ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
8 results
Search Results
Item ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВОГО СЕРВІСУ KSU24 В ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2024) Петухова, Л. Є.; Воропай, Н. А.; Юрчук, Ю. Ю.; Petukhova, L. Y.; Voropai, N. A.; Yurchuk, Y. Y.Мета статті полягає у всебічному аналізі використання цифрового сервісу KSU24 в організації освітнього процесу закладу вищої освіти з акцентом на оцінку впливу платформи на якість навчання, адаптацію до сучасних умов, розвиток професійних навичок, а також можливості подальшого вдосконалення. Методи. У ході написання статті використано низку методів дослідження: метод аналізу методичної літератури; теоретичні (індукція, аналіз, систематизація, порівняння); емпіричні (бесіда, опитування); методи статистичної обробки. Результати. Одним з інструментів трансформації стала платформа KSU24, яка не лише забезпечила автоматизоване управління освітнім процесом, а й стала основою для інтеграції сучасних технологій у навчанні. Вона дала змогу оптимізувати комунікацію між студентами, викладачами та адміністрацією, а також забезпечила зручний доступ до навчальних матеріалів, що критично важливо під час війни. Змішане навчання, що реалізується у Херсонському державному університеті, відкриває нові можливості для розвитку освіти, створюючи умови для активної участі студентів в освітньому процесі. Висновки. Платформа KSU24 у сучасних умовах сприяє адаптації освітнього процесу до нових вимог і стандартів. Таким чином, Херсонський державний університет став не лише адаптивним, а й проактивним учасником освітнього процесу в умовах кризових ситуацій. Цифровізація, яку активно реалізує університет, є не лише відповіддю на виклики сьогодення, а й запорукою його конкурентоспроможності у майбутньому. Інноваційні інструменти, такі як KSU24, стають ключовими для оптимізації взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу та підвищення його загальної ефективності. Досвід Херсонського державного університету може слугувати цінним орієнтиром для інших освітніх установ, що прагнуть упроваджувати нові технології та адаптовувати свої стратегії до сучасних умов. The purpose is a comprehensive analysis of the use of the KSU24 digital service in the organization of the educational process of a higher education institution, with a focus on assessing the impact of this platform on the quality of education, adaptation to modern conditions, development of professional skills, and opportunities for further improvement. Methods. In the course of writing the article, a number of the following research methods were used: method of analyzing methodological literature; theoretical (induction, analysis, systematization, comparison); empirical (interview, survey); methods of statistical processing. Results. An important tool for transformation was the KSU24 platform, which not only provided automated management of the educational process, but also became the basis for the integration of modern technologies into education. It allowed us to optimize communication between students, teachers, and administration, and provided convenient access to educational materials, which is critical during the war. Blended learning, which is being implemented at Kherson State University, opens up new opportunities for the development of education, creating conditions for active participation of students in the educational process. Conclusions. The KSU24 platform is an effective tool for modern learning that helps to adapt the educational process to new requirements and standards. Thus, Kherson State University has become not only an adaptive but also a proactive participant in the educational process in crisis situations. Digitalization, which is being actively implemented by the university, is not only a response to the challenges of today, but also a guarantee of its competitiveness in the future. Innovative tools, such as KSU24, are becoming key to optimizing the interaction between all participants in the educational process and increasing its overall efficiency. The experience of Kherson State University can serve as a valuable reference point for other educational institutions seeking to introduce new technologies and adapt their strategies to modern conditionsItem РОЛЬ СТЕЙКХОЛДЕРІВ У ВДОСКОНАЛЕННІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ(2024) Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Anisimova, O. E.; Horlova, A. V.