ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
2 results
Search Results
Item UKRAINIAN-LANGUAGE ADAPTATION OF THE BASIC PSYCHOLOGICAL NEED SATISFACTION SCALE(2024) Olefir, V.; Bosniuk, V.; Олефір, В.; Боснюк, В.The study’s main aim was to adapt and validate the psychometric properties of the Ukrainian version of the Basic Psychological Need Satisfaction Scale, which is based on E. Deci and R. Ryan meta-theory of self-determination. During the work, special emphasis was placed on proving the questionnaire’s structural validity. Based on theoretical considerations and a review of contemporary approaches to studying multidimensional constructs, we assumed that the basic psychological needs assessment scale has a complex bifactor structure. Methods. Two bilingual psychologists used the reverse translation method to translate the scale from English to Ukrainian. 548 people (62.0% women, 38.0% men) took part in the study using the Google Forms online service. The obtained data was analyzed using the statistical software environment Mplus and JASP. The results of our study revealed that the theoretical a priori three- factor model, in which each psychological need is a distinct independent factor, does not match empirical data. A bifactor exploratory model of a shortened version of the questionnaire with up to sixteen items showed a good fit and the best representation of the subjects’ evaluations of their needs being met. The psychometric reliability analysis revealed that the questions were highly consistent for both the general factor (need satisfaction) and its specific subscales (autonomy, competence, and relatedness). The obtained statistically significant theoretically expected correlations between questionnaire scales and variables indicating subjective well-being attest to the diagnostic instrument’s nomological validity in relation to external constructs. The scale’s measurement invariance by gender has been proven separately; it works equally well in groups of females and males. Conclusions. The adapted version of the Basic Psychological Need Satisfaction Scale for the Ukrainian- speaking environment meets widely accepted psychometric standards and is recommended for use in psychodiagnostic practice with a high level of accountability for decisions made. Основною метою дослідження була адаптація й перевірка психометричних характеристик українськомовної версії шкали за- доволеності базових психологічних потреб, яка ґрунтується на теоретичній базі метатеорії самодетермінації Е. Десі та Р. Райана. Під час роботи особливу увагу було приділено обґрунтуванню структурної валідності опитувальника. Ґрунтуючись на теоретичних міркуваннях та огляді сучасних підходів до вивчення багатовимірних конструктів, ми припустили, що шкала оцінювання базових психологічних потреб має складну біфакторну структуру. Методи. Переклад англійської версії шкали на українську мову здійснено двома психологами-білінгвами методом зворотно-го перекладу. У дослідженні взяли участь 548 осіб (62.0% жінок, 38.0% чоловіків) через онлайн-сервіс Google Forms. Аналіз отриманих даних здійснювали за допомогою статистичного програмного середовища Mplus та JASP. Результати нашого дослідження показали, що теоретична апріорна трьохфакторна модель, у якій кожна психологічна потреба являє собою унікальний самостійний фактор, не відповідає емпіричним даним. Добру відповідність та найкращу репрезентацію оцінок задоволеності потреб у досліджуваних продемонструвала біфакторна експлораторна модель укороченої версії опитувальника до шістнадцяти пунктів. Аналіз психометричної надійності показав високий рівень узгодженості запитань як для загального фактору (задоволеність потреб), так і для конкретних його субшкал (автономія, компетентність та зв’язність з іншими). Отримані статистично значущі теоретично очікувані кореляційні зв’язки шкал опитувальника зі змінними-показниками суб’єктивного благополуччя свідчать про номологічну обґрунтованість діагностичного інструменту по відношенню до зовнішніх конструктів. Окремо доведено вимірювальну інваріантність шкали за ознакою статі, вона однаково працює як у групах чоловіків, так і жінок. Висновки. Адаптована версія шкали задоволеності базових психологічних потреб до українськомовного середовища відповідає загальновизнаним психометричним стандартам та рекомендована до застосування в психодіагностичній практиці з високим рівнем відповідальності за прийняті рішення.Item RESULTS OF ADAPTATION OF THE METHODOLOGY FOR STUDYING THE ACCULTURATION OF MIGRANTS BY J. BERRY ON THE UKRAINIAN SAMPLE(2023) Aндрушко, Я.; Andrushko, Y.