ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
10 results
Search Results
Item ГОТОВНІСТЬ ДО РИЗИКУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ЗМІН(2025) Гоян, І.; Мищишин, М.; Петранюк, А.; Ільчук, С.; Hoian, І.; Myshchyshyn, М.; Petraniuk, А.; Ilchuk, S.Метою є теоретико-емпіричне досліджен- ня феномену готовності до ризику здобувачів вищої освіти в умовах релевантної ситуації су- спільних змін. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти: бакалаври, магістранти і майбутні доктори фі- лософії, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 114 осіб (M = 21.04; SD = ±3.75). Суспільні зміни, що огорнули здобува- чів і їхні заклади вищої освіти, валідно відтво- рили ключові умови дослідження. Застосовані методики відповідали основним критеріям: валідності, надійності, репрезентативнос- ті та пройшли адаптацію і/або апробацію на українській вибірці. Досліджувані параметри зафіксовано такими психодіагностичними ін- струментами: “Діагностика міри готовності до ризику” (RSK) (Schubert, 1964), “Тест-опи- тувальник якісних компонентів схильності до ризику” (ТСР) (Саннікова, Бикова, 2008), “Опитувальник особистісної готовності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992). Результа- ти. Застосовано констатувальну стратегію дослідження з порівнянням досліджуваних змінних. Побудовано матрицю психологічних корелятів. Установлено, що переважання пря- мих зв’язків дає підстави стверджувати, що зі зростанням готовності до ризику зростає го- товність до особистісних змін і, відповідно, зі зростанням готовності до особистісних змін зростає готовність ризикувати. З’ясовано й обґрунтовано, що дев’ять обернених зв’язків параметрів ризику з винахідливістю, адап- тивністю та толерантністю до двозначності свідчать про зворотну закономірність. Пояс- нено, що зазначені інтерналізовані властиво- сті винахідливості, оптимізму, адаптивності й толерантності до двозначності в респондентів з низькою готовністю ризикувати знаходять своє відображення у стратегіях долаючої по- ведінки і можуть реалізовуватися через робо- ту захисних механізмів. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що готовність до ризику рес- пондентів в умовах суспільних змін є стійкою, багатоаспектною, ієрархічною властивістю особистості, що може визначати стратегію по- ведінки в умовах невизначеності, базується на аналізуванні поточної ситуації і власних мож- ливостей. Пояснено, що зафіксовані достовірні відмінності вказують на риси особистості, що отримали вираженість у поточних ситуаціях суспільних змін. Зазначено, що ці риси є важ- ливими контурами психологічного портрету здобувача у вимірах релевантних ситуацій су- спільних змін. Отримані кореляційні зв’язки й достовірні відмінності складають наукову цін- ність у контексті предмету дослідження. The aim is a theoretical-empirical study of the phenomenon of readiness for risk among higher education students in the context of relevant social changes. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education: Bachelor’s, Master’s, and prospective Ph.D. candidates, who were studying at universities in Ukraine, totaling 114 individuals (M = 21.04; SD = ±3.75). The social changes affecting students and their higher education institutions validly reproduced the key conditions of the research. The methodologies used met the main criteria: validity, reliability, and representativeness, and were adapted and/or tested on a Ukrainian sample. The parameters studied were assessed using the following psychodiagnostic instruments: “Diagnosis of Readiness for Risk” (RSK) (Schubert, 1964), “Test-Questionnaire of Qualitative Components of Risk Tendency” (TRT) (Sannikova & Bykova, 2008), and “Personal Readiness for Change Questionnaire” (PRCQ) (Rollnick et al., 1992). Results. A confirmatory research strategy was employed to compare the studied variables. A matrix of psychological correlates was constructed. It was established that the predominance of direct relationships provides grounds to assert that with an increase in readiness for risk, there is also an increase in readiness for personal changes, and correspondingly, with an increase in readiness for personal changes, the willingness to take risks also increases. It was clarified and justified that nine inverse relationships between risk parameters and creativity, adaptability, and tolerance for ambiguity indicate an inverse pattern. It was explained that these internalized properties of creativity, optimism, adaptability, and tolerance for ambiguity in respondents with low readiness to take risks are reflected in coping behavior strategies and can be realized through the operation of defense mechanisms. Discussion and Conclusions. It was substantiated that the readiness for risk among respondents in the context of social changes is a stable, multifaceted, and hierarchical property of personality, which can determine behavior strategies under uncertainty, based on analyzing the current situation and personal capabilities. It was explained that the recorded significant differences indicate personality traits that have become