Сучасні заклади вищої освіти функціонують у динамічному та мінливому середовищі, яке постійно ставить перед ними нові виклики та пропонує нові можливості. Зокрема, це відчувається у сьогоденні (військовий стан, соціальна нестабільність, інновації в освіті тощо). Однак, незважаючи на всі труднощі, успішний розвиток закладів вищої освіти значною мірою залежить від їхньої здатності ефективно взаємодіяти з різними групами зацікавлених сторін. У публікації представлено досвід співпраці науково-педагогічних працівників педагогічного факультету Херсонського державного університету зі стейкхолдерами. У статті обґрунтовано сутність, зміст, умови такої взаємодії. Це питання має особливу актуальність та значущість для випускників педагогічного факультету, що регулюються потребами ринку праці. Метою статті є аналіз підходів до вдосконалення партнерської взаємодії суб’єктів педагогічного факультету зі стейкхолдерами для підготовки конкурентоздатних на сучасному ринку праці фахівців. У статті використано результати застосованих методів, серед яких – аналіз, синтез, узагальнення практичного досвіду та систематизація результатів наукових пошуків та наявної науково-педагогічної літератури. Ґрунтуючись на концепціях партнерства, взаємної вигоди та соціальної відповідальності, авторами обґрунтовано необхідність включення стейкхолдерів до освітньої діяльності педагогічного факультету. Доведено, що позитивні результати досягаються за рахунок різноманітних форм та методів взаємодії стейкхолдерів із педагогічним колективом та майбутніми фахівцями. Вибір педагогічно доцільних форм і методів співпраці залежить від цілей та завдань, типів стейкхолдерів та їхніх потреб, можливостей та ресурсів закладу вищої освіти. Прикладами слугують: інформаційно-комунікаційні методи співпраці (публікація інформації про діяльність ЗВО на вебсайті, у соціальних мережах, ЗМІ, проведення тематичних зустрічей, семінарів, опитування, анкетування, фокус-групи); організаційно-діяльні (створення спільних робочих груп для розроблення та реалізації освітніх програм, оцінювання якості освіти, членство в наглядовій раді, вченій раді, створення ради стейкхолдерів та спілки роботодавців, організація стажувань, практик, працевлаштування випускників); навчально-методичні (розроблення та реалізація спільних освітніх програм залучення до освітнього процесу через проведення лекцій, майстер-класів, тренінгів). Сформульовано висновок: стейкхолдери мають потенціал впливу на організацію вступної кампанії, адаптацію здобувачів вищої освіти до академічного життя, вибір технологій і методів викладання навчальних дисциплін, якість їх методичного забезпечення, розроблення, моніторинг, періодичний перегляд освітніх програм спеціальностей та їх змісту, об’єктивність оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти. Modern higher education institutions operate in a dynamic and changing environment, constantly facing new challenges and being presented with new opportunities. This is particularly felt today, amid conditions such as martial law, social instability, and innovations in education. Despite all difficulties, the successful development of higher education institutions largely depends on their ability to effectively interact with various stakeholder groups. The publication presents the experience of scientific and pedagogical staff of the pedagogical faculty of Kherson State University in cooperation with stakeholders. The article substantiates the essence, content, and conditions of such interaction, which holds special relevance and significance for the graduates of the pedagogical faculty, governed by labor market needs. The aim of the article is to analyze approaches to improving the partnership interaction of the subjects of the pedagogical faculty with stakeholders to prepare specialists competitive in the modern labor market. The article employs results of applied methods, including analysis, synthesis, generalization of practical experience, and systematization of the results of scientific searches and available scientific-pedagogical literature. Based on the concepts of partnership, mutual benefit, and social responsibility, the authors justify the need to include stakeholders in the educational activities of the pedagogical faculty. The authors demonstrate that positive results are achieved through various forms and methods of interaction between stakeholders and the pedagogical team and future specialists. The choice of pedagogically appropriate forms and methods of cooperation depends on the goals and tasks, types of stakeholders and their needs, and the possibilities and resources of the higher education institution. Examples include informational and communication methods of cooperation (publishing information about the HEI’s activities on websites, in social networks, media, holding thematic meetings, seminars, surveys, questionnaires, focus groups); organizational and active methods (creating joint working groups to