У статті висвітлюється сучасний підхід до дослідження акультураційних процесів на прикладі українських вимушених мігрантів. Мета дослідження полягає в адаптації англомовної версії опитувальника акультурації Дж. Беррі українською мовою. Методи. Переклад методики акультурації з англійської на українську здійснювався за участі двох незалежних експертів, що допомагали перекладати та оцінювати якість остаточної версії методики. У дослідженні взяло участь 502 респонденти, мігранти з України, які зараз проживають у США у зв’язку з війною. Опитування проводилося на базі RedCap. Результати. Кореляційний аналіз дозволив виявити провідні показники, зокрема, найвищими показниками кореляції є “інтегральний показник безпеки” та різновиди безпеки (r=.807; r=.767; r=.787). Установлено показник внутрішньої узгодженості опитувальника: коефіцієнт Альфа коливається від α=.793 – “соціокультурна дезадаптація” до α=.934 – “інтегральний показник безпеки” і показник ретестової надійності (r=.815; p<.01). Факторним аналізом було виокремлено чотири фактори, зокрема, найсильнішим чинником виявився той, що містить показники стратегій акультурації (маргіналізація, сепарація). У другому факторі об’єднані рівень депресії, соціокультурна дезадаптація, задоволеність життям та рівень тривоги. Третій фактор містить такі компоненти: культурна безпека, економічна безпека та фізична безпека. Четвертий фактор складається лише з однієї компоненти – задоволеність собою. Конструктна валідність оцінювалася шляхом кореляції показників акультурації зі шкалами інших психодіагностичних методик: показники резильєнтності та стресостійкості утворюють причинно-наслідкові зв’язки з показниками акультурації. Дискусія і висновки. Підсумовуючи результати адаптації методики акультурації Дж. Беррі, важливо відзначити, що україномовна адаптована версія цієї методики демонструє високі психометричні характеристики, такі як валідність та надійність. Це робить її використання можливим у майбутніх дослідженнях акультураційних процесів серед українських мігрантів. The article highlights the modern approach to the study of acculturation processes on the example of Ukrainian forced migrants. The purpose of the study is to adapt the English version of the Acculturation Questionnaire by J. Berry to Ukrainian. Methods. The translation of acculturation methods from English into Ukrainian was carried out with the participation of two independent experts who helped to translate and evaluate the quality of the final version of the methodology. The study involved 502 respondents, migrants from Ukraine, who currently reside in the United States due to war. The survey was conducted on the basis of RedCap. Results. Correlation analysis revealed leading indicators, with the highest correlation coefficients being observed for the “integral safety indicator” and various safety subcategories (r=.807, p < .01; r=.767, p < .01; r=.787, p < .01). The internal consistency of the questionnaire ranged from α=.793 for “sociocultural maladaptation” to α=0.934 for the “integral safety indicator”, with a test-retest reliability coefficient of (r = .815, p < .01). Factor analysis of the data identified four factors, with the strongest factor containing indicators of acculturation strategies (marginalization, separation). The second factor combined depression level, sociocultural maladaptation, life satisfaction, and anxiety level. The third factor included components related to cultural, economic, and physical security. Finally, the fourth factor consisted of a single component-self-satisfaction. Construct validity was assessed by correlating acculturation indicators with scales from other psychodiagnostic methods, showing causal relationships with indicators of acculturation. Discussion and conclusions. Summarizing the results of adapting J. Berry’s acculturation methodology, it is important to note that the Ukrainian-adapted version of this methodology exhibits high psychometric characteristics, such as validity and reliability. This makes its use possible in future studies of acculturation processes among Ukrainian migrants.