pronounced in current situations of social change. It was noted that these traits are important contours of the psychological profile of the higher education seeker in the context of relevant situations of social change. The obtained correlations and significant differences represent scientific value within the context of the research subject.Item THE EVOLUTION OF SCHOLARLY THOUGHT ON THE AWARENESS OF UKRAINIAN NATIONAL IDENTITY(2024) Kuznietsova, D. O.The article explores the evolution of scholarly thought on the awareness of Ukrainian national identity within historical, cultural, and social contexts. It analyzes various approaches to the formation of national consciousness, including ethnic, political, and cultural concepts, as well as their development under the influence of globalization and external factors such as imperial influences and the current war. Particular attention is given to the role of language, culture, and religion in shaping identity, as well as to the contemporary challenges that affect the transformation of national consciousness. The focus is placed on the changes in both internal and external perceptions of Ukraine, especially following the Revolution of Dignity and russia's full-scale invasion in 2022. У статті досліджується еволюція наукової думки щодо усвідомлення української національної ідентичності в історичному, культурному та соціальному контекстах. Проаналізовано різні підходи до формування національної самосвідомості, зокрема етнічні, політичні та культурні концепції, а також їхній розвиток під впливом глобалізації та зовнішніх факторів, таких як імперські впливи і сучасна війна. Окрема увага приділяється ролі мови, культури та релігії у формуванні ідентичності, а також сучасним викликам, які впливають на трансформацію національної свідомості. Зроблено акцент на змінах у внутрішньому та зовнішньому сприйнятті України, особливо після Революції Гідності та повномасштабного вторгнення росії в 2022 році.Item ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК МЕТА ВИХОВАННЯ(2023) Шипко, А. Л.; Зуброва, О. А.; Shypko, A. L.; Zubrova, O. A.Мета дослідження полягає в уточненні поняття ідентифікації особистості та розробленні передумов створення виховного простору згідно із системою принципів виховання, який уможливлює ефективний вплив на процеси формування ідентифікації особистості. Методи. Застосовано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, синтез, індукція, абстрагування, узагальнення, теоретичне моделювання, системний та проблемний методи. Результати. У процесі оволодіння культурою людина проходить шлях розширення простору власної життєдіяльності, який характеризується такими етапами: сім’я, дошкільний заклад, школа, ближній рідний край, рідний край, Батьківщина, інші країни світу. Взаємодія з простором здійснюється через мікросоціальні середовища, до яких себе відносить особистість і з якими себе ідентифікує, проходячи поступовий процес адаптації. У разі зміни соціального положення перед особистістю постає завдання ідентифікації себе з іншими спільнотами, що дає поштовх для формування нових життєвих перспектив. Ідентичність є усвідомленням особистістю власної належності до певної соціальної ролі або соціальної групи. Проблема формування ідентичності особистості, головним чином, є проблемою залучення людини до певного простору та створення умов для реалізації людини у цьому просторі. Ідентифікація особистості реалізується у діяльності, передумовою ефективності якої є сформована готовність – стан, що є запорукою результативної, ефективної діяльності. Основними видами готовності є мотиваційна, фізична, психологічна, морально-вольова, операційна та комунікаційна готовність. Ключем до формування ідентифікації та готовності до діяльності є мотив, який з'являється у результаті взаємодії особистості з простором життєдіяльності. Із метою формування стійких мотивів, орієнтованих на досягнення виховної мети, провідним завданням вихователя є створення виховного простору. Висновки. Розроблено систему принципів виховання, до якої належать чотири групи принципів: принципи організації соціокультурного і природнього простору, організації виховного середовища, педагогічної етики та особистісної поведінки вихованця. Формування виховного простору, в основу якого покладено систему педагогічних принципів, дає можливість здійснювати педагогічне керівництво не тільки діями вихователя, а й впливами самого вихованця, виховного мікросередовища та соціокультурного та природного простору.The purpose of the study is to elucidate the concept of personality identification and establish the prerequisites for designing an educational environment based on principles of education. This educational framework aims to facilitate an effective impact on the processes of personality identification. Methods. Various scientific research methods were employed, including analysis, synthesis, induction, abstraction, generalization, theoretical modelling, system and problem-solving methods. Results. As individuals acquire cultural knowledge, they undergo a journey that expands the scope of their life