develop and implement educational programs, evaluating the quality of education, membership in the Supervisory Board, the Academic Council, creating a Stakeholder Council and an Employers’ Union, organizing internships, practices, employment of graduates); educational and methodological (development and implementation of joint educational programs, involvement in the educational process through lectures, master classes, trainings). A conclusion is formulated – stakeholders have the potential to influence: the organization of the admissions campaign; the students’ adaptation to academic life; the choice of technologies and methods for teaching academic disciplines; the quality of their methodological support; the development, monitoring, periodic review of educational programs of specialties and their content; the objectivity of assessing the learning outcomes of students.Item STRATEGIES OF STUDENT YOUTH’S SELF-REPRESENTATIONS IN CHOOSING BEHAVIORAL TENDENCIES(2024) Hrys*, А.; Грись*, А.; Pavliuk, O.; Павлюк, O.; Hoi, N.; Гой, Н.; Los, O.; Лось, O.The aim is theoretical-empirical research of the dom inant strategies of student youth’s self-presentations in the context of social desirability and actual behav ioral tendencies. Methods. The sample involved stu dents from three levels of higher education institutions of Ukraine representing socionomic and technon omic profiles and numbered n = 142 participants. The respondents’ age ranged from 18 to 28 years (M = 23.36; Me = 23.50; SD = ± 6.12). Theoretical and empir ical research methods were used. Theoretical methods included analysis, synthesis and generalization. Empir ical methods comprised a complex of valid and reliable methods which ensured determination of the parame ters of self-representation, social desirability and behav ioral tendencies. Standard methods of mathematical sta tistics were applied to establish statistically significant correlations and differences. Results and discussion. We registered eleven statistically significant correlations of self-representation strategies with the researched parameters, all of them being direct at the level р≤.050; р≤.010 and р≤.001. It was found that the assertive self-presentation strategy “Wanting to be liked” (AWL) (n = 102; 71.83%; М = 4.03; SD = ±.67) is dominant in student youth. We revealed the dual nature of student youth’s self-representation strategies and found that the dominant approval motivation manifests itself in constructive and destructive forms. It was estab lished and explained that high social desirability with the behavioral tendency for dependence has a negative impact on intellectual and physical activities of adoles cents. We warn that such a combination can be trans formed into respondents’ psychological dependence on permanent self-approval, updating profiles in social net works and the desire to meet social expectations. Con clusions. We highlighted the danger which can be posed by high levels of the formedness of social desirability by the scales “self-deceit” and “managing impressions” for the formation of a young individual, if no prevention measures are taken to develop assertive self-presenta tion strategies. The findings of the applied research should be implemented in educational process, used in psychological theory and practice. The obtained scien tific facts possess novelty and value for everyone work ing with student yout Метою є теоретико-емпіричне дослідження домі нуючих стратегій самопрезентацій студентської молоді в контексті соціальної бажаності й акту альних тенденцій поведінки. Методи. Вибіркову сукупність склали студенти трьох рівнів закладів вищої освіти України, які представили соціономіч ний і технономічний профілі, загальною кількістю n = 142 особи. Вік респондентів знаходився в межах від 18 до 28 років (M = 23.36; Me = 23.50; SD = ± 6.12). Використано теоретичні й емпіричні методи дослідження. Теоретичні методи склали аналізу вання, синтезування й узагальнення. Емпіричні методи – комплекс валідних і надійних методик, який забезпечив з’ясування параметрів самопрезен тації, соціальної бажаності й тенденцій поведінки. Для з’ясування статистично достовірних зв’яз ків і відмінностей застосовано стандартні методи математичної статистики. Результати і дискусія. Зафіксовано одинадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків стратегій самопрезентації з досліджуваними параметрами, з яких усі прямі на рівні р≤.050; р≤.010 і р≤.001. Констатовано, що асер тивна стратегія самопрезентації – “Бажання сподо батися” (АБС) (n = 102; 71.83%; М = 4.03; SD = ±.67) є домінуючою у студентської молоді. Констатовано дуальну природу стратегій самопрезентації студент ської молоді і визначено, що домінуючим