ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
13 results
Search Results
Item ПСИХОМЕТРИЧНА ПЕРЕВІРКА УКРАЇНОМОВНОЇ ВЕРСІЇ ШКАЛИ ЕКО-ТРИВОГИ Т. ХОГГ (HEAS-UA)(2025) Кряж, І.; Баранов, В.; Kryazh, І.; Baranov, V.Метою дослідження була психометрична перевірка першої україномовної версії шкали екологічної тривоги “HEAS-UA” з подальшим порівняльним аналізом показників еко-тривоги в різних гендерних та вікових групах. “HEAS” (Hogg et al., 2021) є опитувальником, що складається з 13 пунктів і вимірює еко-тривогу як чотири типи психологічних відповідей на сучасну екологічну кризу: афективні симптоми, румінація, поведінкові симптоми, тривога щодо власного впливу. Були оцінені факторна структура “HEAS-UA”, внутрішня конвергентна й дискримінантна валідність, композитна надійність, внутрішня узгодженість, інваріантність вимірювання та конкурентна валідність. Методи. Для створення україномовної версії “HEAS” здійснено прямий і зворотний переклад англомовної шкали. Через онлайн-сервіс Google Form 446 українців (67.9% жінки; вік M = 32.3’ SD = 11.04) заповнили “HEAS-UA” разом зі шкалами депресії, позитивного й негативного афектів, задоволеності життям, проекологічної поведінки в соціальній сфері, заперечення зміни клімату, екологічної самоефективності. Аналіз отриманих даних здійснено за допомогою статистичного програмного середовища JASP. Результати дослідження підтвердили найкращу відповідність емпіричним даним чотирьохфакторної моделі в порівнянні з іншими моделями: з фактором другого порядку, біфакторною, однофакторною. Встановлена висока внутрішня узгодженість кожної із субшкал, підтверджено інваріантність вимірювання за ознаками гендеру та віку. Встановлені слабкі й помірні кореляції субшкал еко-тривоги з показниками депресії та суб’єктивного благополуччя, а також проекологічною поведінкою, ставленням до зміни клімату й екологічною самоефективністю, що підтверджує конкурентну валідність “HEAS- UA”. Виявлено на рівні слабкого ефекту розбіжності в показниках еко-тривоги чоловіків і жінок, а також людей молодого та зрілого віку. Молоді люди й жінки демонструють більш високу тривогу щодо власного впливу, одночасно в жінок спостерігаються більш виражені афективні симптоми. Дискусія і висновки. “HEAS-UA” є валідним і надійним інструментом, який можна ефективно використовувати для вимірювання еко-тривожності в україномовного населення, зокрема в крос-культурних дослідженнях. The aim of the study was a psychometric evaluation of the first Ukrainian-language version of the Hogg Eco-Anxiety Scale (HEAS) with subsequent comparative analysis of eco-anxiety indicators in different gender and age groups. The HEAS (Hogg et al., 2021) is a questionnaire consisting of 13 items. It measures eco-anxiety as four types of psychological responses to the modern ecological crisis: affective symptoms, rumination, behavioral symptoms, and anxiety about personal impact. The factor structure of the HEAS-UA, internal convergent and discriminant validity, composite reliability, internal consistency, measurement invariance, and concurrent validity were assessed. Methods. A direct and reverse translation of the English-language scale was conducted for the creation of the Ukrainian version of the HEAS. Via the online service, Google Forms, 446 Ukrainians (67.9% female, age M = 32.3, SD = 11.04) completed the HEAS-UA along with scales measuring depression, positive and negative affect, life satisfaction, pro- environmental behavior in the social sphere, climate change denial, and environmental self- efficacy. The data were analyzed using the statistical software JASP. The research results confirmed the superior fit of the four-factor model to the empirical data compared to other models: the second-order factor model, the bifactor model, and the one-factor model. High internal consistency of each subscale was established, and measurement invariance was confirmed across gender and age groups. Weak to moderate correlations were found between the eco-anxiety subscales and indicators of depression, subjective well-being, pro-environmental behavior, attitudes toward change climate, and environmental self- efficacy, supporting the concurrent validity of the HEAS-UA. Small effects of differences in eco- anxiety levels between men and women, as well as between young and middle-aged individuals, were identified. Young people and women exhibited higher levels of anxiety about their impact, with women also displaying more pronounced affective symptoms. Discussion and conclusions. The HEAS-UA is a valid and reliable instrument that can be effectively used to measure eco-anxiety in Ukrainian-speaking populations, particularly in cross-cultural studies.