ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    ПОСТРАДЯНСЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО РЕГІОНУ – КЕЙС ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
    (2018) Мезенцев, К.В.; Неліпа, К.Г.; Mezentsev, K.V.; Nelipa, K.H.
    У статті розглянуто результати пострадянських трансформацій регіональної системи розселення Запорізької області. Проаналізовано зміни в розподілі міських і сільських поселень за чисельністю населення. Складено матриці частот переходу поселень за категоріями людності, проаналізовано ранги міських поселень області, охарактеризовано тенденції змін сільських поселень в розрізі локальних систем розселення регіону. В статье рассмотрены результаты постсоветских трансформаций региональной системы расселения Запорожской области. Проанализированы изменения в распределении городских и сельских поселений по численности населения. Составлены матрицы частот перехода поселений по категориям количества жителей, проанализированы ранги городских поселений области, охарактеризованы тенденции изменений сельских поселений в разрезе локальных систем расселения региона. The settlement system of the industrial region has undergone tangible changes as a result of the combined effect of post-Soviet transformations. The most significant changes are the growth of population concentration in a smaller amount of comparatively competitive urban settlements, in fact, the squeezing of space, on the one hand, and the long-term runaway of the countryside, which began even in the Soviet period, on the other. This study focuses on the impact of the population on the transformation of the structure of the network of urban and rural settlements within the regional settlement system of the industrial type. The structural transformations of the Zaporizhia regional settlement system are analyzed based on the construction of the matrices of the transition rates of urban and rural settlements by categories of the population. In the Zaporizhzhia oblast, is observed an increase in the proportion of urban population and, since 1990, a gradual decrease in the urban population. Significant polarization of the urban population of the region is characteristic of the center of the regional settlement system – Zaporizhia. In most urban settlements of the Zaporizhia oblast, in the post-Soviet period, the population declined by a third due to de-industrialization and an increase in their periphery. The most stable are Energodar (center for nuclear energy) and Kyrylivka (resort center). At the same time, several settlements have lost the formal signs of urban settlements (Zaliznichne, Kamiane and Ternuvate). The transformation of rural settlement is characterized by the reduction of the village settlement network and by the decrease in the amount of rural population in the region. The decrease in the density of rural population is observed in the south-easterly direction from the regional center. Relatively more stable density of rural population is around cities of oblast significance. Regarding the redistribution by categories of population, over the period of 1989-2001, the amount of settlements with a population of up to 100 people and from 501 to 1000 persons increased. Thus, the example of the Zaporizhia region shows the predominance of the negative consequences of the post-Soviet transformations of the settlement systems of the industrial regions.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПРОБЛЕМЫ ДЕМОГРАФИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ И РЕГУЛИРОВАНИЯ СЕЛЬСКОГО РАССЕЛЕНИЯ В КУРА-АРАКСИНСКОЙ НИЗМЕННОСТИ
    (2018) Алиева, Л.; Aliyeva, L.
    Целью работы является анализ демографического развития в низменных районах Азербайджана. Сельское расселение охватывает всю территорию Азербайджанской Республики, составляя около половины от общей численности населения, и поэтому регулирование системы сельского расселения является важной социально-демографической задачей. В качестве основных социально-демографических показателей использовались данные Статистического Комитета Азербайджана, материалы переписи населения в 1999 и 2009 гг., результаты исследования в области демографии и экономической географии. Исследование показало, что сельское расселение занимает важное место в размещении населения страны. Кура-Араксинская низменность характеризуется относительно высокой концентрацией сельского населения и фактически охватывает территорию Аранского экономического района. Здесь проживает 20,2% всего населения и 9% сельского населения страны. На территории исследования расположены 790 сел, или 18,6% всех имеющихся в стране сельских населенных пунктов. В годы независимости в демографическом развитии сельских населенных пунктов произошли значительные изменения. В связи с экономическими трудностями переходного периода в 90-х гг. прошлого века в несколько раз снизилась рождаемость и естественный прирост, уменьшилось количество детей в семьях, повысилась миграционная активность. Несмотря на высокую долю сельского населения, в стране уменьшилась разница рождаемости и естественного прироста. Вместе с тем уровень естественного прироста пока еще обеспечивает рост численности населения. Слабая экономическая база городов и поселков не позволяет сохранять демографический потенциал на местах, поэтому продолжается миграция населения. Метою роботи є аналіз демографічного розвитку в низинних районах Азербайджану. Сільське розселення охоплює всю територію Азербайджанської Республіки, займаючи близько половини від загальної чисельності населення, і тому регулювання системи сільського розселення є важливим соціально-демографічним завданням. У якості основних соціально-демографічних показників використовувалися відомості Статистичного Комітету Азербайджану, матеріали перепису населення в 1999 і 2009 рр., результати дослідження в галузі демографії й економічної географії. Дослідження показало, що сільське розселення займає важливе місце в розміщенні населення країни. Кура-Араксинська низовина характеризується відносно високою концентрацією сільського населення й фактично охоплює територію Аранського економічного району. Тут проживає 20,2% всього населення й 9% сільського населення країни. На території дослідження розташовані 790 сіл, або 18,6% з усіх наявних у країні сільських населених пунктів. У роки незалежності в демографічному розвитку сільських населених пунктів відбулися значні зміни. У зв’язку з економічними труднощами перехідного періоду в 90-х рр. минулого століття в кілька разів знизилися народжуваність і природний приріст, зменшилася кількість дітей у сім’ях, підвищилася міграційна активність. Незважаючи на високу частку сільського населення, у країні зменшилася різниця народжуваності й природного приросту. Разом із тим рівень природного приросту поки ще забезпечує зростання чисельності населення. Слабка економічна база міст і селищ не дозволяє зберегти демографічний потенціал на місцях, тому триває міграція населення. The main aim of research work consists of analyzing demographic development in the lowland regions of Azerbaijan. Rural settlement covers whole territory of Azerbaijan and rural population is about half of the total population. That is why, regulation of rural settlement system is one of the most important socio-demographical issues. As main socio-demographic indicators were used data of the State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan, materials of the population census in 1999 and 2009, results of research in the field of demography and economic geography. The research showed that rural settlement occupies an important place in the placement of the population of countries. Kur-Araz lowland is characterized by a relatively high concentration of the rural population and actually covers the territory of the Aran economic region. 20,2% of the total population and 9% of the country's rural population live here. 790 villages are located in the territory of mentioned region and it is 18,6% of total rural settlement of country. In the years of independence, significant changes have been observed in the demographic development of rural settlement. Due to economic difficulties of the transition period in the 90s of the last century, natural increase and birth rate decreased, the number of children in families decreased several times, the migration activity increased. Despite of the high proportion of the rural population, the difference in the natural increase and birth rate decreased in the country. However, the level of natural growth still ensures the growth of the population. The low economic base of cities and settlements does not allow preserving the demographic potential in the places. Therefore, the migration of the population continues.