є мотив схвалення, який реалізується у конструктивній і деструктивній формах. З’ясовано й пояснено, що висока соціальна бажаність із тенденцією поведінки до залежності негативно позначається на розумовій і фізичній активності осіб юнацького віку. Зроблено застереження, що таке поєднання може трансфор муватися у психологічну залежність респонден тів від перманентного самосхвалення, постійного оновлення профілів у соціальних мережах, праг нення відповідати очікуванням соціуму. Висновки. Акцентовано увагу на небезпеці, яку можуть мати високі рівні сформованості соціальної бажаності за шкалами “самообман” і “управління враженнями” на формування юної особистості, якщо не здійснювати профілактичних заходів, спрямованих на форму вання асертивних стратегій самопрезентації. Дослі дження має прикладний характер, його результати доцільно впровадити в освітній процес, застосувати у психологічній теорії і практиці. Отримані наукові факти містять новизну і представляють цінність для всіх, хто працює зі студентською молоддю.Item RESEARCH ON ACADEMIC GIFTEDNESS OF FUTURE TEACHERS.(2024) Kariyev, А.; Карієв, А.; Orazbayeva*, F.; Оразбаєва*, Ф.; Imankulova, M.; Іманкулова, М.; Vasileva, V.; Васільєва, В.The aim of the research is to establish psychological content parameters, correlations and factors of future teachers’ academic giftedness. It was assumed that personal factors of future teachers’ academic gifted ness would have statistically significant correlations with academic performance and parameters of intel ligence; the researched groups distributed by aca demic performance evaluation would have significant differences by personal factors of academic gifted ness, verbal, mathematical and spatial intelligence. Methods. The research participants were the 2nd–4th year full-time students pursuing a degree in ped agogy at three higher education institutions: two institutions from Kazakhstan – Abai Kazakh National Pedagogical University (Abai KNPU), Auezov South Kazakhstan University (Auezov SKU) and one insti tution from Bulgaria – “Angel Kanchev” University of Ruse (RU “Angel Kanchev”), numbering 258 people aged from 18 to 22 years. The method for diagnosing personal factors of giftedness (PFG) (Belskaya, 2019); “Intelligence structure test” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001) were applied. An additional variable – academic performance evaluation (APE) – was used. Results. Pearson’s correlation analysis (R) allowed establishing fifteen correlations (р ≤ .050; р ≤ .010; p < .001) between the factors of academic giftedness, the types of intelligence and academic performance evaluation. It was found that the factor of giftedness “over-situational activeness” has the largest number of significant correlations – four (p < .001; р ≤ .050). It was substantiated that this factor is the most impor tant and the most dependent one in future teach ers’ academic giftedness. The Mann-Whitney U-test allowed establishing a statistically significant advan tage of Group 2 (a high level of academic performance evaluation) by the parameter “over-situational active ness” (U = 6340.000; p < .040). It was explained that the respondents’ over-situational activeness is a back bone factor of future teachers’ academic giftedness. Discussion and conclusions. The obtained empirical results and the established statistically significant correlations and differences possess scientific nov elty and applied value. A number of recommenda tions concerning reorganization and implementation of innovative processes of training future teachers aimed at developing academic giftedness and pro viding quality psychological-pedagogical support for gifted students were made Метою дослідження є з’ясування психологічних зміс тових параметрів, кореляційних взаємозв’язків і фак торів академічної обдарованості майбутніх учителів. Зроблено припущення, що особистісні фактори ака демічної обдарованості майбутніх вчителів матимуть статистично достовірні кореляційні зв’язки з акаде мічною успішністю та параметрами інтелекту; дослі джувані групи, розподілені за академічною оцінкою успішності, матимуть значущі відмінності за особи стісними факторами академічної обдарованості, вер бальним, математичним і просторовим інтелектом. Методи. У дослідженні взяли участь студенти 2–4 кур сів, які навчаються на очній формі педагогічних спе ціальностей трьох вищих навчальних закладів: двох з Казахстану – Казахського національного педагогіч ного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), Пів денно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) й одного вищого навчального закладу Болгарії – Русенського університету “Ангела Канчева” (РУ “Ангел Канчев”), загальною кількістю 258 