activities, marked by distinct stages: family, preschool, school, local community, native region, homeland, and international experiences. The interaction with these spaces occurs through microsocial environments, to which individuals relate and gradually adapt. When individuals experience changes in social status, they face the task of identifying with new communities, which fosters the formation of fresh life perspectives. Identity represents an individual's awareness of their affiliation with a social role or group. Forming an individual's identity is primarily about engaging him in a specific space and creating conditions for his realization within it. Individual identification manifests through activity, and its effectiveness hinges on preparedness, which is a state that ensures efficient and effective engagement. The key components of preparedness encompass motivational, physical, psychological, moral-willed, operational, and communicative readiness. The formation of identification and readiness for activity is intricately linked to motives that arise through an individual's interaction with the space of life. To instil enduring motives oriented towards educational objectives, the primary responsibility of educators is to construct an educational environment. Conclusions. A set of educational principles, tailored to each participant of the educational process, encompasses four principle categories: principles governing the organization of sociocultural and natural spaces, the configuration of the educational environment, pedagogical ethics, and the students' personal conduct. The creation of an educational space, underpinned by a system of pedagogical principles, allows for pedagogical guidance to be exerted not only through the educator's actions but also through the influence of the student themselves, the educational microenvironment, and the sociocultural and natural context.Item THEORETICAL AND METHODOLOGICAL MODEL OF DOWNSHIFTING AS AN ALTERNATIVE RESOURCE OF SELF-REALIZATION OF A SUCCESSFUL PERSON IN DIMENSIONS OF SOCIAL TRANSFORMATIONS(2023) Козьменко, О.; Михайлюк, В.; Чернецька-Білецька, Н.; Kozmenko, O.; Mykhailiuk, V.; Chernetska-Biletska, N.Метою дослідження є побудова теоретико-методологічної моделі, аналізування, систематизація та узагальнення феномену дауншифтингу як альтернативного ресурсу самореалізації людини в умовах сучасного суспільства. Методи. Методологію дослідження склало тлумачення дауншифтингу як повторного досягнення успіху у змінених умовах з урахуванням більшої кількості важливих умов і чинників. Результати. Обґрунтовано, що ставлення до дауншифтерів є неоднозначним і викликає багато дискусій, але, важливо те, що людина, яка наважилася змінити спосіб життя, відчуває себе щасливою й самореалізованою, що і є проявом успіху. З’ясовано, що важкі часи, які переживає сучасне покоління, перманентні реформи, пандемія COVID-19, потім активні бойові дії на території України, нестабільна економічна та політична обстановка є випробуванням для суспільних та моральних цінностей і унікальною можливістю на переосмислення буття заради позитивних змін у майбутньому. Побудовано теоретико-методологічну модель дауншифтингу, яка складається з таких компонентів, як дефініції; мотиви; підходи; форми; типи людей, які обирають дауншифтинг і об’єднуючий компонент моделі – операціоналізація. Усі компоненти мають структурні елементи, які розкривають їхні основні змістові параметри. Проаналізовано сучасні дослідження окресленої проблеми. Сфокусовано увагу на такій формі дауншифтингу як автентичний український варіант. Серед типів дауншифтерів визначено представників нового руху – фріганів. Констатовано і дока- зано, що дауншифтинг є ресурсом самореалізації успішної людини, одним із варіантів виходу зі складної життєвої ситуації. Дискусія і висновки. Узагальнено, що результати дослідження мають значущі наукові факти у вимірах самореалізації особистості, розкриття її потенціалу, успішності людини у вимірах суспільних трансформацій. The purpose of the research is to build a theoretical and methodological model, analyse, systematize and generalize the phenomenon of downshifting as an alternative resource of a person’s self-realization in the conditions of modern society. Methods. The methodology of the research consists of the interpretation of downshifting as a re-achievement of success in changed situations, taking into account a greater number of important conditions and factors. Results. It is stated that the attitude towards downshifters is ambiguous and causes many discussions, but it is important to understand that a person who dared to change their lifestyle may feel happy and self-fulfilled. It means success for this person. It was found that the difficult periods experienced by the modern generation, permanent reforms, the COVID-19 pandemic, then the war on the territory of Ukraine, and the unstable economic and political situation are the testing for social and moral values and a unique opportunity to rethink existence for the sake of positive changes in the future. A theoretical and methodological model