ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
3 results
Search Results
Item ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН У ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ ЯК ҐЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНІЙ ФОРМІ НАСИЛЬСТВА(2023) Мандзик, П. І.; Mandzyk, P. I.Мета статті – дослідження окремих аспектів досвіду зарубіжних країн у протидії домашньому насильству як ґендерно зумовленій формі насильства. Для досягнення задекларованої мети й отримання належних результатів використано таку сукупність методів: історико-правовий, методи формальної логіки, компаративістський метод. Результати такої діяльності: 1) досліджено доклади міжнародних організації щодо ґендерно зумовленого насильства; 2) обґрунтовано тезу, що кожна країна відрізняється від інших рівнем ефективності забезпечення прав жінки загалом і протидії домашньому насильству зокрема, оскільки законодавство, система державних і недержавних інституцій, що спрямовують свою діяльність на подолання таких негативних соціальних явищ суттєво різняться; 3) виокремлено позитивні надбання зарубіжних країн у сфері протидії домашньому насильству як ґендерно зумовленій формі насильства. Висновки. У відповідних докладах міжнародні організації відмічають, що кожна третя жінка у світі протягом життя стає жертвою тієї чи іншої форми насильства. До чинників взаємодії жінок і чоловіків, які зумовлюють прояви домашнього насильства як ґендерно зумовленої форми насильства відносять: фізичні переваги чоловіків у порівнянні із жінками; історично зумовлену економічну залежність жінки від чоловіка; наявність стереотипів щодо соціальних ролей жінки в суспільстві та сім’ї тощо. Кожна країна вирізняється рівнем ефективності забезпечення прав жінки загалом і протидії домашньому насильству зокрема, оскільки законодавство, система державних і недержавних інституцій, що спрямовують свою діяльність на подолання таких негативних соціальних явищ суттєво різняться. Серед позитивних надбань зарубіжних країн у сфері протидії домашньому насильству як ґендерно зумовленій формі насильства варто назвати: формування національної стратегії із протидії насильству; визнання домашнього насильства злочином; підтримку жертв насильства; реабілітацію насильників; розвиток системи державних і недержавних інституцій, які сприяють ґендерній рівності та протидії домашньому насильству; партнерську співпрацю з поліцією, медичними установами, службами опіки й іншими організаціями для забезпечення комплексного підходу до розв’язання проблеми; створення системи притулків і кризових кімнат для жертв домашнього насильства; наукове обґрунтування протидії домашньому насильству; розгалужену систему освітньо-інформаційних заходів у сфері протидії домашньому насильству; реалізацію феміністичної зовнішньої політики тощо. The purpose of this article is to study certain aspects of the experience of foreign countries in combating domestic violence as a gender-based form of violence. In order to achieve the declared goal and obtain the appropriate results, the following combination of methods was used: historical and legal methods, methods of formal logic, comparativist method. The results of such activity are: 1) study of reports of international organizations regarding; 2) the thesis that each country differs in the level of effectiveness of ensuring women’s rights in general and combating domestic violence in general, since the legislation, the system of state and nonstate institutions that direct their activities to overcome such negative social phenomena differs significantly; 3) the positive achievements of foreign countries in the field of combating domestic violence as a genderbased form of violence are singled out. Conclusions. In relevant reports, international organizations note that every third woman in the world becomes a victim of one or another form of violence during her life. Factors of the interaction of women and men that determine the manifestation of domestic violence as a gender-based form of violence include: physical advantages of men compared to women; historically determined economic dependence of a woman on a man; the presence of stereotypes regarding the social roles of women in society and the family, etc. Each country differs in the level of effectiveness of ensuring women’s rights in general and combating domestic violence in general, since the legislation, the system of state and non-state institutions that direct their activities to overcome such negative social phenomena differ significantly. Among the positive achievements of foreign countries in the field of combating domestic violence as a gender-based form of violence, the following should be noted: formation of a national strategy for combating violence; recognition of domestic violence as a crime; support for victims of violence; rehabilitation of rapists; development of the system of state and non-state institutions that promote gender equality and countering domestic violence; partner cooperation with the police, medical institutions, guardianship services and other organizations to ensure a comprehensive approach to solving the problem; creation of a system of shelters and crisis rooms for victims of domestic violence; scientific rationale for combating domestic violence; extensive systems of educational and information measures in the field of combating domestic violence; implementation of feminist foreign policy, etc.Item ДІТИ ЯК ЖЕРТВИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА: АНАЛІЗ АДАПТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ(2023) Андрусяк, І. П.; Andrusiak, I. Р.