ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
4 results
Search Results
Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ ГРУПИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2022) Яковлева, С. Д.; Yakovleva, S. D.Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між сприйняттям студентами соціально-психологічного клімату групи та рівнем їх суб’єктивного благополуччя. Методи. Для вивчення особливостей сприйняття соціально-психологічного клімату студентською молоддю застосовано метод анкетування (О. Стародубець); психологічного благополуччя студентів вивчалось за допомогою методики К. Ріфф (адаптація Т. Шевеленкової, Т. Фесенко), яка містить такі підшкали: «Позитивні відносини з оточуючими», «Автономія», «Управління середовищем», «Особис- тісне зростання», «Цілі у житті», «Самоприйняття». Результати. Констатовано, що соціально-психологічний клімат – це сукупність соціально-психологічних явищ та процесів у групі, які представлені системою міжособистісних відносин, групових станів та настроїв, суспільної думки, цінностей, традицій, норм моралі тощо. В емпіричному дослідженні доведено наявність статистично значущих кореляційних взаємозв’язків між рівнем оцінювання соціально-психологічного клімату в університетському середовищі та суб’єктивним психологічним благополуччям у студентської молоді. Показано, що при сприятливому соціально-психологічному кліматі в колективі особистість відчуває свою здатність до самостійного прийняття рішень, до незалежності у думках та вчинках. Позитивна оцінка соціально-психологічної атмосфери університетського середовища впливає на здатність студентів усвідомлювати цінність сьогоднішнього моменту життя, на формування стійкої життєвої позиції, прагнення до побудови власної траєкторії професійного та особистісного розвитку. Встановлено статистично значущий взаємозв’язок між позитивним ставленням до себе, високим рівнем самооцінки, самоповаги, власного особистісного потенціалу та оцінюванням соціально-психологічного клімату як сприятливого. Висновки. Соціально-психологічний клімат та соціальне благополуччя особистості пов’язує ставлення особистості до праці, ставлення до інших людей та ставлення до життя, у свою чергу, задоволеність студентами навчанням в університеті залежить від їх позиції у колективній взаємодії. The aim of the study is to establish the interconnection between students' perception of the sociopsychological climate of the group and their subjective welfare level. Methods. To study the peculiarities of the perception of the socio-psychological climate by the student youth, the method of questionnaires has been applied (O. D. Starodubets); to study the students' psychological welfare, the technique “The Scale of the Psychological Welfare” has been applied (K. Riff, adapted by T. Shevelenkova, T. Fesenko), which includes the following subscales: “The Positive Relationships with People Around”, “Autonomy”, “Environment Management”, “Personal Growth”, “The Goals in Life”, “Self- Acceptance”. Results. It has been stated that the socio-psychological climate is a complex of socio-psychological phenomena and processes in the group, which are represented by the system of interpersonal relations, the group’s states and moods, public opinion, values, traditions, moral standards, etc. In the empirical research, it has been proved the presence of statistically significant correlational interconnections between the evaluation level of the socio-psychological climate in the university environment and the subjective psychological welfare of the student youth. It has been indicated that in the favorable socio-psychological climate of the collective, the individual feels the ability to make their own decisions, think and act independently. The positive assessment of the socio-psychological atmosphere of the university environment affects the students' ability to realize the value of today's moment of life, the formation of a stable life position, aspiration to build their own path of professional and personal development. It has been established the statistically significant interconnection between positive attitude towards oneself, high level of self-esteem, self-respect, one's personal potential, and the assessment of the socio-psychological climate as favorable. Conclusions. The socio-psychological climate and social welfare of the individual are connected with the individual's attitude to work, attitude to other people, and attitude to life, in turn, the students’ satisfaction with studying at the university depends on their position in the collective interaction.Item SUBJECTIVE SOCIAL WELL-BEING OF EMPLOYEES WITH DIFFERENT SOCIOECONOMIC STATUSES(2021) Blynova, O. Ye.; Kruhlov, K. O.; Блинова, О. Є.; Круглов, К. O.The purpose of the research is to specify differences