ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
15 results
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ(2024) Демчук, С. В.У статті визначено найпоширеніші особливості та проблеми перекладу офіційних документів, що часто зустрічаються під час роботи з текстом. The article highlights the most extensive features and problems of translating official documents that are often encountered working with the text.Item ДІЄСЛОВА ЯК МАРКЕРИ РЕПРЕЗЕНТАЦЇЇ НЕВЛАСНЕ-ПРЯМОЇ МОВИ У СТРУКТУРІ ОПОВІДІ(2023) Нера, Н. Я.; Nera, N. Y.Статтю присвячено розгляду дієслова як репрезентуючого компоненту у структурі невласне-прямої мови на основі жіночої прози першої половини XX століття. У процесі дослідження визначено, що дієслова передають ставлення автора до персонажа, допомагають читачеві зазирнути в світ героя, діють на його емоції і сприйняття описуваних подій. У пропонованій розвідці застосовано зіставний та опозиційний методи. Перший дозволив виявити специфіку, подібності та відмінності вербальної поведінки персонажа-жінки vs персонажа-чоловіка та їхніх функцій на лексичному рівні, другий - використано для ідентифікації невласне-прямої мови, для виявлення диференційних ознак чоловічої vs жіночої невласне-прямої мови, для встановлення між ними системних зв'язків та для класифікації комунікації "чоловічого" та "жіночого" типу. Зауважено, що однією з форм текстової актуалізації чоловічої vs жіночої невласне-прямої мови є репрезентуючі дієслова, які вказують на ґендерні диференційні параметри чоловічої і жіночої невласне-прямої мови, слугують засобом виділення персонажної перспективи, є сигналом хвилювань персонажів, їхніх відчуттів та сприйняття. Явище репрезентуючого компоненту проаналізовано у двох аспектах: з огляду семантики та позиції у тексті у чоловічій та жіночій невласне-прямій мові. Дистрибуція репрезентуючого компоненту у чоловічому та жіночому засвідчує, що інтерпозиція переважає, тоді як препозиція і постпозиція більш ніж удвічі рідше трапляється в аналізованих творах. Виділено декілька груп дієслів, які вводять невласне-пряму мову в контекст твору, а саме дієс- лова думки, дієслова мовлення, дієслова почуття, дієслова запитань/відповіді. Аналіз семантики репрезентуючого компоненту у невласне-прямій мові чоловічого та жіночого типу налічує чотири групи дієслів, з широким спектром синонімів, які вказують на роздуми, внутрішні імпульси психіки персонажа, передають хвилювання та відчуття, відтворюють внутрішні рефлексії персонажів. Простежено, що різноманітність способів введення невлас- не-прямої мови пояснюється тим, що вона є органічним поєднанням позицій автора і персонажа. The article is devoted to the study of the verb as representing component in the structure of free-indirect speech on the material of women's prose of the first half of the 20th century. In the very research it was determined that verbs convey the author's attitude to the character, help readers immerse themselves in the world of the hero, act on his emotions and perceive the described events. Our research employs comparative and oppositional methods. The first helped to reveal the peculiarities, similarities and differences of the verbal behavior of a female character vs a male character and their functions at the lexical level; the second was used to identify inner free-indirect speech, to identify differential features of male vs female free-indirect speech, to establish systemic connections between both of them, to classify "male" vs "female" type of communication. It has been noted that one of the forms of free-indirect speech actualization are representative verbs that indicate the gender of differential parameters of male and female free-indirect speech, serve as a means of removing the character's perspective, and are a signal of characters’ excitement, their feelings and perceptions. The phenomenon of representative component is analyzed in two aspects: in terms of semantics and its position in the text in the structure of masculine and feminine free-indirect speech. Its distribution in free-indirect speech proves that interposition prevails, while preposition introduce free-direct speech into the context such as: verbs of thought, verbs of speech, verbs of feelings, verbs of questions/ answers. The analysis of the semantics of masculine and feminine free-indirect speech includes 4 groups of verbs, with a wide range of synonyms, which indicate the thoughts, internal impulses of the character's psyche, convey excitement and feelings, reproduce the characters' internal reflections. It was observed that the variety of ways of introducing freeindirect speech is explained by the fact that it is an organic combination of the positions of the author and the character.Item КОГНІТИВНІ ПЛОЩИНИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕКСТУ ТА ДИСКУРСУ(2022) Приходько, Г. І.; Приходченко, О. О.; Prihodko, G. I.; Prykhodchenko, O. O.