осіб віком від 18 до 22 років. Застосовано мето дику діагностики особистісних факторів обдарова ності (ЛФО) (Бельская, 2019); “Тест структури інте лекту” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001). Додатково використано змінну – академічна оцінка успішності (АОУ). Результати. Кореляційним аналізом Пірсона (R) встановлено п’ятнадцять кореляційних зв’язків (р≤.050; р≤.010; p<.001) факторів академічної обда рованості з типами інтелекту й академічною оцін кою успішності. З’ясовано, що фактор обдарованості “надcитуативна активність” має найбільшу кількість достовірних кореляційних зв’язків – чотири (p<.001; р≤.050), й обґрунтовано, що цей фактор є найважли вішим і найбільш залежним у академічній обдарова ності майбутніх учителів. Встановлено U-критерієм Манна-Уітні статистично достовірну перевагу групи 2 (високий рівень академічної оцінки успішності) за параметром “надcитуативна активність” (U=6340.000; p<.040). Пояснено, що надситуативна активність рес пондентів є системоутворювальним фактором ака демічної обдарованості майбутніх учителів. Дискусія і висновки.Отримані емпіричні результати і з’ясовані статистично достовірні зв’язки та відмінності мають наукову новизну й прикладну цінність. Запропоно вано низку рекомендацій, які стосуються реорганізації та впровадження інноваційних процесів підготовки майбутніх учителів із метою розвитку академічної обдарованості та надання обдарованим студентам якісного психолого-педагогічного супроводу.Item АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ФАХОВОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ(2023) Танська, М. Є.У статті розглядаються актуальні аспекти при підготовці фахівців- екологів у закладах вищої освіти щодо використання комплексу знань, умінь та навичок по застосуванню методів екологічних досліджень. При розв’язуванні екологічних проблем будь-якого масштабу варто акцентувати увагу на комплексному підході вибору ефективних методів екологічних досліджень. The article discusses actual aspects in the training of ecologists in higher education institutions regarding the use of a complex of knowledge, skills and abilities in the application of environmental research methods. When solving environmental problems of any scale, it is necessary to focus attention on an integrated approach to choosing effective methods of environmental research.Item ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ МООС (ДОСВІД ЛКА)(2016) Ноздріна, Л. В.; Nozdrina, L.У статті розглянуто проблеми, притаманні нинішньому етапу розвитку вітчизняного ринку масових відкритих онлайн курсів (MOOC). З огляду на мету дослідження, описано вітчизняний досвід у цій сфері, а також запропоновано і обґрунтовано низку критеріїв та методичних підходів до впровадження MOOC у вищих навчальних закладах. Наведено приклад розробки MOOC у Львівській комерційній академії (ЛКА). Вивчено основні чинники, що визначають успіх цієї освітньої інновації на вітчизняному ринку: програмні платформи, мультимедійні програмні засоби для створення відеолекцій, структуру курсу та підтримку навчального процесу. Проаналізовано результати навчання на цьому курсі, що може справити позитивний вплив на функціонування ринку MOOC в українських вищих навчальних закладах. Визначено шляхи вдосконалення процесу розробки та впровадження MOOC у вищих навчальних закладах на прикладі ЛКА, де для дистанційного навчання використовувався Веб-центр на платформі MOODLE. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розробку організаційних механізмів, що забезпечують ефективне проектування, впровадження та функціонування MOOC в вузах України. Особлива увага під час навчання на масових відкритих онлайн курсах повинна бути спрямована на вдосконалення навчального процесу та посилення мотивації студентів. Досвід створення MOOC в ЛКА може бути корисним при створенні аналогічних курсів в інших вищих навчальних закладах як на MOODLE, так і на інших платформах. The article presents a number of problems, determining the current state of development of the domestic market of massive open online courses (MOOC). Considering the aim of the research, there is described national experience in this area, proposed and substantiated a number of the criteria and methodological approaches to the implementation of MOOC in higher education. The development of MOOC in the Lviv Academy of Commerce (LAC) is reviewed as example. The main factors which determine the success of this educational innovation in the domestic market and are put under the research are software platforms, multimedia software for creating video lectures, course structure and support the learning process. The results of study which have been analyzed in this course can have a positive impact