in the subjective social well-being of an organization’s employees with different socioeconomic statuses. The following methods have been used to conduct the empirical research (n = 38): theoretical analysis and generalization of scholarly views of the problem; empirical methods: “Questionnaire of Subjective Social Well-Being” (T.V. Danylchenko); “Questionnaire of Subjective Economic Well-Being” (V.O. Khashchenko); the methods of statistical analysis: correlation analysis; F-test. Results. The authors have established statistically significant correlations between the criteria of subjective social well-being and subjective economic well-being, namely, between the scales “Social visibil- ity”, “Social remoteness” and the indices of economic optimism, economic anxiety, and financial deprivation. It has been confirmed the statistical interdependence between the scales “Emotional acceptance” and “Family well-being index”. The research has determined differences between employees’ groups, which were divided according to socioeconomic status (managers and “performers”), on the following scales: “Social visibility”, “Positive social perceptions”, and “Economic optimism index”. Conclusions. The employees with higher socioeconomic status recognize their influence, the capability to settle problems, the availability of social ties, financial, economic, material, and social resources due to which they are confident when coping with stressful situations, have a positive economic expectation, a high level of efficient social functioning. The employees with low socioeconomic status are mainly characterized by unsatisfactory emotional and social relations, a failure to actively influence their social environment; they feel economic anxiety about their finances and the future. Метою дослідження є встановлення відмінностей у суб’єктивному соціальному благополуччі співробітників організації з різним соціально-економічним статусом. Для проведення емпіричного дослідження (n = 38) застосовано методи: теоретичного аналізування та узагальнення наукових поглядів до проблеми; емпіричні методи: “Опитувальник параметрів суб’єктивного соціального благополуччя” (Т. В. Данильченко); “Опитуваль- ник суб’єктивного економічного благополуччя” (В.О. Хащенко); методи статистичного аналізування, а саме, кореляційний аналіз, φ-критерій кутового перетворення Фішера. Результати. Встановлено наявність статистично значущих кореляційних взаємов’язків між параметрами суб’єктивного соціального благополуччя та суб’єктивного економічного благополуччя, а саме, між шкалами “Соціальна помітність”, “Соці- альна дистантність” та індексами економічного оптимізму, економічної тривожності, фінансової депривованості. Констатовано статистичну взаємозалежність між шкалами “Емоційне прийняття” та “Індекс благополуччя сім’ї”. Визначено відмін- ності між групами співробітників, які розділено за соціально-економічним статусом (менеджери та “виконавці”), за шкалами: “Соціальна помітність”, “Позитивні соціальні судження”, “Індекс економічного оптимізму”. Висновки. Співробітники з більш високим соціально-економічним статусом усвідомлюють свою впливовість, здатність вирішувати проблеми, наявність соціальних зв’язків, фінансових, економічних, матеріальних та соціальних ресурсів, завдяки чого відчувають свою спроможність долати складні стресові ситуації, мають позитивні економічні очікування, високий рівень ефективного соціального функціонування. Співробітники з низьким соціально-економічним статусом мають переважно незадовільні емоційні та соціальні стосунки, неможливість активно впливати на своє соціальне оточення, відчувають економічну тривожність стосовно своїх матеріальних можливостей та свого майбутнього.Item ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ РУССКОГО ОБЩЕГО СЛЕНГА В СОВРЕМЕННОЙ ПРОЗЕ(2011) Букалов, А.Статтю присвячено аналізу деяких закономірностей функціонування загального сленгу в сучасних літературних текстах. Розглядаються основні сфери функціонування загального сленгу в прозі, наведені його функції та головні причини використання загального сленгу в літературі. The article offers the review of some of the principles according to which general slang functions in modern belles-lettres. Principal fields of application for general slang in modern prose are considered. The articles also deals with functions of general slang and causes of its usage in modern belles-lettres.Item ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ РУССКОГО ОБЩЕГО СЛЕНГА В СОВРЕМЕННОЙ ПРОЗЕ(2011) Букалов, А.Статтю присвячено аналізу деяких закономірностей функціонування загального сленгу в сучасних літературних текстах. Розглядаються основні сфери функціонування загального сленгу в прозі, наведені його функції та головні причини використання загального сленгу в літературі.