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСТИ СТУДЕНТІВ У ПРОТИСТОЯННІ СТРЕСОРАМ ВОЄННИХ ДІЙ(2025) Плохіх, В.; Білоус, Р.; Plokhikh, V.; Bilous, R.Визначення зв’язку прийнятної для поточної адаптації реалізації психологічних захистів із рівнем стресогенної нервово-психічної напруги у студентів (цивільних осіб) в умовах впливу стресорів воєнних дій. Методи. Досліджуваними були 109 студентів бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти (вік – від 18 до 55 років). У дослідженні використано: методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х.Р. Конте); Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу психологічного стресу PSM-25; методику визначення рівня стресу В. Щербатих. Результати. У третини загального складу групи досліджуваних (32.11 %) встановлено наявність суттєво виразних тензійних станів тривожності і стресу. У виділених через кластерний аналіз трьох групах досліджуваних є значні розбіжності за наступними показниками: рівень стресу (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); реактивна тривожність (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); особистісна тривожність (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). З підвищенням стресогенної нервово-психічної напруги в групах суттєво на значущому рівні змінюється застосування досліджуваними психологічних захистів про- екції (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), раціоналізації (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), компенсації (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). Виділені завдяки експлораторному факторному аналізу Фактор 1 (поєднує всі параметри, що характеризують наявність стресогенної нервово-психічної напруги, і параметри, які стосуються втрати досліджуваними ресурсів стресостійкості й можливостей адекватного спротиву стре- согенним впливам) та Фактор 2 (поєднує переважну більшість психологічних захистів) пояснюють 41.87 % накопиченої дисперсії. Дискусія і висновки. Психологічні захисти студентів (цивільних осіб) від стресорів воєнних дій концептуально визначають як спосіб адаптивного реагування на актуальні загрози, що характеризується загальним прийняттям дійсності, частковою змістовою неадекватністю відповідей на суттєві впливи загрозливих обставин задля усунення або суттєвого послаблення впливу емоційно важкої, небажаної для сприймання, психотравмуючої інформації. Серед психологічних захистів студентів у протистоянні стресорам воєнних дій найбільш виразними і значущими виявилися проєкція, раціоналізація, компенсація. При надмірній виразності тензійних станів і ускладненні організації розумових дій компенсаторних ресурсів раціоналізації та компенсації, а також інших психологічних захистів, стає недостатньо для необхідного зниження нервово-психічної напруги. При розвитку дистресу також посилюється активація деструктивної проєкції. The study aims to determine the relationship between the implementation of psychological defenses, acceptable for current adaptation, and the level of stressful neuropsychiatric tension among students (civilians) under the influence of stressors of military actions. Methods. 109 students of Bachelor and Master degree levels of higher education (aged 18 to 55) were participants of this research. The following methodologies were used in this research: the methodology “Life style index” (H. Kellerman, R. Plutchik, H.R. Conte); Freiburg Personality Inventory (FPI, form “В”); the methodology of C. Spielberger in order to determine the level of trait and situational anxiety; the scale of psychological stress PSM- 25; the methodology for determining the level of stress by V. Shcherbatuh. Results. One-third of a total group of subjects (32.11 %) have significantly pronounced tension states of anxiety and stress. Among three groups of subjects identified via cluster analyses, there are significant differences in the following indicators: the level of stress (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); situational anxiety (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); trait anxiety (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). Using psychological defenses significantly changes with the increase of stressful neuropsychiatric tension in the groups: projection (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), rationalization (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), and