of downshifting, which consists of such components as definitions; drives; approaches; forms; the types of people who choose to downshift and the unifying component of the model is operationalization has been built. All components have structural elements that reveal their main content parameters. Modern studies of the outlined problem are analyzed. Attention is focused on such a form of downshifting as an authentic Ukrainian variant. Representatives of the new movement – freegans – have been identified among the types of downshifters. It has been stated and proven that downshifting is a resource for the self-realization of a successful person, one of the options for getting out of a difficult life situation. Discussion and conclusions. It is summarized that the results of the research have significant scientific facts in the dimensions of a person’s self-realization, revealing their potential, and the success of a person in the dimensions of social transformations.Item ВІЙНА, ТРАВМА, ПАМ’ЯТЬ, ТЕАТР У П’ЄСІ ОЛЕКСАНДРА ВІТРА «НЕСПОДІВАНО ТИХО»(2023) Бондарева, О. Є.; Bondareva, O. Y.П’єса Олександра Вітра «Несподівано тихо» – сучасний драматургічний експериментальний текст, який пропонує реципієнтам міркувати про російську агресію проти України як про шанс для українців максимально віднайти себе справжніх, але реалізувати це у художньому форматі, максимально віддале- ному від реалій власне війни. Драматург актуалізує лише такі алюзії війни, як замкнений простір бом- босховища, як периметр тимчасової безвиході та звуковий супровід, створюваний далекими вибухами. Це направду дає йому можливість говорити не стільки про саму війну, скільки про активовані нею нові семантичні площини української культури, яка включається у формування модерної громадян- ської ідентичності і саме після початку повномасштабної агресії починає активно працювати на полі самоусвідомлення, пам’яті, колективної травми. Для цього драматургом пропонується відлік з «чистого аркуша», що дає йому змогу у концентрованому форматі одноактівки створити щільний і потенційний художній твір. Мета – проаналізувати п’єсу Олександра Вітра «Несподівано тихо» у контексті сучасних memory studies та виявити інтертекстуальні рівні її підтексту у разі заявленої автором інтенції на повне «сти- рання» пам’яті. Методи: студії пам’яті, студії травми, постколоніальні студії в аспектах ідентифікації/ідентичності. Результати. Драматург опрацьовує нову актуальну для української драми 2022 року модель бомбос- ховища, з одного боку, як конструкцію замкненого і потенційно небезпечного для героїв простору, який суттєво та невідворотно змінює людей і робить неактуальним увесь їхній попередній життєвий досвід, що у п’єсі матеріалізується метафорою «порожніх сторінок» у численних книжках, доступних прота- гоністу в укритті. З іншого боку, взаємодія з Іншою людиною саме у цьому просторі чітко оприсутнює для героя необхідність нового самоусвідомлення і відмови від себе колишнього, а також конструю- вання себе заново, що є можливим лише поряд зі «своїми» людьми. При тому, що топос бомбосховища виступає універсальною моделлю сценічного простору для багатьох сучасних українських драматур- гів (Олександр Гаврош, Інна Гончарова, Ніна Захоженко, Артем Лєбєдєв, Лєна Лягушонкова, Олексій Мінько, Неда Неждана, Юлія Нечай, Ірина Серебрякова тощо), у кожному конкретному випадку його розгортання є доволі специфічним. У Олександра Вітра він стає простором екзистенційних запитань і пошуків відповідей на них за допомогою пам’яті відчуттів і пам’яті тіла, безглуздих інтелектуально- емоційних змагань, спричинених війною яскравих емоційних гойдалок, усвідомленого права на будь- яку демонстрацію власної тривоги та на спроби її втамувати. Способом певного емоційного «відсторонення» для персонажів стають «закони жанру», за якими вибудовуються банальні класичні літературні сюжети, а за допомогою цього «відсторонення» вони прагнуть упорядкувати власну емоційну сферу та переконатися у наявності життєвої перспективи за межами бомбосховища, зрештою, вербалізують власне переконання, що перформативно створені ними сценічні персонажі здатні вивести їх «до світла». Висновки. Олександр Вітер демонструє, що війну можна художньо осмислювати через метонімічні практики, не описуючи її реалії та емоційні реакції персонажів безпосередньо на них. Його війна, з одного боку, дуже глобальна і повністю міняє уявлення персонажів про себе, дезактуалізуючи їхній попередній життєвий досвід. З іншого боку, у п’єсі війна існує віддалено, десь назовні, а перед реципієнтами твору простір бомбосховища перетворюється не на місце пасивного переховування людей, а на поле активної роботи з пам’яттю, травмою та власною ідентичністю. Це робить текст драми «Несподівано тихо» від- критим для найрізноманітніших театральних та культурологічних інтерпретацій. Oleksandr Vitеr’s play “Unexpectedly Quiet” is a modern dramaturgical experimental text that offers the recipients to think about the Russian aggression against Ukraine as a chance for Ukrainians to find their true selves as much as possible, but in an artistic format, as far as possible