ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
4 results
Search Results
Item ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА ЕКСПЛІКАЦІЯ РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦІЙ ГУМАНІЗМУ(2024) Богуславський, О. А.; Bohuslavskyi, O. A.Філософсько-правова експлікація наукових підходів і класичних детермінантів, що впливають на визначення поняття і наповнення змісту ідеї гуманізму у праві. Методи. У дослідженні були використані такі методи: діалектичний, компаративний, логічного аналізу та формально-юридичний. Результати. Проведене дослідження демонструє комплексний характер розвитку ідей гуманізму у праві, відображає їхню еволюцію від античної філософії Давньої Греції, яка заклала фундамент визнання людської гідності та свободи, до сучасних правових систем. Відродження та Просвітництво підкреслили значення раціональності, індивідуальної свободи та природних прав, що стали основою для сучасних правових концепцій. У XX столітті, під впливом глобалізації, індустріалізації та світових війн, відбулася універсалізація гуманістичних принципів, що знайшло відображення в ухваленні Загальної декларації прав людини. Сучасний етап розвитку гуманізму у праві характеризується новими викликами та можливостями, зокрема глобалізацією, технологічними інноваціями та соціальними змінами, що зумовлює посилення захисту прав людини через національні та міжнародні механізми. Висновки. Ідеї гуманізму залишаються цінними та незамінними для функціонування справедливих і ефективних правових систем. Вони продовжують еволюціонувати, адаптуючись до сучасних реалій і викликів, забезпечують основу для розвитку правової думки і практики у XXI столітті. Зокрема, гуманістичні принципи сприяють захисту прав людини, соціальної справедливості та рівності, водночас стимулюють інтеграцію новітніх технологій та глобальних стандартів у правові системи. В умовах поширення глобалізації та технологічного прогресу гуманізм залишається незамінним орієнтиром для формування правових норм, що відповідають потребам сучасного суспільства й індивідуальних свобод. The purpose of the article is to provide a philosophical and legal explication of scientific approaches and classical determinants which influence the definition of the concept and content of the idea of humanism in law. Methods. The following methods were used in this study: dialectical, comparative, logical analysis and formal legal. Results. The study demonstrates the complex nature of the development of humanism in law, reflecting its evolution from the ancient philosophy of Ancient Greece, which laid the foundation for the recognition of human dignity and freedom, to modern legal systems. The Renaissance and the Enlightenment emphasized the importance of rationality, individual freedom, and natural rights, which became the basis for modern legal concepts. In the XX century, under the influence of globalization, industrialization and world wars, humanistic principles were universalized, which was reflected in the adoption of the Universal Declaration of Human Rights. The current stage of development of humanism in law is characterized by new challenges and opportunities, including globalization, technological innovations and social changes, which leads to strengthening of human rights protection through national and international mechanisms. Conclusions. The ideas of humanism remain valuable and indispensable for the functioning of fair and effective legal systems. They continue to evolve, adapting to modern realities and challenges, providing a framework for the development of legal thought and practice in the 21st century. In particular, humanistic principles promote the protection of human rights, social justice and equality, while encouraging the integration of new technologies and global standards into legal systems. In the context of growing globalization and technological progress, humanism remains a key guideline for the formation of legal norms that meet the needs of modern society and individual freedoms.Item РЕАЛІАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ЇХ ЗАХИСТ В ЕПОХУ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ(2024) Шевченко, Н. Л.; Алябов, Ю. В.; Shevchenko, N. L.; Alyabov, Y. V.