ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ ХДУ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/777
Browse
3 results
Search Results
Item ГРОМАДЯНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ УКРАЇНЦІВ : ВІКОВІ, СТАТЕВІ, ПОЛІТИЧНІ ВИМІРИ(2024) Петровська, І.; Petrovska, I.Метою статті є зв'ясування та аналізування особливостей громадянської ідентичності українських громадян різного віку , статті та політичних орієнтацій.Item САМООРГАНІЗАЦІЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ПРОЯВ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗДАТНОСТЕЙ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ(2023) Дубінка, М. М.; Dubinka, M. M.У статті обґрунтовано актуальність проблеми самоорганізації та відображено сутність цього феномену як суб’єктної властивості, що є важливим компонентом процесу оволодіння майбутніми викладачами педагогічними здатностями, рівень сформованості яких допомагає реалізовувати складні професійні завдання. Тобто здобувач вищої освіти має володіти такими здатностями: ставити і реалізовувати цілі, вміло розподіляючи час; уміти ефективно планувати професійну діяльність; уміти використовувати педагогічний інструментарій; прагнути до саморозвитку; здійснювати самоконтроль, саморефлексію, самовдосконалення. Здатності, що окреслені, є визначальними у вирішенні освітніх, особистих і професійних завдань. Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретичної основи сутності самоорганізаційних педагогічних здатностей у майбутніх викладачів вищої школи. Методи дослідження теоретичних основ зазначеної проблеми: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація результатів наукових пошуків та наявної науково-педагогічної літератури. Результати. Освітній процес підготовки майбутнього викладача досліджується в нерозривному зв’язку зі змістом його діяльності, де ключовим компонентом є самоорганізація. Вона визначається як властивість суб’єкта, що пов’язана з умінням організувати себе, а її змістовно-діяльнісна сторона розкривається через такі педагогічні здатності, як: цілеспрямованість, активність, обґрунтованість, мотивація, планування своєї діяльності, виваженість рішень та відповідальність за них. Виявленню стану готовності майбутніх викладачів до самоорганізації та, відповідно, виявленню рівня сформованості педагогічних здатностей буде слугувати використання сукупності діагностичних процедур: методик, тестів, опитувальників. Висновки. Самоорганізація майбутнього викладача є динамічною та впорядкованою суб’єктною властивістю, що характеризується цілісністю та інтегративною сукупністю таких здатностей, як: мотивація, цілепокладання, аналіз ситуації, планування, рефлексія, оцінка результатів та їх корекція; уміння швидко приймати правильні рішення, доцільно розподіляти власні сили та засоби; самостійність, відповідальність, гнучкість, здійснення саморегуляції власної діяльності та емоційно-вольової сфери. The article substantiates the relevance of the problem of self-organization and reflects the essence of this phenomenon as a subject property, which is an important component of the process of mastering pedagogical skills by future teachers. Their formation helps to implement complex professional tasks at a high level. This is ensured thanks to the following abilities: to set and implement goals, skillfully allocating time; to be able to effectively plan professional activities; be able to use pedagogical tools; strive for selfdevelopment; exercise self-control, self-reflection, self-improvement. The described abilities are decisive in solving educational, personal and professional tasks. The purpose of the article is to substantiate the theoretical basis of the essence of self-organizing pedagogical abilities in future teachers of higher education. Methods of researching the theoretical foundations of the outlined problem: analysis, synthesis, generalization and systematization of the results of scientific research and available scientific and pedagogical literature. The results. The educational process of training a future teacher is studied in an inextricable connection with the content of his activity, where the key component is self-organization. It is defined as a property of the subject related to the ability to organize oneself, and its content-activity side is revealed through the following pedagogical abilities: purposefulness, activity, reasonableness, motivation, planning one’s activities, balanced decisions and responsibility for them. Identifying the state of readiness of future teachers for self-organization and accordingly identifying the level of formation of pedagogical abilities, will serve the use of a set of diagnostic procedures: methods, tests, questionnaires. Conclusions. Self-organization of the future teacher is a dynamic and ordered subject property, characterized by the integrity and integrative set of the following abilities: motivation, goal setting, situation analysis, planning, reflection, evaluation of results and their correction; the ability to quickly make the right decisions, appropriately allocate one’s own forces and resources; independence, responsibility, flexibility, self-regulation of one’s own activity and emotional and volitional sphere.Item RESEARCH OF PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF PERSONAL AND PROFESSIONAL IDENTITY OF VOCATIONAL