ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item ІДЕОЛОГІЗАЦІЯ РОБОТИ СІЛЬСЬКИХ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1943–1950 РР.)(2023) Шамрай, О. Г.; Shamrai, O. H.Мета. На основі комплексного аналізу роботи сільських культурно-освітніх закладів у повоєнний період (1943–1950 рр.) показати сутність і характер ідеологічного впливу на них. Методи. В основу архітектоніки дослідження покладено проблемно-хронологічний метод. Результати. У статті комплексно аналізується система ідеологічного впливу на роботу сільських культурно-освітніх закладів. Розкривається практика партійного контролю за роботою сільських культурно-освітніх закладів та використання різних форм ідеологічного впливу на свідомість жителів села. З’ясовано, що культурно-освітні процеси в сільській місцевості областей України були позначені жорсткою цензурою і підпорядкуванням усіх форм і методів роботи з людьми завданням панівної тоді комуністичної ідеології, що дозволяє визначити державну політику у сфері сільської культури в 1943–1950-х рр. як надмірно політизовану. Сільські культурно-освітні установи використовувалися як опорні пункти масово-політичної роботи компартійних організацій, пропагуючи рішення і лінію партії, відволікаючи при цьому працівників і актив клубів і бібліотек від організації художньої творчості і дозвілля людей. Під тиском місцевих владних структур на базі сільських культурно-освітніх закладів створювалися гуртки політичної освіти, агітколективи, агітаційно-художні бригади та інші ланки масово-політичної роботи, не властивої діяльності закладів культури. Культпрацівники разом з іншими верствами сільської інтелігенції постійно залучалися до участі в перманентно здійснюваних партійними організаціями агітаційно-пропагандистських кампаніях. Висновки. За результатами дослідження особливостей культурно-освітніх процесів, що відбувалися у повоєнному українському селі, зроблено висновок, що вони характеризувалися посиленням ідеологізації усього духовного життя сільського населення. Панівна тоді компартійна ідеологія не обмежувалася підпорядкуванням своїм завданням власне культурно-освітньої роботи клубів і бібліотечних установ, а й поширювалася на інші засоби ідеологічного впливу на свідомість людей – усну політичну агітацію, пресу, радіо і кіно. Purpose. On the basis of a comprehensive analysis of the work of rural cultural and educational institutions in the postwar period (1943–1950), the purpose is to show the essence and character of the ideological influence on them. Methods. The architectonics of the research is based on the problem-chronological method. Results. The article comprehensively analyzes the system of ideological influence on the work of rural cultural and educational institutions. The practice of party control over the work of rural cultural and educational institutions and the use of various forms of ideological influence on the consciousness of the villagers are revealed. It was found that the cultural and educational processes in the rural areas of the regions of Ukraine were marked by strict censorship and the subordination of all forms and methods of working with people to the tasks of the ruling communist ideology at the time, which allows to determine the state policy in the field of rural culture in 1943–1950s as excessively politicized. Rural cultural and educational institutions were used as strongholds of the mass-political work of Communist Party organizations, promoting the party's decisions and line, while diverting employees and activists of clubs and libraries from organizing people's artistic creativity and leisure time. Under the pressure of local power structures, political education circles, agitation collectives, agitation-art brigades and other links of mass-political work, not characteristic of the activities of cultural institutions, were created on the basis of rural cultural and educational institutions. Cultural workers, together with other strata of the rural intelligentsia, were constantly involved in the agitation and propaganda campaigns carried out permanently by party organizations. Conclusions. According to the results of the study of the peculiarities of the cultural and educational processes that took place in the post-war Ukrainian village, it has been concluded that they were characterized by the strengthening of the ideologization of the entire spiritual life of the rural population. Then ruling Communist Party ideology was not limited to subordinating cultural and educational work of clubs and library institutions to its tasks, but also extended to other means of ideological influence on people's consciousness – oral political agitation, the press, radio and cinema.Item УКРАЇНСЬКА ПРЕСА В КОНТЕКСТІ БОРОТЬБИ ЗА СВОБОДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ(2022) Деревінський, В. Ф.; Derevinskyi, V. F.