ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item ADAPTIVE POTENTIAL OF ADULTS WITH ATTENTION DEFICIT/HYPERACTIVITY DISORDER (ADHD)(2024) Hrys, A.; Chepeleva, N.; Tkachuk, T.; Tor, L.; Грись, А.; Чепелєва, Н.; Ткачук, Т.; Тьор, Л.The aim was a theoretical-empirical study of the adaptive potential of adults with attention deficit/hyperactivity disorder (ADHD). Methods. The sample consisted of adults with ADHD, totaling n = 32, of which n = 16 were female (50.00%) and n = 16 were male (50.00%). The participants’ ages ranged from 20 to 54 years (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). A theoretical-empirical complex of methods was used, which included theoretical methods: retrospective analysis, synthesis, comparison, and generalization, as well as empirical methods: “The Work and Social Adjustment Scale” (W&SAS) (Mundt et al., 2002); “Zung Self-Rating Depression Scale” (ZSDS) (Zung, 1965); “Impact of Even Scale – Revised” (IES-R) (Sveen et al., 2010); “Generalized Anxiety Disorder Assessment Scale” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; adapted by N. Aleksina et al., 2024) and “New Methodology for Diagnosing Psychosocial Maladjustment” (NDMPM) (Herasymenko, 2018). Results and discussion. It was established that the parameter “work” has statistically significant correlations with depressiveness, anxiety disorders, and types of responses to traumatic events (p < .001). It was noted that the area where participants feel most comfortable is “personal leisure”, which is associated with the protective response of avoidance and anxiety disorders. It was argued that avoidance, as a defense mechanism and type of response to a traumatic event, only increases the tendency towards isolation and distancing. It was suggested that a constructive organization of the workspace for individuals with ADHD would enhance their adaptive capacity. Conclusions. The study of the adaptive potential of adults with ADHD revealed significant patterns of work and social adaptation among the participants. It was summarized that acceptance and support from the environment are crucial; tolerance and the absence of stigma within the family, workplace, and society at large had a positive effect; isolation is partly accompanied by a lack of support, which can lead to severe manifestations of ADHD and comorbid disorders; the impact of traumatic events was reflected in the mental states of the participants. Метою є теоретико-емпіричне дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку з розладом дефіциту уваги/гіперактивності. Методи. Вибіркову сукупність склали особи дорослого віку із РДУГ, загальною кількістю n = 32, з яких жіночої статі – n = 16 (50.00%) і чоловічої – n = 16 (50.00%). Вік досліджуваних знаходився в межах від 20 до 54 років (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). Використано теоретико-емпіричний комплекс методів, з яких теоретичні: ретроспективне аналізування, синтезування, порівняння і узагальнення та емпіричні методи: “Шкала робочої та соціальної адаптації” (ШРСА) (Mundt et al., 2002); “Шкала депресії Цунга” (ШДЦ) (Zung, 1965); “Шкала оцінки впливу травматичної події” (ШОВТП) (Sveen et al., 2010); “Шкала оцінки генералізованого тривожного розладу” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; адаптація Н. Алексіна та ін., 2024) і “Нова методика діагностики психосоціальної дезадаптації” (НМДПД) (Herasymenko, 2018). Результати і дискусія. Констатовано, що параметр “робота” володіє всіма статистично достовірними зв’язками з депресивністю, тривожним розладом і типами реагування на травматичну подію (p < .001). Зазначено, що сферою, в якій досліджувані найкомфортніше себе почувають, є “особисте дозвілля”, що зв’язане із захисною реакцією уникання і тривожним розладом. Аргументовано, що уникання як захисний механізм і тип реагування на травматичну подію тільки підвищує схильність до ізольованості й дистантності. Зроблено припущення, що конструктивна організація робочого простору осіб із РДУГ дозволить підвищити адаптаційну спроможність останніх. Висновки. Дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку із РДУГ дозволило з’ясувати достовірні закономірності робочої та соціальної адаптації досліджуваних. Узагальнено, що важливе значення має прийняття й підтримка оточення; толерантність і відсутність стигматизації в родині, в колективі й загалом у суспільстві мають позитивний ефект; ізольованість почасти супроводжується відсутністю підтримки, що може призвести до важких проявів РДУГ і коморбідних розладів; вплив травматичної події позначається на протіканні психічних станів досліджуваних.Item PERFECTIONISM AS A PHENOMENON OF PERSONAL DEVELOPMENT OF A MODERN STUDENT(2021) Meloian, A. E.; Belozorova, R. O.; Shelepun, A. S.; Мелоян, А. Е.; Белозьорова Р. О.; Шелепун, А. С.The