Метою статті є висвітлення основних конституційних прав людини у сучасному стані та те, як вій- ськова агресія росії вплинула на можливість реалізації основних прав та свобод людини. Людина, її права свободи становлять у правовій державі найвищу соціальну цінність, а саме їх забезпечення та найповнішу реалізацію у всіх трансформаційних процесах. Зокрема, і у суспільному житті реалізація прав як основна людиноцентристська ідеологія має бути спрямована на всю державну діяльність. Навіть в умовах війни не можна нехтувати основними аспектами та принципами конституційного ладу України або забувати про них, адже вони ґрунтуються на визнанні людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканості та безпеки найвищою соціальною цінністю, пріоритету її прав і свобод. Результати. Нині, як ніколи, ми чітко усвідомлюємо ціну прав та свобод людини. Наші воїни ціло- добово відстоюють та захищають основоположні права, гарантовані нам Конституцією України та низкою інших нормативно-правових актів. Опинившись впритул до агресора, наступає усвідомлення цінності основоположних прав, якими ми наділені в Україні, та усвідомлення потреби користуватись основними правами та свободами, будучи вільною людиною на вільній землі. Від 22 лютого 2022 року багато правників ведуть дискусії щодо неправомірності введення певних обмежень наших конституційних прав у рамках забезпечення оборони та захисту держави. Можна безперервно і нам почати дискутувати у своїх дослідженнях, проте ми маємо розуміти кінцеву мету відповідних обмежень. Адже на вагах стоять не просто наші принципи та амбіції, а життя цілої нації та держави Україна. Під час написання цієї статті використовувались методи узагальнення та аналізу та дедукції. Висновки. Незважаючи на сучасні виклики чи зовнішнього агресора, будь-яке втручання державної влади у реалізацію та забезпечення наших прав має бути чітко юридично закріпленим, відповідати положенням Конституції та бути обґрунтованим. У випадках незаконних обмежень прав людини і громадянина законом передбачено їх захист у судовому порядку. Крім судового захисту порушених прав, держава гарантує поновлення порушених прав у разі звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Ми можемо звернутись до низки інших органів, таких як Конституційний Суд України та Європейський суду з прав людини, де кожному гарантується право звернутись із підстав, установлених та визначених законодавством України. The purpose of the article is to highlight the basic constitutional rights of a person in the current state and how Russia’s military aggression affected the possibility of realizing basic human rights and freedoms. A person, his rights and freedoms constitute the highest social value in a legal state, precisely for their provision and fullest realization in all transformational processes. In particular, the realization of rights in social life as the main human-centered ideology should be directed to all state activity. Even in the conditions of war, it is impossible to forget or neglect the main aspects and principles of the constitutional system of Ukraine, which is based on the recognition of a person, his life and health, his honor and dignity, inviolability and security as the highest social value, the priority of his rights and freedoms. The results. Today, more than ever, we are clearly aware of the value of human rights and freedoms. Our soldiers defend and protect the fundamental rights guaranteed to us by the Constitution of Ukraine and a number of other legal acts around the clock. Being close to the aggressor, there is an awareness of the value of the fundamental rights that we are endowed with in Ukraine and the awareness of the need to enjoy basic rights and freedoms, being a free person on a free land. From February 22, 2022, many legal experts are discussing the illegality of introducing certain restrictions on our constitutional rights within the framework of ensuring the defense and protection of the state. We can continue to discuss these issues in our research, but we must understand the ultimate goal of the respective limitations. After all, not only our principles and ambitions are at stake, but the life of the entire nation and the state of Ukraine. During the writing of this article, methods of generalization and analysis and deduction were used. Conclusions. Regardless of modern challenges or an external aggressor, any intervention of the state authorities in the implementation and provision of our rights must be clearly legally established, comply with the provisions of the Constitution and be justified. In cases of illegal restrictions on the rights of a person and a citizen, the law provides for their protection through court proceedings. In addition to judicial protection of violated rights, the state guarantees the restoration of violated rights in the event of an appeal to the Commissioner of Human Rights of the Verkhovna Rada of Ukraine. We can turn to a number of other bodies, such as the Constitutional Court of Ukraine and the European Court of Human Rights, where evItem ГЕНОМНА ІНФОРМАЦІЯ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ДНК-АНАЛІЗУ: ПРАВОВИЙ АСПЕКТ(2023) Довгань, Б. В.; Міхайліна, Т. В.; Dovhan, B. V.; Mikhailina, T. V.