ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item LOW-INTENSITY COGNITIVE BEHAVIORAL THERAPY FOR SOCIAL ANXIETY DISORDER IN INDIVIDUALS EXPERIENCING GRIEF(2023) Avramchuk, O. S.; Nizdran, O. А.; Blozva, P. І.; Аврамчук, О. С.; Ніздрань, О. А.; Блозва, П. І.The purpose of the research is to obtain confirming data on the reduction of symptom severity and levels of psychosocial dysfunction under the influence of low-intensity cognitive-behavioral therapy (CBT) techniques among individuals with social anxiety disorder during the grieving period. Methods: The Mini-International Neuropsychiatric Interview was used to assess mental health problems during the initial diagnostic interview. Measurements of key indicators were carried out using methods such as Social Phobia Inventory (SPIN); the level of psychosocial distress due to loss, and the risk of complicated grief, comorbid conditions such as the level of generalized anxiety (GAD-7); the severity of emotional avoidance (AAQ-II); and the general level of distress in daily and work activities were measured using the W&SAS scale. Results: The results of changes in mental state before and after the program demonstrated significant improvements in the indicators of generalized anxiety, the severity of comorbid depressive symptoms, the impact of traumatic experiences, the reduction of emotional avoidance, and associated psychosocial disorders. However, there was no statistically significant difference in the reduction of social phobia symptoms and distress associated with the experience of loss. One month after completing the program, the participants used breathing control strategies (including mindfulness practices) and cognitive restructuring more frequently in situations involving social avoidance or joint activities to manage their distress. After six months of completing the program, the most frequently mentioned responses from the participants were related to coping and working with dysfunctional beliefs about the consequences of events and social situations that prevented the activation of defensive behavior through avoidance. Conclusions. An individual low-intensity online psychosocial support program based on CBT for individuals suffering from social anxiety disorder and experiencing complex life circumstances (such as the loss of a loved one) has demonstrated a reduction in psychosocial distress and severity of mental symptoms. It has been found that satisfying social needs and providing corrective experiences in a safe social space for grieving can promote psychological well-being and serve as protective factors against exacerbations of mental health problems. Метою дослідження є отримання підтверджуючих даних зниження тяжкості симптомів та рівня психосоціального дисфункціонування під впливом технік когнітивно-поведінкової терапії (далі КПТ) низької інтенсивності серед осіб зі соціальним тривожним розладом у період горювання. Методи: з метою оцінки проблем психічного здоров’я під час первинного діагностичного інтерв’ювання використано Міжнародне нейропсихіатричне інтерв’ю (MINI). Вимірювання основних показників здійснювалося за допомогою методик: рівень тяжкості симптомів соціального тривожного розладу (SPIN), рівень психосоціального дистресу, внаслідок пережиття втрати та ризик ускладненого горювання, коморбідні стани як рівень генералізованої тривожності (GAD-7), вираженість емоційного уникнення (AAQ-II), загальний рівень дистресу у повсякденній та робочій активності вимірювався за шкалою W&SAS. Результати. Результати змін психічного стану до і після проходження програми засвідчили значущі покращення для показників генералізованої тривожності, тяжкості коморбідних депресивних симптомів, впливу травматичного досвіду, зниження емоційного уникнення та супутніх психосоціальних порушень. Поруч із цим, зниження тяжкості симптомів соціальної фобії та дистресу, що асоціюються з досвідом втрати, не продемонстрували статистично значущої відмінності. Через 1 місяць після завершення програми для опанування дистресу учасниками частіше використовувалися стратегії, які стосувалися контролю дихання (включаючи практики майндфулнесу) та опрацювання думок у ситуаціях уникнення соціальних стосунків чи спільної діяльності. Через 6 місяців після завершення програми найчастіше у відгуках учасників згадуються протистояння та робота з дисфункційними переконаннями щодо наслідків подій і соціальних ситуацій, що сприяли запобіганню актуалізації захисної поведінки через уникнення. Висновки. Індивідуальна онлайн-програма психосоціальної допомоги низької інтенсивності на основі КПТ для осіб, які страждають від соціального тривожного розладу й опинились у складних життєвих обставинах (як втрата близької людини), продемонструвала зменшення психосоціального дистресу та тяжкості психічних симптомів. З’ясовано, що задоволення соціальних потреб і коригуючий досвід безпечного соціального простору для горювання сприятимуть психологічному благополуччю та виступатимуть як протективні чинники до загострень проблем психічного здоров’я.Item ДВІ ХВИЛІ ПАНДЕМІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ ОЧІКУВАНЬ УКРАЇНЦІВ(2022) Кочубейник, О. М.; Яровий, Д. О.; Kochubeynyk, O. M.; Iarovyi, D. O.