ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item INTEGRAL PERSONAL AND INTERPERSONAL CHARACTERISTICS OF PARENTS OF CHILDREN WITH COMPLEX DEVELOPMENTAL DISORDERS(2021) Vlasova, O. I.; Shevchuk, V. V.; Власова, О. I.; Шевчук, В. В.The purpose of the research is to study integral per sonal and interpersonal characteristics of parents bringing up children with complex developmental disorders. The article is based on the following psychodiagnostics methods: Parental Attitude Questionnaire (A. Varga & V. Stolin); Family Relationship Analysis (E. Eidemiller, V. Yustytskis); PARI (Parental Attitude Research Instrument) (E. Schaefer & Bell); Freiburg Personality Inventory (FPI) for studying personal characteristics; N. Kurhanska & T.A. Nemchyn method to assess mental activation, interest, emotional tonus, tension, and comfort; “The semantic differential” (Ch. Osgood) for quantitative and qualitative value indexing; V. Kahan & I. Zhuravlova Inventory for Parental Attitudes to the Child’s Disease; “Sentence Completion Test.” (J. Sacks & L. Sidney). Factorization based on principal component analysis (PCA) followed by Varimax rotation of psychological scales has made it possible to gain a model of personal and interpersonal characteristics of parents bringing up children with complex developmental disorders. Research results. It has been specified personal characteristics in the form of dominant-aggressive, psychasthenic, extraversive, sthenic-introversive personal dispositions, which together form a marital subsystem. The research has outlined indulgent, authoritarian, constructive, phobic-indulgent, liberal-anxious educational systems that comprise a child-parent subsystem in the factor model of personal and interpersonal characteristics of par- ents. Conclusions. It is stated that substantial nature and particularities of integral personal and interpersonal factors, which have been noticed in parents bringing up children with complex developmental disorders, are personal predicators of the effectiveness of their psychological follow-up. Метою статті є дослідження інтегральних особистісних та міжособистісних характеристик батьків, які виховують дітей з комплексними порушеннями розвитку. Використано такі психодіагностичні методики: опитувальники для вимірювання параметрів батьківського ставлення (А. Варга, В. Столін); для аналізування сімейних взаємин (Е. Ейдеміллер, В. Юстицкіс); тест-опитувальник РАRІ (Е. Шефер, Р. Белл) для вивчення батьківських настановлень; Фрайбурзький багатофакторний особистісний опитувальник (FPI) для дослідження особистісних характеристик; методику Н. Курганської, Т.А. Немчин для оцінки психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги та комфортності; “Семантичний диференціал” (Ч. Осгуд) для кількісного та якісного індексування значень; опитувальник В. Кагана та І. Журавльо- вої для діагностики ставлення батьків до хвороби дитини; методика “Незакінчені речення” (Дж. Сакс, Л. Сідней). Факторизація методом головних компонент з наступним варімакс-обертанням матриці психологічних шкал дала змогу отримати модель особистісних та міжособистісних характеристик батьків дітей з комплексними порушеннями розвитку. Результати дослідження. З’ясовано особистісні характеристики у вигляді домінантно-агресивної, психастенічної, екстравертованої, стенічно-інтровертованої особистісних диспозицій, що разом утворюють шлюбну під систему. Встановлено потуральну, авторитарну, конструктивну, фобічно-поблажливу, ліберально-тривожну виховні системи, які утворюють дитячо-батьківську підсистему у факторній моделі особистісних і міжособистісних характеристик батьків. Висновки. Констатовано, що змістовний характер і особливості інтегральних особистісних і міжособистісних чинників, які були з’ясовані у досліджуваних батьків дітей з комплексними порушеннями розвитку, є особистісними предикторами ефективності їх психологічного супроводу.Item FEATURES OF COMMUNICATION OF ADOLESCENTS WITH INTELLECTUAL DISABILITIES IN THE INTERPERSONAL RELATIONS(2020) Drozd, L. V.; Bystrova, Yu. O.; Дрозд, Л. В.; Бистрова, Ю. О.The purpose of the research is theoretical justification and development of a step-by-step diagnostic program of the study of communication of adolescents with intellectual disabilities. Methods: theoretical (analysis and generalization of theoretical and methodological fundamentals of the research to identify the status of problem concerned and prom- ising trends of its study) and empirical (psychological and pedagogical experiment to examine verbal statements, emotional responses in a conflict, ways of coping and solving challenging reallife situations, a complex of projective and objective techniques to study a personal assessment, objective reasons of conflicts and features of behavior of adolescents with intellectual disabilities in the conflict situations; comparative analysis of production and perception of statements and frustration situations) research methods. Diagnostic results show that a high level of aggressive statements or inadequate judgments and actions is common to adolescents with intellectual disabilities which correlate with a low level of socialization in the group of sameage peers and choice of behavior strategy during the conflict. It is established that adolescents with intellectual disabilities can master and comprehend communication styles in a specific context as compared to a practical situation. The paper substantiates they are characterized by impulsive actions and statements, difficulties in the catching of implication of statements, their fragmentary understanding, inability to formulate the opinion and to draw a conclusion on the obtained information, the challenges in the establishment of cause- and-effect relations, misinterpretation of interlocu- tor’s emotions, the transfer of communication skill to new conditions. Conclusions. The data obtained will be used in developing the program for communication correction of adolescents with intellectual disabilities as a key for their successful socialization, set and implementation of life plans. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка поетапної діагностичної програми дослідження комунікації підлітків з інтелектуальними порушеннями. Методи: теоретичні (аналізування та узагальнення теоретичних та методичних засад дослідження для визначення стану розробленості проблеми й перспективних напрямків її вивчення) та емпіричні (психолого-педагогічний експеримент з метою вивчення мовленнєвих висловлювань, емоційних реакцій у конфлікті, способів подолання та вирішення важких життєвих ситуацій; комплекс проєктивних та об’єктивних методик з метою вивчення суб’єктивної оцінки, об’єктивних причин конфліктів і особливостей поведінки в конфліктних ситуаціях розумово відсталих підлітків; порівняльного аналізу продукування та сприймання вислов- лювань у конфліктних та фрустраційних ситуаціях) методи дослідження. Результати діагностики пере- конують, що підліткам з інтелектуальними порушеннями притаманні високий рівень агресивності висловлювань або неадекватної підлеглості у судженнях та діях, що корелює з низьким рівнем соціалізації в групі однолітків, з виборами стратегії поведінки в конфлікті. Встановлено, що підлітки з інтелектуальними порушеннями можуть засвоювати та розуміти стилі спілкування тільки на конкретних прикладах у порівнянні з практичною ситуацією. Обґрунтовано, що для них характерними є імпульсивні дії та висловлювання, складнощі розуміння прихованого сенсу висловлювань, їх фрагментарне розуміння, неможливість сформулювати судження, зробити висновок з почутої інформації, утруднення встановлення причинно-наслідкових зв’язків, нерозуміння емоції співрозмовника, перенесення навика спілкування в нові умови. Висновки. Отримані дані буде використано при розробці програми корекції комунікації підлітків з інтелектуальними порушеннями як запоруки їх успішної соціалізації, встановлення та реалізації життєвих планів.