on the functioning of the market MOOC in Ukrainian universities. The article focuses on finding the ways of improving the process of developing and implementing MOOC in higher education in the example of LAC where Web-center on the MOODLE platform is used for e-learning. Further research should focus on the development of institutional mechanisms to ensure the effective design, implementation and operation of the MOOC in the universities in Ukraine. Particular attention during learning in massive open online course should be aimed at improving the educational process and to strengthen student's motivation in MOOC. Experience of MOOC's development in LAC can be useful at creating similar courses at other institutions of higher education in the different platforms, both MOODLE, and on the others.Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ ГРУПИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2022) Яковлева, С. Д.; Yakovleva, S. D.Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між сприйняттям студентами соціально-психологічного клімату групи та рівнем їх суб’єктивного благополуччя. Методи. Для вивчення особливостей сприйняття соціально-психологічного клімату студентською молоддю застосовано метод анкетування (О. Стародубець); психологічного благополуччя студентів вивчалось за допомогою методики К. Ріфф (адаптація Т. Шевеленкової, Т. Фесенко), яка містить такі підшкали: «Позитивні відносини з оточуючими», «Автономія», «Управління середовищем», «Особис- тісне зростання», «Цілі у житті», «Самоприйняття». Результати. Констатовано, що соціально-психологічний клімат – це сукупність соціально-психологічних явищ та процесів у групі, які представлені системою міжособистісних відносин, групових станів та настроїв, суспільної думки, цінностей, традицій, норм моралі тощо. В емпіричному дослідженні доведено наявність статистично значущих кореляційних взаємозв’язків між рівнем оцінювання соціально-психологічного клімату в університетському середовищі та суб’єктивним психологічним благополуччям у студентської молоді. Показано, що при сприятливому соціально-психологічному кліматі в колективі особистість відчуває свою здатність до самостійного прийняття рішень, до незалежності у думках та вчинках. Позитивна оцінка соціально-психологічної атмосфери університетського середовища впливає на здатність студентів усвідомлювати цінність сьогоднішнього моменту життя, на формування стійкої життєвої позиції, прагнення до побудови власної траєкторії професійного та особистісного розвитку. Встановлено статистично значущий взаємозв’язок між позитивним ставленням до себе, високим рівнем самооцінки, самоповаги, власного особистісного потенціалу та оцінюванням соціально-психологічного клімату як сприятливого. Висновки. Соціально-психологічний клімат та соціальне благополуччя особистості пов’язує ставлення особистості до праці, ставлення до інших людей та ставлення до життя, у свою чергу, задоволеність студентами навчанням в університеті залежить від їх позиції у колективній взаємодії. The aim of the study is to establish the interconnection between students' perception of the sociopsychological climate of the group and their subjective welfare level. Methods. To study the peculiarities of the perception of the socio-psychological climate by the student youth, the method of questionnaires has been applied (O. D. Starodubets); to study the students' psychological welfare, the technique “The Scale of the Psychological Welfare” has been applied (K. Riff, adapted by T. Shevelenkova, T. Fesenko), which includes the following subscales: “The Positive Relationships with People Around”, “Autonomy”, “Environment Management”, “Personal Growth”, “The Goals in Life”, “Self- Acceptance”. Results. It has been stated that the socio-psychological climate is a complex of socio-psychological phenomena and processes in the group, which are represented by the system of interpersonal relations, the group’s states and moods, public opinion, values, traditions, moral standards, etc. In the empirical research, it has been proved the presence of statistically significant correlational interconnections between the evaluation level of the socio-psychological climate in the university environment and the subjective psychological welfare of the student youth. It has been indicated that in the favorable socio-psychological climate of the collective, the individual feels the ability to make their own decisions, think and act independently. The positive assessment of the socio-psychological atmosphere of the university environment affects the students' ability to realize the value of today's moment of life, the formation of a stable life position, aspiration to build their own path of