compensation (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). There are two factors identified via exploratory factor analysis that explain 41.87 % of accumulated variance: Factor 1 (combining all parameters characterizing the presence of stressful neuropsychiatric tension and parameters related to the subjects’ loss of stress resistance resources and opportunities for adequate resistance to stressful influences) and Factor 2 (combining the vast majority of psychological defenses). Discussion and Conclusions. Psychological defenses of students (civilians) from the stressors of military actions are conceptually defined as a method of adaptive response to current threats, which is usually characterized by a general acceptance of reality, partial content inadequacy of response to significant impacts of threatening circumstances in order to eliminate or significantly weaken the impact of emotionally difficult, undesirable for perception, psychologically traumatic information. Among the psychological defenses of students in confronting the stressors of military actions, projection, rationalization, and compensation were the most expressive and significant. With excessive expressiveness of tense states and difficulty in organizing mental actions, compensatory resources of rationalization and compensation, as well as other psychological defenses, become insufficient for the necessary reduction of neuropsychiatric tension. As distress develops, the activation of destructive projection also increases.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПОРУШЕННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ У ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ(2024) Красовська, О. Б.У статті досліджуються основні психологічні детермінанти, які впливають на порушення психоемоційної стабільності внутрішньо переміщених осіб. Розглядаються фактори стресу, тривожності та соціальної дезадаптації, що виникають у зв’язку зі зміною умов життя та втратами. Особлива увага приділяється ролі психологічної травми та її наслідкам для емоційного стану особистості. Дослідження пропонує можливі підходи до психологічної підтримки ВПО. The article explores the main psychological determinants that affect the disruption of psychoemotional stability in internally displaced persons. Factors of stress, anxiety, and social maladaptation arising from changes in living conditions and losses are examined. Special attention is given to the role of psychological trauma and its impact on an individual’s emotional state. The study suggests possible approaches to psychological support for IDPs.Item ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ(2024) Борщак, І. В.У статті розглядається проблема психологічної стійкості студентів в умовах воєнного стану. Психологічна стійкість трактується як здатність адаптуватися до стресу, підтримувати емоційну рівновагу та ефективність у навчанні. Особлива увага приділяється таким проблемам, як тривожність, депресія та ризик посттравматичного стресового розладу. Описано роль психологів у закладах освіти, які надають підтримку студентам через консультації, терапевтичні сесії та профілактичні програми для зміцнення їхньої стійкості. The article addresses the issue of psychological resilience among students in the context of martial law. Psychological resilience is defined as the ability to adapt to stress, maintain emotional balance, and remain effective in studies. Special attention is given to issues such as anxiety, depression, and the risk of post-traumatic stress disorder. The role of psychologists in educational institutions is described, who provide support to students through counseling, therapeutic sessions, and preventive programs aimed at strengthening their resilience.Item ПРОФІЛАКТИКА ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ(2024) Нападовська, Г. Ю.Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної освіти – шкільній тривожності. У статті аналізуються причини виникнення цього стану у підлітків, такі як навчальний стрес, соціальні проблеми та особистісні особливості. Також розглядаються наслідки шкільної тривожності для навчального процесу, соціальних взаємин та загального самопочуття підлітка. Головною метою статті є пропозиція програми профілактики шкільної тривожності, яка включає освітній, психологічний та соціальний компоненти. Програма спрямована на створення сприятливого психологічного клімату в школі, навчання підлітків ефективним стратегіям подолання стресу та підвищення їхньої самооцінки. The article focuses on a pressing issue in modern education: school anxiety. It analyzes the causes of this condition in adolescents, such as academic stress, social problems, and personality traits. The article also examines the consequences of school anxiety on the learning process, social interactions, and overall well-being of adolescents. The main goal of the article is to propose a school anxiety prevention program that includes educational, psychological, and social components. The program aims to create a supportive psychological climate in schools, teach adolescents effective stress management strategies, and boost their self-esteem.Item ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ПИТАНЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДИСТРЕСУ(2024) Гоголєва, І. М.Психологічний дистрес — це стан емоційного та психологічного дискомфорту, який виникає внаслідок стресових життєвих обставин, конфліктів, тривог або перевантажень. Він може включати такі емоції, як тривога, депресія, роздратування, відчай або навіть фізичні симптоми, як головні болі, безсоння, втома. Психологічний дистрес часто виникає через неможливість ефективно справлятися з труднощами або змінами в житті, і його інтенсивність може варіювати від легкого дискомфорту до серйозного розладу. Психологічний дистрес широко використовується як індикатор психічного здоров'я населення, проте концепція психологічного дистресу до цього часу залишається нечіткою. При детальному вивченні наукової літератури можна спостерігати, що термін "психологічний дистрес" часто застосовується до невизначених комбінацій симптомів, які охоплюють депресію та загальні симптоми тривоги, риси особистості, функціональні розлади та поведінкові проблеми. У цій статті ми намагаємось узагальнити емпіричні знання про психологічний дистрес, висвітлити погляди деяких зарубіжних авторів на певні питання, які мають значення для кращого розуміння сутності та можливих наслідків психологічного дистресу [2,101-102]. Psychological distressis a іst at eofemotional and psychological discomfort that arises as a result of stressful life circumstances, conflicts, anxieties, oroverloads. It can include emotions such as anxiety, depression, irritability, despair, or even physical symptoms like headaches, insomnia, or fatigue. Psychological distress often occurs due to the inabilityto effectively cope with difficulties or life changes, and its intensity can range from mild discomfort to severe disorder. Psychological distress is widely used as an indicator of the population's mental health; however, the concept of psychological distress remains unclear. A detailed review of scientific literature reveals that the term "psychological distress" is often applied to vague combinations of symptoms that encompass depression and general anxiety symptoms, personality traits, functional disorders, and behavioral problems. In this article, we attempt to summarize empirical knowledge about psychological distress, highlight the views of some foreign authors on certain issues that are important for better understanding the nature and possible consequences of psychological distress.Item АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ(2024) Князєва, О. В.У статті аналізується сучасні засоби арт-терапії при подоланні тривожності у внутрішньо переміщених осіб. Надається опис механізму дії та ключові методики зменшення тривожності, як в індивідуальному, так і груповому форматі.. The article analyzes modern means of art therapy in overcoming anxiety ininternally displaced persons. A description of the mechanism of actionand key techniques for reducing anxiety are provided, both in an individualand group format.Item ADAPTIVE POTENTIAL OF ADULTS WITH ATTENTION DEFICIT/HYPERACTIVITY DISORDER (ADHD)(2024) Hrys, A.; Chepeleva, N.; Tkachuk, T.; Tor, L.; Грись, А.; Чепелєва, Н.; Ткачук, Т.; Тьор, Л.The aim was a theoretical-empirical study of the adaptive potential of adults with attention deficit/hyperactivity disorder (ADHD). Methods. The sample consisted of adults with ADHD, totaling n = 32, of which n = 16 were female (50.00%) and n = 16 were male (50.00%). The participants’ ages ranged from 20 to 54 years (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). A theoretical-empirical complex of methods was used, which included theoretical methods: retrospective analysis, synthesis, comparison, and generalization, as well as empirical methods: “The Work and Social Adjustment Scale” (W&SAS) (Mundt et al., 2002); “Zung Self-Rating Depression