ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
4 results
Search Results
Item РОЛЬ УКРАЇНСЬКОГО МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНОГО КІНО У ФОРМУВАННІ КУЛЬТУРНОГО ОБРАЗУ(2024) Веденко, С. В.У статті досліджуються особливості розвитку української анімаційної індустрії від проголошення незалежності України у 1991 році до сьогодення. Проаналізовано як мультиплікаційне мистецтво впливає на формування національної ідентичності та культурного образу України, відображаючи соціальні, історичні та культурні аспекти країни. Розглядаються ключові анімаційні проєкти, їхня роль у вихованні молодого покоління та формуванні національного іміджу. Висновки підкреслюють, що український мультиплікаційний кінематограф став важливим інструментом у зміцненні культурної самобутності та суспільної згуртованості. The article explores the features of the development of the Ukrainian animation industry from the proclamation of Ukraine's independence in 1991 to the present day. It analyzes how animated art influences the formation of national identity and the cultural image of Ukraine, reflecting the country's social, historical, and cultural aspects. Key animation projects are reviewed, along with their role in educating the younger generation and shaping the national image. The conclusions emphasize that Ukrainian animated cinema has become an important tool in strengthening cultural uniqueness and social cohesion.Item ОСОБЛИВОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В РАМКАХ РОЗБУДОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ(2024) Головченко, К. А.У статті проаналізовано психологічні особливості національної ідентичності у здобувачів освіти, а також представлено результати емпіричного дослідження щодо визначення рівня громадянської ідентичності здобувачів освіти, за час військової агресії рф проти України. The article analyses the psychological characteristics of national identity in students and presents the results of an empirical study to determine the level of civic identity of students during the military aggression of the Russian Federation against Ukraine.Item ВИМІРИ ЕТНІЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2022) Шебанова, В. І.; Дементьєва, К. Г.; Чикур, Л. Д.; Shebanova, V. I.; Dementieva, K. G.; Chykur, L. D.Мета. У статті розглянуто виміри етнічної толерантності української студентської молоді. Методи. Для збору даних щодо особливостей етнічної толерантності студентської молоді було застосовано опитувальник «Типи етнічної ідентичності» (Г.У. Солдатової, С.В. Рижової). У дослідженні взяли участь студенти I–II курсів трьох вищих навчальних закладів південного регіону України: Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (59 осіб), Херсонського державного університету (38 осіб) та Херсонського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом (19 осіб). Усі респонденти отримували вищу освіту за гуманітарними спеціальностями, що зумовило кількісну перевагу дівчат у складі вибірки. Вік досліджуваних – від 16 до 20 років (середній вік 18,12±0,86). Характерною відмінністю вибірки є етнолінгвістичний аспект: хоча всі респонденти є громадянами України, більшість досліджуваних використовує в побутовому спілкуванні російську мову. Результати. Емпіричне дослідження етнічної толерантності української студентської молоді виявило, що провідним типом етнічної ідентичності досліджуваної студентської вибірки виявилася пози- тивна етнічна ідентичність, тобто оптимальний баланс толерантності щодо своєї та інших етнічних груп – цей показник переважає в 76,7% досліджуваних. Серед них у 28,4% позитивна етнічна ідентичність доповнена вираженими проявами етнічної індиферентності, що проявляється в неактуальності власної етнонаціональної приналежності. Висновки. Домінування гіпоідентичності або гіперідентичності (у формі етнофанатизму та етноегоїзму) зустрічається в 10–13% студентів, що є невисоким показником, проте його не варто ігнорувати, ці випадки потребують пильної уваги дослідників. Перспективами подальших досліджень є виявлення психологічних механізмів формування когнітивних установок, емоційних переживань, складника національної ідентичності українського народу різних поколінь. Purpose. The article considers the dimensions of ethnic tolerance of Ukrainian student youth. Methods. To collect data on the peculiarities of ethnic tolerance of student youth, we used the questionnaire “Types of ethnic identity” (by G.U. Soldatova, S.V. Ryzhova). The study involved I–II year students of three universities in the southern region of Ukraine: Odesa I.I. Mechnikov National University (59 people), Kherson State University (38 people) and Kherson Institute of the Interregional Academy of Personnel Management (19 people). All respondents received higher education in the humanities, which led to a quantitative advantage of girls in the sample. Age of subjects – from 16 to 20 years (mean age 18,12±0,86). A characteristic difference of the sample is the ethnolinguistic aspect – although all respondents are citizens of Ukraine, the vast majority of respondents use Russian in everyday communication. Results. An empirical study of ethnic tolerance of Ukrainian students found that the leading type of ethnic identity of the studied student sample was a positive ethnic identity, the optimal balance of tolerance towards their own and other ethnic groups – this figure prevails in 76,7% of respondents. Among them, 28,4% have a positive ethnic identity complemented by pronounced manifestations of ethnic indifference, which is manifested in the irrelevance of their own ethnicity. Conclusions. The dominance of hypoidentity or hyperidentity (in the form of ethno-fanaticism and ethnoegoism) occurs in 10–13% of students, which is a low figure, but it should not be ignored, these cases require close attention of researchers. Prospects for further research are to identify psychological mechanisms for the formation of cognitive attitudes, emotional experiences, a component of the national identity of the Ukrainian people of different generations.Item НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА ДВОКОМПОНЕНТНИХ ЕПОНІМІЧНИХ ТЕРМІНІВ-СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ(2013) Дзюба, М.Досліджено особливості двокомпонентних термінів-словосполучень, утворених від власних назв, у структурно-функціональному аспекті. The peculiarities of two-component term phrases derived from proper names are investigated in structural and functional aspects.