STUDENTS(2023) Shevchenko, N. F.; Volobuyeva, O. S.; Ivanchuk, M. H.; Шевченко, Н. Ф.; Волобуєва, О. С.; Іванчук, М. Г.The purpose of this article is to highlight psychological and pedagogical conditions for the formation of personal and professional identity of vocational students. Methods. To achieve the purpose, a set of research methods was used, involving theoretical ones: analysis, comparison, systematization, generalization of literary scientific sources, and experimental research data; empirical: psychodiagnostic methods “Individual socio-professional demand” (B. Yasko, Ye. Kharytonova), “Technique for studying personal identity” (L. Schneider), “Reflexivity development test” (A. Karpov), “Multidimensional and functional responsibility test (OTV-70)” (V. Priadein), “Professional readiness” (A. Cherniavska), “Methodology for diagnosing behavioral activity type” (L. Vasserman, N. Humeliuk); mathematical and statistical methods. Results. An empirical research of psychological and pedagogical conditions for the formation of personal and professional identity of vocational students is presented. The analysis of attitudes toward belonging to a professional community showed that the respondents lack formed attitude toward themselves and the values of the chosen field of expertise. The study of self-perception as a subject of professional activity proved that the respondents are characterized by fairly high professional self-esteem and are satisfied with the attitude of others to them as professionals. The responsibility test results indicated neutrality, a situational manifestation of responsibility and independence, and the need for additional control to finish the job. The examination of reflexivity demonstrated a difference in indexes depending on professional specialization, namely: the indexes of future specialists in service industry are much higher; the respondents are more focused on communicating with others; interpsychic reflexivity correlates with the ability to understand other people; they conceptualize their personality from the perspective of professional activity. Diagnostics of motivational activity for professional self-actualization established its insufficient development. A correlation analysis was carried out to establish available connections between separated conditions and the structural components of personal and professional identity. Conclusions. It is confirmed that the formation of vocational students’ personal and professional identity can be determined by the following psychological and pedagogical conditions: emotional and positive perception of belonging to a professional community, positive selfperception as a subject of professional activity, a high level of responsibility, the availability of a reflective space, and the development of motivation for professional fulfilment. Метою статті є виокремлення психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Методи. Для реалізації поставленої мети використано низку методів дослідження, зокрема теоретичні: аналізування, порівняння, систематизація, узагальнення літературних наукових джерел і даних експериментальних досліджень; емпіричні: психодіагностичні методики “Соціально-професійна затребуваність особистості” (Б. Ясько, Є. Харитонова), “Методика дослідження особистісної ідентичності” (Л. Шнейдер), “Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності” (А. Карпов), “Багатовимірно-функціональна діагностика відповідальності (ОТВ-70)” (В. Прядеїн), “Професійна готовність” (А. Чернявська), “Методика діагностики типу поведінкової активності” (Л. Вассерман, Н. Гумелюк); математико-статистичні методи. Результати. Представлено емпіричне дослідження психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Вивчення ставлення приналежності до професійної спільноти показало, що в респондентів не остаточно сформоване ставлення до себе й до цінностей обраної галузі праці. Дослідження сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності засвідчило, що респонденти характеризуються досить високою фаховою самооцінкою, задоволені ставленням інших людей до них як до професіоналів. Результати діагностики відповідальності вказали на нейтральність, ситуативний прояв відповідальності й самостійності, необхідність додаткового контролю для завершення розпочатого. Дослідження рефлексивності засвідчило відмінність показників залежно від професійної спеціалізації, а саме: показники майбутніх фахівців сфери послуг значно вищі; респонденти більше орієнтовані на комунікації з оточуючими; інтерпсихічна рефлексивність співвідноситься зі здатністю до розуміння інших людей; їм властиве осмислення власної особистості з позиції професійної діяльності. Діагностика мотиваційної активності до професійної самореалізації засвідчила недостатній рівень її розвитку. Здійснено кореляційне аналізування з метою з’ясування можливих зв’язків між виокремленими умовами та структурними складовими особистісно-професійної ідентичності. Висновки. Підтверджено припущення про те, що формування особистісно-професійної ідентичності здобувачів професійно-технічної освіти може визначатися такими психолого-педагогічними умовами: емоційно-позитивне сприйняття приналежності до професійної спільноти, позитивне сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності, високий рівень розвитку відповідальності, наявність рефлексивного простору, розвиток мотиваційної активності до реалізації себе у вибраній професії.