньо переміщених осіб. Розглядаються фактори стресу, тривожності та соціальної дезадаптації, що виникають у зв’язку зі зміною умов життя та втратами. Особлива увага приділяється ролі психологічної травми та її наслідкам для емоційного стану особистості. Дослідження пропонує можливі підходи до психологічної підтримки ВПО. The article explores the main psychological determinants that affect the disruption of psychoemotional stability in internally displaced persons. Factors of stress, anxiety, and social maladaptation arising from changes in living conditions and losses are examined. Special attention is given to the role of psychological trauma and its impact on an individual’s emotional state. The study suggests possible approaches to psychological support for IDPs.Item ПСИХОЛОГІЧНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ЯК ЗАХИСТ ТА АДАПТАЦІЯ ДО ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ(2024) Величко, І. В.Стаття присвячена комплексному аналізу феномену психологічної резильєнтності. Вона охоплює широкий спектр аспектів, пов’язаних з цією концепцією, від історичного розвитку до сучасних досліджень та практичних застосувань. The article provides a comprehensive analysis of the phenomenon of psychological resilience. It covers a broad spectrum of aspects related to this concept, from its historical development to contemporary research and practical applications.Item ПРОФІЛАКТИКА ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ(2024) Нападовська, Г. Ю.Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної освіти – шкільній тривожності. У статті аналізуються причини виникнення цього стану у підлітків, такі як навчальний стрес, соціальні проблеми та особистісні особливості. Також розглядаються наслідки шкільної тривожності для навчального процесу, соціальних взаємин та загального самопочуття підлітка. Головною метою статті є пропозиція програми профілактики шкільної тривожності, яка включає освітній, психологічний та соціальний компоненти. Програма спрямована на створення сприятливого психологічного клімату в школі, навчання підлітків ефективним стратегіям подолання стресу та підвищення їхньої самооцінки. The article focuses on a pressing issue in modern education: school anxiety. It analyzes the causes of this condition in adolescents, such as academic stress, social problems, and personality traits. The article also examines the consequences of school anxiety on the learning process, social interactions, and overall well-being of adolescents. The main goal of the article is to propose a school anxiety prevention program that includes educational, psychological, and social components. The program aims to create a supportive psychological climate in schools, teach adolescents effective stress management strategies, and boost their self-esteem.Item ВПЛИВ СТРЕСОГЕННИХ ЧИННИКІВ НА МОТИВАЦІЙНУ СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ(2024) Славінська, О. А.У статті аналізується вплив стресогенних чинників на рівень мотивації особистості, особливо в умовах воєнного стану. На даний момент громадяни Україні, особливо студенти, страждають від постійної невизначеності та хронічного стресу, що впливає на мотивацію. Важливим є впровадження ефективної терапевтичної підтримки для таких категорій громадян. The article analyzes the impact of stress factors on an individual's motivation level, especially under martial law conditions. Currently, Ukrainian citizens, particularly students, are suffering from constant uncertainty and chronic stress, which affects their motivation. It is important to implement effective therapeutic support for these categories of citizens.Item АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ(2024) Князєва, О. В.У статті аналізується сучасні засоби арт-терапії при подоланні тривожності у внутрішньо переміщених осіб. Надається опис механізму дії та ключові методики зменшення тривожності, як в індивідуальному, так і груповому форматі.. The article analyzes modern means of art therapy in overcoming anxiety ininternally displaced persons. A description of the mechanism of actionand key techniques for reducing anxiety are provided, both in an individualand group format.Item АДАПТИВНІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ – КЛЮЧ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я(2024) Омельяненко, Н. І.