Scale” (ZSDS) (Zung, 1965); “Impact of Even Scale – Revised” (IES-R) (Sveen et al., 2010); “Generalized Anxiety Disorder Assessment Scale” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; adapted by N. Aleksina et al., 2024) and “New Methodology for Diagnosing Psychosocial Maladjustment” (NDMPM) (Herasymenko, 2018). Results and discussion. It was established that the parameter “work” has statistically significant correlations with depressiveness, anxiety disorders, and types of responses to traumatic events (p < .001). It was noted that the area where participants feel most comfortable is “personal leisure”, which is associated with the protective response of avoidance and anxiety disorders. It was argued that avoidance, as a defense mechanism and type of response to a traumatic event, only increases the tendency towards isolation and distancing. It was suggested that a constructive organization of the workspace for individuals with ADHD would enhance their adaptive capacity. Conclusions. The study of the adaptive potential of adults with ADHD revealed significant patterns of work and social adaptation among the participants. It was summarized that acceptance and support from the environment are crucial; tolerance and the absence of stigma within the family, workplace, and society at large had a positive effect; isolation is partly accompanied by a lack of support, which can lead to severe manifestations of ADHD and comorbid disorders; the impact of traumatic events was reflected in the mental states of the participants. Метою є теоретико-емпіричне дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку з розладом дефіциту уваги/гіперактивності. Методи. Вибіркову сукупність склали особи дорослого віку із РДУГ, загальною кількістю n = 32, з яких жіночої статі – n = 16 (50.00%) і чоловічої – n = 16 (50.00%). Вік досліджуваних знаходився в межах від 20 до 54 років (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). Використано теоретико-емпіричний комплекс методів, з яких теоретичні: ретроспективне аналізування, синтезування, порівняння і узагальнення та емпіричні методи: “Шкала робочої та соціальної адаптації” (ШРСА) (Mundt et al., 2002); “Шкала депресії Цунга” (ШДЦ) (Zung, 1965); “Шкала оцінки впливу травматичної події” (ШОВТП) (Sveen et al., 2010); “Шкала оцінки генералізованого тривожного розладу” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; адаптація Н. Алексіна та ін., 2024) і “Нова методика діагностики психосоціальної дезадаптації” (НМДПД) (Herasymenko, 2018). Результати і дискусія. Констатовано, що параметр “робота” володіє всіма статистично достовірними зв’язками з депресивністю, тривожним розладом і типами реагування на травматичну подію (p < .001). Зазначено, що сферою, в якій досліджувані найкомфортніше себе почувають, є “особисте дозвілля”, що зв’язане із захисною реакцією уникання і тривожним розладом. Аргументовано, що уникання як захисний механізм і тип реагування на травматичну подію тільки підвищує схильність до ізольованості й дистантності. Зроблено припущення, що конструктивна організація робочого простору осіб із РДУГ дозволить підвищити адаптаційну спроможність останніх. Висновки. Дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку із РДУГ дозволило з’ясувати достовірні закономірності робочої та соціальної адаптації досліджуваних. Узагальнено, що важливе значення має прийняття й підтримка оточення; толерантність і відсутність стигматизації в родині, в колективі й загалом у суспільстві мають позитивний ефект; ізольованість почасти супроводжується відсутністю підтримки, що може призвести до важких проявів РДУГ і коморбідних розладів; вплив травматичної події позначається на протіканні психічних станів досліджуваних.Item RESEARCH ON THE CORRELATION BETWEEN EMOTIONAL-GNOSTIC AND PERSONAL CHARACTERISTICS WITH PARAMETERS OF ADOLESCENTS’ CREATIVITY(2024) Chebykin*, O.; Чебикін*, O.; Sytnik, S.; Ситнік, С.; Massanov, А.; Массанов, А.; Pavlova, I.; Павлова, I.The aim is to research the correlation of the most sig nificant emotional-gnostic and personal characteristics with parameters of adolescents’ creativity. Methods. 