У статті розглядаються когнітивні аспекти тексту і дискурсу в сучасній лінгвістиці. Зауважується, що феномени текст і дискурс вивчаються на тлі когнiтивно-дискурсивної наукової парадигми, що є сьогодні панівною. Текст схарактеризовано як макрознак, відзначено єдність текстового значення, неподільність смислоутворюючого принципу. Комунікація й когнітивізм тлумачаться як діяльнісний пізнавальний процес, а текст як знаряддя такої комунікації й пізнання. Застосування подібного підходу, на наш погляд, є адекватним для трактування поняття тексту з точки зору актуалізації текстового когнітивного потенціалу. Глобальні властивості тексту, що співвідноситься з його статусом цілісного комунікативно-когнітивного інструменту, визначаються як стратегії тексту, а витікаючі з цього певні дії з елементами тексту – тактиками. Текстові стратегії зафіксовані в тексті як сигнали визначеної теми. Текст є передусім носієм когнітивної та комунікативної функцій мови. У зв’язку з цим у ньому знаходять відображення такі його аспекти, як змістовний та модальний, у яких виражається ставлення суб’єкта до висловлюваного. Комунікативний аспект тексту передбачає його цілеспрямоване використання в найрізноманітніших мовленнєвих актах. Дискурс розуміється як обов’язковий облік екстралінгвістичних факторів, фактору адресанта та адресата, їх комунікативні інтенції, ролі, ситуацію спілкування. Виділено три рiвнi організації мовної особистості (лексика, тезаурус, прагматикон), що співвідносяться з комунікативними потребами (контактною, інформаційною, впливовою) та з трьома складниками спілкування (комунікативним, інтерактивним, перцептивним). Запропоновано інваріантну модель дискурсу, яка складається з трьох рівнів, а саме: формально-семіотичного, когнітивно-інтерпретуючого та соціально-інтерактивного. Дискурсні можливості першого рівня включають в себе основні дії та операції семіотичної діяльності. Дискурсні можливості другого рівня відповідають за адекватне відображення фрагментів реального чи уявного світу. Дискурсні можливості третього рівня орієнтовані на доречність використання вербалізованих актів у соціальній взаємодії. Дослідження комунікативних стратегій і тактик та засобів їх репрезентації в тексті та дискурсі є надзвичайно актуальним, оскільки дає підстави для створення загальної типології стратегічно-тактичного потенціалу, розмежування інвентарю засобів їх маніфестації в етнокультурній та міжкультурній комунікації, тому що комунікативні стратегії однієї й тієї ж мовленнєвої поведінки в різних культурах неоднакові. Так, для багатьох культур важливим є дотримання дистанції, зм’якшення категоричності оцінки, невизначеність, відхилення від прямої відповіді, що не завжди можна транспонувати на спілкування з представниками інших лінгвокультурних спільнот. The article is dedicated to the cognitive aspects of the text and discourse in the modern linguistics. It is mentioned that such phenomena as text and discourse are studied in the cognitive-discoursive scientific paradigm, that is main today. The text is characterized as the macrosign, the unity of the textual meaning and the indivisibility of the meaningcreating principle is stated. The communication and the cognitivism are understood as the active cognitive process, and the text is the tool of such communication and cognition. The usage of such approach is adequate, from our point of view, for understanding of the notion of text from in terms of the actualization of the textual cognitive potential. Global properties of the text, which correspond to its status of the integral communicative-cognitive tool, are defined as the strategies of the text, and the actions with elements of the text coming from it are tactics. Textual strategies are fixed in the text as signs of the defined topic. Text is, first of all, the bearer of the cognitive and communicative functions of the speech. Because of it, such its aspects as informative and modal find their reflection and show the attitude of the subject to the stated. The communicative aspect of the text presupposes its target usage in different speech acts. Discourse is understood as an obligatory record of extra-linguistic factors, factor of the sender and the recipient, their communicative intention, role, satiation of communication. Three levels of the language personality’s organization were distinguished (lexis, thesaurus, pragmaticon) which correspond the