Мета статті полягає у дослідженні теоретико-правових аспектів адаптації правового регулювання статусу дітей як жертв домашнього насильства в контексті європейських стандартів. Використовується комплекс підходів та методів, зокрема синергетичного методу, що в контексті дослідження прав дітей як жертв домашнього насильства може виявитися корисним для розуміння взаємодії різних аспектів цього питання та для можливих шляхів оптимізації систем захисту прав дітей та сприятиме передбаченню біфуркаційних напрямів визначення параметрів системи. Метод правової адаптації вказує на еволюцію системи, репрезентуючи етапи, як система може адаптуватися до нових особливостей та еволюціонувати відповідно до змін у суспільному середовищі, а гуманістичний підхід вказує на особливу потребу захисту прав і свобод дитини як найвищої правової цінності. Результати дослідження відображаються в аналізі правового статусу дитини, яка стала жертвою домашнього насильства. Зокрема, позиціоновано, що юридичні ознаки статусу дитини, яка стала жертвою домашнього насильства, включають: вік та правовий статус; право на особисту недоторканість; право на безпеку та захист; право на навчання та розвиток; право на забезпечення. Європейські стандарти щодо захисту дітей від домашнього насильства включають три етапи генезису та на сьогодні відображають еталони та випробувані позитивною практикою інституційні засоби, що можуть мати позитивний вплив на національну правову політику у цій сфері. У висновку мотивовано, що недостатня свідомість громадськості та недостатнє законодавче забезпечення є ключовими проблемами. Важливо вжити заходів на рівні правотворення, включаючи реєстрацію повідомлення, розширення визначення домашнього насильства та забезпечення безпеки жертв. Реалізація європейських стандартів потребує спільних зусиль усіх суспільних сфер, включаючи уряд, громадські організації та міжнародних партнерів. Важливо отримати кращий досвід країни ЄС та впроваджувати його в національну практику. Запровадження ефективних механізмів реагування та співпраці між службами є необхідним кроком для виявлення та реагування на випадки домашнього насильства. The purpose of the article is to study the theoretical and legal aspects of the adaptation of the legal regulation of the status of children as victims of domestic violence in the context of European standards. A complex of approaches and methods is used, in particular the synergistic method, which in the context of researching the rights of children as victims of domestic violence may be useful for understanding the interaction of various contribute to the prediction of bifurcation directions for determining system parameters. The method of legal adaptation indicates the evolution of the system, representing the stages of how the system can adapt to new features and evolve in accordance with changes in the social environment, and the humanistic approach indicates the special need to protect the rights and freedoms of the child as the highest legal value. The results of the study are reflected in the analysis of the legal status of a child who has become a victim of domestic violence. In particular, it is posited that the legal characteristics of the status of a child who has become a victim of domestic violence include: age and legal status; the right to personal integrity; the right to security and protection; the right to training and development; the right to security. European standards for the protection of children from domestic violence include three stages of genesis and today reflect benchmarks and institutional means tested by positive practice, which can have a positive impact on national legal policy in this area. The conclusion argues that insufficient public awareness and insufficient legislative support are key challenges. It is important to take measures at the legislative level, including registering a report, expanding the definition of a household and ensuring the safety of victims. The implementation of European standards requires the joint efforts of all social spheres, including the government, public organizations and international partners. It is important to get the best experience of the EU country and implement it in the national practice. Implementation of effective response mechanisms and cooperation between services is a necessary step to detect and respond to incidents of domestic violence.Item ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ, ПОТЕРПІЛИМИ ВІД НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї(2022) Романова, Д. О.У статті проаналізовано зміни, які відбулись в організаційних засадах соціальної роботи з дітьми, які стали жертвами насильства у сім'ї. Встановлено оптимальну модель організації надання їм соціальної допомоги. The article analyzes the changes that have taken place in the organizational principles of social work with children who have become victims of violence in the family. The optimal model of the organization of providing them with social assistance has been established.