У статті розглядаються копінг-стратегії як важливий елемент підтримки психічного здоров’я. Наведені різні типи адаптивних і неадаптивних підходів до подолання стресових ситуацій, їх вплив на загальний стан особистості та ефективність в довготривалій перспективі. Окрема увага приділяється адаптивним копінг-стратегіям, які сприяють емоційній стабільності та покращенню якості життя. Стаття також містить практичні рекомендації щодо розвитку стресостійкості та використання ефективних методів саморегуляції. The article discusses coping strategies as an important element of mental health support. Different types of adaptive andnon-adaptive approaches to overcoming stressful situations, their impact on the general state of the individual and effectiveness in the long term are presented. Special attention is paid to adaptive coping strategies that promote emotional stability and improve quality of life. The article also contains practical recommendations for the development of stress resistance and the use of effective methods of self-regulation.Item ADAPTIVE POTENTIAL OF ADULTS WITH ATTENTION DEFICIT/HYPERACTIVITY DISORDER (ADHD)(2024) Hrys, A.; Chepeleva, N.; Tkachuk, T.; Tor, L.; Грись, А.; Чепелєва, Н.; Ткачук, Т.; Тьор, Л.The aim was a theoretical-empirical study of the adaptive potential of adults with attention deficit/hyperactivity disorder (ADHD). Methods. The sample consisted of adults with ADHD, totaling n = 32, of which n = 16 were female (50.00%) and n = 16 were male (50.00%). The participants’ ages ranged from 20 to 54 years (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). A theoretical-empirical complex of methods was used, which included theoretical methods: retrospective analysis, synthesis, comparison, and generalization, as well as empirical methods: “The Work and Social Adjustment Scale” (W&SAS) (Mundt et al., 2002); “Zung Self-Rating Depression Scale” (ZSDS) (Zung, 1965); “Impact of Even Scale – Revised” (IES-R) (Sveen et al., 2010); “Generalized Anxiety Disorder Assessment Scale” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; adapted by N. Aleksina et al., 2024) and “New Methodology for Diagnosing Psychosocial Maladjustment” (NDMPM) (Herasymenko, 2018). Results and discussion. It was established that the parameter “work” has statistically significant correlations with depressiveness, anxiety disorders, and types of responses to traumatic events (p < .001). It was noted that the area where participants feel most comfortable is “personal leisure”, which is associated with the protective response of avoidance and anxiety disorders. It was argued that avoidance, as a defense mechanism and type of response to a traumatic event, only increases the tendency towards isolation and distancing. It was suggested that a constructive organization of the workspace for individuals with ADHD would enhance their adaptive capacity. Conclusions. The study of the adaptive potential of adults with ADHD revealed significant patterns of work and social adaptation among the participants. It was summarized that acceptance and support from the environment are crucial; tolerance and the absence of stigma within the family, workplace, and society at large had a positive effect; isolation is partly accompanied by a lack of support, which can lead to severe manifestations of ADHD and comorbid disorders; the impact of traumatic events was reflected in the mental states of the participants. Метою є теоретико-емпіричне дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку з розладом дефіциту уваги/гіперактивності. Методи. Вибіркову сукупність склали особи дорослого віку із РДУГ, загальною кількістю n = 32, з яких жіночої статі – n = 16 (50.00%) і чоловічої – n = 16 (50.00%). Вік досліджуваних знаходився в межах від 20 до 54 років (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). Використано теоретико-емпіричний комплекс методів, з яких теоретичні: ретроспективне аналізування, синтезування, порівняння і узагальнення та емпіричні методи: “Шкала робочої та соціальної адаптації” (ШРСА) (Mundt et al., 2002); “Шкала депресії Цунга” (ШДЦ) (Zung, 1965); “Шкала оцінки впливу травматичної події” (ШОВТП) (Sveen et al., 2010); “Шкала оцінки генералізованого тривожного розладу” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; адаптація Н. Алексіна та ін., 2024) і “Нова методика діагностики психосоціальної дезадаптації” (НМДПД) (Herasymenko, 2018). Результати і дискусія. Констатовано, що параметр “робота” володіє всіма статистично достовірними зв’язками з депресивністю, тривожним розладом і типами реагування на травматичну подію (p < .001). Зазначено, що сферою, в якій досліджувані найкомфортніше себе почувають, є “особисте дозвілля”, що зв’язане із захисною реакцією уникання і тривожним розладом. Аргументовано, що уникання як захисний механізм і тип реагування на травматичну подію тільки підвищує схильність до ізольованості й дистантності. Зроблено припущення, що конструктивна організація робочого простору осіб із РДУГ дозволить підвищити адаптаційну спроможність останніх. Висновки. Дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку із РДУГ дозволило з’ясувати достовірні закономірності робочої та соціальної адаптації досліджуваних. Узагальнено, що важливе значення має прийняття й підтримка оточення; толерантність і відсутність стигматизації в родині, в колективі й загалом у суспільстві мають позитивний ефект; ізольованість почасти супроводжується відсутністю підтримки, що може призвести до важких проявів РДУГ і коморбідних розладів; вплив травматичної події позначається на протіканні психічних станів досліджуваних.