from the realities of the actual war. The playwright actualizes only such allusions to war as the closed space of the bomb shelter as a perimeter of temporary impasse and the sound accompaniment created by distant explosions. This really gives him the opportunity to talk not so much about the war itself, but about the new semantic planes of Ukrainian culture activated by it, which is included in the formation of modern civic identity and only after the beginning of fullscale aggression begins to actively work in the field of self-awareness, memory, and collective trauma. To do this, the playwright offers to count from a “clean sheet”, which allows him to create a dense and potential work of art in the concentrated format of a one-act play. Objective – to analyze Oleksandr Vitеr’s play “Unexpectedly Quietly” in the context of modern memory studies and to reveal the intertextual levels of its subtext given the author’s stated intention to completely “erase” memory. Methods: memory studies, trauma studies, postcolonial studies in aspects of identification/identity. Results. The playwright develops a new model of a bomb shelter relevant for the Ukrainian drama of 2022, on the one hand, as a construction of a closed and potentially dangerous space for the heroes, which significantly and irreversibly changes people and makes all their previous life experience irrelevant, which in the play is materialized by the metaphor of “empty pages” in numerous books available to the protagonist in the shelter. On the other hand, the interaction with the Other person in this very space clearly shows the need for a new self-awareness and rejection of the former self, as well as the construction of oneself anew, which is possible only together with “his” people. Despite the fact that the topos of the bomb shelter serves as a universal model of stage space for many modern Ukrainian playwrights (Olexandr Havrosh, Inna Goncharova, Nina Zahozhenko, Artem Lebedev, Lena Lyagushonkova, Oleksiy Minko, Neda Nezhdana, Yuliya Nechai, Iryna Serebryakova, etc.), in each specific case its deployment is quite specific. For Oleksandr Vitеr, it becomes a space for existential questions and the search for answers to them with the help of the memory of sensations and the memory of the body, senseless intellectual-emotional competitions caused by the war of bright emotional swings, the conscious right to any demonstration of one’s anxiety and to attempts to appease. The “laws of the genre” are the means of a certain emotional “detachment” for the characters, according to which banal classical literary plots are built, and with the help of this “detachment” they seek to organize their own emotional sphere and make sure that there is a life perspective outside the bomb shelter, in the end, they verbalize their own conviction, that the performatively created stage characters are able to bring them “to the light”. Conclusions. Oleksandr Viter demonstrates that war can be artistically interpreted through metonymic practices, without describing its realities and the characters’ emotional reactions to them directly. His war, on the one hand, is very global and completely changes the characters’ perception of themselves, de-actualizing their previous life experiences. On the other hand, in the play, the war exists remotely, somewhere outside, and in front of the recipients of the work, the space of the bomb shelter turns not into a place of passive hiding of people, but into a field of active work with memory, trauma and own identity. This makes the text of the drama “Unexpectedly Quiet” open to a wide variety of theatrical and cultural interpretations.Item ҐЕНЕЗА ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕГІОНУ В НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ З 1957 ПО 1987 РОКИ(2022) Колісник, М. М.; Kolisnyk, M. M.Мета. У статті досліджено виникнення, розвиток та типологію регіонів у нормативно-правових актах Європейських Співтовариств. Метою статті є вивчення феномену регіону в “acquiscommunautaire” під час формування Європейського єдиного ринку. Методи, застосовані у статті, включають етимологічний, історичний та порівняльно-правовий. За результатами етимологічного аналізу визначено походження регіону як частини території однієї держави чи групи держав, що є однорідною за одним або сукупністю критеріїв і має специфічні інтереси, які її якісно відрізняють від інших територій. В юридичному сенсі регіон не є абстрактним явищем і означає конкретну територію зі спільнотою людей. Результати історичного аналізу розкрили концептуальний підхід Європейських Співтовариств до регіонів, який, з одного боку,визначає території за їх економічною структурою (промислові, напів-промислові та переважно аграрні), а з іншого, враховує динамічні фактори економічних, соціальних та технічних змін (демографічні тренди, зайнятість та регіональне виробництво).