150 adolescents aged 10–12 took part in the research. They gave answers to the statements of the method, aimed at determining the manifestation of creativity features, namely: an adapted author’s expert assess ment, based on the diagnostic technique of creative personality traits by O. Tunik (2013) and the question naire of personal propensity for creativity by G. Davis (1989); as well as for the study of emotional-gnostic and personal characteristics: the children’s version of the multifactorial personality questionnaire by R. Cattell et al. (1993); scale of personal anxiety by H. Prykhozhan (2007). The results. A certain variability in the manifestation of creativity features of the sub jects and the absence of a high propensity for creativ ity was found out on the general sample of subjects. Direct correlations of indicators of the manifestation of creativity traits with impatience (р < .010), inde pendence (р < .010), emotional stability (р < .010), determination (р < .010), psycho-emotional stress (р < .010), extraversion (p < .050), self-confidence (p < .050) were established. Using cluster analysis, groups of adolescents with significant differences in manifes tations of creativity traits and propensity to this activ ity were identified. In particular, these are 1) children who were inclined to creativity and were able to real ize it at the highest level among other adolescents; 2) children who were able to show creativity and had no interest in it; 3) subjects who were inclined to engage in creativity, however, their manifestations of creativ ity were insignificant. Analysis of variance of emotion al-gnostic personality indicators was applied, and it was established that the groups differ in manifestations of psycho-emotional stress (р < .01), extraversion (р < .05) and conscientiousness (р < .01). Discussion and conclusions. It was clarified and explained that the set of emotional-gnostic and personal character istics, which have statistically significant correlations with the manifestations of creativity features, include the following: a high level of psycho-emotional stress, activity in social interactions, openness, imperma nence, flexibility and uncertainty in decision-making Метою є дослідження взаємозв’язку найбільш сут тєвих емоційно-гностичних та особистісних осо бливостей із параметрами творчості осіб підліт кового віку. Методи. У дослідженні взяли участь 150 підлітків віком 10–12 років. Вони дали відпо віді на твердження методики, спрямовані на визна чення прояву рис творчості: адаптована авторська експертна оцінка, побудована на основі методики діагностики рис творчої особистості О. Тунік (2013) та опитувальник особистісної схильності до творчості G. Davis (1989); а також на вивчення емоційно-гностичних та особистісних особливос тей: дитячий варіант багатофакторного особистіс ного опитувальника R. Cattell et al. (1993); шкала особистісної тривожності Г. Прихожан (2007). Результати. З’ясовано на загальній вибірці дослі джуваних певну варіативність прояву рис твор чості досліджуваних та відсутність високої схиль ності до творчості. Встановлено прямі зв’язки показників прояву рис творчості з нетерплячістю (р < .010), незалежністю (р < .010), емоційною ста більністю (р < .010), рішучістю (р < .010), психое моційною напруженістю (р < .010), екстраверсією (р < .050), впевненістю у собі (р < .050). За допомо гою кластерного аналізу з’ясовано групи підлітків із суттєвими різницями в проявах рис творчості та схильності до цієї діяльності. Зокрема, це 1) діти, що були схильні до творчості та здатні реалізувати її на рівні, найвищому серед решти підлітків; 2) діти, які були здатні проявляти творчість та не мали інтересу до цього; 3) досліджувані, які були схильні долучатися до творчості, проте їхні творчі прояви були незначними. Застосовано дисперсійний ана ліз емоційно-гностичних особистісних показників і встановлено, що групи відрізняються за проявами психоемоційної напруженості (р < .01), екстраверсії (р < .05) та сумлінності (р < .01). Дискусіяівисновки. З’ясовано й пояснено, що комплекс емоційно-гнос тичних та особистісних особливостей, які володіють статистично достовірними зв’язками з проявами рис творчості, складають: високий рівень психо емоційної напруженості, активність у соціальних взаємодіях, відкритість, непостійність, гнучкість та невизначеність у прийнятті рішень.Item ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТИВНИХ МЕТОДИК ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТРИВОЖНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ(2023) Білоус, О. О.У статті обґрунтовується необхідність діагностики тривожності у молодших школярів, доводиться ефективність використання проективних методик у діагностиці тривожності молодших школярів. The article substantiates the necessity of diagnosing anxiety in younger schoolchildren, proves the effectiveness of using projective methods in diagnosing anxiety in younger schoolchildren.