Метою дослідження є аналіз юридичної проблематики збирання, обробки та використання геном- ної інформації людини, виявлення співвідношення цього терміну із суміжними категоріями, а також внесення пропозицій щодо часткового вирішення зазначених питань. Методологічну основу наукової статті складають формально-юридичний метод, метод правової компаративістики, екстраполяція, кібернетичний та синергетичний методи дослідження, аналіз і синтез. Результатом дослідження став аналіз понять, суміжних до геномної інформації людини, а саме: ген, генетичні дані, персональні дані, біологічні дані, біометричні дані. Зроблено висновок, що в міжнародних документах та вітчизняних нормативних актах біометричні та генетичні дані сепаруються. Тому, попри схожість аналізованих понять за характерними ознаками, для уникнення порушення юридичної техніки в національному законодавстві, визначення геномної інформації людини як різновиду біологічних даних є недоцільним. Розширене тлумачення геномної інформації людини формулюється як: (1) персональні дані людини, (2) основним носієм яких є ДНК, (3) що містить відомості про розвиток та функціонування організму індивіда та (4) використовується для ідентифікації особи. Однак категорія «геномна інформація людини» не вживається в міжнародних актах. В аналізованому Законі не надається пояснень, у чому полягає особливість цього поняття, а отже, встановити відмінність нового терміну від усталених в законодавстві, наприклад, генетичних даних, неможливо. Тому питання необхідності виокремлення нової дефініції на правовому рівні України є дискусійним. Аналіз міжнародних документів та вітчизняних нормативних актів доводить, що доцільним є використання єдиної юридичної термінології – поняття «генетичні дані», яке має тотожне значення, що й геномна інформація людини. З’ясовано, що геномна дактилоскопія – це техніка ідентифікації людини. Сфера її застосування досить широка: кримінологія, цивільне судочинство, встановлення генеалогічного дерева, з’ясування особливостей спадкової інформації, схильності до захворювань тощо. The aim of the study is to analyse the legal problems of collecting, processing and using human genomic information, identify the correlation of this term with related categories, and make proposals for partial solutions to these issues. The methodological basis of the scientific article consists of the formal legal method, the method of legal comparativistics, extrapolation, cybernetic and synergetic research methods, analysis and synthesis. The result of the study was the analysis of concepts related to human genomic information, namely: gene, genetic data, personal data, biological data, biometric data. It is concluded that biometric and genetic data are separated in international documents and domestic regulations. Therefore, despite the similarity of the analyzed concepts by their characteristic features, in order to avoid violation of legal technology in national legislation, the definition of human genomic information as a type of biological data is impractical. The extended interpretation of human genomic information is formulated as: (1) personal data, (2) the main carrier of which is DNA, (3) containing information about the development and functioning of the individual’s body, and (4) used to identify the individual. However, the category ‘human genomic information’is not used in international acts. The analyzed law does not provide an explanation of what is the peculiarity of this concept, and therefore, it is impossible to establish the difference between the new term and the genetic data established in the legislation, for example. Therefore, the issue of the need to allocate a new definition at the legal level of Ukraine is debatable. The analysis of international documents and domestic regulations proves that it is advisable to use a single legal terminology – the concept of ‘genetic data’, which has the same meaning as human genomic information. It was found out that genomic fingerprinting is a method of identifying a person. The scope of its application is quite wide: criminology, civil proceedings, establishment of a family tree, clarification of the features of hereditary information, predisposition to diseases, and so on.Item ТЕМА ВІЛ/СНІДУ В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ (ПРАВОЗАХИСНИЙ АСПЕКТ)(2022) Зверяк, Є. Ю.У статті описано специфіку висвітлення в засобах масової інформації проблеми людей, які живуть з ВІЛ. Проаналізовано наукову літературу з окресленої тематики, наведено конкретні приклади матеріалів щодо визначеної категорії осіб, визначено основні рекомендації, які варто враховувати журналістам під час написання матеріалів про ВІЛ/СНІД. The article describes the specifics of media coverage of the problem of people living with HIV. The scientific literature on the outlined topic is analyzed, specific examples of materials on a particular category are given, and the main recommendations that should be taken into account when writing materials on HIV/AIDS are identified.