Результати порівняльного аналізу полягають увизначенні правового підґрунтя поняття «регіон»як адміністративно-територіального утворення та його складових частин, які пов’язані зі спільними проблемами регіонального розвитку і можуть бути статистично виміряні та порівняні. У статті підкреслюється, що даний підхід до регіону обґрунтовується політичними та статистичними факторами. Відповідно, в європейському праві досліджуваного періоду виокремлено типологію регіонів за критерієм інтенсивності проблем соціально-економічного розвитку: найменш розвинуті регіони; занепадаючі промислові регіони, аграрні регіони; урбанізовані проблемні регіони; периферійні регіони; прикордонні території з особливими потребами. Висновки статті підкреслили тенденцію до передачі повноважень у галузі регіонального розвитку Європейському Економічному Співтовариству, що вдосконалює механізми та інструменти управління (правові, фінансові та ін.). Іншим висновком є розкриття тренду поступової трансформації регіону з об’єкта в суб’єкт управління розвитку в ЄЕС. Purpose. The article explores the genesis, development and characteristics of the region in the normative legal acts of the European Communities. The objective is to analyse the phenomenon of region in “acquisсommunautaire” at the forming of European single market. Methods of the research are etymological, historical and comparative. The results of etymological analysis discovered the region as a part of the territory of a state or a group of states that are homogeneous according to one or a set of criteria and have specific interests. In the legal sense, the region is not an abstract phenomenon because it means a specific territory with a community of people. Results of historical method revealed the conceptual approach of the European Communities to the regions which distinguishes the territories according to their economic structure (industrial, semi-industrial and agricultural preponderance), and on the other hand, takes into account the dynamic factors of economic, social and technical changes (demographic trends, employment and regional production). The results of comparative analysis identified the legal basis and the characteristics of the region as phenomena linked to the common economic and social development problems which can be statistically measured and compared. The article outlines political and statistical factors that explain this approach to the region. Consequently, European Communities law applies the typology of regions based on the criterion of the intensity of social and economic problems : the less-developed (or backward) regions; declining industrial regions, agricultural regions; urban problem regions; peripheral regions; frontier areas with special needs. Conclusions of the article highlighted a tendency towards the transfer of powers in regional development to the European Economic Community which improves its mechanisms and tools of governance (legal, financial, etc.). Other conclusion revealed a trend of the regions’ transformation from object into an independent actor of the European governance.Item ВИМІРИ ЕТНІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2022) Шебанова, В. І.; Дементьєва, К. Г.; Чикур, Л. Д.; Shebanova, V. I.; Dementieva, K. G.; Chykur, L. D.Мета. У статті розглянуто виміри етнічної толерантності української студентської молоді. Методи. Для збору даних щодо особливостей етнічної толерантності студентської молоді було застосовано опитувальник «Типи етнічної ідентичності» (Г.У. Солдатової, С.В. Рижової). У дослідженні взяли участь студенти I–II курсів трьох вищих навчальних закладів південного регіону України: Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (59 осіб), Херсонського державного університету (38 осіб) та Херсонського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом (19 осіб). Усі респонденти отримували вищу освіту за гуманітарними спеціальностями, що зумовило кількісну перевагу дівчат у складі вибірки. Вік досліджуваних – від 16 до 20 років (середній вік 18,12±0,86). Характерною відмінністю вибірки є етнолінгвістичний аспект: хоча всі респонденти є громадянами України, більшість досліджуваних використовує в побутовому спілкуванні російську мову. Результати. Емпіричне дослідження етнічної толерантності української студентської молоді виявило, що провідним типом етнічної ідентичності досліджуваної студентської вибірки виявилася пози- тивна етнічна ідентичність, тобто оптимальний баланс толерантності щодо своєї та інших етнічних груп – цей показник переважає в 76,7% досліджуваних. Серед них у 28,4% позитивна етнічна ідентичність доповнена вираженими проявами етнічної індиферентності, що проявляється в неактуальності власної етнонаціональної приналежності. Висновки. Домінування гіпоідентичності або гіперідентичності (у формі етнофанатизму та етноегоїзму) зустрічається в 10–13% студентів, що є невисоким показником, проте його не варто ігнорувати, ці випадки потребують пильної уваги дослідників. Перспективами подальших досліджень є виявлення психологічних механізмів формування когнітивних установок, емоційних переживань, складника національної ідентичності українського народу різних поколінь. Purpose. The article considers the dimensions of ethnic tolerance of Ukrainian student youth. Methods. To collect data on the