Мета. Статтю присвячено вивченню відмінностей соціальних та політичних очікувань, що сформувалися в українців в умовах режимно-обмежувальних заходів та пов’язаних зі зміною особистісних оцінювань ризиків, загроз та переживань, спричинених надзвичайною ситуацією. Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, проводилося у два етапи (березень 2020 р. та вересень 2020 р.). Вимірювання змінних (оцінювання ризиків, загроз, переживань, соціальних та політичних очікувань) здійснювалося за допомогою розширеної шкали Лайкерта. Вибіркові сукупності формувалися за допомогою онлайн-опитування (а саме «вибірки, керованої респондентом») із дотриманням процедур забезпечення репрезентативності. Фокус уваги в інтерпретації отриманих результатів було поставлено на тому, якими можуть бути наслідки цих відмінностей у разі прогнозування соціальної та політичної поведінки громадян. Результати. Встановлено, що актуалізація негативних соціальних та політичних очікувань у суспільстві відбулася на тлі нечіткості кроків з протидії пандемії, непередбачуваності та відсутності пояснень у змінах режиму функціонування економіки тощо, а тому песимізм чи оптимізм оцінювань пов’язаний не з особистісними настановленнями, а реальним віддзеркаленням подій. Стверджується, що посилення негативних алоцентричних переживань на тлі високого оцінювання соціальних, політичних й особистісних загроз та ризиків може провокувати загострення соціального протистояння, зростання напруженості та конфлікти, а також перешкоджати встановленню суспільної злагоди та соціальної солідарності. Висновки. Соціальні очікування є компонентом системи регуляції соціальної поведінки особистості (взаємодії в групі, суспільстві), що діють як узгоджена система вимог щодо норм, позицій, соціальних ролей. Варіативність реакцій на конкретний перебіг подій, яка є властивістю диференційованого суспільства, сприяє утворенню і розвитку складної розгалуженої системи соціальних очікувань у суспільстві, виявляючись чинником динамічних процесів у ньому. Суспільство потребує впровадження цілеспрямованої програми психологічної протидії та профілактики явищ, що можуть виявитися провокаторами соціальних деструкцій. Purpose. The article covers the analysis of differences in social and political expectations of Ukrainians, which have evolved under the restrictive measures and have been related to the change of risks, threats and experiences personal assessments in the emergency situation. Methods. The study, organized as a quasi-experiment with unrelated samples, was undertaken in two steps, the first of which was in March 2020, and the second – in September 2020. Variables were measured by using an extended Likert scale to assess risks, threats, experiences, social and political expectations. Sample populations were formed by using an online survey (namely, “respondent-driven sampling”) in compliance with the procedures ensuring representativeness. The focus of the results interpretation was on the consequences which might occur for predicting of the citizens’ social and political behavior. Results. It was determined that the actualization of negative social and political expectations in society had taken place due to the background of unclear pandemic control actions, unpredictability, and lack of interpretation for changes in the economic regime, etc. Therefore, the pessimism or optimism of the assessments is related not to personal attitudes, but to a real reflection of events. It was argued that the intensification of negative allocentric experiences against the background of high assessments of social, political and personal threats and risks could provoke exacerbation of social confrontation, increase tensions and conflicts, as well as hinder the establishment of social consensus and social solidarity. Conclusions. Social expectations are interpreted as the individual’s components of the system of social behavior regulation (of the interaction in group or society), acting as a coherent system of requirements for norms, positions, social roles. It is shown that, as an attribute of a differentiated society, the variability in reactions to a specific course of events contributes to the formation and development of a complex ramified system of social expectations, being a factor of dynamic processes in the society itself. It was considered that society needed the implementation of a targeted program for psychological counteraction and prevention of phenomena that might provoke social destruction.