professional and personal development. It has been established the statistically significant interconnection between positive attitude towards oneself, high level of self-esteem, self-respect, one's personal potential, and the assessment of the socio-psychological climate as favorable. Conclusions. The socio-psychological climate and social welfare of the individual are connected with the individual's attitude to work, attitude to other people, and attitude to life, in turn, the students’ satisfaction with studying at the university depends on their position in the collective interaction.Item МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСТУПУ ДО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ХМАРО ОРІЄНТОВАНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ(2015) Шишкіна, М. П.; Шишкина, М. П.; Shyshkina, M. P.У сучасному інформаційно-освітньому середовищі виникають нові моделі організації навчальної діяльності, що ґрунтуються на інноваційних технологічних рішеннях щодо організації інфраструктури середовища, до числа яких належать хмаро орієнтовані. Питання налаштування інформаційно-технологічної інфраструктури навчального закладу на потреби користувачів, організація засобів і сервісів цього середовища таким чином, щоб можна було максимальною мірою використати педагогічний потенціал сучасних ІКТ, досягнути підвищення рівня результатів навчання, а також поліпшення організації процесів науково-педагогічної діяльності, передбачають обґрунтування шляхів організації доступу до програмного забезпечення та електронних освітніх ресурсів. У статті визначено понятійний апарат дослідження, розглянуто існуючі підходи, моделі формування хмаро орієнтованого середовища, їх переваги і недоліки, наявний досвід використання. Розглянуто моделі архітектури середовища, визначено особливості їх педагогічного застосування. Обґрунтовано гібридну сервісну модель організації доступу до програмного забезпечення навчального призначення. В современной информационно-образовательной среде возникают новые модели организации учебной деятельности, основанные на инновационных технологических решениях по организации инфраструктуры среды, к числу которых относятся облачно ориентированные. Вопросы настройки информационно-технологической инфраструктуры учебного заведения на потребности пользователей, организации средств и сервисов этой среды таким образом, чтобы можно было в максимальной степени использовать педагогический потенциал современных ИКТ, добиться повышения уровня результатов обучения, а также улучшения организации процессов научно-педагогической деятельности, предусматривают обоснование путей организации доступа к программному обеспечению и электронным образовательным ресурсам. В статье определено понятийный аппарат исследования, рассмотрены существующие подходы, средства, модели формирования облачно ориентированной среды, их преимущества и недостатки, имеющийся опыт использования. Рассмотрены модели архитектуры среды, определены особенности их педагогического применения. Обоснованно гибридную сервисную модель организации доступа к программному обеспечению учебного назначения. Целью исследования является анализ современных подходов к формированию облачно ориентированной образовательной среды учебного заведения на базе различных типов сервисных моделей; обоснование гибридной сервисной модели организации доступа к программному обеспечению учебного назначения. In the modern information-educational environment there are new models of learning activity based on innovative technological solutions for the organization of the environment infrastructure , which include the cloud-oriented solutions. The problems of the institution information technological infrastructure setup for the needs of users, the organization of tools and services of that environment so as to allow maximum pedagogical advantage of modern ICT to achieve improvement of learning outcomes and the processes of scientific and educational activities organization, require justification of the ways to provide access to software and electronic educational resources. The article outlines the conceptual framework of the study and review existing approaches, tools, model of a cloud-based environment, their advantages and disadvantages, experience of use. The models of environment architecture, the peculiarities of its pedagogical application are exposed. The hybrid service model of access to software for educational purposes is grounded. The aim of research is an analysis of thy modern approaches to the formation of the cloudbased learning environment of the institution on the basis of different types of service models; justification of the hybrid service model of the learning software access.