peculiarities of ethnic tolerance of student youth, we used the questionnaire “Types of ethnic identity” (by G.U. Soldatova, S.V. Ryzhova). The study involved I–II year students of three universities in the southern region of Ukraine: Odesa I.I. Mechnikov National University (59 people), Kherson State University (38 people) and Kherson Institute of the Interregional Academy of Personnel Management (19 people). All respondents received higher education in the humanities, which led to a quantitative advantage of girls in the sample. Age of subjects – from 16 to 20 years (mean age 18,12±0,86). A characteristic difference of the sample is the ethnolinguistic aspect – although all respondents are citizens of Ukraine, the vast majority of respondents use Russian in everyday communication. Results. An empirical study of ethnic tolerance of Ukrainian students found that the leading type of ethnic identity of the studied student sample was a positive ethnic identity, the optimal balance of tolerance towards their own and other ethnic groups – this figure prevails in 76,7% of respondents. Among them, 28,4% have a positive ethnic identity complemented by pronounced manifestations of ethnic indifference, which is manifested in the irrelevance of their own ethnicity. Conclusions. The dominance of hypoidentity or hyperidentity (in the form of ethno-fanaticism and ethnoegoism) occurs in 10–13% of students, which is a low figure, but it should not be ignored, these cases require close attention of researchers. Prospects for further research are to identify psychological mechanisms for the formation of cognitive attitudes, emotional experiences, a component of the national identity of the Ukrainian people of different generations.Item ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ МІСТА СТУДЕНТАМИ СІЛЬСЬКОГО ТА МІСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ(2022) Блинова, О. Є.; Урсуленко, О. Б.; Blynova, O. Y.; Ursulenko, O. B.Метою дослідження є визначення специфіки образу міста у студентів міського та сільського походження. Методи. Архітектурний семантичний диференціал «Місто» (О.С. Шемеліна, О.Є. Ваніна) для виявлення основних характеристик сприйняття міського простору, відмінності та схожості сприйняття міського середовища різними людьми та групами. Семантичний диференціал містить 28 пар полярних визначень, які потрібно оцінити за шкалою від 1 до 5. Також респондентам запропоновано анкетні питання стосовно готовності виїхати із міста чи залишитися. Дослідницьку вибірку склали студенти міського походження та ті, батьки яких проживають у селі, а студенти – у гуртожитку університету. Результати. Визначено, що у сільських жителів при змінюванні місця проживання виникає проблема адаптування, тобто трансформації ціннісно-смислової системи та ідентичності. Ця трансфор- мація може мати такі наслідки: позитивні (особистісне зростання, відкриття творчих аспектів свого «Я», самореалізація), нейтральні (адаптація, відновлення попереднього рівня функціонування, збереження стійких зв’язків з уявленнями про себе), негативні (травматичні, деструктивні тенденції, реакції дезорганізації, почуття самотності, роздратування). Висновки. Встановлено відмінності в уявленні про образ міста студентів-«містян» та студентів-«селян». Констатовано, що студенти, які приїхали до міста Херсон навчатися із сільської місцевості, вважають місто більш галасливим, енергійним, динамічним, швидким порівняно із студентами-херсонцями. Проте студенти-«містяни» відмічають, що місто є красивим, затишним, теплим. Визначено, що бажання виїхати із цього міста та змінити місто проживання пов’язано із певним образом міста, а саме, чим більше негативних характеристик міститься в образі, тим вище ймовірність міграційної готовності студентів та бажання знайти для свого проживання інше місто. The aim of the study is to determine the specifics of the city image among students of urban and rural origin. The methods. The architectural semantic differential “The city” (A.S. Shemelina, O.E. Vanina) to identify the main characteristics of the urban space perception, the differences and similarities of the urban environment rated on the scale from 1 to 5. The respondents were also offered the questionnaire’s questions regarding their willingness to leave the city or stay. The research sample consisted of students of urban origin and those whose parents live in the village, and the students live in a university dormitory. The results. It has been revealed that the rural residents, when changing their place of living, have the adaptation problem, that is, the transformation of the value-meaning system and identity. This transformation can have the following consequences: positive (personal growth, discovery of creative aspects of one’s self, self-realization), neutral (adaptation, restoration of the previous functional level, preservation of stable connections with the self-image), negative (traumatic, destructive tendencies, disorganization reactions, the feeling of loneliness, irritation). The conclusions. The differences in the ideas of the city image by the