Мета дослідження – розглянути особливості зростання кількості українських медій під час активізації визвольної боротьби, революційних зрушень, осмислити взаємозалежність вузлових, переломних моментів історії України зі становищем незалежної національної преси. Для створення ґрунтовнішого бачення питання проведено порівняльні паралелі з подібними процесами в історії інших народів. Методологічною основою дослідження послужив конкретно-історичний, порівняльний та історико-аналітичний методи. Використано принципи об’єктивності, історизму, багатофакторності. Медіа – потужний інститут суспільства, що є впливовим фактором вибудови траєкторії розвитку національної спільноти. Влада будь-якої країни через певний підбір інформації у ЗМІ або встановлення повного контролю над ними намагається проєктувати громадську думку. Тому медіа включені в протистояння, що відбувається в площині влада–опозиція, влада–суспільство, поневолювач–поневолений, інтервент–оборонець. Історична ретроспектива показує, що медіа вивільнювалися з-під контролю влади (тоталітарного режиму) в час політичних збурень, революцій, війн. Напередодні цих подій, і особливо в ході їхнього перебігу, ЗМІ інформують та активізують суспільство, стимулюють пошук правди і породжують готовність платити високу ціну за правду. В історії української боротьби за свободу медіа відіграли важливу роль для консолідації та інтеграції спільноти, відродження ідеї політичної незалежності, етнічної окремішності. Подібно як в інших поневолених народів, революції чи активізація визвольного спротиву супроводжувалися зростанням кількості друкованих видань. Після поразок визвольного спротиву окупаційні режими докладали зусиль для знищення української позацензурної періодики. Завдяки існуванню численної незалежної преси в роки української революції 1988–1991 рр. удалося перемогти в інформаційній війні з радянським тоталітарним режимом. Порушене в цій статті питання важливо продовжити досліджувати, оскільки значення і вплив преси на визвольну боротьбу українського народу є актуальною темою студій. The purpose of the study is to consider the peculiarities of the growth of the number of Ukrainian media during the intensification of the liberation struggle, revolutionary changes. To study the interdependence of key, turning points in the history of Ukraine with the development of an independent national press. The purpose of the study is to consider the peculiarities of the growth of the number of Ukrainian mass media in the period of intensification of the liberation struggle and revolutionary changes. Understand the interdependence of key, turning points in the history of Ukraine with the position of the independent national press. To create a more thorough vision of the problem, comparative parallels were drawn with similar processes in the history of other nations. The methodological basis of the study were concrete-historical, comparative and historical-analytical methods. The principles of objectivity, historicism, multifactoriality are used. The media is a powerful institution of society, which is an influential factor in building the trajectory of development of the national community. The government of any country tries to project public opinion by selecting information in the media or establishing full control over it. Therefore, the media are involved in the confrontation that takes place in the plane of power-opposition, power-society, enslaver-captive, interventionist-defender. Historical retrospective shows that the media were freed from the control of power (totalitarian regime) during political riots, revolutions, wars. On the eve of these events, and especially in the course of their course, the media inform and activate society, stimulate the search for truth and form a willingness to pay a high price for the truth. In the history of the Ukrainian struggle for freedom, the media have played an important role in the consolidation and integration of the community, the revival of the idea of political independence and ethnic identity. As in other enslaved peoples, revolutions or increasing liberation resistance were accompanied by an increase in the number of printed publications. After the defeat of the liberation resistance, the occupation regimes directed brutal repression at the destruction of Ukrainian obscene periodicals. Thanks to the existence of numerous independent press during the Ukrainian Revolution of 1988–1999, it was possible to win the information war with the Soviet totalitarian regime. It is important to continue the study of the issue raised in this article, as the importance and influence of the press on the liberation struggle of the Ukrainian people is a main topic of study.