article investigates perfectionism as a psychological phenomenon that combines the subject’s desire for perfection, the achievement of high personal moral, aesthetic, and intellectual standards. Theoretical approaches to the study of perfectionism in Ukrainian and foreign scientific literature are analyzed. The genesis of personal perfectionism is studied. It is revealed that the development of perfectionism is influenced by a system of motives, interests, and needs, which are closely related to such factors as values, ideals, attitudes, and beliefs. Psychological characteristics of individuals with a tendency to perfectionism and psychological characteristics of individuals who are not prone to perfectionism are compared. It is determined that the perfectionist orientation is initially socially marked. It is established that the formation of perfectionist tendencies is actively influenced by the social environment. The purpose is to highlight the results of a study of the manifestations of student youth’s perfectionism. Research methods include tests, questionnaires, and quantitative analysis. 11 males and 39 females participated in the study (n = 50). Results. It is established that students with pronounced indicators of perfectionism are characterized by such volitional qualities as responsibility, atten- tiveness, ability to immerse themselves into work, but they have low indicators of such strong-willed qualities as determination and persistence. Perfectionists are characterized by low self-esteem, especially in terms of intelligence, character, abilities, confidence, and independence. The highest possible difference between the level of self-esteem and the level of demands. The individual-typological qualities of such students include extroversion, spontaneity, low level of lability and anxiety, and high self-esteem. The ratio of selfes- teem and the level of demands are moderate. Indica tors of character, abilities and appearance, the average self-esteem, are higher than the level of demands. Con- clusions. The study indicates the existence of a significant percentage of students with high and low levels of perfectionism. Students with a high rate of perfec tionism are characterized by a tendency to set unrealistically high standards, a compulsive aspiration of the unattainable, and an assessment of their self- value as a result of productivity only. They are a risk group in terms of further development of negative psychoemotional states. У статті досліджено перфекціонізм як психологічне явище, що поєднує прагнення суб’єкта до досконалості, досягнення високих особистісних моральних, естетичних, інтелектуальних стандартів. Проаналізовано теоретичні дослідження перфекціонізму науковців. Досліджено генезис перфекціонізму особистості. Виявлено, що на розвиток перфекціонізму впливає система мотивів, інтересів, потреб, які тісно пов’язані між собою такими чинниками, як цінності, ідеали, настановлення та переконання. Здійснено порівняння психологічних особливостей осіб зі схильністю до перфекціонізму та психологічних особливостей осіб не схильних до перфекціонізму. Визначено, що перфекціоністська орієнтація первісно має соціально-приписаний характер. Встановлено, що на формування перфекціоністських тенденцій активно впливає соціальне оточення. Метою статті є висвітлення результатів дослідження прояву перфекціонізму серед студентської молоді. Методами дослідження є тести зі стандартизованими анкетами, опитувальники, кількісне аналізування. Загальна кількість респондентів, які взяли участь у експерименті, складає 50 студентів, з них 11 юнаків та 39 дівчат. Результати. Встановлено, що для студентів з вираженими показ- никами перфекціонізму характерні такі вольові якості, як відповідальність, уважність, здатність глибоко занурюватися в роботу. Проте вони мають низькі показники за такими вольовими якостями, як рішучість і наполегливість. Для перфекціоністів характерна занижена самооцінка, особливо це стосується інтелекту, характеру, здібностей, впевненості та самостійності з максимально високою розбіжністю рівня самооцінки та рівня домагань. До індивідуально–типологічних якостей таких студентів віднесено екстравертованість, спонтанність, низький рівень лабільності й тривожності, високу самооцінку. Співвідношення показників самооцінки та рівня домагань має помірний характер. Висновки. Проведене дослідження вказує на існування значного відсотка студентів, що мають високий та низький рівень прояву перфекціонізму. Студенти з високим показником перфекціонізму характеризуються схильністю до встановлення нереалістично високих стандартів, компульсивним устремлінням до недосяжного та оцінкою своєї цінності лише в результаті продуктивності. Вони становлять групу ризику з точки зору розвитку в подальшому негативних психоемоційних станів.