students-“citizens” and students- “villagers” have been established. It has been stated that the students who came to the city of Kherson to study from rural areas consider the city to be more noisy, energetic, dynamic, fast in comparison with students- Kherson’s residents. Yet, the students-“citizens” believe that the city is beautiful, cozy, and warm. It has been determined that the desire to leave this city and change the city of residence is associated with a certain image of the city, that is, the more negative characteristics the image has, the higher the probability of the students’ migration willingness, and the desire to find another city to live in.Item THE ROLE OF PROPAGANDA IN THE FORMATION OF PERSONAL SEMANTIC CONSTRUCTS РОЛЬ ПРОПАГАНДИ У ФОРМУВАННІ СМИСЛОВИХ КОНСТРУКТІВ ОСОБИСТОСТІ(2022) Halian, I. M.; Галян, І. М.The purpose of the publication is to analyze particular mechanisms and means of russian propaganda as a technology of information and psychological influence and peculiarities of its implementation in the Russia- Ukraine war. The research method is theoretical analysis, which specifies some of the mechanisms of changing personal semantic constructs used by Russian propaganda in information and semantic warfare. Results. The development state of the issue of informational and psychological influence by representatives of sociology, psychology and journalism was described. The features of propaganda as a tool of information and semantic warfare were highlighted, and the factors of its success in the Russian-speaking environment were distinguished. Some propaganda mechanisms for changing semantic constructs of personality were elucidated. Potential ways to counter propaganda in Ukrainian society were proposed. Conclusions. Information- semantic warfare seeks the misinterpretation of facts, the destruction of reality, and the impact on the consciousness of recipients to form the desired public opinion. The effectiveness of propaganda depends on the willingness of people to conceive relevant narratives. The instrument of semantic war is propaganda, which strives to provide a person with a sense of “ontological security”. Propaganda tends to “stabilize” the unsustainable sense of ontological security in citizens through its narratives which “help” them get on with their everyday routine and thus find made-up clichés which create a sense of security. An appeal to ethnicity in russian propaganda is the mechanism for changing semantic constructs. By dominating man, it generates collective irresponsibility and is the basis for the development of the Nazi social consciousness inherent in russia. Counterpropaganda entails the provision of truthful information, intellectual discussions, developed autonomous critical thinking, etc. Метою публікації є аналізування деяких механіз- мів та засобів російської пропаганди як технології інформаційно-психологічного впливу та особли- востей її реалізації в умовах російсько-української війни. Методом дослідження є теоретичне аналізу- вання, що уможливило розуміння деяких механіз- мів зміни смислових конструктів особистості, що застосовуються російською пропагандою в інфор- маційно-смисловій війні. Результати. Описано стан розвитку проблеми інформаційно-психологічного впливу представниками соціології, психології та журналістики. Висвітлено особливості пропа- ганди як інструменту інформаційно-смислової війни, виокремлено чинники її успіху в російсько- мовному середовищі. Розкрито деякі механізми зміни смислових конструктів особистості засобами пропаганди. Запропоновано можливі шляхи про- тидії пропаганді в українському суспільстві. Висновки. Інформаційно-смислова війна спрямована на зміну інтерпретацій фактів, на деструкцію реаль- ності, вплив на свідомість реципієнтів задля фор- мування необхідної суспільної думки. Ефектив- ність пропаганди залежить від готовності людей сприймати відповідні наративи. Інструментом смислової війни є пропаганда, що прагне забез- печити людині відчуття “онтологічної безпеки”. Нестійке почуття онтологічної безпеки у грома- дян пропаганда прагне “стабілізувати” власними наративами, що “допомагає” їм повернутися до звичної рутинності, а відтак віднайти готові кліше, які створюють відчуття захищеності. Механізмом зміни смислових конструктів в російській пропа- ганді є апелювання до етнічності. Домінуючи над особистістю вона породжує колективну безвідпо- відальність та є підґрунтям для розвитку властивої росії нацистської суспільної свідомості. Протидією пропаганді є подача правдивої інформації, інтелектуальні дискусії, розвинене автономне критичне мислення тощо.Item ИДЕНТИЧНОСТЬ КАК МЕЖДИСЦИПЛИНАРНАЯ КАТЕГОРИЯ В СОЦИОГУМАНИТАРНОМ ЗНАНИИ ХХІ ВЕКА(2012) Матузкова, Е.У статті описано характерні особливості функціонування „ідентичності” як міждисциплінарної категорії та розглянуто основні напрями проблематики її дослідження у гуманітарних науках ХХІ століття. The article deals with some functional perspectives of ‘identity’ as an interdisciplinary category and focuses on the range of problems connected with its research in the XXI-st century humanities.