communicative needs (contact, informative, influential) and with three components of communication (communicative, interactive, perceptual). The invariant model of discourse was proposed, which consists of three levels: formal-semiotic, cognitive-interpretive and social-interactive. The discourse abilities of the first level include main actions and operation of the semiotic activity. The discourse abilities of the second level are responsible for the adequate representation of real or imaginary world’s fragments. The discourse abilities of the third level are oriented at the relevance of verbalized acts’ usage in the modern social interaction. The investigation of strategies and tactics and their representation’s means in the text and discourse are very actual, as far as it gives reasons for creating the general typology of strategic-tactical potential, division of tools of their manifestation in ethnocultural and intercultural communication, as communicative strategies of one and the same communicative behavior are not the same in different cultures. So, for many cultures it is important to preserve the distance, softening of the categorical evaluations, uncertainty, and deviation from the direct answer, which not always can be transposed into the communication with representatives of other linguocultural communities.Item ТЕКСТ ЯК ПОНЯТТЯ ЛІНГВІСТИКИ(2021) Касьяненко, В. Д.У статті розглянуто текст як складне й багатогранне лінгвістичне поняття і цілісне явище, що являє собою усну чи писемну, монологічну або діалогічну, змістову й структурно завершену систему. The article considers the text as a complex and multifaceted linguistic concept and a integral phenomenon, which is an oral or written, monologue or dialogic, semantic and structurally complete system.Item ОСОБЛИВОСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ І НЕТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ У ТЕКСТАХ НАУКОВОГО СТИЛЮ(2011) Мироненко, О. В.У статті розглянуто специфіку російсько-українського перекладу термінологічної і нетермінологічної лексики у текстах наукового стилю. The peculiarities of Russian-Ukrainian translation of terminological and non-terminological vocabulary in the texts of scientific style are considered in the article.Item ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛІНГВІСТИЧНИХ ПОНЯТЬ: ДИСКУРС, МОВЛЕННЯ, ТЕКСТ(2011) Литвиненко, Н.У статті йдеться про формування теоретичних засад у витлумаченні лінгвістичних понять. Акцентовано увагу на поняттях дискурс, мовлення, текст як взаємозумовлених та співвідносних. The article deals with the formation of theoretical principles in the interpretation of linguistic concepts. Punctuated attention terms discourse, speech, text as relational and proportionate.Item ТЕКСТ І ДИСКУРС У ПРОСПЕКЦІЇ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ(2012) Пентилюк, М. І.У статті аналізуються погляди лінгвістів на феномен “текст” і “дискурс”. Спираючись на дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, автор з’ясовує ці поняття, розкриває їх природу, сутність і взаємовідношення та їх місце в сучасному мовознавстві. The article focuses on the linguists’ points of view on the phenomenon “text” and “discourse”. Taking into consideration the researches of native and foreign scientists, the author defines these notions, discovers their nature, correlation and their place in modern linguistics.Item СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКИ ЛІТЕРАТУРНИХ БАЙОК ХІХ СТОЛІТТЯ(2013) Тихоша, В. І.У статті досліджуються семантичні та функціональні особливості лексики українських байок ХІХ століття. In the article is researched semantic and functions peculiarities lexemes in the Ukrainian fables XIX century.Item СКЛАДОВІ КОНТЕКСТУАЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ(2011) Мироненко, Т.; Теленик, О.У статті розглядаються поняття дискурсивного аналізу, лінгвістичного моделювання, реперспективізації стилістичних прийомів, контекстуальності, дейксис на матеріалі роману Тома Вульфа “Вогонь марнославства”. Автори статті аналізують та наводять приклади переключення контексту, що змінює сприйняття та розуміння дискурсу. The article observes such issues as discourse analysis, linguistic modeling, the reperspectivization of stylistic devises, contextuality, deixis examining the vocabulary and grammar in Tom Wolfe’s novel “Bonfire of the Vanities”. The authors make examples and analyze the switching of the concept that changes the perception and understanding of the text or discourse.Item СИНЕРГЕТИКА ТЕКСТУ ЯК ОСНОВА ОЦІНЮВАННЯ АДЕКВАТНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ(2011) Журавльова, О.